Постанова Одеський апеляційний суд № 504/460/26

Номер провадження: 22-ц/813/5447/26 Справа № 504/460/26 Головуючий у першій інстанції Барвенко В.К. Доповідач Таварткіладзе О. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31.03.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Таварткіладзе О.М., суддів: Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С., за участю секретаря судового засідання: Чередник К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , на ухвалу Доброславського районного суду Одеської області від 16 лютого 2026 року про скасування заходів забезпечення позову до його подання, які вжиті ухвалою судді Доброславського районного суду Одеської області від 04 лютого 2026 року за заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах підопічної ОСОБА_3 , яка перебуває на утриманні у пансіонаті «Осінь життя», про забезпечення майбутнього позову проти особи, яка може у майбутньому набути статус відповідача у справі - ФОП ОСОБА_4 , який є виконавцем за Договором від 01.01.2025 року, шляхом встановлення заборони ФОП ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії, направлені на розірвання Договору в односторонньому порядку, припинення надання послуг за цим договором ОСОБА_1 (контрагенту) в інтересах підопічної ОСОБА_3 , яка утримується у пансіонаті «Осінь життя» за адресою АДРЕСА_1 , та вивезення Підопічної із пансіонату за цією адресою до іншої установи за будь-якою іншою адресою, - В С Т А Н О В И В: Адвокат Буценко Володимир Євгенович подав в інтересах ОСОБА_1 , яка діє в інтересах підопічної ОСОБА_3 , яка перебуває на утриманні у пансіонаті «Осінь життя», заяву про забезпечення майбутнього позову проти особи, яка може у майбутньому набути статус відповідача у справі, - ФОП ОСОБА_4 , код НОМЕР_1 , який є виконавцем за Договором від 01.01.2025 року, шляхом встановлення заборони ФОП ОСОБА_4 , вчиняти будь-які дії, направлені на розірвання Договору в односторонньому порядку, припинення надання послуг за цим договором ОСОБА_1 (контрагенту) в інтересах підопічної ОСОБА_3 , яка утримується у пансіонаті «Осінь життя» за адресою АДРЕСА_1 , та вивезення Підопічної із пансіонату за цією адресою до іншої установи за будь-якою іншою адресою. Ухвалою судді Доброславського районного суду Одеської області від 04.02.2026 року клопотання задоволено частково. Заборонено ФОП ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , вчиняти будь-які дії, направлені на вивезення (переміщення) з території пансіонату, підопічної пані ОСОБА_3 , 1938 р.н., яка утримується (перебуває під опікою) у пансіонаті «Осінь життя» за адресою АДРЕСА_1 , до іншої установи за будь-якою іншою адресою. В решті клопотання (заяви) - відмовлено. Роз`яснено ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка діє в інтересах підопічної ОСОБА_3 , що вона зобов`язана подати відповідний позов протягом десяти днів з дня постановлення цієї самої ухвали. 12.02.2026 року ФОП ОСОБА_4 подав до суду клопотання про скасування заходів забезпечення позову. Зокрема заявник послався на те, що 01.01.2025 між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг відносно догляду за підопічною ОСОБА_3 (далі - Договір). На підставі п.3.3. Договору порядок оплати визначений у 100% передплати за кожний календарний місяць не пізніше, ніж ЗА 3 дні до настання розрахункової дати календарного місяця, в якому надаються Послуги. Протягом усього періоду дії Договору оплата здійснювалася несвоєчасно (ні в готівковому порядку, ні на банківські реквізити, що визначені у Договорі). 08.01.2026 на адресу ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_4 направив вимогу від 08.01.2026 №2 з проханням «дотримуватися встановлених Договором строків оплати, у разі порушення яких ФОП ОСОБА_4 буде вимушений в односторонньому порядку розірвати Договір» (копія вимоги та докази направлення додаються). Так, незабезпечення своєчасної оплати за Договором постійно створювало ФОП ОСОБА_4 перешкоди у його підприємницькій діяльності, зокрема складнощі у своєчасній оплаті послуг його контрагентів, закупівлі продуктів харчування, оплату праці тощо. На всі зауваження адміністратора з цього приводу повідомлялося, що чоловік Замовниці адвокат, він може «закрити вашу установу», адміністратора може звільнити, постійно давалися всім його візитівки як адвоката (копія візитівки додається) тощо. Окремо відмічає, що хизуючись таким своїм становищем ОСОБА_1 (яка проживає за адресою АДРЕСА_2 , а за Договором Підопічна перебувала в цьому ж АДРЕСА_1 ) практично щодня відвідувала підопічну, забирала її речі на прання приносила їжу тощо. На зауваження про те, що речі мають пратися й відпарюватися спеціальними антибактеріальними засобами не реагувала (повідомляла що вона мед працівник і краще знає), на зауваження про те, що якість принесених нею продуктів їх не може контролюватися ФОП ОСОБА_4 ображалася. Відвідування здійснювалося майже в будь-який час доби при цьому заважала лікарям оглядати підопічну, ставила свої діагнози як мед працівник, яка краще знає, тощо. Хоча зазначені дії, ймовірно, вчинялися ОСОБА_1 з міркувань турботи про підопічну але їх систематичний характер ускладнювали належну організацію догляду та перешкоджали ФОП ОСОБА_4 повноцінно виконувати свої договірні зобов`язання. Згідно платіжної інструкції № @2PL637459 від 01.02.2026 на рахунок ФОП ОСОБА_4 було здійснено переказ коштів з призначенням платежу «Сплата за надання послуг щодо догляду iз забезпеченням проживання ОСОБА_3 , ОСОБА_5 ». З огляду на чергову несвоєчасну оплату, яка повинна бути здійснена не пізніше, ніж ЗА 3 дні до настання розрахункової дати календарного місяця, в якому надаються Послуги, ФОП ОСОБА_4 надіслав на адресу ОСОБА_1 повідомлення від 01.02.2026 №11 про розірвання Договору (копія повідомлення та докази направлення додаються) та повідомлення від 02.02.2026 №12 про усунення перешкод у користуванні майном (копія повідомлення та докази направлення додаються). Відповідно до п. 4.2.3. Договору, Виконавець має право розірвати (припинити) цей договір в односторонньому порядку та/або припинити надання Послуг Замовнику/Підопічному у випадку невиконання, та/або несвоєчасного виконання, та/або порушення Замовником своїх зобов`язань по оплаті наданих Послуг. Замовник зобов`язаний не пізніше ніж протягом 7 (семи) календарних днів, з дня отримання повідомлення, здійснити повний розрахунок з Виконавцем за Договором та забрати Підопічного (якщо Замовник не є Підопічним). За таких обставин на сьогоднішній день Договір є розірваним, однак ОСОБА_1 відмовляється забрати підопічну ОСОБА_3 . Такою бездіяльністю створюються перешкоди ФОП ОСОБА_4 у його підприємницькій діяльності. Так, наразі собівартість надаваних послуг порівняно з 2025 роком набагато зросла, однак ОСОБА_1 відмовляється підписувати додаткову угоду до Договору про зміну вартості послуг. При цьому на місце підопічної є інші бажаючі, які готові здійснювати оплату у більшому розмірі, але договір з ними ФОП ОСОБА_4 укласти не може від чого отримує значні збитки. Отже, фактичне перебування підопічної за адресою «пансіонату» означатиме втручання в господарську діяльність ФОП ОСОБА_4 адже він не зможе взяти на місце, яке зайняте ОСОБА_3 іншого підопічного. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів». Заявник вказує, що судячи зі змісту ухвали суду від 04.02.2026 року, «майбутній позов у цій справі буде поданий про виконання/невиконання зобов`язань у договірних правовідносинах». Обов`язок утримувати підопічну в приміщенні «пансіонату» по-суті буде обов`язком виконувати умови розірваного Договору. В порушення приписів ч. 8 ст. 153 ЦПК України, судом першої інстанції не вирішено питання зустрічного забезпечення, ухвала суду від 04.02.2026 року взагалі не містить навіть жодного слова про зустрічне забезпечення. Заявник окремо відмічає, що суд розглянув заяву про забезпечення позову в той же день як тільки отримав її, що у стороннього спостерігача може викликати сумніви в упередженості судді, адже ЦПК України визначає більший час її розгляду. Договір є розірваним, Договором (п.4.2.3.) визначено 7-ми денний строк для того, щоб Замовник забрав підопічного. ФОП ОСОБА_4 вкотре пішов на зустріч Замовнику та у Повідомленні визначив строк вибуття до 11.02.2026 року включно. За таких обставин, на переконання заявника, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 04.02.2026 року підлягають скасуванню. Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 16 лютого 2026 року заяву ФОП ОСОБА_4 , код НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 про скасування заходів забезпечення позову до його подання, які вжиті ухвалою судді Доброславського районного суду Одеської області від 04.02.2026 року за заявою адвоката Буценко Володимира Євгеновича подану в інтересах ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка діє в інтересах підопічної ОСОБА_3 , яка перебуває на утриманні у пансіонаті «Осінь життя», про забезпечення майбутнього позову проти особи, яка може у майбутньому набути статус відповідача у справі - ФОП ОСОБА_4 , код НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який є виконавцем за Договором від 01.01.2025 року, шляхом встановлення заборони ФОП ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , вчиняти будь-які дії, направлені на розірвання Договору в односторонньому порядку, припинення надання послуг за цим договором ОСОБА_1 (контрагенту) в інтересах підопічної ОСОБА_3 , яка утримується у пансіонаті «Осінь життя» за адресою АДРЕСА_1 , та вивезення Підопічної із пансіонату за цією адресою до іншої установи за будь-якою іншою адресою, - задоволено. Скасовано ухвалу судді Доброславського районного суду Одеської області від 04.02.2026 року про забезпечення майбутнього позову ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка діє в інтересах підопічної ОСОБА_3 , яка перебуває на утриманні у пансіонаті «Осінь життя», проти особи, яка може у майбутньому набути статус відповідача у справі - ФОП ОСОБА_4 , код НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який є виконавцем за Договором від 01.01.2025 року, та зняти заборону ФОП ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , вчиняти будь-які дії, направлені на вивезення (переміщення) з території пансіонату, підопічної пані ОСОБА_3 , 1938 р.н., яка утримується (перебуває під опікою) у пансіонаті «Осінь життя» за адресою АДРЕСА_1 , до іншої установи за будь-якою іншою адресою. Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 ,звернулася з апеляційною скаргою, в якій просять ухвалу Доброславського районного суду Одеської області від 16 лютого 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції помилково встановлено, що на час постановлення ухвали 04.02.2026 року договір був розірваний. Так пунктом 7.4. Договору передбачено, що Виконавець має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку письмово попередивши про це Замовника/Підопічного за 10 (десять) календарних днів до дати такого розірвання, про що ФОП ОСОБА_4 сам вказує у Повідомлення № 11 від 01 лютого 2026 року про розірвання Договору. Буквальне тлумачення змісту викладеного у пункті 7.4. Договору дозволяє стверджувати, що навіть якщо й припустити, що були всі законні підстави для розірвання Виконавцем Договору, то він є розірваним не з дати письмового попередження Замовника, а через десять календарних днів після отримання такого письмового повідомлення, тобто зі 17.02.2026 року, оскільки 07.02.2026 року є датою отримання Замовником такого повідомлення. При цьому, висновок суду, що ухвала про забезпечення позову за умови встановлення в судовому засіданні, що договір розірваний, може свідчити про втручання в господарську діяльність надавача послуг за цим договором, є помилковим, оскільки господарська діяльність ФОП ОСОБА_4 , який як Виконавець є професійною приватною установою з надання послуг щодо догляду із забезпеченням проживання для осіб похилого віку та осіб, потребуючих особливого спеціального догляду (підопічних) полягає саме в наданні послуг згідно Договору, в якому немає такої послуги, як переміщення підопічної до будь-якого іншого для проживання та отримання Послуг закладу всупереч умов діючого Договору. Тому процитована фраза в ухвалі суду «то встановлення заборони щодо умов його виконання (переміщення , утриманні (вивезення) і носить характер умов договору» жодним чином не свідчить про втручання в господарську діяльність Виконавця договору. Крім того, скаржник зазначає, що у даний час судом відкрито провадження №2/504/2605/26 у справі № 504/460/26 за позовом Замовника, ОСОБА_1 , до Виконавця, ФОП ОСОБА_4 , предметом розгляду якого є саме неправомірність розірвання в односторонньому порядку Договору від 01.01.2025 року тощо. Отже, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для скасування заходів забезпечення майбутнього позову у цій справі, оскільки скасування заходів забезпечення позову до розгляду даної справи по суті та ухвалення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали, суперечить меті заходів забезпечення позову, адже забезпечення позову у цьому спорі спрямоване саме на забезпечення можливості виконання рішення суду у разі задоволення позову у цій справі. Від представника ФОП ОСОБА_4 адвоката Іванцової З.А. на адресу апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання зазначає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, вимоги, викладені в ній, не відповідають чинному законодавству, а тому підлягає залишенню без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наведених у цій постанові підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Однак ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам. Задовольняючи заяву про скасування заходів забезпечення позову до його подання та скасовуючи ухвалу Доброславського районного суду Одеської області від 04.02.2026 року про забезпечення майбутнього позову, суд першої інстанції виходив з того, що: - за обставин, що договір на час постановлення ухвали від 04.02.2026 року вже був розірваний з 01.02.2026 року в односторонньому порядку, про що не було повідомлено заявницею, суд погоджується, що ОСОБА_1 не довела суду, в чому саме полягає реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення майбутнього позову; - не доведено, яким чином встановлення заборони на переміщення підопічної спрямоване на виконання можливого рішення суду про задоволення позову, за умови вже розірваного договору; - суд погодився, що в такому випадку, за умови встановлення в судовому засіданні, що договір розірваний, то встановлення заборони щодо умов його виконання (переміщення , утриманні (вивезення) і носить характер умов договору)), може свідчити про втручання в господарську діяльність надавача послуг за цим договором; - разом з тим, судом зазначено, що оцінку правомірності дій щодо розірвання (припинення) договору може бути надано виключно під час розгляду справи по суті, а не під час перебування справи на стадії забезпечення позову (майбутнього позову). Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за потрібне зазначити наступне. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Регламентації інституту забезпечення позову в цивільному процесуальному праві присвячені статті 149-159 ЦПК України. Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України). Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору. Порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову встановлено статтею 158 ЦПК України. Частинами першою, четвертою, дев`ятою статті 158 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову. Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення. Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов`язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю. Згідно із роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 10 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування. Верховний Суд у своїй практиці виходить з того, що оскільки забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення (правові висновки, викладені в постановах від 24 січня 2024 року в справі № 552/5655/19, від 05 червня 2024 року в справі № 727/3071/23, від 27 червня 2024 року в справі № 522/2279/21). Виходячи з системного аналізу вищевказаних норм вбачається, що скасування заходів забезпечення позову передбачає зняття застосованих судом обмежень, покликаних забезпечити можливість виконання судового рішення, у випадку зміни ситуації в порівнянні з тією, що існувала при застосуванні таких обмежень, коли в результаті такої зміни потреба в застосованих обмеженнях відпала. З матеріалів справи вбачається, що у лютому 2026 року адвокат Буценко Володимир Євгенович подав від імені ОСОБА_1 , яка діє в інтересах підопічної ОСОБА_3 , яка перебуває на утриманні у пансіонаті «Осінь життя», заяву про забезпечення майбутнього позову проти особи, яка може у майбутньому набути статус відповідача у справі, - ФОП ОСОБА_4, який є виконавцем за Договором від 01.01.2025 року, шляхом встановлення заборони ФОП ОСОБА_4 , вчиняти будь-які дії, направлені на розірвання Договору в односторонньому порядку, припинення надання послуг за цим договором ОСОБА_1 (контрагенту) в інтересах підопічної ОСОБА_3 , яка утримується у пансіонаті «Осінь життя» за адресою АДРЕСА_1 , та вивезення Підопічної із пансіонату за цією адресою до іншої установи за будь-якою іншою адресою. Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 04 лютого 2026 року заяву адвоката Буценко Володимира Євгеновича подану в інтересах ОСОБА_1 , яка діє в інтересах підопічної ОСОБА_3 , яка перебуває на утриманні у пансіонаті «Осінь життя», про забезпечення майбутнього позову проти особи, яка може у майбутньому набути статус відповідача у справі - ФОП ОСОБА_4 , який є виконавцем за Договором від 01.01.2025 року, шляхом встановлення заборони ФОП ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , вчиняти будь-які дії, направлені на розірвання Договору в односторонньому порядку, припинення надання послуг за цим договором ОСОБА_1 (контрагенту) в інтересах підопічної ОСОБА_3 , яка утримується у пансіонаті «Осінь життя» за адресою АДРЕСА_1 , та вивезення Підопічної із пансіонату за цією адресою до іншої установи за будь-якою іншою адресою, - задоволено частково. Заборонено ФОП ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , вчиняти будь-які дії, направлені на вивезення (переміщення) з території пансіонату, підопічної пані ОСОБА_3 , 1938 року народження, яка утримується (перебуває під опікою) у пансіонаті «Осінь життя» за адресою АДРЕСА_1 , до іншої установи за будь-якою іншою адресою. В решті клопотання (заяви) - відмовлено. 12.02.2026 року ФОП ОСОБА_4 подав до суду клопотання про скасування заходів забезпечення майбутнього позову, вжитих ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 04 лютого 2026 року. Зі змісту заяви ФОП ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову вбачається, що заявник фактично оскаржує правомірність застосування заходів забезпечення позову. Суд апеляційної інстанції зазначає, що помилковість, незаконність чи безпідставність, з точки зору учасника процесу, застосування заходів забезпечення позову не є такими обставинами в розумінні передбаченої процесуальним законом процедури скасування забезпечення позову, а лише можуть слугувати підставою для оскарження судового рішення до суду вищої інстанції, для чого чинним законом передбачена процедура апеляційного та касаційного оскарження судового рішення. Тобто, скасування заходів забезпечення позову судом, який їх застосував, можливе, якщо відпали підстави, з яким закон пов`язує можливість застосування таких заходів або змінилися обставини, що зумовили його застосування. Отже, скасування заходів забезпечення позову діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Предметом розгляду в даній справі є не питання правомірності вжиття судом заходів забезпечення позову, а наявність чи відсутність підстав для їх скасування. Наведені заявником ФОП ОСОБА_4 обставини не можуть бути підставою для скасування вжитих судом заходів забезпечення майбутнього позову, однак можуть бути підставою для апеляційного оскарження ухвали суду про забезпечення позову. Разом з тим, колегія суддів акцентує увагу, що ухвалу Доброславського районного суду Одеської області від 04 лютого 2026 рокупро забезпечення майбутнього позову ФОП ОСОБА_4 оскаржено в апеляційному порядку. За результатами розгляду апеляційної скарги представника ФОП ОСОБА_4 адвоката Іванцової З.А. ухвалено постанову Одеського апеляційного суду від 17 березня 2026 року про скасування ухвали Доброславського районного суду Одеської області від 04 лютого 2026 року, якою забезпечено майбутній позов у цій справі. При цьому, звертаючись водночас до суду першої інстанції із заявою про скасування заходів забезпечення позову, заявник обґрунтовує її неналежністю та безпідставністю застосування судом заходів забезпечення позову. Тобто такі доводи були викликані фактичною незгодою заявника з ухвалою суду про застосування заходів забезпечення позову до його подання. Скасовуючи заходи забезпечення майбутнього позову, суд першої інстанції на вказане уваги не звернув та скасував такі заходи з підстав зазначених у заяві про скасування заходів забезпечення позову, таким чином взявши на себе повноваження суду апеляційної інстанції, чим фактично порушив встановлений процесуальним законодавством порядок скасування заходів забезпечення позову. Відтак, доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження під час апеляційного розгляду. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення та ухвалити нове. Підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 статті 376 ЦПК України). Зважаючи на надану оцінку доводам учасників справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд доходить висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, які регулюють питання скасування заходів забезпечення позову, що призвело до постановлення незаконної ухвали про скасування заходів забезпечення позову. Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні клопотання ФОП ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову до його подання. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 - задовольнити частково. Ухвалу Доброславського районного суду Одеської області від 16 лютого 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Заяву ФОП ОСОБА_4 , код НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 про скасування заходів забезпечення позову до його подання, які вжиті ухвалою судді Доброславського районного суду Одеської області від 04.02.2026 року за заявою адвоката Буценко Володимира Євгеновича подану в інтересах ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка діє в інтересах підопічної ОСОБА_3 , яка перебуває на утриманні у пансіонаті «Осінь життя», про забезпечення майбутнього позову проти особи, яка може у майбутньому набути статус відповідача у справі - ФОП ОСОБА_4 , код НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який є виконавцем за Договором від 01.01.2025 року, шляхом встановлення заборони ФОП ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , вчиняти будь-які дії, направлені на розірвання Договору в односторонньому порядку, припинення надання послуг за цим договором ОСОБА_1 (контрагенту) в інтересах підопічної ОСОБА_3 , яка утримується у пансіонаті «Осінь життя» за адресою АДРЕСА_1 , та вивезення Підопічної із пансіонату за цією адресою до іншої установи за будь-якою іншою адресою - залишити без задоволення. Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та подальшому касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено: 07.05.2026 року. Головуючий О.М. Таварткіладзе Судді: Л.М. Вадовська Є.С. Сєвєрова