Постанова Полтавський апеляційний суд № 534/2625/25

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 534/2625/25 Номер провадження 22-ц/814/2087/26Головуючий у 1-й інстанції Солоха О. В. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 квітня 2026 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., - розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 20 січня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И В : ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду із зазначеним позовом до відповідача в якому прохає стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №100663597 від 11.05.2021 у сумі 58 337 грн 17 коп., понесені судові витрати в сумі 2 422 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000 грн. Заявлені вимоги мотивують тим, що 11.05.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 , було укладено кредитний договір №100663597 за умовами якого відповідач отримала кредитні кошти в сумі 15 000 грн на строк 30 днів зі сплатою процентів за користування кредитом згідно умов договору. Взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредитних коштів відповідач не виконала, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість в сумі 58 337 грн 17 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту 12 825 грн, заборгованість за відсотками 44 012 грн 17 коп. та заборгованість за комісійними винагородами 1 500 грн. 14.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір факторингу №08Т, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає ТОВ «Діджи Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Діджи Фінанс»» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_2 за договором №100663597 від 11.05.2021. Рішенням Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 20 січня 2026 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити повністю. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за договором №100663597 від 11.05.2021 в сумі 58 337 (п`ятдесят вісім тисяч триста тридцять сім) грн 17 (сімнадцять) копійок, з яких 12 825 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 44 012 грн 17 коп. сума заборгованості за відсотками, 1 500 грн заборгованість за комісійними винагородами, понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 (сорок) коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 4 000 (чотири тисячі) грн. В іншій частині стягнення витрат на правничу допомогу було відмовлено. З вказаним рішенням суду не погодилась ОСОБА_1 та подала апеляційну скаргу, в якій прохає змінити рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнення, зменшити суму нарахованих відсотків та комісій. Стверджує, що основна суму кредиту становить 12825 грн, тоді як сума нарахованих відсотків та комісії у декілька разів перевищує тіло кредиту, що є неспівмірним та порушує принципи справедливості, добросовісності та розумності. Акцентує увагу суду, що суд першої інстанції без належної оцінки співмірності фінансової відповідальності та без зменшення надмірних нарахувань погодився з розрахунком заборгованості, який був наданий позивачем. У відзиві на апеляційну скаргу представник Романенко М.Е., який діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» прохає апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 20 січня 2026 року без змін. Судове засідання проводилось в порядку письмового провадження за відсутності сторін по справі, з дотриманням принципу гласності судового процесу та забезпеченням сторонам права на своєчасне та повне отримання інформації про хід та результати розгляду справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно вимог ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 11.05.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №100663597. Під час укладення кредитного договору, відповідачем ОСОБА_1 03.11.2021 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором договір про споживчий кредит №100663597 від 11.05.2021, Додаток №1 до Договору про споживчий кредит №100663597 від 11.05.2021 (графік платежів), Додаток №2 до Договору про споживчий кредит №100663597 від 11.05.2021 (паспорт споживчого кредиту). Відповідно до платіжного доручення №27550349 від 11.05.2021 ТОВ «Мілоан» на банківську картку № НОМЕР_1 перерахували грошові кошти в сумі 15 000 грн, згідно договору №100663597 від 11.05.2021 (а.с.14). Згідно інформації наданої АТ «УкрСибБанк» на ухвалу суду від 02.12.2025 про витребування доказів, на банківську картку № НОМЕР_2 ОСОБА_1 11.05.2021 було зараховано грошові кошти в сумі 15 000 грн. Як убачається з наданого ТОВ «Мілоан» розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №100663597 від 11.05.2021 за період з 11.05.2021 по 31.08.2021 складає 58 337 грн 17 коп., яка складається із заборгованості по тілу кредиту 12 825 грн, заборгованості по відсотках 44 012 грн 17 коп., заборгованості по комісії 1 500 грн (а.с.15-16). 14.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено Договір факторингу №08Т, відповідно до п.2.1 якого, Клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідному реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення Прав вимоги за цим Договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов`язання Клієнта перед Фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання Боржника. Разом з Правом вимоги до Фактора переходять всі інші права та обов`язки Клієнта за Кредитним договором. У випадку укладення Сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимог, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним Додатком, та не замінює попередній (п.2.2 Договору). Згідно п.4.1. Договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання цього Договору. Відповідно до акту приймання передачі реєстру прав вимог від 14.09.2021 до Договору Факторингу №08Т від 14.09.2021 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» уклали цей акт про те, що згідно з вимогами договору факторингу №08Т від 14.09.2021, клієнт передав, а Фактор прийняв реєстр прав вимоги від 14.09.2021, складений за формою згідно із Додатком №1 до Договору (а.с.23). Як убачається з витягу з Додатку №1 до Договору факторингу №08Т від 14.09.2021, ТОВ «Мілоан» відступили, а ТОВ «Діджи Фінанс» прийняли право вимоги заборгованостей до боржників, в тому числі до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №100663597 від 11.05.2021 в сумі 58 337 грн 17 коп., з яких 12 825 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 44 012 грн 17 коп. сума заборгованості за відсотками, 1 500 грн - сума заборгованості за комісією (а.с.24). 25.07.2025 ТОВ «Діджи Фінанс» звернулось до ОСОБА_1 з вимогою про погашення заборгованості за кредитним договором №100663597 від 11.05.2021. Проте відповідна вимога залишилася поза увагою боржника (а.с. 25). Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що було встановлено факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем коштів від позивача, однак остання порушуючи умови визначені кредитним договором №100663597 від 11.05.2021 не повернула кошти у строки визначені сторонами у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором. Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин. Статтями 526, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Відповідно до п.1 ч.2 ст.11, ч.2 ст.509 ЦК України підставами виникнення зобов`язань є договори та інші правочини. Згідно статей 626, 627ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір (оферту), відповіді про прийняття цієї пропозиції (акцепту), яка має бути повною і безумовною (статті 640-642 ЦК України). За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (статті1054,1055 ЦК України). Відповідно до частин першої, другої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010). Згідно абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні регламентовані Законом України «Про електронну комерцію», який визначає порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем, а також права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Згідно статті третьої цього Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до частин 3-6, 8 статті 11Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Згідно статей 12,13,81ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. З матеріалів справи вбачається, що 11.05.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №100663597. Під час укладення кредитного договору, відповідачем ОСОБА_1 03.11.2021 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором договір про споживчий кредит №100663597 від 11.05.2021, Додаток №1 до Договору про споживчий кредит №100663597 від 11.05.2021 (графік платежів), Додаток №2 до Договору про споживчий кредит №100663597 від 11.05.2021 (паспорт споживчого кредиту). Відповідно до платіжного доручення №27550349 від 11.05.2021 ТОВ «Мілоан» на банківську картку № НОМЕР_1 перерахували грошові кошти в сумі 15 000 грн, згідно договору №100663597 від 11.05.2021 (а.с.14). Згідно інформації наданої АТ «УкрСибБанк» на ухвалу суду від 02.12.2025 про витребування доказів, на банківську картку № НОМЕР_2 ОСОБА_1 11.05.2021 було зараховано грошові кошти в сумі 15 000 грн. Як убачається з наданого ТОВ «Мілоан» розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №100663597 від 11.05.2021 за період з 11.05.2021 по 31.08.2021 складає 58 337 грн 17 коп., яка складається із заборгованості по тілу кредиту 12 825 грн, заборгованості по відсотках 44 012 грн 17 коп., заборгованості по комісії 1 500 грн (а.с.15-16). 14.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено Договір факторингу №08Т, відповідно до п.2.1 якого, Клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідному реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Відповідно до акту приймання передачі реєстру прав вимог від 14.09.2021 до Договору Факторингу №08Т від 14.09.2021 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» уклали цей акт про те, що згідно з вимогами договору факторингу №08Т від 14.09.2021, клієнт передав, а Фактор прийняв реєстр прав вимоги від 14.09.2021, складений за формою згідно із Додатком №1 до Договору (а.с.23). Як убачається з витягу з Додатку №1 до Договору факторингу №08Т від 14.09.2021, ТОВ «Мілоан» відступили, а ТОВ «Діджи Фінанс» прийняли право вимоги заборгованостей до боржників, в тому числі до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №100663597 від 11.05.2021 в сумі 58 337 грн 17 коп., з яких 12 825 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 44 012 грн 17 коп. сума заборгованості за відсотками, 1 500 грн - сума заборгованості за комісією (а.с.24). 25.07.2025 ТОВ «Діджи Фінанс» звернулось до ОСОБА_1 з вимогою про погашення заборгованості за кредитним договором №100663597 від 11.05.2021. Проте відповідна вимога залишилася поза увагою боржника (а.с. 25). Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, оскільки відповідач в повному обсязі прийнятих на себе зобов`язань за договорами не виконала, крім того при оформлені кредиту з умовами та правилами надання кредиту була ознайомлена, тому вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №100663597 від 11.05.2021 року підлягають стягненню. Колегія суддів зазначає, що доводи, які викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Тому, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу. Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому задоволенню вони не підлягають. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 20 січня 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду Верховного Суду. Повний текст постанови виготовлено 29 квітня 2026 року. Головуючий суддя : __________________________ Г.Л. Карпушин Судді: __________________ С.Б. Бутенко _________________ О.І. Обідіна