Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/197/26

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/197/26 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В. В. Місце ухвалення: м. Миколаїв Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Лук`янчук О.В. суддів Бітова А. І. Ступакової І. Г. розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просила суд: -визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови про виготовлення та надання Головному управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 18.06.2025р., розрахованого у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", положень окремого доручення Міністра оборони України від 27.01.2025р. № 220/13/ВихЗП1/50, із зазначенням відомостей про розміри основних видів грошового забезпечення: посадового окладу та окладу за військове звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2025р. Законом України "Про державний бюджет України на 2025 рік" (3 028,00 грн) на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно додатків 1, 14 до Постанови КМУ від 30.08.2017р. № 704, відсоткової надбавки за вислугу років та із обов`язковим зазначенням всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за особливості проходження служби, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень та премії, які дійсні на 01.01.2025р., у розмірах визначених шляхом множення відсотка надбавки за вислугу років на суму посадового окладу та окладу за військове звання, розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2025р. Законом України "Про державний бюджет України на 2025 рік" (3 028,00 гри) та шляхом множення відсотків всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень та премії на розмір основних видів грошового забезпечення, розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2025р. Законом України "Про державний бюджет України на 2025 рік" (3 028,00 грн), для здійснення перерахунку основного розміру пенсії з 01.07.2025 року; -зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовити та надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 18.06.2025р., розрахованого у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХП "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", положень окремого доручення Міністра оборони України від 27.01.2025р. № 220/ІЗ/ВихЗП 1/50,із зазначенням відомостей про розміри основних видів грошового забезпечення: посадового окладу та окладу за військове звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2025р. Законом України "Про державний бюджет України на 2025 рік" (3 028,00 грн) на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно додатків 1, 14 до Постанови КМУ від 30.08.2017р. № 704, відсоткової надбавки за вислугу років та із обов`язковим зазначенням всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за особливості проходження служби, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень та премії, які дійсні на 01.01.2025р., у розмірах визначених шляхом множення відсотка надбавки за вислугу років на суму посадового окладу та окладу за військове звання, розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2025р. Законом України "Про державний бюджет України на 2025 рік" (3 028,00 грн) та шляхом множення відсотків всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень та премії на розмір основних видів грошового забезпечення, розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2025р. Законом України "Про державний бюджет України на 2025 рік" (3 028,00 грн), для здійснення перерахунку основного розміру пенсії з 01.07.2025 року. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено. Визнано протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у непідготовці та ненаданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними станом на 01.01.2025, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2025 основного розміру її пенсії. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними станом на 01.01.2025, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2025. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331,20 грн, сплачений квитанцією від 08.01.2025 № 2.480422485.1. 26.05.2026 р. ОСОБА_1 звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 400/197/26 в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення у справі. В обґрунтування заяви зазначено, що відповідач, виконуючи судове рішення, виготовив довідку про розмір грошового забезпечення, в якій розміри додаткових видів грошового забезпечення розраховано із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік". Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю відмовлено. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає про неповне з`ясування підстав та обставин звернення до суду з позовом, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити рішення про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №400/197/26. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду виконано неправильно, тому що в довідці від 30.04.2026 розрахунок надбавки за особливості проходження служби, розрахунок надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, розрахунок надбавки за кваліфікації та розрахунок премії, замість із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" (3028,00 грн.), як зазначено в рішенні суду, протиправно розрахований із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" (1762,00 грн.). Додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців (надбавка за особливості проходження служби, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень, надбавка за кваліфікацію та щомісячна премія) не відокремлені від основного, а складають цілісну структуру місячного забезпечення та розраховуються на основі базових виплат (посадового окладу, окладу за званням та вислуги років). Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, виходив з того, що оскільки позивачем надано до суду докази виконання рішення відповідачем, а саме довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2025, то у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю слід відмовити. Колегія суддів надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апеляційної скарги приходить до наступного. Частиною 1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Положеннями ч.2 ст.55 Конституції України регламентовано, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій або ж бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Як передбачено у ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання ж судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч.ч.2,3 ст.14 КАС України). За приписами ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. У Рішенні від 30.06.2009р. №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив про те, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз.1 пп.3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини). Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина судового процесу для цілей ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997р. у справі «Горнсбі проти Греції» Суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, повинно розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін. Також, варто звернути увагу на те, що обов`язковість виконання судового рішення є однією зі складових елементів вимоги щодо ефективного правосуддя, яка виражається, головним чином, у тому, що державні органи зобов`язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх «ex-officio» (в силу своєї посади та визначених законом повноважень). Виконання рішення суду повинно бути справедливим, швидким, ефективним та пропорційним, тобто для цього мають бути забезпечені необхідні кошти та чіткі правові норми, що визначають доступні ресурси, відповідальні органи та механізми повного виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Частиною 2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Надаючи правову оцінку фактичним обставинам цієї справи, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано, зокрема, ст.382 КАС України. Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення (ч.2 ст.382 КАС України). Системний аналіз зазначених вище норм права свідчить, що правовий інститут контролю за виконанням судового рішення, механізм якого унормований, у тому числі, ст.382 КАС України, має на меті забезпечення належного виконання такого рішення. За письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання рішення суду з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання та одержання пенсійних виплат. У подальшому, судом можуть бути вжиті заходи реагування у межах судового контролю за виконанням судових рішень у формі встановлення нового строку для подачі відповідного звіту та/або накладення штрафу на особу відповідальну за виконання судового рішення. Підставами для застосування штрафу або ж встановлення нового строку для подачі звіту є, відповідно, неподання звіту суб`єктом владних повноважень про виконання рішення чи якщо в поданому звіті причини невиконання або неповного виконання рішення суду (дій зобов`язального характеру) є неповажними. Для застосування вищенаведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. При цьому, зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений строк звіт про виконання судового рішення, встановлення нового строку подання звіту або ж накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є дійсно правом суду, а не його обов`язком. Переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, суд має зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад судочинства, серед іншого, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Вказана позиція узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 13.05.2021р. у справі №9901/598/19 та від 01.02.2022р. у справа №420/177/20. Так, зі змісту рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.03.2026 р. у справі №400/197/26 вбачається, що відповідача було зобов`язано підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними станом на 01.01.2025, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2025. На виконання вказаного вище рішення, відповідачем 30.04.2026р. була виготовлена довідка за №9/1/4997 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2025р. Як вбачається зі змісту зазначеної довідки від 30.04.2026р №9/1/4997 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2025р., грошове забезпечення становить: - посадовий оклад (4 тарифний розряд) - 4690 грн.; - оклад за військовим званням (ст.солдат) - 1030 грн.; - відсоткова надбавка за вислугу років 45% - 2574 грн.; - надбавка за особливості проходження служби 65% - 3138,53 грн.; - надбавка за роботу в умовах режимних обмежень 20% - 546 грн.; - надбавка за кваліфікацію 3% - 81,90 грн.; - надбавка за стаж шифрувальної роботи 10% - 273 грн.; - премія 535% - 14605,50 грн.Всього грошове забезпечення становить 26938,93 грн. Натомість, як вказує апелянт, у вказаній вище довідці передбачено, що додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 (надбавка за особливості проходження служби, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень, надбавка за кваліфікацію та премія) визначені із розміру посадового окладу із розрахунку - 1762 грн., в той час як основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням) визначені шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025р. Вирішуючи заяву про встановлення судового контролю, суду першої інстанції слід було дослідити питання видачі оновленої довідки, перевіривши проведені відповідачем нарахування, а вже після, ухвалити рішення щодо прийняття або не прийняття звіту про виконання рішення суду. Водночас, оскаржувана позивачем ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року не містить жодного аналізу щодо стану виконання рішення суду в частині нарахування додаткових видів грошового забезпечення та премії, а висновок суду першої інстанції про повне виконання рішення суду є передчасним та не обґрунтованим. Також в ухвалі суду не надано оцінки доводам позивача щодо розрахунків грошового забезпечення та додаткових його видів, на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду у цій справі. Без дослідження зазначених вище доводів та обставин, рішення суду першої інстанції про повне виконання рішення суду є передчасним, оскільки вказані обставини є суттєвими та підлягають з`ясуванню судом. Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. На підставі викладеного та з метою належного судового контролю за виконанням рішення у цій справі, яке набрало законної сили, колегія суддів вважає за необхідне, на підставі ст.382 КАС України, встановити для суб`єкта владних повноважень 30-денний строк на виконання судового рішення у справі №400/197/26 та подання відповідного звіту до суду першої інстанції. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскільки судом 1-ї інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для даної справи, що призвело до неправильного вирішення відповідного процесуального питання, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду 1-ї інстанції - скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви позивача щодо встановлення судового у справі, з наведених вище підстав. Керуючись ст. 308, 312, 315,317, 321, 322, 325, 328, 329, 382 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 протягом 30 днів з дня отримання копії цієї постанови надати до Миколаївського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року по справі № 400/197/26. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено та підписано 30 червня 2025 року. Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А. І. Бітов Суддя: І. Г. Ступакова