Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/17189/25
від 04.05.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДП О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/17189/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Воробйова Інна Анатоліївна Суддя-доповідач - Гнап Д.Д. 04 травня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючої судді: Гнап Д.Д. суддів: Сушка О.О. Драчук Т. О. , розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії. I. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач не нарахував та не виплатив компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з жовтня 2020 року по день фактичної виплати грошового забезпечення. Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Вінницькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації у зв`язку із несвоєчасною виплатою надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10% до посадового окладу за період з 13 січня 2021 року по 26 квітня 2021 року за весь час затримки виплати, тобто з 13 січня 2021 року по день фактичної виплати такої надбавки. Зобов`язано Головне управління Національної поліції у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10% до посадового окладу за період з 13 січня 2021 року по 26 квітня 2021 року за весь час затримки виплати, тобто 13 січня 2021 року по день фактичної виплати такої надбавки. II. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. Підставою для апеляційного оскарження рішення суду є не з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та прийняття рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. III. ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ Позивач проходив службу в Головному управлінні Національної поліції у Вінницькій області. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року у справі № 120/2306/25, позов задоволено частково, зокрема: - визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Вінницькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, за періоди з 01 жовтня 2020 року по 12 жовтня 2020 року включно, з 22 жовтня 2020 року по 28 березня 2021 року включно та з 17 квітня 2021 року по 26 квітня 2021 року; - зобов`язано Головне управління Національної поліції у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість у вигляді доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, за періоди з 01 жовтня 2020 року по 12 жовтня 2020 року включно, з 22 жовтня 2020 року по 28 березня 2021 року включно та з 17 квітня 2021 року по 26 квітня 2021 року в розмірі 50 відсотків грошового забезпечення, пропорційно відпрацьованому часу та з урахуванням вже виплачених сум такої доплати; - визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Вінницькій області щодо ненарахування та невиплати у складі грошового забезпечення ОСОБА_1 надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за період з 13 січня 2021 року по 26 квітня 2021 року у розмірі 10% до посадового окладу; - зобов`язано Головне управління Національної поліції у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10% до посадового окладу за період з 13 січня 2021 року по 26 квітня 2021 року. На виконання даного рішення відповідачем окрім іншого виплачено надбавку за роботу в умовах режимних обмежень за період з 13 січня 2021 року по 26 квітня 2021 року в сумі 835,10 гривень. IV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків. Нарахування та виплата компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати по день фактичної виплати врегульовано Законом України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - Закон № 2050-III). Основною умовою для виплати громадянину, передбаченої ст. 2 Закону № 2050-III, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Своєю чергою компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку та підстав його нарахування самим підприємством, установою чи організацією добровільно, чи на виконання судового рішення. Відповідно до ст. 3 Закону № 2050-III, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати нарахованих доходів у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст. 4 Закону №2050-ІІІ). Постановою Кабінету Міністрів України 21.02.2001 року №159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159), пункти 1, 2 якого відтворюють положення Закону №2050-ІІІ та конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій. Згідно з абз. 1 п. 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на
100. Підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких основних умов: нарахування належних доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); порушення встановлених строків їх виплати (як з вини, так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року №21-2003а16, Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі №810/1092/17, від 13 січня 2020 року у справі №803/203/17 та від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11882/19. Використане у ст. 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення. Зміст і правова природа спірних правовідносин, у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону №2050-ІІІ, дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 року у справі №810/1092/17, від 13.01.2020 року у справі №803/203/17, від 29.10.2020 року у справі № 280/729/19, від 29.04.2021 року у справі №240/6583/20. Колегія суддів вважає, що у випадку бездіяльності роботодавця щодо нарахування та виплати працівникові грошового забезпечення, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. При цьому, донарахування належних громадянинові сум компенсації втрати доходів має здійснюватися до дня фактичної виплати заборгованості, щодо якої порушені строки виплати. Також апеляційний суд під час розгляду справи враховує правову позицію, викладену Верховним Судом у своїх постановах від 19.05.2022 року по справі №200/3859/21, від 24.01.2023 року по справі № 200/10176/19-а, в яких Верховний Суд дійшов висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених дослідженими доказами. Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні у матеріалах справи докази та правильно застосував норми матеріального і процесуального права. За таких обставин підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, передбачені статтею 317 КАС України, відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуюча Гнап Д.Д. Судді Сушко О.О. Драчук Т. О.