Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/1618/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 300/1618/25 пров. № А/857/23714/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гуляка В.В. суддів: Ільчишин Н.В., Носа С.П. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року (суддя Чуприна О.В., час ухвалення не вказаний, місце ухвалення м. Івано-Франківськ, дата складання повного рішення не зазначена), в адміністративній справі №300/1618/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, встановив: У березні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі відповідач-1) та до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (надалі відповідач-2), в якому просила: 1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-2 від 17.02.2025 за №092650004755 щодо відмови позивачу у призначенні пенсії по втраті годувальника; 2) зобов`язати відповідача-1 призначити позивачу пенсію по втраті годувальника з 09.02.2025. Відповідачі подали окремі відзиви на позовну заяву, у якому кожен зокрема, висловив свої заперечення проти задоволення позовних вимог. Просили у задоволенні вимог позивача відмовити у повному обсязі. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 17.02.2025 за №092650004755, прийняте за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.02.2025. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.02.2025 про призначення пенсії по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-XII, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В задоволенні решти вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 387 гривень 59 копійок. З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач-2 та оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що оскаржуване рішення відповідача-2 від 17.02.2025 за №092650004755 щодо відмови позивачу у призначенні пенсії по втраті годувальника приймалось за принципом екстериторіальності, за результатами розгляду заяви позивача та доданих до неї документів. Зазначає апелянт, що звернення позивача фактично є заявою про переведення з одного типу пенсійних виплат на інший, в межах одного виду пенсії за віком. Крім цього, ОСОБА_1 звернулась із заявою від 09.02.2025 щодо переходу на пенсію по втраті годувальника брата ОСОБА_2 відповідно до статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При цьому, згідно пункту 2 статті 36 цього Закону брат чи сестра не відносяться до непрацездатних членів сім`ї померлого годувальника. За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду 28.04.2025 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 у повному обсязі. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення. Судом встановлено такі фактичні обставини справи. Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV, що підтверджується матеріалами пенсійної справи позивача №092650004755 (а.с.109-127). Також встановлено, що 09.02.2025 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перехід на інший вид пенсії, у зв`язку з втратою годувальника її брата ОСОБА_2 , який загинув під час захисту Батьківщини (а.с.87). До заяви позивач долучила: витяг з реєстру територіальної громади від 12.08.2022 (а.с.88), довідку про реєстрацію місця проживання, видану Рогатинською міською радою (а.с.89), військовий квиток серії НОМЕР_1 від 13.11.1991 (а.с.90-95), довідку від 31.03.2023 за №823 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, видану Військовою частиною НОМЕР_2 (а.с.96), посвідчення учасника бойових дій № НОМЕР_3 від 07.06.2023 (а.с.97), сповіщення сім`ї загиблого від 20.12.2024 за №1/3561 (а.с.98), довідку про причину смерті від 20.12.2024 за №7177 (а.с.99), свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 (а.с.100), свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 (а.с.101), свідоцтво про народження серії НОМЕР_6 від 12.04.1933 (а.с.102), свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_7 від 26.01.1983 (зворотній бік а.с.102), свідоцтво про народження серії НОМЕР_8 від 16.10.1962 (а.с.103), свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_9 від 20.02.1982 (зворотній бік а.с.103), свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_10 від 27.05.1972 (а.с.104), свідоцтво про народження серії НОМЕР_11 від 05.04.1966 (зворотній бік а.с.104), довідку від 07.02.2025 за №17-09/07 (а.с.105), паспорт громадянина України № НОМЕР_12 (а.с.106), акт обстеження матеріально-побутових умов від 07.02.2025 за №5 (а.с.107-108). Вказана заява від 09.02.2025 разом з доданим до неї документами за принципом екстериторіальності передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, яке прийняло рішення від 17.02.2025 за №092650004755 про відмову позивачу в переході на пенсію за іншим законом. Вказане рішення обгрунтоване тим, що згідно пункту 2 статті 36 Закону 1058-IV, брат чи сестра не відносяться до непрацездатних членів сім`ї померлого годувальника (а.с.25). Вважаючи протиправним рішення відповідача-2 від 17.02.2025 за №092650004755 про відмову у призначенні пенсії по втраті годувальника, позивач звернулась з цим позовом до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та рішенню суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду враховує наступне. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч.1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Судом першої інстанції вірно зазначено, що правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються, зокрема, Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV). Так, відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (частина 1 статті 10 Закону №1058-IV). Згідно частини 1 статті 36 Закону №1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 36 Закону №1058-IV непрацездатними членами сім`ї вважаються чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років. Разом з тим, судом першої інстанції вірно враховано, що спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-XII (надалі Закон №2262-XII). Так, статтею 29 Закону №2262-XII визначено, що пенсії в разі втрати годувальника сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім`ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім`ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті. Відповідно до частини 1 статті 30 Закону №2262-XII право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні. Непрацездатними членами сім`ї вважаються дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює (пункт "д" частини 5 статті 30 Закону №2262-XII). Згідно з статтею 31 Закону №2262-XII члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію. Відтак, судом першої інстанції вірно зазначено, що Законом №1058-IV та Законом №2262-XII визначено різні умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника. Так, відповідно до Закону №1058-IV умовами для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника є: - призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності; - в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності); - непрацездатним членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. За змістом Закону №2262-XII умовами для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника є: - призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби; - або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби; - сім`ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім`ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті. Так, з матеріалів справи видно та не заперечується сторонами по справі, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV. Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою від 09.02.2025, у якій просила призначити пенсію, вид пенсії визначено: "перехід на пенсію за іншим Законом" (а.с.87). Зі змісту оскаржуваного рішення від 17.02.2025 за №092650004755 видно, що відмова позивачу в переході на пенсію за іншим законом мотивована тим, що згідно пункту 2 статті 36 Закону 1058-IV, брат чи сестра не відносяться до непрацездатних членів сім`ї померлого годувальника. Відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Переведення між видами пенсій можливе лише в межах одного закону, а перехід з пенсії, призначеної за одним законом, на пенсію за іншим законом розглядається як нове призначення пенсії. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а. Крім цього, постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 за №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі по тексту також Порядок №22-1). Відповідно до пункту 1.1. розділу І Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення, продовження пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (надалі по тексту також - орган, що призначає пенсію). Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (пункт 4.2. розділу IV Порядку №22-1). Згідно з абзацами 2, 3 пункту 4.3. розділу IV Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Разом з тим, Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 за №3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02.03.2023 за №10-1) затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі по тексту також Порядок №3-1). Пунктом 2 Порядку №3-1 визначено, що заява про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, та особою, яка має право на пенсію згідно із Законом або відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (заява про призначення/перерахунок пенсії), до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби судової охорони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Управління державної охорони України (далі - уповноважений орган (структурний підрозділ)), за останнім місцем служби. Заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника подається членом сім`ї військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію згідно із Законом, якому на дату смерті не було призначено пенсію, до органів, що призначають пенсії, через уповноважений орган (структурний підрозділ). У такому самому порядку подається заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника членом сім`ї померлого годувальника, який має право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, а також у разі відсутності в органах, що призначають пенсії, пенсійної справи померлого годувальника. Колегія суддів враховує, що пунктом 3 Порядку №3-1 передбачено, що заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого годувальника, який отримував пенсію відповідно до Закону, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії (додаток 1 до цього Порядку)), припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (заява про виплату пенсії (додаток 2 до цього Порядку)), заява про працевлаштування (звільнення) (початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), прийняття (звільнення) на (зі) службу (служби) (додаток 3 до цього Порядку), заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4 до цього Порядку), заява про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 5 до цього Порядку), заява про виплату допомоги на поховання (додаток 6 до цього Порядку) подається заявником до органу, що призначає пенсію. Відповідно до пункту 6 Порядку №3-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів приймається органом, що призначає пенсію за місцем фактичного проживання особи, не пізніше 10 днів з дня надходження заяви. Зі змісту наведених вище правових положень видно, що порядок звернення за призначенням пенсії по втраті годувальника за нормами Порядку №22-1 та Порядку №3-1 мають суттєві відмінності, і, таке звернення впливає на результати розгляду заяв. При цьому, судом першої інстанції вірно зазначено, що сторонами не подано жодних доказів щодо обставин призначення/не призначення ОСОБА_2 пенсії, а відтак, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про неналежне звернення позивача із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника відповідно до Закону №2262-ХІІ із порушенням Порядку №3-1. Колегія суддів звертає увагу на те, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 17.02.2025 за №092650004755 прийняте не за результатами розгляду порушеного ОСОБА_1 у заяві від 09.02.2025 питання про первинне призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Натомість відповідач-2 розглянув заяву позивача від 09.02.2025, та у спірному рішенні зробив висновок про відсутність підстав для переведення ОСОБА_1 з одного виду пенсії на інший у межах дії Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Відтак, відповідач належним чином не розглянув заяву позивача від 09.02.2025 та не прийняв жодного правового рішення про відмову у призначенні пенсії по втраті годувальника або призначення пенсії по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". При цьому, у суду відсутні підстави для надання правової оцінки наявності/відсутності у ОСОБА_1 права на призначення пенсії по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оскільки вказане питання повинне вирішуватись органом пенсійного забезпечення за результатами розгляду заяви останньої від 09.02.2025. За таких обставин, судом першої інстанції обгрунтовано визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 17.02.2025 за №092650004755, прийняте за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.02.2025 та зобов`язано відповідача-2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.02.2025 про призначення пенсії по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-XII, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Доводи апелянта не спростовують рішення суду першої інстанції, з урахуванням вищенаведеного. Колегія суддів також враховує, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні решти позовних вимог - позивач не оскаржує. З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції всебічно з`ясовано обставини справи, рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому немає підстав для його скасування. Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд постановив: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві залишити без задоволення. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року в адміністративній справі №300/1618/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин С. П. Нос