Постанова 4857 № 460/15987/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 460/15987/24 пров. № А/857/26215/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Кузьмича С. М., суддів Курильця А.Р., Мікули О.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Рівненської митниці на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року (ухвалене головуючим суддею Дорошенко Н.О. у м. Рівне) у справі № 460/15987/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнерагро» до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив визнати протиправними та скасувати картки відмови №UА204020/2024/000694 та рішення про коригування митної вартості товарів від 25.09.2024 №UА204020/2024/000059/1. В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що з метою митного оформлення товарів декларант подав до митного органу МД разом документами, які підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору). Проте, митний орган надіслав декларанту повідомлення про необхідність надання додаткових документів із зазначенням про наявність у поданих документах неточностей та розбіжностей. Позивач вказує, що жодних розбіжностей та неточностей у поданих до митного оформлення документах не було, а тому вимога митного органу про надання додаткових документів є необґрунтованою та безпідставною. У подальшому митним органом винесені Рішення про коригування митної вартості товарів, якими митну вартість товарів визначено за другорядним резервним методом визначення митної вартості, та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач вказує, що митний орган безпідставно поставив під сумнів увесь поданий пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи; митним органом не доведено обставин, які свідчили б про існування обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товарів за ціною договору; надані до митного оформлення документи у повній мірі підтверджували правильність числових значень митної вартості товарів; тому рішення митного органу є протиправними та підлягають скасуванню. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 адміністративний позов задоволено повністю. Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що посилання відповідача на те, що поданий позивачем пакет документів для митного оформлення є неповним та містить розбіжності, не відповідає дійсним обставинам справи та є підставою для скасування картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204020/2024/000694 та рішення про коригування митної вартості товарів від 25.09.2024 №UА204020/2024/000059/1. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав. З матеріалів справи слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕРАГРО» є суб`єктом господарювання, основним видом діяльності якого є КВЕД 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням (основний). Між ТОВ «ПАРТНЕРАГРО» та Компанією Euro Auctions (UK) Ltd укладено Договір про особливі умови продажу №б/н від 15.06.2024, яким врегульовано порядок купівлі товарів через аукціон компанії. У вересні 2024 року позивач на аукціоні Компанії Euro Auctions (UK) Ltd придбав автонавантажувач телескопічний самохідний підвищеної прохідності JCB 531-70, ідентифікаційний номер №JCB5AАMGКК2862096, та генератор Bruno 60kVA. Компанією Euro Auctions (UK) Ltd сформовано проформу інвойс від 14.09.2024, відповідно до якої вартість автонавантажувача телескопічного самохідного підвищеної прохідності JCB 531-70, ідентифікаційний номер №JCB5AАMGКК2862096 становить 19043,75 GBP, вартість генератора Bruno 60kVA становить 3300,00 GBP, всього вартість за проформою-інвойсом 22343,75 GBP. Вартість придбаного товару повністю оплачено позивачем, що підтверджується банківським платіжним документом від 17.09.2024 на суму 22343,75 GBP. Призначення платежу: оплата за автонавантажувачі та генератори на підставі проформи від 14.09.2024. Продавцем товару складено комерційний інвойс №СІ_14089910 від 14.09.2024, який містить інформацію щодо вартості автонавантажувача телескопічного самохідного підвищеної прохідності JCB 531-70, ідентифікаційний номер №JCB5AАMGКК2862096 - 19043,75 GBP та вартості генератора Bruno 60kVA - 3300,00 GBP. Транспортування придбаного товару відбулося на підставі договору №1102/24 на перевезення вантажів у міжнародному сполученні та по території України від 11.02.2024, укладеного між позивачем та ТОВ «МАРК-ТРАНС ПЛЮС». Товарно-транспортною накладною №222655 підтверджується здійснення перевезення бувшого у використанні автонавантажувача телескопічного самохідного підвищеної прохідності JCB 531-70, ідентифікаційний номер №JCB5AАMGКК2862096. Перевезення придбаного позивачем товару здійснювалося транспортними засобами з номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2 . Відправником вказана Компанія Euro Auctions (UK) Ltd (Roall Lane Kellington) (графа 1). Отримувач - ТОВ «ПАРТНЕРАГРО» (вул. Київська, 57В, с. Антопіль, Рівненська область, 35371) (графа 2). Місце завантаження товару - Roall Lane Kellington (графа 4). Відповідно до рахунку на оплату №295 від 24.09.2024 транспортні послуги та завантаження по маршруту: Kellington, United Kingdom - Україна, с. Антопіль, відповідно до CMR №222655 від 18.09.2024 становлять 96497,82 грн: Kellington, United Kingdom - п.п. Краковець 70373,37 грн; п.п. Краковець - с. Антопіль 24124,45 грн; послуга з навантаження вантажу за межами території України у міжнародному сполученні 2000,00 грн. 24.09.2024 з метою митного оформлення товару та вільного його випуску в обіг на території України позивачем до митного органу було подано митну декларацію 24UA204020023526U2. Відповідно до митної декларації №24UA204020023526U2 задекларовано бувший у використанні автонавантажувач телескопічний самохідний підвищеної прохідності JCB 531-70, ідентифікаційний номер JCB5AАMGКК2862096. Митну вартість цього товару заявлено в загальному розмірі 20358,99 GBP (1125747,93 грн), з яких 19043,75 GBP (1053374,56 грн) ціна товару; 1314,45 GBP (72373,37 грн) витрати на транспортування. Декларантом обрано перший метод визначення митної вартості за ціною договору. До митної декларації декларантом долучено: рахунок-фактуру №СІ_14069910 від 14.09.2024, автотранспортну накладну №222655 від 18.09.2024, декларацію походження товару №СІ_14069910 від 14.09.2024, банківський платіжний документ від 17.09.2024, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №295 від 24.09.2024, зовнішньоекономічний договір від 15.06.2025, договір про надання послуг митного брокера №1608 від 04.01.2016, договір (контракт) про перевезення №1102/24 від 11.02.2024, заявка на транспортні послуги від 16.09.2024, технічна інформація від 24.09.2024, фото від 24.09.2024, митна декларація країни відправлення 24GBAFONIW1M3GAAA1 від 19.09.2024. За результатами аналізу поданої митної декларації та доданих до неї документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 25.09.2024 №UА204020/2024/000059/1. Вказане рішення містить опис підстав для коригування митної вартості: «І. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки: 1) декларантом не подано всіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. - у договорі б/н від 15.06.2024 не зазначено відомості щодо реквізитів покупця та продавця, а саме місцезнаходження та банківські реквізити; - відповідно до п. 4 договору б/н від 15.06.2024 рахунки-проформи надсилаються електронною поштою у кінці кожного аукціону та можуть бути змінені, проте до митного оформлення не надано рахунок проформа на оцінюваний товар; - у графі 44 МД відсутній документ за кодом (0325) - рахунок - проформа; - продаж товару відповідно до договору б/н від 15.06.2024 здійснюється на умовах аукціону, проте до митного оформлення не наданий витяг з аукціону; - у рахунку-фактурі (інвойсі) №СІ_14069910 від 14.09.2024 не зазначено реквізити договору, відповідно якого складені дані документи. II. Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про вартість товару 1, митне оформлення якого здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом - МД від 19.08.2024 № 24UА209190020040U6-31932,42 GBP. III. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: 1) договір який містить реквізити покупця та продавця, а саме місцезнаходження та банківські реквізити; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) відповідно до п.4 договору б/н від 15.06.2024 рахунок проформа на оцінюваний товар; 4) витяг з аукціону; У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 МКУ процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у (декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МКУ), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 МКУ), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МКУ. Митну вартість товару визначено на підставі цінової інформації про вартість товарів, митне оформлення яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом, за митною декларацією від 19.08.2024 № 24UА2091900200401U6-31932,42 GBP. Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 31932,42 GBP, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації (до митного оформлення у національній валюті України становить 1758272,4898 грн (31932,420ВР * 55,0623грн/1 24UA204020023526U2). За наслідками прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 25.09.2024 №UА204020/2024/000059/1 складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204020/2024/000694. Декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг згідно з декларацією від 25.09.2024 №24UA204020023598U2 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України. Позивач, вважаючи протиправним спірне рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно до положень пунктів 23, 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України (далі МК України) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. Частинами першою та другою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України). Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Відповідно до частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено у частині третій статті 53 МК України. Частиною першою статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За змістом частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина друга статті 58 МК України). Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (постанови, від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 27.03.2020 у справі №540/2605/18, від 25.11.2020 у справі №1.380.2019.001657, від 15.04.2021 у справі №804/14964/15, від 02.05.2024 у справі № 520/22458/23) звертав увагу на те, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість. Водночас повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Не надання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації. Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість. При перевірці судом у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребовування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими й додатково витребовуваними документами. Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару. Разом з цим, згідно матеріалів справи, відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України. Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митною декларацією, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними. Так, суд першої інстанції встановив та таке підтверджується матеріалами справи, що у спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач зазначає, що у договорі б/н від 15.06.2024 не зазначено відомості щодо реквізитів покупця та продавця, а саме місцезнаходження та банківські реквізити. Договірні правовідносини між Компанією Euro Auctions (UK) Ltd та ТОВ «ПАРТНЕРАГРО» врегульовані договором №б/н від 15.06.2024, який власне не є договором купівлі-продажу, адже це Договір про особливі умови продажу - UK, а саме продажу товарів на аукціоні, організованому Компанією Euro Auctions (UK) Ltd. Відповідно до п. 1.1, 1.2, 1.3 Договору договірні відносини між Компанією Euro Auctions (UK) Ltd та Покупцем регулюються: цими умовами; інформацією, зазначеною в каталозі аукціону для кожного Аукціону; та будь-якими додатковими повідомленнями та умовами, надрукованими в каталозі аукціону в кожному конкретному випадку зі змінами, внесеними будь-яким повідомленням торгового залу або оголошенням Аукціоніста. Згідно з цим Договором «Покупець» означає Учасника торгів, який запропонував найвищу ціну за будь-який Лот. Вищевказаний Договір підписано уповноваженим представником Компанії Euro Auctions (UK) Ltd, представником позивача, скріплено печатками Продавця та Покупця. Суд встановив, що місцезнаходження Компанії Euro Auctions (UK) Ltd в Договорі зазначене: Roal Lane, Kellington, Nr. Goole DN14 0NY GB335864281. Місцезнаходження позивача в Договорі дійсно не зазначене. Суд зауважує, що такий Договір складений компанією нерезидентом, визначає особливі умови продажу товарів через аукціон, які є загальними для всіх учасників торгів. Наявність на Договорі відтиску печатки позивача із зазначенням коду ЄДРПОУ дає можливість ідентифікувати такого учасника торгів. Суд погоджується з доводами позивача, що зазначення в договорі відомостей щодо банківських реквізитів покупця та продавця є правом сторін, оскільки такі реквізити не є істотними умовами договору. Крім того, як встановлено судом, відомості щодо реквізитів покупця та продавця, а саме місцезнаходження та банківські реквізити, зазначені у проформі рахунку від 14.09.2024 та комерційному інвойсі. За таких обставин, суд вважає, що неповне зазначення реквізитів учасників Договору про особливі умови продажу від 15.06.2024 не свідчать про розбіжність в поданих документах та не могли слугувати підставою для коригування митної вартості товару. Суд першої інстанції правильно критично оцінив та відхилив доводи митниці про те, що відповідно до п. 4 договору №б/н від 15.06.2024, рахунки-проформи надсилаються електронною поштою у кінці кожного аукціону та можуть бути змінені, проте до митного оформлення не надано рахунок-проформу на оцінюваний товар. З дослідженого судом Договору від 15.06.2024 встановлено, що пункт 4 містить наступний зміст: «Усі учасники торгів зобов`язані зареєструватися для участі в Аукціоні. Аукціоніст має право на власний розсуд відмовити будь-якій особі в допуску на Аукціонний майданчик або в участі в будь-якому Аукціоні.». Крім того, як встановлено судом, пунктом 10 договору №б/н від 15.06.2024 передбачено, що попередні рахунки-фактури надсилаються електронною поштою у кінці кожного аукціону і можуть бути змінені. Отже, наведена відповідачем підстава не узгоджується зі змістом Договору від 15.06.2024. Позивачем до митного оформлення надано загальний рахунок проформу №б/н від 14.09.2024, в якому визначено вартість кожної одиниці придбаного на аукціоні товару. Відповідно до змісту рахунку проформи №б/н від 14.09.2024 вартість автонавантажувача телескопічного самохідного підвищеної прохідності JCB 531-70, ідентифікаційний номер JCB5AАMGКК2862096 становить 19043,75 GBP. Загальна вартість придбаних ТОВ «ПАРТНЕРАГРО» на аукціоні транспортних засобів становить 22343,75 GBP, що підтверджується рахунком проформою №б/н від 14.09.2024. ТОВ «ПАРТНЕРАГРО» здійснено оплату за всі придбані на аукціоні транспортні засоби, що вбачається з копії банківського платіжного документу від 17.09.2024 на суму 22343,75 GBP (у призначенні платежу наявне посилання на рахунок проформу №б/н від 14.09.2024). Також, перелік придбаних ТОВ ПАРТНЕРАГРО на аукціоні транспортних засобів зазначений в інвойсі №CI_14069910 від 14.10.2024 на суму 22343,75 GBP. Відтак, наведений аргумент Рівненської митниці не може бути підставою для коригування митної вартості ввезеного позивачем бувшого у використанні автонавантажувача. Судом досліджено скріншоти (витяги) з аукціону, які містять інформацію про вартість придбаних позивачем бувших у використанні навантажувачів, зокрема щодо лоту 1035 - навантажувача JCB 531-70 Turbo Powershift Telehandler, Reverse Camera, WLI (Non Runner) SD69 YXB, ідентифікаційний номер №JCB5AАMGКК2862096. Вартість навантажувача JCB 535-95 Turbo Powershift Telehandler, Reverse Camera, WLI (Non Runner) SD69 YXB, ідентифікаційний номер №JCB5AАMGКК2862096 становить 18250,00 GBP. Аукціонний збір за купівлю бувшого у використанні навантажувача становить 793,75 GBP. Крім того, суд зазначає, що витяги з аукціону не є документами в розумінні статті 53 МК України, які підтверджують складові митної вартості товару заявленого до митного оформлення. Щодо доводів відповідача про те, що у рахунку-фактурі (інвойсі) №СІ_14069910 від 14.09.2024 не зазначено реквізити договору, відповідно до якого складені дані документи, суд зазначає наступне. Рахунок-фактура (інвойс) у міжнародній комерційній практиці це документ, який надається продавцем покупцю і містить перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони постачаються покупцю, формальні особливості товару (колір, вагу та ін.), умови поставки та відомості про відправника та отримувача. При цьому, форма вказаного документу не затверджена ані міжнародним законодавством, ані законодавством України. В процесі провадження своєї господарської діяльності, позивач здійснює закупівлю товарів, серед іншого, і на аукціонних майданчиках, одним з яких є аукціон Компанії Euro Auctions (UK) Ltd за інтернет посиланням https://euroauctions.com/en. Компанією Euro Auctions (UK) Ltd був проведений аукціон, на якому ТОВ «ПАРТНЕРАГРО» придбано навантажувач JCB 531-70 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 . За змістом проформи інвойс від 14.09.2024 вартість навантажувача JCB 531-70 ідентифікаційний номер JCB5AАMGКК2862096 становить 19043,75 GBP. Загальна вартість проформи інвойс від 14.09.2024 становить 22343,75 GBP. Вартість придбаного товару повністю оплачено позивачем, що підтверджується банківським платіжним документом від 17.09.2024 на суму 22343,75 GBP. Призначення платежу: оплата за автонавантажувачі та генератори на підставі проформи від 14.09.2024. Продавцем товару складено комерційний інвойс №СІ_14069910 від 14.09.2024, який містить інформацію щодо вартості навантажувача. Зі змісту поданих до митного оформлення контракту від 15.06.2024, рахунку проформи від 14.09.2024 та комерційного інвойсу №СІ_14069910 від 14.09.2024 встановлено, що ці документи є взаємопов`язаними, підтверджують поставку зазначених в них транспортних засобів та їх вартість. Суд вказує, що подані до митного оформлення проформа інвойс від 14.09.2024 та комерційний інвойс №СІ_14069910 від 14.09.2024 містять вичерпні відомості про транспортні засоби, а саме інформацію щодо продавця та покупця, ціну транспортних засобів, модель та номер шасі транспортних засобів, за якими їх можна ідентифікувати. Вказані документи не містять розбіжностей із усіма іншими поданими до митного оформлення документами, а відсутність у них посилання на Контракт від 15.06.2024 не є розбіжністю в розумінні ст.53 Митного кодексу України, яка впливає правильність визначення митної вартості імпортованого товару. Митним органом не вказано, як обставина унеможливлює ідентифікувати імпортований товар із супровідними документами та визначити його митну вартість за ціною договору, оскільки така обставина сама по собі не є ані розбіжністю у документах, ані недостатністю документів, поданих для розмитнення, як це визначено статтею 53 МК України. Застосування такої підстави в якості приводу для коригування митної вартості товару є безпідставним та явно необґрунтовано. Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 у справі № 0840/3083/18 (адміністративне провадження №К/9901/13897/19) виснував, що «відсутність у рахунку посилання на контракт не є підставою вважати, що такий рахунок не пов`язаний з контрактом...». Щодо твердження відповідача, що у графі 44 МД відсутній документ за кодом (0325) - рахунок проформа, то суд зазначає, що відповідач не заперечує надання такого документу, а вказує на його не внесення в декларацію. Разом з тим, суд зазначає, що у графі 44 МД зазначено документ за кодом (0380) рахунок-фактура (інвойс), який є основним документом при визначені митної вартості товар. Відтак, наведені твердження відповідача суд першої інстанції обґрунтовано відхилив. Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Так, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та від 17.01.2022 у справі № 520/2000/19. Натомість у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дати митних декларацій, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, без порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в АСАУР, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). АСАУР не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. А тому, під час судового розгляду справи з`ясовано, що позивач (декларант) для підтвердження заявленої митної вартості товару подав до митного органу всі необхідні для цього документи, які містять достатні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також відомості про ціну, яка була сплачена за товар. Із змісту представлених документів можна чітко та однозначно встановити вартість придбання товару, при цьому наявність будь-яких обставин, що є визначальними за цих умов та змінюють його вартість, відповідачем не доведено. Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд апеляційної інстанції поділяє висновок суду першої інстанції, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості товару. Звідси, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена в судовому порядку, а тому спірне рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є необґрунтованим та безпідставним, що має наслідком визнання їх протиправними та скасування. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється. Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Рівненської митниці залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі № 460/15987/24 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді А. Р. Курилець О. І. Мікула