Постанова 4812 № 490/7490/21

30.04.26 22-ц/812/857/26 Справа №490/7490/21 Головуюча у першій інстанції Гуденко О. А. Провадження №22-ц/812/857/26 Доповідачка в апеляційній інстанції Ямкова О. О. П О С Т А Н О В А Іменем України 30 квітня 2026 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючої-судді: Ямкової О. О., суддів: Крамаренко Т. В., Локтіонової О. В., розглянувши без повідомлення учасників справи у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області (далі ГУ ДКСУ у Миколаївській області) на ухвалу Центрального районного суду міста Миколаєва від 19 лютого 2026 року, постановлену під головуванням судді Гуденко О. А. в приміщенні суду в місті Миколаєві зі складанням її повного судового рішення, по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі ГУ НПУ в Миколаївській області), ГУ ДКСУ у Миколаївській області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність , органів досудового розслідування та прокуратури, втратою майна і власності, - В С Т А Н О В И Л А: У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ГУ НПУ в Миколаївській області та ГУ ДКСУ в Миколаївській області про стягнення 2 000 000 грн моральної шкоди та 200 400 грн матеріальної шкоди, завданих неправомірними діями ГУ НПУ в Миколаївській області. Рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 15 квітня 2024 року позов задоволено частково, ухвалено про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 400 грн майнової шкоди, 3 000 грн відшкодування моральної шкоди та 3 000 грн витрат на правову допомогу. 21 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про виправлення помилки у виконавчому листі, посилаючись на ті обставини, що у виконавчому документі вказано про стягнення шкоди з Державного бюджету України, а боржником помилково зазначено відповідача ГУ НПУ в Миколаївській області, що є помилкою, допущеною судом. Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 12 листопада 2024 року заяву ОСОБА_1 задоволено, ухвалено про виправлення помилки в виконавчому документів шляхом зазначення правильного найменування боржника, як Головне управління Державної казначейської служби у Миколаївській області, замість помилково вказаного - ГУ НПУ в Миколаївській області. 10 лютого 2026 року ГУ ДКСУ в Миколаївській області подало заяву про виправлення помилки в ухвалі суду про виправлення помилки у виконавчому документі, постановленій судом 12 листопада 2024 року, зазначивши боржником Державний бюджет України, а не ГУ ДКСУ в Миколаївській область. Ухвалою Центрального районного суд міста Миколаєва від 19 лютого 2026 року у задоволенні заяви ГУ ДКСУ в Миколаївській області відмовлено. Постановлюючи таку ухвалу суд виходив з того, що зазначене у заяві ГУ ДКСУ в Миколаївській області, не є помилкою чи опискою. Не погодившись з такою ухвалою представник відповідача ГУ ДКСУ в Миколаївській області подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та невідповідність виправленої помилки у попередній ухвалі, просив її скасувати та постановити нову, в якій виправити помилку, яка вже виправлена судом першої інстанції із зазначенням іншого боржника у виконавчому листі. У відзиві відповідач ГУ НПУ в Миколаївській області вважав доводи апеляційної скарги обґрунтованими. Відзиву від позивача на апеляційну скаргу не надано. Ухвалами колегії суддів Миколаївського апеляційного суду з розгляду цивільних справ від 31 березня та 17 квітня 2026 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення із наступних підстав. У відповідності до частин 1, 2 статті 265 ЦПК України рішення суду складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. У резолютивній частині рішення зазначаються: 1) висновок суд про задоволення позову чи про відмову у задоволенні повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат; 3) строк і порядок набрання рішення суду законної сили та його оскарження; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або і`мя (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи. У випадку допущення судом в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки суд може їх виправити в порядку статті 269 ЦПК України за власною ініціативною чи заявою учасника справи. Виконання самого судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, який виданий судом, що розглядав справу відповідно до положень статті 431 ЦПК України, та відповідає вимогам до виконавчого документу, встановленого статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, в ньому має бути зазначена резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень, та дані про стягувача і боржника тощо. Якщо під час оформлення або видачі виконавчого листа допущена помилка, вона може бути виправлена за заявою стягувача чи боржника відповідно до статті 432 ЦПК України. З наведеного вбачається, що при зверненні позивача і стягувача ОСОБА_1 про виправлення помилки у виданому судом виконавчому листі в частині зазначення боржника, судом першої інстанції така помилка виправлена на свій розсуд в ухвалі, постановленій 12 листопада 2024 року. Втім, ГУ ДКСУ в Миколаївській області замість оскарження ухвали суду про виправлення помилки від 12 листопада 2024 року подало заяву про виправлення помилки в ухвалі про виправлення помилки від 12 листопада 2024 року із зазначенням на свій розсуд даних про іншого боржника. Тому суд першої інстанції відмовив ГУ ДКСУ в Миколаївській області у виправленні помилки в ухвалі про виправлення помилки від 12 листопада 2024 року, правильно зазначивши, що це не є опискою чи помилкою у розумінні статті 269 ЦПК України. Таким чином висновок суду про відсутність підстав для виправлення описки чи помилки в ухвалі про виправлення помилки у виконавчому документі від 12 листопада 2024 року є правильним та відповідає положенням статті 269 ЦПК України. Ca oaeeo ianoaaei, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала не підлягає скасуванню, так як постановлена з дотриманням норм процесуального права, а саме положень статті 269 ЦПК України. При тому та за наявністю для цього підстав відповідач ГУ ДКСУ в Миколаївській області може оскаржити ухвалу суду про виправлення помилки у виконавчому документі від 12 листопада 2024 року, де на переконання відповідача, судом першої інстанції допущена помилка у визначенні боржника під час стягнення шкоди з Державного бюджету України. Керуючись статтями 374,375, 381 382,384 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області залишити без задоволення, а ухвалу Центрального районного суду міста Миколаєва від 19 лютого 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів до Верховного Суду. Головуюча О. О. Ямкова Судді Т. В. Крамаренко О. В. Локтіонова