Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/737/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/737/23 Суддя (судді) першої інстанції: Тихоненко О.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 червня 2023 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Аліменка В.О., суддів Кучми А.Ю., Бєлової Л.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо проведення перерахунку, нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) січень 2008 року позивачу; - зобов`язати відповідача провести перерахунок, нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) січень 2008 року позивачу з урахуванням раніше виплачених сум; - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо проведення перерахунку, нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2022 по 31.12.2022 із застосуванням положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 позивачу; - зобов`язати відповідача провести перерахунок, нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2022 по 31.12.2022 із застосуванням положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 позивачу з урахуванням раніше виплачених сум. Позовні вимоги мотивовані тим що відповідачем в порушення вимог Закону України Про індексацію грошових доходів населення у спірний період не виплачувалась індексація грошового забезпечення в належному розмірі. Зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, а її проведення у зв`язку зі зростанням споживчих цін є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року позов задоволено. У поданій апеляційній скарзі відповідач із посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, справу розглянуто у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на підставі пункту 3 частини першої статті 311 (далі - КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 25.04.2013 по теперішній час, що підтверджується довідкою від 05.01.2023 №6. Згідно картки особового рахунку позивача за 2016-2017 роки індексація грошового забезпечення становить 0,00 грн; за 2022 рік позивачу виплачено індексацію грошового забезпечення в розмірі 11409,85 грн. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі № 620/4916/22 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період, з 01.12.2015 по 28.02.2018; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період, з 01.12.2015 по 28.02.2018; визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період, з 01.03.2018 по 30.06.2022 із застосуванням норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період, з 01.03.2018 по 30.06.2022 із застосуванням норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078. Як слідує з матеріалів справи відповідач повідомив представника позивача, що на виконання судового рішення по справі № 620/4916/22 щодо здійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 було нараховано суму індексації 4503,21 грн та зараховано на його банківський картковий рахунок 4435,66 грн відповідно платіжного доручення від 08.12.2022 №650. На адвокатський запит Військова частина НОМЕР_1 надала відповідь, з якого вбачаєтьтся, що відповідач не провів індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації - січень 2008, також, відмовив у проведенні перерахунку, нарахування та виплаті індексації грошового забезпечення із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пунету 5 порядку № 1078. Вважаючи такі дії відповідача не правомірними, позивач звернувся до суду з позовом. Колегія суддів апеляційного суду, виходячи з меж апеляційного перегляду, встановлених статтею 308 КАС України, погоджується із позицію суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне. Відповідно до статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Згідно з абзацом 4 частини першої статті 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Відповідно до абзацу першого частини першої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Згідно з частинами другою та третьою статті 9 цього Закону до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. За змістом абзацу 5 статті 18 Закону України від 05.10.2000 №2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, яка, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов`язковою для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. Конституційний Суд України у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 вказав, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Аналіз наведених положень свідчить про те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. При цьому відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців. Відповідно до пункту 13 указаної Постанови вона набрала чинності з 01 січня 2008 року. Посадовий оклад позивача, який йому виплачувався за період служби, був встановлений із січня 2008 року та по 28.02.2018 не змінювався. За вказаних обставин, відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 28.02.2018. Позиція суду щодо необхідності застосування січня 2008 року як базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення осіб, які проходять військову службу, узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.04.2021 у справі №240/6583/20. Колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для захисту порушених прав позивача шляхом зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2022 по 31.12.2022, з урахуванням вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078. Так, постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, яка набрала чинності з 01.03.2018, змінено систему виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та розміри тарифних ставок, а відтак відбулось підвищення грошових доходів позивача. За змістом положень абзаців 3-5 пункту 5 Порядку №1078 (в редакції, яка діє з 15 березня 2018 року) сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Пунктом 1-1 Порядку №1078 встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком Таким чином, визначальним для вирішення питання про нарахування індексації у місяці підвищення доходу (березень 2018 року) є результат порівняння суми індексації, яка склалася у місяці підвищення із сумою підвищення грошового доходу. Відповідач вказуючи на відсутність підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2022 по 31.12.2022 врахував лише норми абзаців першого, другого пункту 5 Порядку № 1078, згідно з якими у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. У той же час неврахування відповідачем у межах спірних правовідносин норм абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації її грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року), як і необґрунтоване визначення відповідачем базового місяця за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, призвело до помилкового висновку відповідача щодо відсутності підстав для нарахування суми індексації у місяці підвищення доходу, що зумовило подальше не нарахування індексації за період, починаючи з березня 2018 року. За вказаних обставин, позиція суду першої інстанції щодо наявності підстав для зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2022 по 31.12.2022 з урахуванням вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, є обґрунтованою. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову не спростовують. Обставини справи судом першої інстанції встановлено правильно. Порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не допущено. За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України. Суддя-доповідач В.О. Аліменко Судді А.Ю. Кучма Л.В. Бєлова