Постанова КАС ВС № 620/6761/24
від 01.05.2026 · АдміністративнаПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 травня 2026 року м. Київ справа № 620/6761/24 адміністративне провадження № К/990/24895/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єресько Л.О., суддів: Загороднюка А.Г., Желєзного І.В., розглянув у порядку письмового провадження без виклику учасників у суді касаційної інстанції справу № 620/6761/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Слєпченко Сергій Анатолійович, на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року (головуючий суддя Падій В.В.), та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2025 року (колегія суддів у складі головуючого судді Карпушової О.В., суддів Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.), УСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування
1. У травні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діяв адвокат Слєпченко Сергій Анатолійович, звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач, В/ч НОМЕР_1 ), в якому просив: 1.1. визнати незаконним нарахування не в повному обсязі позивачу додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168) за період проходження ним служби у ІНФОРМАЦІЯ_1 з 05.04.2022 до 31.12.2022; 1.2. зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу означену додаткову грошову винагороду за вищевказані періоди у розмірі до 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з урахуванням раніше виплачених сум.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що починаючи з 05.04.2022 йому не в повному обсязі виплачувалася додаткова винагорода згідно з Постановою № 168 за дні, коли він залучався до безпосередньої участі в бойових діях або виконання заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (з 05.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 30.06.2022, а також з 30.11.2022 по 30.12.2022), що знайшло своє підтвердження у відповідних рапортах від 02.07.2022 № р/6-106 (за період з 05.04.2022 по 30.04.2022), від 02.07.2022 № р/6-107 (за період з 01.05.2022 по 31.05.2022) від 02.07.2022 № р/6-103 (за період з 01.06.2022 по 30.06.2022), а також витягом з журналу бойових дій. 2.1. Позивач наполягав також на тому, що він має право отримувати збільшену винагороду за липень, серпень, жовтень та листопад 2022 року, оскільки згідно з витягами з робочого зошиту начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) за періоди з 01.04.2022 по 31.12.2022 виконував завдання пов`язані із забезпеченням виконання заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а саме періодично позивач залучався до виконання наряду чатовий та вогнева засідка, що свідчить саме про залучення його до виконання вказаних завдань з оборони України. Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
3. Головний сержант ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період у ІНФОРМАЦІЯ_3 (В/ч НОМЕР_1 ) з 28.02.2022 на посаді дільничного інспектора прикордонної служби І категорії відділення дільничних інспекторів прикордонної служби впс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б).
4. З витягів з робочого зошита начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) ОСОБА_2 за період з 01.05.2022 по 31.08.2022 та книги прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за період з 31.08.2022 по 13.12.2022 та з 14.12.2022 по 31.12.2022 слідує, що позивач здійснював охорону та оборону державного кордону у таких нарядах: чатовий (ЧТ).
5. Начальник відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) ОСОБА_2 рапортами, поданими начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 (В/ч НОМЕР_1 ) полковнику ОСОБА_3 за спірний період клопотав про виплату додаткової винагороди згідно Постанови №168, серед інших, головному сержанту ОСОБА_1 : - від 05.05.2022 № Вх. № р-4456 у розмірі 30000,00 грн за період, з 01.04.2022 по 30.04.2022 (а.с.22); - від 06.06.2022 № Вх. № р-5693 у розмірі 30000,00 грн за період, з 01.05.2022 по 31.05.2022 (а.с.21, зворот); - від 02.07.2022 № Вх. № р/6-107 у розмірі 70000,00 грн за період, з 01.05.2022 по 31.05.2022 (а.с.25); - від 02.07.2022 № Вх. № р/6-106 у розмірі 70000,00 грн за період, з 05.04.2022 по 30.04.2022 (а.с.25, зворот); - від 02.07.2022 № Вх. № р/6-103 у розмірі 70000,00 грн за період, з 01.06.2022 по 30.06.2022 (а.с.26); - від 03.08.2022 № Вх. № р/6-299 у розмірі 30000,00 грн за період, з 01.07.2022 по 31.07.2022 (а.с.27); - від 01.09.2022 № Вх. № р/6-342 у розмірі 30000,00 грн за період, з 01.08.2022 по 31.08.2022 (а.с.26, зворот); - від 01.10.2022 № Вх. № р/6-376 у розмірі 30000,00 грн за період, з 01.09.2022 по 30.09.2022 (а.с. 24, зворот); - від 01.11.2022 № Вх. № р/6-442 у розмірі 30000,00 грн за період, з 01.10.2022 по 31.10.2022 (а.с. 23); - від 30.11.2022 № Вх. № р/6-576 у розмірі 30000,00 грн за період, з 01.11.2022 по 30.11.2022 (а.с. 24); - від 19.12.2022 № Вх. №р-4/499 у розмірі 30000,00 грн за період, з 01.12.2022 по 31.12.2022 (а.с.23, зворот).
6. Згідно з витягом з журналу бойових дій ІНФОРМАЦІЯ_4 (з м. д. АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_5 (з м. д. АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_3 (В/ч НОМЕР_1 ) від 01.12.2022 № 4.5/29 слідує, що позивач в період з 30.11.2022 по 30.12.2022, виконував бойові завдання в наряді «Чт» (а.с.29-30).
7. Рапорти начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б), а саме рапорти від 02.07.2022 за період з 05.04.2022 по 30.04.2022 (а.с.25, зворот); від 02.07.2022 № Вх. № р/6-107 за період, з 01.05.2022 по 31.05.2022 (а.с.25) та від 02.07.2022 за період з 01.06.2022 по 30.06.2022 (а.с.26), не були реалізованими через неподання відповідних доказів на підтвердження виконання військовослужбовцем виконання конкретних бойових завдань.
8. У період з квітня 2022 року по грудень 2022 року позивач щомісячно отримував додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, у розмірі 30000,00 грн, що підтверджується довідкою про грошове забезпечення позивача за період з 01.02.2022 по 31.03.2024 (а.с.28, зворот). Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
9. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.12.2024, залишеному без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2025, у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі. 9.1. Вирішуючи цей спір, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що виконання військовослужбовцем завдань, пов`язаних із забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії само по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у розмірі збільшеному до 100000,00 грн на місяць. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які, у розумінні Постанови № 168, означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів», які конкретизовано у наказах Адміністрації Держприкордонслужби від 31.03.2022 № 164 «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (застосовується з 24.02.2022) (далі - Наказ № 164), від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (уведений в дію з 01.08.2022) (далі - Наказ № 392-АГ) та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (уведений в дію з 01.12.2022) (далі - Наказ № 628-АГ), а також підтвердження цих обставин документами, визначеними цими ж Наказами. 9.2. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів у розумінні вказаних Наказів. 9.3. Суд першої інстанції, підкреслюючи усвідомлення значущості внеску кожного військовослужбовця у захист та оборону Батьківщини у період з 24.02.2022, зауважив, що за волею законодавця додаткова винагорода у порядку Постанови №168 у підвищеному до 100000,00 грн розмірі підлягає виплаті не за щоденне виконання завдань повсякденної військової служби по охороні державного кордону, а по суті за професійний ризик несення військової служби в умовах існування миттєвої і невідворотної загрози загибелі військовослужбовця у ході бойових дій від дій ворога. 9.4. Суд першої інстанції наголосив на тому, що, за змістом означених Наказів, право конкретного військовослужбовця на отримання додаткової винагороди у порядку Постанови №168 у підвищеному до 100000,00 грн розмірі підтверджується лише сукупністю документів (бойовим наказом (бойовим розпорядженням), записами у журналі ведення бойових дій, рапортом командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця у бойових діях або заходах), однак відповідачем стосовно позивача такі документи не складалися, а матеріали справи не містять документів щодо виконання позивачем безпосереднього виконання бойових завдань з відбиття атак (вогневого ураження, бойового контакту з ворогом), збройного нападу на об`єкти, які охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення (вогневого ураження), у т.ч. перебування безпосередньо цих об`єктів під бомбардуванням, артилерійським, ракетним обстрілами, натомість матеріали справи містять докази виконання позивачем службових обов`язків (певних завдань) по охороні державного кордону України тощо. 9.5. На цій підставі суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, не взяв до уваги посилання позивача на журнал бойових (службово-бойових) дій НОМЕР_2 прикордонної застави (з м.д. Дніпровське) від 01.12.2022 № 4.5/29 та рапорти начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) начальнику ІНФОРМАЦІЯ_6 (В/ч НОМЕР_1 ) від 02.07.2022 про виплату позивачу додаткової винагороди у розмірі 70000,00 грн, оскільки з матеріалів справи слідує, що позивач виконував службові обов`язки, тобто здійснював заходи щодо прикриття та оборони державного кордону, водночас відсутні інші документи, передбачені Наказом № 164 для виплати винагороди у підвищеному розмірі. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
10. Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Слєпченко С.А., звернувся до Верховного Суду (далі - Суд) із цією касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і постанову суду апеляційної інстанції, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. 10.1. Ця касаційна скарга подана з підстав неправильного застосування судами попередніх інстанцій відповідно до пунктів 1, 3 та 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. 10.2. На обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України касатор посилався на застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме положень Наказу № 164, пункту 4 Наказу № 392-АГ, пункту 3 Наказу № 628-АГ без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 31.10.2024 у справі № 120/3181/23, від 05.06.2024 у справі № 200/660/23, від 02.07.2024 у справі № 200/756/23, від 05.12.2024 у справі № 120/4135/23, від 06.03.2025 у справі № 620/18189/23. 10.3. На обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України касатор посилався на те, що витягами із робочого зошита начальника відділу прикордонної служби підтверджується залучення ОСОБА_1 до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебував безпосередньо в районах ведення бойових дій, зокрема, позивач періодично залучався до виконання такого типу наряду, як «вогнева засідка». 10.4. На переконання скаржника, необґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій на підставі аналізу виключно приписів Положення про відділ прикордонної служби Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.06.2016 № 311, про те, що виконання завдання «вогнева засідка» належить до оперативно-службової діяльності підрозділу прикордонної служби і є частиною безпосередніх службових обов`язків позивача, позаяк суди не врахували, що означене Положення регулює діяльність відділу прикордонної служби у мирний час і не враховують специфіку виконання таких завдань у період дії воєнного стану. 10.5. Скаржник вважає, що посилання судів попередніх інстанцій на відсутність у матеріалах справи доказів виконання позивачем бойових завдань безпосередньо на лінії бойового зіткнення не можуть слугувати достатньою підставою у спірному випадку стверджувати, що позивач узагалі не виконував бойових завдань та заходів у розумінні приписів пунктів 2 Наказів № 164, № 392-АГ та № 628-АГ. У цьому контексті, з позиції позивача, визначальним є з`ясування обставин того, чи підпадає виконання військовослужбовцем завдання «вогнева засідка» під визначення «безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки, відсічі і стримування збройної агресії», окреслене в пунктах 2 Наказів № 164, № 392-АГ та № 628-АГ. 10.6. У взаємозв`язку з наведеним касатор вважав, що Верховному Суду необхідно сформувати правові висновки щодо застосування пункту 1 глави 5 розділу II Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України та пункту 1 розділу II Положення про відділ прикордонної служби Державної прикордонної служби України в такій частині: - чи належить виконання наряду «вогнева засідка» до оперативно-службової діяльності відділу прикордонної служби? - чи охоплюється виконання наряду «вогнева засідка» поняттям безпосередня участь в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії? - чи надає право на збільшення додаткової винагороди до 100000,00 грн виконання наряду «вогнева засідка»? 10.7. На обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку з пунктами 1 та 3 частини другої статті 353 КАС України, касатор наполягав на тому, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази (зокрема, витяг із рапорту № р/6-106 від 02.07.2022 (за період з 05.04.2022 по 30.04.2022), № р/6-107 від 02.07.2022 (за період з 01.05.2022 по 31.05.2022), № р/6-103 від 02.07.2022 (за період з 01.06.2022 по 30.06.2022; витяг із журналу бойових дій за грудень 2022 року; довідку про безпосередню участь за період з листопада по грудень 2022 року; документи, що підтверджують факт нарахування додаткової винагороди військовослужбовцям, з якими позивач проходив військову службу), а також в порушення принципу офіційного з`ясування обставин у справі не вжили заходів щодо витребування доказів ненаданих відповідачем на виконання ухвал суду як першої так і апеляційної інстанцій, поклавши при цьому відповідальність за їх ненадання на позивача. 10.8. Скаржник підкреслив, що ним до суду першої інстанції подавалося клопотання разом з позовною заявою про витребування доказів (витяги з журналів бойових дій (завдань) відносно ОСОБА_1 за період з 25.02.2022 по 31.12.2022, інформацію про те чи приймав участь ОСОБА_1 у заходах щодо відсічі збройної агресії РФ на території Чернігівської області за період з 25.02.2022 по 31.12.2022, копії всіх бойових розпоряджень відносно ОСОБА_1 ), однак суд першої інстанції цього клопотання не розглянув. Водночас, суд першої інстанції ухвалою від 11.12.2024 витребував у відповідача копії усіх наявних документів, що стосуються предмету позову, засвідчені належним чином, зокрема, але не виключно, бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій, або постова відомість чи копії або витяги з них, в частині, рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу, витяги з рапортів, що стосується та може підтверджувати безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії рф за спірний період, а також пояснення щодо виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за спірний період, передбаченої Постановою № 168, із зазначенням коли саме було виплачено додаткову винагороду та за який період, з належними та допустимими доказами, довідкою про грошове забезпечення позивача за спірний період. На вказану ухвалу відповідач не відреагував. 10.9. Своєю чергою, суд апеляційної інстанції ухвалою від 10.02.2025 витребував у відповідача копії документів стосовно ОСОБА_1 (зокрема, бойове розпорядження начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 29.11.2022 № 2125/дск; бойові накази (бойові розпорядження) ІНФОРМАЦІЯ_7 та Державної прикордонної служби України за період з 24.02.2022 по 31.12.2022; постову відомість або витяги з неї щодо впс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за період з 24.02.2022 по 31.12.2022; довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України згідно з додатком 6 до Порядку №413 від 20.08.2014), на виконання якою відповідач надав довідку про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях та заходах, якою підтверджено участь останнього у бойових діях з 30.11.2022 по 30.12.2022.
11. Ухвалою Суду від 24.06.2025 (у складі колегії суддів у складі: судді-доповідача - Мартинюк Н.М., суддів - Єресько Л.О., Мельник-Томенко Ж.М.) відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою.
12. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30.09.2025 № 1219/0/78-25 (у зв`язку з перебуванням судді Мартинюк Н.М. у відпустці по вагітності та пологах, що унеможливлює її участь у розгляді касаційних скарг), визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) - Єресько Л.О., судді: Загороднюк А.Г., Желєзний І.В.
13. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 24.10.2025 справа № 620/6761/24 прийнята до провадження. Згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» ця ухвала доставлена в Електронні кабінети ІНФОРМАЦІЯ_3 (В/ч НОМЕР_1 ) та представника касатора - адвоката Слєпченка С.А. 25.10.2025 о 01:45 та 01:50 відповідно.
14. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 08.04.2026 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог статей 340 та 345 КАС України. Позиція інших учасників справи
15. Не погодившись із доводами касаційної скарги НОМЕР_3 прикордонний загін Держприкордонслужби (В/ч НОМЕР_4 ) подав Суду письмовий відзив, за змістом якого просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін. 15.1. В/ч НОМЕР_1 указала на те, що Адміністрація Держприкордонслужби у листі від 17.04.2022 № 21-1215-2/0/22 визначила, що військовослужбовцям, які у районах ведення бойових дій здійснюють охорону і оборону об`єктів Держприкордонслужби (у т.ч. військові містечка, пункти постійної дислокації (пункти управління) органів (підрозділів), місця базування (стоянки) корабельно-катерного складу, стоянки літаків (вертольотів), місця тривалого несення служби, пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон України, інші місця й об`єкти, де особовий склад Держприкордонслужби виконує визначені законодавством України завдання, а також виконують бойові (спеціальні) завдання на бойових позиціях, блокпостах (контрольно-пропускних пунктах, спостережних пунктах, тощо), збільшення додаткової винагороди визначати лише за дні безпосереднього виконання бойових завдань з відбиття атак (вогневого ураження, бойового контакту з ворогом), збройного нападу на об`єкти, які охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення (вогневого ураження), у т.ч. перебування безпосередньо цих об`єктів під бомбардуванням, артилерійським, ракетним обстрілами. 15.2. Щодо частини позовних вимог про виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за період з 05.04.2022 по 31.07.2022, протягом якого порядок виплати вказаної винагороди регламентувався Наказом № 164, В/ч НОМЕР_1 наголосила на тому, що ОСОБА_1 протягом вказаного періоду участі у бойових діях та заходах безпосередньо не здійснював, додаткова винагорода йому у період з 01.04.2022 по 01.08.2022 нарахована та виплачена у розмірі 30000,00 грн. Також згідно з розрахунковим листом за травень 2022 року у травні 2022 року ОСОБА_1 виплачена додаткова винагорода у розмірі 70000,00 грн у розрахунку пропорційно за 1 день лютого 2022 року (2500,00 грн) та за 31 день у березні 2022 року (70000,00 грн), а згідно з розрахунковим листом за червень 2022 року у червні 2022 року ОСОБА_1 виплачена додаткова винагорода у розмірі у розрахунку пропорційно за 4 дня квітня 2022 року (9333,33 грн) у відповідності до рапорту начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » підполковника ОСОБА_4 від 06.06.2022 № Р-5693 (довідка про грошове забезпечення, що нараховано ОСОБА_1 , за період з 01.02.2022 по 31.03.2024 від 22.04.2024 № 120). 15.3. В/ч НОМЕР_1 зауважила, що рапорти начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » підполковника ОСОБА_4 . Вх. № р/6-106 від 02.07.2022 щодо виплати персоналу відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » додаткової винагороди в розмірі 60666,66 грн за період з 05.04.2022 по 30.04.2022, Вх. № р/6-107 від 02.07.2022 щодо виплати персоналу відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » додаткової винагороди в розмірі 70000,00 грн за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 та Вх. № р/103 від 02.07.2022 щодо виплати персоналу відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » додаткової винагороди в розмірі 70 000,00 грн за період з 01.06.2022 по 30.06.2022 залишено без реалізації, оскільки керівництвом відділу до даних рапортів не надано підтверджуючих документів безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів відповідно до листа Адміністрації Держприкордонслужби від 17.04.2022 № 21-1215-2/0/22. 15.4. Додатково повідомлено, що межа відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ( НОМЕР_2 прикордонної застави з м.д. АДРЕСА_1 НОМЕР_5 прикордонної комендатури), у якому проходив військову службу ОСОБА_1 повністю проходить в межах українсько - білоруського кордону, де з 05.04.2022 активні бойові дії відсутні, а позивач протягом означеного періоду виконував службові обов`язки, тобто здійснював заходи щодо прикриття та оборони державного кордону, водночас інші документи, передбачені Наказом № 164-АГ для виплати винагороди у підвищеному розмірі відсутні. 15.5. Щодо частини позовних вимог про виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за період з 01.08.2022 по 30.11.2022, протягом якого порядок виплати вказаної винагороди регламентувався Наказом № 392-АГ, В/ч НОМЕР_1 наголосила на тому, що ОСОБА_1 протягом вказаного періоду участі у бойових діях та заходах безпосередньо не здійснював, додаткова винагорода йому у період з 01.08.2022 по 30.11.2022 нарахована та виплачена у розмірі 30000,00 грн, документи, передбачені пунктом 4 Наказу № 392-АГ, в т.ч. рапортів від начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » щодо виплати 70000,00 грн особовому складу підрозділу, серед інших і ОСОБА_1 , у період з 01.08.2022 по 30.11.2022 до управління ІНФОРМАЦІЯ_7 - не надходили. 15.6. Щодо частини позовних вимог про виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за період з 01.12.2022 по 31.12.2022, протягом якого порядок виплати вказаної винагороди регламентувався Наказом № 628-АГ, В/ч НОМЕР_1 наголосила на тому, що ОСОБА_1 протягом вказаного періоду участі у бойових діях та заходах безпосередньо не здійснював, додаткова винагорода йому у період з 01.12.2022 по 31.12.2022 нарахована та виплачена у розмірі 30000,00 грн, документи, передбачені пунктом 3 Наказу № 628-АГ, в т.ч. рапортів від начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » щодо виплати 70000,00 грн особовому складу підрозділу, серед інших і ОСОБА_1 , у період з 01.12.2022 по 31.12.2022 до управління ІНФОРМАЦІЯ_7 - не надходили. 15.7. Відповідно до витягів з робочого зошита начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) за період з 01.05.2022 по 31.08.2022, витягу з книги прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) за період з 31.08.2022 по 13.12.2022 та книги прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_4 (з м.д. АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_5 (з м.д. АДРЕСА_2 ) за період з 14.12.2022 по 31.12.2022, витягу з журналу бойових дій ІНФОРМАЦІЯ_4 (з м.д. АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_5 (з м.д. АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_7 від 01.12.2022 № 4.5/29 дск (том 1) ОСОБА_1 в період з 01.05.2022 по 31.12.2022 заходи щодо безпосередньої участі (в сукупності) у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не здійснював. 15.8. Водночас ці документи (робочий зошит начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б), книга прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) та книга прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_4 (з м.д. АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_5 (з м.д. АДРЕСА_2 , журнал бойових дій ІНФОРМАЦІЯ_4 (з м.д. н.п. Дніпровське) ІНФОРМАЦІЯ_5 (з м.д. АДРЕСА_2 )) у період з 01.04.2022 по 30.04.2022 не велися, у власності ІНФОРМАЦІЯ_7 відсутні. 15.9. Виконання ОСОБА_1 заходів щодо безпосередньої участі (в сукупності) у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не підтверджується відомостями з журналу бойових (службово - бойових) дій, оскільки в ньому зазначено лише виконання останнім службових обов`язків (здійснення заходів щодо прикриття та оборони державного кордону) в певну кількість днів, а не виконання ним заходів з відсічі збройній агресії рф відповідно до Наказів № 164, № 392-АГ, № 628-АГ. Висновки Верховного Суду, оцінка висновків судів попередніх інстанцій, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
16. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
17. Водночас суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
18. Частиною третьою статті 341 КАС України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
19. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної скарги за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.
20. Спір у цій справі виник у зв`язку з невиплатою військовослужбовцю, який проходить службу в Держприкордонслужбі, «збільшеної» до 100000,00 грн додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168.
21. Частиною другою статті 2 Закону України «Про державний кордон» від 04.11.1991 №1777-XII передбачено, що захист державного кордону України є невід`ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки і полягає у скоординованій діяльності військових формувань та правоохоронних органів держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
22. За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 № 661-IV (у редакції, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Держприкордонслужби.
23. Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Держприкордонслужби визначаються законодавством.
24. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
25. У частині другій статті 9 цього Закону установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
26. Відповідно абзацу першого частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
27. Абзацом другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
28. Держприкордонслужба входить до структури Міністерства внутрішніх справ України.
29. Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в органах Держприкордонслужби, визначаються Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Держприкордонслужби, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за № 854/32306.
30. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.
31. Цього ж дня (24.02.2022) Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
32. Відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України [зобов`язаний] невідкладно: 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
33. Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України [доручено] забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
34. На виконання цих указів Кабінет Міністрів України видав постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.
35. Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів , - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
36. У цій постанові Кабінет Міністрів України визначив перелік військовослужбовців за видами військових формувань, на яких поширено дію цієї постанови, підстави та розмір вищевказаної додаткової винагороди.
37. Водночас реалізація цитованих приписів указаної постанови вимагала визначення порядку та умов виплати такої додаткової винагороди, виходячи з того, що формулювання «а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах» є нечітким та породжує істотні труднощі у його правозастосуванні, що, насамперед, пов`язано із застосуванням сполучника «або», який має розділовий характер.
38. Конкретизація умов, визначених цитованим положенням пункту 1 Постанови №168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв`язку з чим подальшими змінами, внесеними постановою від 07.07.2022 № 793 (застосовується з 24.02.2022), Постанова № 168 доповнена пунктом 2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів».
39. З 01.02.2023 ці питання врегульовані Порядком та умовами виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 № 36, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.01.2023 за № 196/39252 (втратив чинність на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ від 01.09.2023 № 726, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.09.2023 за № 1543/40599, яким замість нього затверджені Особливості виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, що із змінами та доповненнями діють і дотепер).
40. А до того означені порядок та умови визначалися, зокрема, Наказами Адміністрації Держприкордонслужби № 164, № 392-АГ та № 628-АГ, прийняті на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану» на виконання пункту 2-1 Постанови № 168.
41. Протягом періоду, який є предметом розгляду у цій справі, питання виплати додаткової винагороди регулювали різні нормативно-правові акти, зокрема: з 05.04.2022 по 31.07.2022 - діяв наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 31.03.2022 № 164 «Про реалізацію постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - Наказ № 164), який уведено в дію з 24.02.2022; 01.08.2022 по 30.11.2022 - діяв наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» (далі - Наказ № 392-АГ), уведений в дію з 01.08.2022; з 01.12.2022 по 31.12.2022 - діяв наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» (далі - Наказ № 628-АГ), уведений в дію з 01.12.2022.
42. Правові висновки про застосовність у подібних правовідносинах Наказів №164, № 392-АГ, № 628-АГ викладені у постановах Верховного Суду від 21.12.2023 у справі № 200/193/23, від 26.06.2024 у справі № 200/216/23, від 30.09.2024 у справах №200/232/23 та № 200/440/23 та багатьох інших. Ці висновки є релевантними і до обставин цієї справи, колегія суддів не бачить підстав для відступу від них та надалі зауважує таке.
43. Пунктом 1 Наказу № 164 визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби виплачується додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 30000 гривень, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплати здійснювати в поточному місяці за попередній місяць.
44. Відповідно до пункту 2 Наказу № 164 під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районах ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); здійснення заходів з виводу сил та засобів з-під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання польотів, пов`язаних з евакуацією військовослужбовців, цивільного населення, озброєння та інших матеріальних засобів з районів бойових дій; виконання бойових завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).
45. Пунктом 3 Наказу № 164 передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі одного з таких документів: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій або інших відповідних документів; рапорту начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях.
46. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі.
47. Пунктом 4 Наказу № 164 визначено, що начальники регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляють органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах (додаток 2).
48. Пунктом 5 цього наказу визначено, що виплату додаткової винагороди здійснюють на підставі наказу начальника (командира) Держприкордонслужби з обов`язковим зазначенням підстав для його видання.
49. З 01.08.2022 набув чинності Наказ № 392-АГ, у пункті 2 якого конкретизовано за здійснення яких заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, військовослужбовцям, які проходять службу в органах Держприкордонслужби, додаткова винагорода збільшується до 100000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі: (1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України; (2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами; (3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей; (4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту; (5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником; (6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження; (7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави; (8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.
50. Пунктом 4 Наказу № 392-АГ визначено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього Наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: (1) бойового наказу (бойового розпорядження); (2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад; (3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
51. Згідно з пунктом 5 Наказу № 392-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього Наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (абзац перший пункту 5 Наказу).
52. Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця (абзац другий пункту 5 Наказу).
53. У довідках, передбачених цих пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу (абзац третій пункту 5 Наказу).
54. Відповідно до пункту 10 Наказу № 392-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу та підготовку проєкту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 цього наказу, в органах Держприкордонслужби покладено на штаб органу, а у випадку відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій.
55. Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.
56. Відповідно до пункту 11 Наказу № 392-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України (абзац перший пункту 11 Наказу).
57. Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупування військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу (абзац другий пункту 11 Наказу).
58. Згідно з пунктом 12 Наказу № 392-АГ виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).
59. До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100000,00 грн на місяць, в обов`язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу.
60. З 01.12.2022 Адміністрацією Держприкордонслужби уведено в дію Наказ 628-АГ, в якому було дещо змінено перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 Постанови № 168, проте залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, у тому числі відряджених, у таких бойових діях або заходах.
61. Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо застосування зазначених наказів Адміністрації Держприкордонслужби. Зокрема, у постанові від 05.12.2024 у справі № 120/12613/23 Верховний Суд зазначив, що у переліку завдань, які визначають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах», відсутня чітка прив`язка до меж, бойових (спеціальних) завдань та операцій здійснення самих бойових дій та заходів. Перелік охоплює широкий спектр військових дій, які можуть виконуватися військовослужбовцями як у районах ведення бойових дій, так і поза їх межами. Це означає, що виконання військовослужбовцем різноманітних військових завдань як у районах ведення бойових дій, так і поза їх межами, може вважатися підставою для визнання його участі у бойових діях або заходах.
62. Зокрема, Верховний Суд звертав увагу, що згідно з Наказом № 164 підставою для виплати додаткової винагороди є наказ командира, який видається, у разі, якщо особи беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби).
63. Процедура підтвердження участі у бойових діях (пункт 3), згідно з Наказом №164, здійснюється шляхом видачі довідки (додаток № 1) на підставі одного з визначених документів: бойового наказу (розпорядження); журналу бойових дій; рапорту начальника, без вимоги надання додаткових документів або сукупності інформації. Начальники органів ДПСУ зобов`язані щомісячно повідомляти органи, де проходять службу відрядженні військовослужбовці, про їх участь у бойових діях (додаток № 2).
64. Виходячи з наведених положень Наказу № 164, Верховний Суд дійшов висновку, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах не повинно бути надмірно обмеженим. Навіть якщо надані позивачем документи не повністю відповідають вимогам Наказу № 164 через формальні недоліки у документальному підтвердженні, вони можуть бути достатніми для підтвердження його права на додаткову винагороду.
65. Водночас Верховний Суд зауважив, що Накази № 392-АГ та № 628-АГ змінили підхід до визначення «безпосередньої участі» військовослужбовців у бойових діях, звузивши та конкретизувавши критерії до певних видів бойових завдань порівняно з Наказом № 164, який діяв до 01.08.2022. При цьому, хоч перелік документів для підтвердження участі у бойових діях залишився незмінним, Наказ № 392-АГ ввів додаткові вимоги щодо підтвердження участі у бойових діях, вимагаючи надання сукупності документів замість одного із, як це було передбачено Наказом №
164. Зокрема, Наказ № 392-АГ вимагає надання сукупності документів, таких як бойові накази, журнали бойових дій, рапорти командирів та додаткової довідки за встановленою формою. Натомість Наказ № № 628-АГ допускає альтернативність у наданні документів для підтвердження участі.
66. Підсумовуючи, Верховний Суд констатував, що при оцінці доказів, що підтверджують право особи на додаткову винагороду, необхідно враховувати зміни, внесені Наказами № 392-АГ та № 628-АГ, і оцінювати надані документи відповідно до їхніх вимог. Лише на основі такого підходу можна об`єктивно визначити, чи має особа право на отримання додаткової виплати згідно з оновленими критеріями та процедурами.
67. Повертаючись до обставин цієї справи, Суд зауважує, що суди попередніх інстанцій не відповіли на головне питання, з якого власне й виник спір, що спонукав позивача звернутися з цим позовом до суду. Йдеться про те, які саме завдання і де виконував військовослужбовець ОСОБА_1 у період з 05.04.2022 до 31.12.2022 та чим це підтверджується.
68. Як випливає з мотивувальної частини судових рішень, суди обох інстанцій під час оцінки спірних правовідносин орієнтувалися на пояснення відповідача про те, що позивач у зазначений період здійснював виконання службових обов`язків з охорони державного кордону України.
69. Проте суди залишили без уваги надані позивачем витяги з робочого зошиту начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) за періоди з 01.04.2022 по 31.12.2022, зі змісту яких слідує, що ОСОБА_1 періодично залучався до виконання наряду чатовий та вогнева засідка, витяги із рапортів № р/6-106 від 02.07.2022 (за період з 05.04.2022 р. по 30.04.2022), № р/6-107 від 02.07.2022 (за період з 01.05.2022 по 31.05.2022), № р/6-103 від 02.07.2022 (за період з 01.06.2022по 30.06.2022; витяг із журналу бойових дій за грудень 2022 року; довідку про безпосередню участь за період з листопада по грудень 2022 року. Відсутність аналізу цих документів суперечить принципам адміністративного судочинства, зокрема обов`язку суду встановити дійсні обставини справи. Суди не з`ясували які конкретно завдання виконував позивач протягом заявленого ним у позові періоду, де це відбувалося, та в чому полягала їх специфіка.
70. Слід враховувати, що в умовах воєнного стану оцінка завдань, які виконує військовослужбовець, потребує особливої уваги. Якщо в мирний час певне завдання може розглядатися як звичайна складова «оперативно-службової діяльності» органу Держприкордонслужби, то в контексті відсічі збройної агресії воно може означати безпосередню участь у бойових діях або заходах. У зв`язку з цим важливо встановлювати конкретні обставини виконання завдань, їхню характерну специфіку, місце та умови виконання тощо, щоб правильно оцінити обсяг і характер службових обов`язків військовослужбовця у період воєнного стану.
71. Аналогічна позиція висловлювалася Верховним Судом у постановах від 13.03.2025 у справі № 620/17970/23, від 06.03.2025 у справі № 620/18189/23, від 11.12.2025 у справі № 620/15352/23, від 16.02.2026 у справі № 620/17968/23.
72. У постанові від 06.03.2025 у справі № 620/18189/23 Верховний Суд зауважував, що посилання судів попередніх інстанцій на відсутність у матеріалах справи доказів виконання позивачем бойових завдань безпосередньо на лінії бойового зіткнення також не можуть слугувати достатньою підставою у спірному випадку стверджувати, що позивач не виконував бойових завдань та заходів у розумінні приписів пунктів 2 Наказів № 164, № 392-АГ та № 628-АГ узагалі.
73. Верховний Суд підкреслив, що у цьому контексті визначальним є з`ясування обставин того, чи підпадає виконання військовослужбовцем завдання «вогнева засідка» під визначення «безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки, відсічі і стримування збройної агресії», окреслене Наказами №164, № 392-АГ та № 628-АГ, чи виконував військовослужбовець це завдання під час перебування безпосередньо в районі ведення бойових дій, та чи підтверджується виконання такого завдання визначеними цими наказами документами.
74. Держава не може відмовити особі у виплатах, якщо існують чинні законодавчі норми, які передбачають такі виплати, а особа відповідає умовам, що висуваються цими нормами для проведення таких виплат. Для цього суди мають перевірити чи існують норми, які передбачають виплату, а також чи відповідає особа умовам для проведення таких виплат.
75. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц).
76. Застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі, підтвердження їх відповідними доказами.
77. Тобто, застосування судом норм матеріального права повинно вирішити спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути встановлені судами на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.
78. Обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
79. Недотримання судом принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час збирання та дослідження зібраних у справі доказів унеможливлює встановлення фактичних обставин для правильного її вирішення.
80. За правилами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
81. В силу приписів частини другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
82. На підставі вищевикладеного Верховний Суд констатує, що суди попередніх інстанцій не вжили усіх визначених законом заходів та не встановили усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим дійшли передчасних висновків по суті спору.
83. Оскільки вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судів попередніх інстанцій, тому з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні) відсутня можливість перевірити правильність їхніх висновків в цілому по суті спору.
84. Згідно із частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
85. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).
86. Ураховуючи приписи статті 353 КАС України, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
87. Суду першої інстанції під час нового розгляду справи необхідно взяти до уваги викладене в мотивувальній частині цієї постанови, установити наведені в ній обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.
88. З огляду на результат касаційного розгляду витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, не розподіляються. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Слєпченко Сергій Анатолійович, задовольнити.
2. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2025 року скасувати, а справу № 620/6761/24 направити на новий розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду. Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк І.В. Желєзний