Постанова 4852 № 160/13475/24
від 24.04.2026 ·ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 24 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/13475/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач), суддів: Шлай А.В., Кругового О.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Військової НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2024 року (суддя Олійник В.М.) в адміністративній справі №160/13475/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Військової НОМЕР_1 , в якому просила: визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 : - грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 16.05.2023 р. без урахування розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року №704; - одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби виходячи з розміру грошового забезпечення без урахування розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік на 1 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб; - грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за 2021, 2022, 2023 рік виходячи з розміру грошового забезпечення без урахування розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року №704; - матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022 роки виходячи з розміру грошового забезпечення без урахування розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року №704; - грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки виходячи з розміру грошового забезпечення без урахування розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року №704; - врахування під час складання грошового атестату розміру грошового забезпечення без урахування розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року №704; - врахування під час складання довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, розміру грошового забезпечення без урахування розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, па відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року №704, за період з 01.05.2020 року по 30.04.2023 року. зобов`язати військову частину НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 : - за період з 29.01.2020 по 16.05.2023 року грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 14.11.2019 №294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України від 15.12.2020 №1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України від 02.12.2021 № 1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2021, Законом України від 03.11.2022 № 2710-ІХ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року №704; - одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік станом на 1 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб; - грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за 2021, 2022, 2023 рік виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року №704; - матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022 роки виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року №704; - грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року №704; - виготовити та направити ОСОБА_1 новий грошовий атестат виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік станом на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року №704; - виготовити та направити ОСОБА_1 нову довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, па відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року №704, за період з 01.05.2020 року по 30.04.2023 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач всупереч нормам чинного законодавства не було проведено перерахунку її основного та додаткових видів грошового забезпечення виходячи із розміру прожиткового мінімуму, що порушує її соціальні права. Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку протиправною та такою, що порушує його право на належне грошове забезпечення, у зв`язку із чим звернувся до суду із даним позовом. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 29 січня 2020 року по 16 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, компенсації за невикористані основну та додаткову відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) перерахунок грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 16 травня 2023 року, а також виплачених за вказаний період: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, компенсації за невикористані основну та додаткову відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволені позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що згідно з Постановою КМУ № 704 ( в редакції Постанови №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу є стала величина розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2018. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке. Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 в період з 06.06.2001 року по 16.05.2023 року проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та перебувала на всіх видах забезпечення. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) №108-РС від 16.05.2023 року звільнена відповідно до пункту три частини п`ять статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу від 04 квітня 2006 року №3597-1V з військової служби у запас за підпунктом г (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років). Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) №98-РС від 16.05.2023 року, старшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 , медичну сестру приймально-сортувального відділення медичної роти, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 16 травня 2023 року №108-РС відповідно до пункту три частини п`ять статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу від 04 квітня 2006 року №3597-ІV з військової служби у запас за підпунктом " г" (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років), вважати таким, що справи та посаду здала 16 травня 2023 року. 3 16 травня 2023 року виключити із списків особового складу частини, зняти з усіх видів забезпечення і продовольчого забезпечення за нормою № 1 (каталог) з 17 травня 2023 року і направити на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вислуга років у Збройних Силах на день виключення зі списків частини становить: календарна 21 рік 11 місяців, загальна 27 років 0 місяців. Щорічна основна відпустка за 2021 рік використана частково в кількості 30 (тридцять) діб. Виплатити грошову компенсацію за 15 (п`ятнадцять) діб не використаної щорічної основної відпустки за 2021 рік. Щорічна основна відпустка за 2022 рік не використана. Виплатити грошову компенсацію за 45 (сорок п`ять) діб не використаної щорічної основної відпустки за 2022 рік. Щорічна основна відпустка за 2023 рік не використана. Виплатити грошову компенсацію за 10 (десять) діб не використаної щорічної основної відпустки за 2023 рік. Відпустка за сімейними обставинами за 2023 рік не використана. Виплатити грошову допомогу на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення за 2023 рік. Матеріальна допомога за 2023 рік для вирішення соціально-побутових питань, відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (зі змінами) не виплачувалась. На підставі наказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (зі змінами) преміювати в повному обсязі за період з 01 травня по 16 травня 2023 року. На підставі наказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (зі змінами) виплатити грошову надбавку за особливості проходження служби у розмірі 87,8 % від посадового окладу та окладу за військове звання за період з 01 травня по 16 травня 2023 року. На підставі наказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (зі змінами) виплатити надбавку за вислугу років на військовій службі у розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням за період з 01 травня по 16 травня 2023 року. Виплатити одноразову грошову допомогу по звільненню відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 за 21 (двадцять один) календарний рік у розмірі 50% грошового забезпечення. Виплатити грошову компенсацію замість речового майна, замість предметів, належних до видачі у сумі 93094,58 грн. (дев`яносто три тисячі дев`яносто чотири грн. 58 коп.). За період служби у військовій частині НОМЕР_2 p 01 січня по 16 травня 2023 року старший сержант ОСОБА_1 здійснила 0 (нуль) стрибків з парашутом та відповідно до наказу Міністерства оборони України від 10 червня 2019 року №307 не має право на пільгове обчислення вислуги років на пенсію на пільгових умовах - один календарний місяць служби за півтора місяця за вказаний період. Службовим або постійним житлом за рахунок Міністерства оборони України забезпечена. Зарахувати до оперативного резерву військової частини НОМЕР_2 на посаду медичну сестру приймально-сортувального відділення медичної роти, ВОС- 879249Д. Підстава: наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) №108-РС від 16.05.2023, рапорт старшого сержанта ОСОБА_1 про здачу справ та посади (вх. №460/13 від 16.05.2023), рапорт старшого сержанта ОСОБА_1 про звільнення (вх. №2916/12 від 28.04.2023), довідка №1136 про вартість речового майна, що підлягає видачі при звільненні в запас. Оскільки за період несення служби, грошове забезпечення позивачеві нараховувалося та виплачувалося не вірно, 29 березня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до командування військової частини НОМЕР_2 з заявою про проведення перерахунку та виплати розміру грошового забезпечення та всіх інших додаткових виплат за період з 29.01.2020 року по 16.05.2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на відповідний тарифний коефіцієнт із обов`язковим перерахунком додаткових видів грошового забезпечення, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року. Листом командира військової частини НОМЕР_2 №691/ВИХ3ВГ/66 від 06 квітня 2024 року, позивачеві повідомлено, що відсутні підстави для здійснення перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 з 01.01.2020 року по 16.05.2023 року з урахуванням мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 під час визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням. Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. Відповідно до частини другої, третьої статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. За приписами частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 року прийнято постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01 березня 2018 року, та якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців. Відповідно до пункту 4 Постанови № 704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,
14. У додатку 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. У додатку 14 до Постанови № 704 визначена схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Приміткою 1 Додатку 1 до Постанови № 704 визначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень. Аналогічні за змістом положення містять примітки до додатків 12-14 Постанови № 704. 21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103, якою внесено зміни до Постанови № 704, зокрема, пункт 4 викладено в новій редакції - «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.» (пункт 6 Постанови №103). Постанова № 103 набрала чинності 24 лютого 2018 року. Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови №
704. Тобто було відновлено первинну редакцію пункту 4 Постанови № 704 щодо визначення розрахункової величини для визначення посадових окладів з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. З огляду на це, є необхідність застосування з 29 січня 2020 року (дати набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 та відповідно до позовних вимог) положень пункту 4 Постанови № 704 у редакції до 24 лютого 2018 року, тобто у редакції, яка була чинна до набрання законної сили Постановою №
103. Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із у осіб з числа військовослужбовців виникло право на перерахунок грошового забезпечення з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік). Позивач у спірній ситуації не погоджується, зокрема, з застосованою відповідачем у період з 29.01.2020 по 16.05.2023 р. при нарахуванні та виплаті його грошового забезпечення розрахунковою величиною - прожитковим мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року. Колегія суддів враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21 та повторений у постановах від 12 вересня 2022 року у справі № 500/1813/21, від 19 жовтня 2022 року у справі № 400/6214/21. У подальшому викладені висновки щодо застосування пункту 4 Постанови № 704 був підтриманий і у постановах Верховного Суду від 23 травня 2023 року у справі №380/22021/21 та від 18 січня 2024 року у справі № 240/1387/21. Відповідно до викладених висновків, враховуючи те, що з 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік). З 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів. Встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням». Правовий висновок Верховного Суду про те, що з 01 січня 2020 року розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, побудований головним чином - як випливає з їх змісту - на принципі подолання правової колізії, за яким перевагу у застосуванні має нормативний акт вищої юридичної сили. Спираючись на цей висновок можливо погодитися з судом першої інстанції у частині того, що грошове забезпечення позивача, його посадовий оклад та оклад за військовим званням у період 29.01.2020 по 16.05.2023 р. слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року (а не «на 1 січня 2018 року»). З тих самих мотивів слід зазначити, що перерахунок розміру посадового окладу та окладу за військовим званням 29.01.2020 по 16.05.2023 р. супроводжує здійснення перерахунку (донарахування) у такий період грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсацію за невикористані основну та додаткову відпустку. Таким чином, доводи скаржника про те, що позивачу у спірний період з 29.01.2020 по 16.05.2023 р. правомірно здійснювався розрахунок грошового забезпечення відповідно до п.4 Постанови КМУ №704, свого підтвердження не знайшли. Щодо дотримання позивачем строку звернення до суду. Так, судом першої інстанції задоволено позов, в частині заявлених вимог щодо перерахунку грошового забезпечення позивача за період з 29.01.2020 по 16.05.2023 р. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року у справі №990/156/23 зазначила, що стаття 233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Указана норма поширює свою дію на всіх працівників і службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу. Отже, положення ст.233 КЗпП України підлягають застосуванню у правовідносинах щодо виплати грошового забезпечення військовослужбовцям. Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19 липня 2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Законом України від 01 липня 2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)». У спірному випадку позивач просив перерахувати грошове забезпечення за період, який охоплює часові проміжки як до, так і після внесення змін до статті 233 КЗпП України (19 липня 2022 року). Правові питання застосування положень ст.233 КЗпП у випадках заявлення вимог щодо перерахунку грошового забезпечення за період, який охоплює часові проміжки як до, так і після внесення змін до статті 233 КЗпП України, було предметом дослідження Верховним Судом у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі №460/21394/23 (постанова від 21.03.2025). Верховним Судом, зокрема, зроблено такий висновок: якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»). Застосовуючи вказаний правовий висновок Верховного Суду до правовідносин, які становлять предмет розгляду у цій справі, суд апеляційної інстанції зазначає, що до заявлених вимог про перерахунок грошового забезпечення з 29.01.2020 по 19.07.2022 не можуть бути застосовані строки звернення з позовом до суду, а до вимог щодо перерахунку грошового забезпечення з 19.07.2022 підлягає застосуванню тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (ч.1 ст.233 КЗпП України). При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що грошове забезпечення є щомісячною виплатою, а отже позивач був обізнаний про його розмір та у зв`язку з незгодою з таким розміром мав об`єктивну можливість (зворотного позивачем не доведено) звернутися до суду з позовом у визначені законом строки. З цього приводу слід врахувати і те, що відповідно до пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 з 24:00 год 30 червня 2023 року скасовано карантин, установлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запроваджений на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 (термін якого неодноразово продовжувався). Отже, з урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України, відлік строку звернення до суду з позовом, в частині заявлених вимог з 19.07.2022, розпочався 01 липня 2023 року та спливав 30 вересня 2023 року. У спірному випадку позивач звернувся з позовом до суду 24.05.2024, тобто з пропуском встановленого строку. При цьому, будь-яких обставин, які б свідчили про поважність причин неможливості звернення з цим позовом до суду у строк до 30 вересня 2023 року, позивачем наведено не було, а судом не встановлено. Пропуск строку звернення з позовом до суду без поважних причин є підставою для залишення позову без розгляду. Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції, в частині задоволених позовних вимог з 19.07.2022 по 16.05.2023 та залишення позову, в цій частині заявлених вимог, без розгляду. На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст.317, 321, 325 КАС України, суд - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Військової НОМЕР_1 - задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2024 року, в частині задоволених позовних вимог з 19.07.2022 по 16.05.2023 скасувати, позов, в цій частині заявлених вимог залишити без розгляду. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2024 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя Л.А. Божко суддя А.В. Шлай суддя О.О. Круговий