Постанова 4856 № 560/12911/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/12911/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л. Суддя-доповідач - Граб Л.С. 05 травня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Граб Л.С. суддів: Сторчака В. Ю. Матохнюка Д.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив: -визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у відмові у наданні довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 р., у відповідності до вимог статей 43 1 63 ЗУ від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови №704, із зазначенням відомостей про оновлені розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення встановлених у середньому розмірі, що фактично виплачені за відповідною посадою станом на 01.01.2023 року, а саме надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби та виконання особливо важливих завдань, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, премії, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, перерахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 грн.), встановленого Законом на 01.01.2023 року, для здійснення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.01.2026 позов задоволено: -визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023; -зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, із зазначенням посадового окладу, окладу за військове звання та інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених у розмірах (відсоткових значеннях), що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії, за посадою позивача або посадою прирівняною до цієї посади, виходячи з встановленого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023. Позивач подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив в резолютивній частині вказати розміри додаткових видів грошового забезпечення (відсоткове значення) - надбавки за особливості проходження служби та виконання особливо важливих завдань та премії, які були виплачені за посадою позивача або прирівняною до цієї посади станом на 01.01.2023, згідно інформації ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання ухвали суду від 14.08.2025, враховуючи висновки, викладені Верховним Судом у справі №380/19324/23. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги, заявлені позивачем при подачі позову досліджені та вирішені судом в рішенні суду від 28.01.2026 у належний спосіб. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені. У постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №1540/4122/18 зазначено, що процесуальний інститут додаткового рішення дозволяє виправляти помилки суду, спричинені недотриманням обов`язку, зокрема, про необхідність надання судом відповідей на всі заявлені позивачем вимоги. За змістом ч. 1 ст. 252 КАС України підставою для ухвалення додаткового рішення може бути не ухвалення судом рішення щодо однієї з позовних вимог, якщо щодо решти вимог, заявлених у позові, рішення ухвалено. Додаткове рішення необхідне також у тих випадках, коли відповідь суду не відповідає обсягу поставленого питання або ж спосіб судового захисту викладений неповно. Отже, додатковим судовим рішенням вирішуються окремі вимоги позивача, котрі не вирішені основним рішенням, за умови, якщо з приводу цих позовних вимог досліджувалися докази. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 9901/118/19 зазначено, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі. Так, на переконання позивача, суд першої інстанції при винесенні рішення від 28.01.2026 залишив поза увагою позовну вимогу щодо зобов`язання відповідача зазначити в довідці розміри додаткових видів грошового забезпечення у відсотковому значенні. На думку колегії суддів, такі доводи є помилковими, оскільки в тексті рішення суд першої інстанції зокрема зазначив, що додаткові види грошового забезпечення та премії, мають бути визначені у розмірах (відсоткових значеннях), що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії, за посадою позивача або посадою прирівняною до цієї посади, виходячи з встановленого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023. При цьому, ОСОБА_1 у позові не просив зобов`язати відповідача вказати в довідках відсоткове значення додаткових складових, а просив лише зазначити їх у середньому розмірі. Тобто, суд першої інстанції розглянув справу у межах позовних вимог. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення може бути різною в залежності від характеру рішення. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Матохнюк Д.Б.