Окрема думка КАС ВС № 420/9462/25
від 30.04.2026 · АдміністративнаОКРЕМА ДУМКА 30 квітня 2026 року м. Київ справа №420/9462/25 адміністративне провадження №К/990/50215/25, К/990/983/26 Верховний Суду розглянув у порядку письмового провадження справу за касаційними скаргами Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2025 у справі №420/9462/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. І. СУТЬ УХВАЛЕНИХ РІШЕНЬ У квітні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач 1, ГУ ПФУ у Львівській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач 2, ГУ ПФУ в Херсонській області), в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 13.02.2025 №213050010678 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; - зобов`язати ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити з 01.01.2024 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди зазначеної у довідці ТУ ДСА України в Херсонській області від 10.12.2024 №02-1572/24, з урахуванням раніше виплачених сум грошового утримання. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 05.06.2025, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2025, позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 13.02.2025 №213050010678 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Зобов`язав ГУ ПФУ у Львівській області здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2024 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди зазначеної у довідці ТУ ДСА України в Херсонській області від 10.12.2024 №02-1572/24, з урахуванням раніше виплачених сум грошового утримання. В решті позовних вимог відмовив. Задовольняючи позов у визначеній судами частині, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про протиправність рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 13.02.2025 №213050010678 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з тих підстав, що позивач має право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА України в Херсонській області від 10.12.2024 №02-1572/24, оскільки зміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлений на 01.01.2024 (3028 грн), на іншу розрахункову величину, яка Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 грн) є протиправною. Належне визначення суддівської винагороди є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці суддів, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті у відповідному, законодавчо визначеному розмірі. Суди зазначили, що Пенсійний фонд України та/або його органи повинен проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, автоматично, незалежно від подання довідки про суддівську винагороду судді, що працює на відповідній посаді. Також суди врахували висновок Одеського окружного адміністративного суду, викладений у рішенні від 09.09.2024 у справі №420/15168/24 про протиправність дій ТУ ДСА України в Херсонській області щодо нарахування суддівської винагороди у виданій позивачу довідці від 09.05.2024 №741/24 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, обчисленої з розрахунку встановленого статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 гривень. Постановою від 30.04.2026 Верховний Суд залишив без задоволення касаційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2025 залишив без змін. Відмовляючи у задоволенні касаційних скарг, Верховний Суд врахував висновки Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, сформульовані у постанові від 17.02.2026 у справі № 200/2309/25, про те, що позивач має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01.01.2024 у розмірі 3028 гривень. ІІ. МОТИВИ НЕЗГОДИ З ПОСТАНОВОЮ З висновком колегії суддів у цій справі не погоджуюся з таких підстав. Відповідно до правного висновку Великої Палати Верховного Суду, сформульованому у постанові від 24.04.2025 у справі №240/9028/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/127425389) та у постанові від 11.12.2025 у справі №990/244/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/132746740) «законодавець починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні. Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. З огляду на викладене та з метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі № 280/1233/22 та 21 березня 2024 року у справі № 620/4971/23, і зазначає про те, що починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.» Отже, Велика Палата визнала обов`язковим застосування показника 2102 грн як чинної законодавчо визначеної величини, тоді як у цій справі зроблено висновок про можливість використання іншого показника всупереч прямій нормі закону про Державний бюджет. Вважаю необхідним звернути увагу на те, що ухвалою від 20.03.2026 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду передав справу №520/26972/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі ч. 4 ст. 346 КАС України. Постановляючи ухвалу про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про необхідність відступу від правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2025 у справі №240/9028/24, в частині застосування для визначення базового розміру посадового окладу судді показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн, установленого законами про Державний бюджет України. Велика Палата Верховного Суду після перевірки матеріалів справи та наведених у касаційній скарзі доводів прийняла справу до розгляду з метою вирішення наявності або відсутності підстав для відступу від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 24.04.2025 у справі № 240/9028/24. Відповідно до п. 5 ч.ст.236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі), зокрема, Великою Палатою Верховного Суду. Правовідносини у цій справі та у справі №520/26972/24 є подібними, оскільки в обох випадках спір стосується застосування показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб як розрахункової величини для визначення базового розміру посадового окладу судді, який у цій справі використовується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Зазначена справа передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду саме з підстав необхідності відступу від раніше сформульованого правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2025 у справі №240/9028/24, що свідчить про можливу зміну підходу до застосування відповідних норм матеріального права у подібних правовідносинах. З огляду на вищезазначене, вважаю, що Верховний Суд повинен був зупинити провадження у цій справі до прийняття рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі №520/26972/24. Суддя Кравчук В.М.