Постанова 4803 № 199/10752/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3537/26 Справа № 199/10752/25 Суддя у 1-й інстанції - Подорець О.Б. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 травня 2026 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Агєєва О.В., суддів: Гапонова А.В., Халаджи О.В. за участю секретаря судового засідання Кирилішиної В.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро цивільну справу №199/10752/25 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна Страхова компанія «ОРАНТА», ОСОБА_2 про стягнення недоплаченого страхового відшкодування, відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна Страхова компанія «ОРАНТА» - Бабіч Наталі Анатоліївни на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 12 грудня 2025 року,ухвалене у складі судді Подорець О.Б.,- ВСТАНОВИВ: У серпні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Національна акціонерна Страхова компанія «ОРАНТА», ОСОБА_2 про стягнення недоплаченого страхового відшкодування та відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування позову посилався на те, що 08 листопада 2024 року о 03 год. 11 хв. ОСОБА_2 скоїв наїзд на автомобіль «Opel Movano», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який стояв припаркований. У результаті ДТП транспортні засоби отримали пошкодження. Зазначає, що постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 грудня 2024 року по справі № 199/9720/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Крім того, постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 04 грудня 2024 року по справі № 199/9719/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказує, що автомобіль «MAZDA 3», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким на момент ДТП користувався ОСОБА_2 , згідно протоколу про адміністративне правопорушення належить ОСОБА_3 , цивільно-правова відповідальність якої на момент ДТП була застрахована в ПАТ НАСК «ОРАНТА». Зауважує, що 15 грудня 2025 року, з метою визначення вартості матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ, позивач звернувся до судового експерта Дроздова Ю.В. Відповідно до висновку судового експерта Дроздова Ю.В. № 2912/24 (товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ) за замовленням ОСОБА_1 від 15 грудня 2024 року, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу автомобіль «Opel Movano», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого в результаті ДТП, складає 417 265,75 грн. Ринкова вартість колісного транспортного засобу автомобіля «Opel Movano», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , у аварійному (пошкодженому) стані після ДТП, складає 189 127,45 грн. Згідно страхового акту №ОЦВ-24-04-22856/1, ПАТ НАСК «ОРАНТА» здійснило виплату ОСОБА_1 страхового відшкодування в розмірі 107 427,26 грн. Утім, згідно полісу обов`язкового страхування №АТ3273975 ліміт страхової відповідальності страховика становить 160 000,00 грн., розмір франшизи становить 2 500,00 грн. Зазначає, що розрахунок матеріальної шкоди позивачу повинен був здійснюватися наступним чином: 417 265,75 грн. (розмір матеріального збитку) - 189 127,45 грн. = 228 138,30 грн., з яких: 160 000,00 грн. (ліміт страховика) - 2 500,00 грн. (франшиза) = 157 500,00 грн. - сума відшкодування матеріального збитку страховиком. Вважає, відповідачем ПАТ НАСК «ОРАНТА» була здійснена страхова виплата позивачу не в повному розмірі, у зв`язку з чим, сума недоплаченого страхового відшкодування становить 50 072,74 грн. Крім того ОСОБА_2 , як особою винною у ДТП, повинна бути відшкодована позивачу різниця між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування, що не підлягають виплаті страховою компанією, в розмірі 70 638,30 грн. (228 138,30 грн. (сума матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню) - 157 500,00 грн. - (сума матеріального збитку, яка підлягає відшкодуванню страховиком). Зауважує, що разом з матеріальною шкодою позивачу була спричинена моральна шкода, оскільки в результаті ДТП позивач пережив сильний стрес через те, що його автомобіль не підлягає відновленню, що в свою чергу, позбавило його можливості користуватися ним для сімейних та особистих потреб, порушило звичайний уклад життя позивача. У зв`язку з чим, просив суд стягнути з відповідача ПАТ «НАСК «ОРАНТА» недоплачену суму страхового відшкодування в розмірі 50 072,74 грн., а з відповідача ОСОБА_2 різницю між фактичним розміром шкоди та сумою, що має становити страхову виплату в розмірі 70 638,30 грн. та моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн. Також, позивач просив суд стягнути з відповідачів на його користь судові витрати по справі. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 12 грудня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Національна акціонерна СК «ОРАНТА» на користь ОСОБА_1 недоплачену суму страхового відшкодування в розмірі 50 072,74 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром шкоди та сумою, що має становити страхову виплату у розмірі 70 638,30 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 10 000 грн. Стягнуто з ПАТ «Національна акціонерна СК «ОРАНТА» на користь ОСОБА_1 судові витрати на залучення експерта в розмірі 3 800 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 641,57 грн., а всього в розмірі 4 441,57 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на залучення експерта в розмірі 3 800 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 883,81 грн., а всього в розмірі 4 683,81 грн. Стягнуто з ПАТ «Національна акціонерна СК «ОРАНТА», ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 14 000 грн., тобто по 7 000 грн. з кожного. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, представник ПАТ «Національна акціонерна СК «ОРАНТА» - адвокат Бабіч Н.А. подала апеляційну скаргу, в якій вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування скарги зазначає, що суд не прийняв до уваги звіт про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу від 03 січня 2025 року №25-D/16/24, оцінювача ФОП ОСОБА_4 , оскільки останній не повідомлений про кримінальну відповідальність, однак, згідно Державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності України, ФОП ОСОБА_4 має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача (напрямок діяльності 1.3.- «Оцінка колісних транспортних засобів»). Звіт про оцінку містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна. Звіт підписаний оцінювачем, який безпосередньо проводив оцінку та огляд пошкодженого майна, і скріплений печаткою та підписом. Вважає, що судом безпідставно було відкинуто Звіт про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу від 03 січня 2025 року №25-D/16/24, оцінювача ФОП ОСОБА_4 , без дослідження останнього, а прийнято Звіт експерта Дроздова Ю.В. про визначення вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №2912/24 від 15 грудня 2024 року. Судом не враховано замовний характер Звіту експерта ОСОБА_5 , який був оплачений позивачем. Вказує, що суд не взяв до уваги посилання представника відповідача ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на те, що позивачем, на виконання ухвали суду від 26 вересня 2025 року, не було надано пошкоджений автомобіль для огляду, оскільки належних доказів цим обставинам суду не надано. Зауважує, що суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, хоча представник позивача заперечував наявність будь-яких документів, що підтверджують понесені фактичні витрати на ремонт автомобіля, притримуючись при цьому позиції, що висновку експерта в цій категорії справ достатньо. Крім того, матеріали справи не містять, а позивачем не надано, доказів на підтвердження витрат понесених позивачем на відновлення автомобіля, які б перевищували суму сплаченого позивачу відшкодування у розмірі 107 427,26 грн. Зазначає, що суд, застосувавши критерій розумності розміру адвокатських витрат, не звернув увагу на необхідність встановлення інших критеріїв, таких, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. У зв`язку з чим просить призначити судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручити судовим експертам Дніпропетровського НДЕКЦ МВС (49033, м. Дніпро, Будівельний тупик, 1, ЄДРПОУ 25575055) , т 056 732 1696. На вирішення експерту поставити наступні питання: Яка вартість матеріального збитку станом на 08 листопада 2024 року, заподіяного позивачу, як власнику пошкодженого транспортного засобу Opel Movano, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2012 року випуску, кузов № НОМЕР_3 в результаті ДТП, що мало місце 08 листопада 2024 року? Яка вартість Opel Movano, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2012 року випуску, кузов № НОМЕР_3 у пошкодженому стані після ДТП , що мало місце 08 листопада 2024 року? Зупинити провадження у цивільній справі на час проведення судової автотоварознавчої експертизи. Оскільки автомобіль вже відремонтовано, автотоварознавчу експертизу провести за матеріалами цивільної справи № 199/10752/25 за вихідними даними Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 03 січня 2025 року №25-D/16/24, оцінювача ФОП ОСОБА_4 , та Висновку судового експерта Дроздова Ю.В. про визначення вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №2912/24 від 15 грудня 2024 року. Витрати на оплату проведення експертизи покласти на відповідача ПАТ «НАСК «ОРАНТА». Викликати позивача ОСОБА_1 до Дніпровського апеляційного суду на дату розгляду апеляційної скарги для з`ясування заявлених в позові обставин. Також, 07 квітня 2026 року представник ПАТ «Національна акціонерна СК «ОРАНТА» - адвокат Бабіч Н.А. подала до суду заяву, в якій просила прохальну частину апеляційної скарги викласти в редакції заяви, зокрема: призначити судову автотоварознавчу експертизу, провадження якої доручити судовим експертам Дніпропетровського НДЕКЦ МВС (49033, м. Дніпро, Будівельний тупик, 1, ЄДРПОУ 25575055), т. 056 732 1696. На вирішення експерту поставити наступні питання: 2.1. Яка вартість матеріального збитку станом на 08 листопада 2024 року, заподіяного позивачу, як власнику пошкодженого транспортного засобу Opel Movano, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2012 року випуску, кузов № НОМЕР_3 в результаті ДТП, що мало місце 08 листопада 2024 року? 2.2. Яка вартість Opel Movano, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2012 року випуску, кузов № НОМЕР_3 у пошкодженому стані після ДТП , що мало місце 08 листопада 2024 року?

3. Зупинити провадження у цивільній справі на час проведення судової автотоварознавчої експертизи.

4. Оскільки автомобіль вже відремонтовано, автотоварознавчу експертизу провести за матеріалами цивільної справи № 199/10752/25 за вихідними даними Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 03 січня 2025 року №25-D/16/24, оцінювача ФОП ОСОБА_4 , та Висновку судового експерта Дроздова Ю.В. про визначення вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №2912/24 від 15 грудня 2024 року.

5. Витрати на оплату проведення експертизи покласти на відповідача ПАТ «НАСК «ОРАНТА»

6. Викликати позивача ОСОБА_1 , до Дніпровського апеляційного суду на дату розгляду апеляційної скарги для з`ясування заявлених в позові обставин. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 12 грудня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ільїн О.М. скориставшись своїм правом подав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначає, що апеляційна скарга представника відповідача не містить об`єктивних підстав для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції. Вважає, що наданий ФОП ОСОБА_4 звіт для визначення вартості страхового відшкодування від 03 січня 2025 року не може розглядатись як висновок експерта та слугувати безумовним доказом визначення вартості матеріального збитку, оскільки чинним ЦПК України визначена пріоритетність висновку саме судового експерта. Вказує, що ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 26 вересня 2025 року була постановлена ухвала про надання транспортного засобу страховій компанії для огляду. Однак, зазначений огляд автомобіля, вже проводився за участю представника ПАТ НАСК «Оранта», що підтверджується протоколом огляду колісного транспортного засобу від 19 листопада 2024 року, долученого до висновку експерта №2912/24 ОСОБА_5 , в якому чітко зазначено, що огляд колісного транспортного засобу «OPEL MOVANO», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 проводився за участю власника та ОСОБА_6 , який є представником ПАТ НАСК «Оранта». Зазначає, що відповідно донорм ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач звільняється від обов`язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після ДТП. Більш того, представник страхової компанії був присутнім під час огляду транспортного засобу та фіксував пошкодження КТЗ, а з моменту ДТП в результаті якої був пошкоджений транспортний засіб позивача, пройшов майже рік, та транспортний засіб наразі вже не перебуває в тому стані в якому був одразу після ДТП, тому повторний огляд пошкодженого транспортного засобу не буде мати сенсу. Тобто, представник ПАТ НАСК «Оранта» добре розуміючи, що позивач не був зобов`язаний зберігати транспортний засіб в тому стані в якому він знаходився одразу після ДТП, маніпулює своїм правом як щодо повторного огляду пошкодженого транспортного засобу, так і щодо погодження з розміром матеріального збитку зазначеному у висновку експерта, тим самим намагаючись зменшити розмір страхового відшкодування на користь страхової компанії. Звертає увагу суду, що уразі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди. Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди здійснюється у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи моторне транспортне страхове бюро. Таким чином, страховик отримує право на залишки транспортного засоби, виключно у випадку відшкодування ним розміру вартості транспортного засобу до ДТП, в той час як позивач просить стягнути з ПАТ НАСК «Оранта» різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТП та в межах страхового ліміту. Зауважує, що представником позивача, як в позовній заяві, додаткових поясненнях так і в судових засіданнях зверталася увага на ту обставину, що ремонт транспортного засобу «OPEL MOVANO», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить позивачу є економічно необґрунтованим, у зв`язку із чим пошкоджений під час ДТП транспортний засіб вважається фізично знищеним. Зазначає, що транспортний засіб був відремонтований тільки в тій мірі, що б його можна було перевезти з одного місця знаходження в інше, а не для повноцінного користування ним, що між тим в даному випадку, не заборонено законом, оскільки претендувати на залишки транспортного засобу ПАТ НАСК «Оранта» не може у зв`язку із тим, що позивач не просить відшкодувати йому розмір вартості транспортного засобу до ДТП, а просить стягнути з ПАТ НАСК «Оранта» різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП. Зазначене, в тому числі, є підставою відмови у задоволенні клопотання про повторний огляд транспортного засобу та свідчить про недоцільність доводів відповідача про відсутність підтверджуючих документів з приводу понесених позивачем фактичних витрат на ремонт транспортного засобу або ж його відновлення, як то зазначено в апеляційній скарзі. Також зазначає, що до позовної заяви долучена заява про стягнення витрат на правничу допомогу із правовим обґрунтуванням доцільності та законності таких витрат, договір про надання правової допомоги із зазначенням фіксованої суми у розмірі 14 000 грн. за ведення адвокатом усієї справи, не тільки в процесі подачі позовної заяви до суду, а і під час її судового слухання, акт прийому-передачі виконаних робіт та квитанцію на підтвердження оплати позивачем послуг адвоката. Звертає увагу, що подана ПАТ НАСК «Оранта» скарга, взагалі не містить жодної апеляційної вимоги, як то змінити, скасувати повністю або частково рішення суду першої інстанції, та є фактично клопотанням про призначення експертизи, виключно що і зазначено в прохальній частині скарги. У зв`язку з чим просить суд у задоволенні апеляційної скарги - відмовити в повному обсязі. Також, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ільїн О.М. подав заперечення на заяву представника ПАТ «Національна акціонерна СК «ОРАНТА» - адвоката Бабіч Н.А., подану 07 квітня 2026 року, в яких зазначив, що 08 квітня 2026 року представником ПАТ НАСК «Оранта», через підсистему «Електроний Суд», була подана заява про фактичну зміну прохальної частини апеляційної скарги, шляхом її доповнення 7-м пунктом, а саме: «Рішення Амур Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 12 грудня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити». Зауважує, що відповідно до ч.1 ст.364 ЦПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. З урахуванням того, що оскаржуване рішення Амур Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра було ухвалено 12 грудня 2025 року, апеляційна скарга ПАТ НАСК «Оранта» була подана ще 04 січня 2026 року, передбачений законом 30 денний строк на оскарження рішення сплив, змінюючи та доповнюючи апеляційну скаргу заявою від 08 квітня 2026 року, представник ПАТ НАСК «Оранта» порушує передбачені ч.1 ст.364 ЦПК України строки на звернення із такою заявою. У зв`язку із викладеним, просив у прийнятті заяви ПАТ НАСК «Оранта» про зміну та доповнення прохальної частини апеляційної скарги на рішення Амур Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 12 грудня 2025 року - відмовити. Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ільїн О.М. в судовому засіданні апеляційного суду заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні. Інші учасники справи в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання оскільки, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги і відзиву, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Під час час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та якими доказами це підтверджується, чи інші фактичні дані, що мають значення для вирішення справи та докази, що їх підтверджують. Рішення суду відповідає зазначеним вимогам закону. Судом вастановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить автомобіль «Opel Movano», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 . 08 листопада 2024 року о 03 год. 11 хв. ОСОБА_2 в районі будинку № 20-а по пров. Любарського у м.Дніпрі керував транспортним засобом «MAZDA 3», державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , та порушивши вимоги п. 2.3(б) Правил дорожнього руху України, в результаті чого скоїв наїзд на автомобіль «Opel Movano», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який стояв припаркований. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 02 грудня 2024 року по справі №199/9720/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «MAZDA 3», державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , була застрахована полісом № АТ-3273975 страхової компанії ПАТ «НАСК «ОРАНТА». Згідно зі страховим актом №ОЦВ-24-04-22856 та відповідно до поданої заяви про страхове відшкодування 21 січня 2025 року ПАТ «НАСК «ОРАНТА» було здійснено виплату страхового відшкодування на рахунок ОСОБА_1 у розмірі 107 427,26 грн. На підтвердження матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу «Opel Movano», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , сторонами надано: позивачем - висновок судового експерта Дроздова Ю.В. № 2912/24 (товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ) за замовленням ОСОБА_1 від 15 грудня 2024 року, а відповідачем звіт про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу від 03 січня 2025 року №25-D/16/24, виконаного ФОП ОСОБА_4 . Відповідно до висновку судового експерта Дроздова Ю.В. № 2912/24 (товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ) за замовленням ОСОБА_1 від 15 грудня 2024 року, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу автомобіль «Opel Movano», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого в результаті ДТП, складає 417 265,75 грн. Ринкова вартість колісного транспортного засобу автомобіля «Opel Movano», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , у аварійному (пошкодженому) стані після ДТП, складає 189 127,45 грн. Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу від 03 січня 2025 року №25-D/16/24 вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Opel Movano», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2012 року випуску, кузов № НОМЕР_3 , внаслідок ДТП, складає 109 927,26 грн., без ПДВ на запасні частини та матеріали. Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на користь позивача суми недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 50 072,74 грн. (в межах ліміту відшкодування), а з відповідача ОСОБА_2 - суми матеріальних збитків у зв`язку з пошкодженням автомобіля, що є різницею між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням у розмірі 70 638,30 грн. Суму завданих матеріальних збитків встановлено кваліфікованою особою, відповідно до вимог чинного законодавства, отже висновок експерта не може ставитися під сумнів відповідачем. Судовим експертом Дроздовим Ю.В., відповідно до проведеної експертизи та наданого за її результатами висновку №2912/24 від 15 грудня 2024 року, встановлено суму завданих матеріальних збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка визнала свою вину та вина якої була встановлена судом, а оскільки позивачу неправомірними діями відповідача завдано моральної шкоди, суд вважав можливим задовольнити вимоги позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн., що буде відповідати розумності, виваженості та справедливості. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду наступне. Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 1 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (постанова Верховного Суду від 27 березня 2019 року в справі № 754/1108/15-ц). Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (касаційне провадження № 14-176цс18). Особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22 ЦК України). Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої статті 22 ЦК України). За змістом ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода у тому числі полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду від 03 серпня 2023 року у справі № 759/1587/21. Тобто наявність моральної шкоди доводиться позивачем, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв`язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення. При цьому, при розгляді справи суд з`ясовує: наявність самої моральної шкоди та її вплив на життя позивача; факт вчинення протиправних дій відповідачем та його вину; зв`язок між дією (бездіяльністю) відповідача та моральною шкодою, яку поніс позивач; обґрунтованість суми компенсації моральної шкоди. Тобто, відшкодування моральної шкоди передбачають необхідність встановлення певних обставин, а саме протиправних дій чи бездіяльності заподіювача шкоди та зв`язок цих протиправних дій чи бездіяльності заподіювача шкоди із самою шкодою, майновою чи моральною. Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2025 року у справі №753/4289/23. Стаття 1187 ЦК України регулює питання завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки. Згідно із частиною першою цієї статті джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України). Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, тобто завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (згідно із пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України). Згідно із положеннями статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність. Статтями 28, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Згідно ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Згідно ст.30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України). Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України). Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Судом першої інстанції встановлено та сторонами у справі не оспорюється факт і обставини ДТП, вина відповідача та, що на момент ДТП, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «MAZDA 3», державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , була застрахована полісом №АТ-3273975 страхової компанії ПАТ «НАСК «ОРАНТА». Також судом першої інстанції встановлено, що згідно зі страховим актом №ОЦВ-24-04-22856 та відповідно до поданої заяви про страхове відшкодування, ПАТ «НАСК «ОРАНТА» 21 січня 2025 року було здійснено виплату страхового відшкодування на рахунок ОСОБА_1 у розмірі 107 427,26 грн. Згідно висновку експерта №2912/24 від 15 грудня 2024 року, вартість відновлюваного ремонту КТЗ складає 575 035,84 грн. Ринкова вартість КТС складає 417 265,75 грн. Таким чином, вартість матеріального збитку, заподіяного позивачу - власнику колісного транспортного засобу «Opel Movano», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого в результаті ДТП, складає: 417 265,75 грн. Ринкова вартість колісного транспортного засобу - автомобіль «Opel Movano», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , у аварійному (пошкодженому) стані після ДТП, складає 189 127,45 грн. Предметом спору у цій справі є відшкодування матеріальних збитків у розмірі різниці між фактичним розміром спричиненої шкоди та отриманою сумою страхового відшкодування, яку на думку позивача, повинен відшкодовувати відповідач ПАТ «НАСК «ОРАНТА» в межах ліміту страхового відшкодування, а різниця між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням у розмірі 70 638,30 грн. підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 , оскільки саме його дії знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку зі скоєнням ДТП та спричиненням шкоди належному позивачу автомобілю, що підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачем. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції взяв за основу, як доказ розміру заподіяної матеріальної шкоди, висновок експерта ОСОБА_5 №2912/24 від 15 грудня 2024 року, а не звіт оцінювача ФОП ОСОБА_4 від 03 січня 2025 року №25-D/16/24, оскільки ОСОБА_5 є сертифікованим експертом, попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок (на відміну від оцінювача ФОП ОСОБА_4 ), проводив дослідження враховуючи протокол огляду колісного транспортного засобу від 19 листопада 2024 року (долучено до висновку №2912/24) в якому чітко зазначено, що огляд колісного транспортного засобу «OPEL MOVANO», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , проводився за участю власника та ОСОБА_6 , який є представником ПАТ НАСК «Оранта». З чим погоджується колегія суддів. Оскільки відповідачем ПАТ НАСК «ОРАНТА» була здійснена страхова виплата позивачу не в повному розмірі, то сума недоплаченого страхового відшкодування становить 50 072,74 грн. (160 000,00 грн. (ліміт страховика) - 2 500,00 грн. (франшиза) - 107 427,26 грн. (фактична сплачена страховиком сума) яка підлягає стягненню з відповідача ПАТ НАСК «ОРАНТА». Крім того, хоча апелянт не наводить в скарзі доводів і заперечень в частині висновків суду першої інстанції щодо стягнення відшкодування матеріальної та моральної шкоди з відповідача ОСОБА_2 , однак просить рішення суду скасувати в цілому, колегія зазначає, що суд прийшов правильного висновку про стягнення з останнього, як особи - винної у ДТП, різниці між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування поза межами ліміту страхового відшкодування у розмірі 70 638,30 грн. (228 138, 30 грн. (сума матеріальної шкоди) - 157 500,00 грн. (сума матеріального збитку, яка підлягає відшкодуванню страховиком). Доводи апеляційної скарги, що суд не взяв до уваги, що позивачем на виконання ухвали суду від 26 вересня 2025 року не було надано пошкоджений автомобіль для огляду, відхиляються колегією суддів, оскільки як вбачається з матеріалів справи, представник ПАТ НАСК «ОРАНТА» здійснював огляд транспортного засобу «Opel Movano», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , про що свідчить протокол огляду транспортного засобу №25-D/16/24, який досліджено експертом Дроздовим Ю.В. при виконанні експертного дослідження. Матеріали справи не містять даних про порушення експертом Методики проведення товарознавчої експертизи. А заперечення апелянта щодо здійснення позивачем оплати послуг експерта Дроздова Ю.В. за проведення ним дослідження, не є підставою вважати даний доказ недопустимим, оскільки експерт має відповідну ліцензію, стаж і досвід роботи, був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку. Інші доводи апеляційної скарги також не містить посилань на неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права та фактично зводиться до незгоди з правовими висновками суду першої інстанції, що відповідно до статті 376 ЦПК України не є підставою для скасування судового рішення. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №373/2054/16-ц (провадження №14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена судом першої інстанції, то суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів. Доводи відзиву про те, що подана ПАТ НАСК «Оранта» апеляційна скарга взагалі не містить жодної апеляційної вимоги, як то змінити, скасувати повністю або частково рішення суду першої інстанції, та є фактично клопотанням про призначення експертизи, а подані в подальшому доповнення до скарги не повинні прийматись судом, оскільки надішли до суду поза межами на апеляційне скарження, колегія суддів відхиляє, оскільки з тексту поданої апеляційної скарги чітко вбачається незгода апелянта з рішенням суду першої інстанції, наведені відповідні доводи та обґрунтування. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року; SERYVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909|04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що підстав для скасування рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 12 грудня 2025 року немає. Відповідно до ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З огляду на висновок про залишення апеляційної скарги без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат немає. Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна Страхова компанія «ОРАНТА» - Бабіч Наталі Анатоліївни -залишити без задоволення. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 12 грудня 2025 року -залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: Повний текст постанови складено 06.05.2026р. Головуючий суддя О.В.Агєєв