Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/8921/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 29 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 280/8921/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач), суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.01.2026р. у справі №280/8921/25 за позовом:ОСОБА_1 до: про:Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: 07.10.2025р. ОСОБА_1 звернувся за допомогою засобів поштового зв`язку до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії і судом першої інстанції 13.10.2025р. за цим позовом відкрито провадження у справі №280/8921/25 та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Позивач у адміністративному позові посилається на порушення своїх прав відповідачем, та просив: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення в належному розмірі за періоди з 01.01.2016 по 28.02.2018; - зобов`язати Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області провести перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період із 01.01.2016 по 28.02.2018 - січень 2008 року, з врахуванням раніше виплачених сум; - визнати протиправною бездіяльність Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення в належному розмірі за період з 01.03.2018 по 01.08.2021 із врахуванням вимог абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу; - зобов`язати Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 01.08.2021, з врахуванням вимог абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.01.2026р. у справі №280/8921/25 адміністративний позов задоволено. Відповідач Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, за допомогою системи «Електронний Суд» 13.02.2026р. подало до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, яка зареєстрована судом 16.02.2026р. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.02.2026р. апеляційна скарга Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.01.2026р. у даній справі залишено без руху та заявнику апеляційної скарги надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги. На виконання вимог вищезазначеної ухвали суду від 17.02.2026р. відповідачем у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги було усунуто. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.03.2026р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.01.2026р. у справі №280/8921/25 та з метою забезпечення апеляційного розгляду вищезазначеної апеляційної скарги з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи №280/8921/25. Матеріали адміністративної справи №280/8921/25 надійшли до суду апеляційної інстанції 16.03.2026р. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.03.2026р. справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 14.04.2026р., про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи. Відповідач, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного законодавства, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 16.01.2026р. у цій справі та постановити нове рішення, яким позивачу в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Позивач, правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалася. Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Під час розгляду даної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 , позивач у справі, з 05.11.2013р. по 01.08.2021р. проходив службу у Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області. 12.08.2025р. позивач звернувся із заявою до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, в якому просив повідомити чи виплачувалася у період проходження служби у період з 01.01.2016р. по 01.08.2021р.включно. індексація грошового забезпечення та якщо так, повідомити який базові місяці було застосовано під час її проведення. Листом від 15.09.2025р. №53001-5449/5308 Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області повідомив позивача про те, що нарахування та виплата грошового забезпечення, в тому числі і індексація грошового забезпечення позивачу здійснювалась відповідно до положень законодавства України, чинного на момент проходження ним служби. Позивач, вважає що відповідачем порушено порядок проведення індексації, і саме це стало підставою для звернення до суду. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03.07.1991 року (далі Закон №1282-ХІІ) у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно з ст. 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003р. (далі Порядок). Пунктом 4 Порядку передбачено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Відповідно до аб.8 п. 4 Порядку у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства. Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно - правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.12.2018 року по справі №825/874/17. Пунктом 5 Порядку встановлено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення Отже, місяць у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Водночас, як закріплено у абз.4 п.5 Порядку, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Відповідно до абз.5 п.5 Порядку у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру Отже, проаналізувавши норми наведених нормативно-правових актів, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Разом з тим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» від 07.11.2007р., встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком № 1 до Постанови № 1294. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, правильно визначив, що базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення є січень 2008 року. Підвищення тарифних ставок (окладів) в період з 01 січня 2008 року по 01 березня 2018 року, що є підставою для встановлення іншого базового місяця при проведенні індексації не відбувалося. Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано визнав право позивача на індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. з урахуванням базового місяця січень 2008 року. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі від 20.04.2022р. по справі №420/3593/20 . Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 01.08.2021р. відповідно до абз.4, 6 п.5 Порядку №1078, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Порядок №1078 вказує, що цей нормативно-правовий акт передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абз.2 п.1-1, абз. 6 п.5 Порядку № 1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абз.2, 5 п.4 Порядку № 1078). Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: - сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); - сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4). Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково вказує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки. Отже, системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає колегії суддів зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковою для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила п.5, 10-2 Порядку № 1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення. Водночас, абз.3, 4 п.5 Порядку №1078 вказує на те, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що відповідно до на абз.4 п. 5 Порядку № 1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Отже, розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу. Для визначення розміру індексації-різниці відповідач повинен був застосувати абзаци 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 та встановити: - розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); - суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); - чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б). Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078). Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078). Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок, про те, що позивач має право на отримання індексації-різниці за період з 01.03.2018р. до 01.08.2021р. включно та прийняв обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог в цій частині. З огляду на вищенаведене колегія суддів приходить до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи, судом першої інстанції об`єктивно, повно та всебічно з`ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення про задоволення позовних вимог, а враховуючи, що під час апеляційного розгляду даної справи порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваного судового рішення, не встановлено тому колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції від 16.01.2026р. у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322 України, суд,-

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.01.2026р. у справі №280/8921/25 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України. Постанову виготовлено та підписано 29.04.2026р. Головуючий - суддя А.О. Коршун суддя Д.В. Чепурнов суддя С.В. Сафронова