Постанова Київський апеляційний суд № 760/28318/13-ц
від 17.12.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/14932/2024 Справа № 760/28318/13-ц П О С Т А Н О В А Іменем України 17 грудня 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Кашперської Т.Ц. (суддя - доповідач), Фінагеєва В.О., Яворського М.А., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва, постановлену у складі судді Коробенка С.В. в м. Київ 11 липня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , про виправлення описок, заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, в с т а н о в и в : У червні 2024 року заявник ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до суду із даною заявою, просив виправити описки в резолютивній частині ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2022 року в справі № 760/28318/13-ц шляхом викладення її резолютивної частини в наступній редакції: видати дублікат виконавчого листа № 760/28318/13-ц від 16 квітня 2014 року Солом`янського районного суду м. Києва щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11379869000 від 04 серпня 2008 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 у розмірі 36557,69 доларів США, що за курсом НБУ станом на 10 грудня 2013 року становить 292205,63 грн. та 2922,05 грн. судового збору. Поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 760/28318/13-ц від 16 квітня 2014 року Солом`янського районного суду м. Києва щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11379869000 від 04 серпня 2008 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 у розмірі 36557,69 доларів США, що за курсом НБУ станом на 10 грудня 2013 року становить 292205,63 грн. та 2922,05 грн. судового збору. Заяву мотивував тим, що 19 жовтня 2022 року суддею Коробенком С.В. за результатами розгляду заяви АТ «УкрСиббанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення від 28 липня 2021 року ухвалено: видати дублікати виконавчого листа №760/28318/13 виданого Солом`янським районним судом міста Києва 25 червня 2014 року на підставі заочного рішення суду від 16 квітня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11379869000 від 04 серпня 2008 року, укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , у розмірі 36 557 (тридцять шість тисяч п`ятсот п`ятдесят сім) доларів США 69 центів, що за курсом НБУ станом на 10.12.2013 року становить 292 205 (двісті дев`яносто дві тисячі двісті п`ять) грн. 63 коп. та 2922 (дві тисячі дев`ятсот двадцять дві) грн. 05 коп. судового збору. Поновити строк для пред`явлення до виконання дублікату виконавчого листа №760/28318/13 виданого на підставі заочного рішення суду від 16 квітня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11379869000 від 04 серпня 2008 року, укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , у розмірі 36 557 (тридцять шість тисяч п`ятсот п`ятдесят сім) доларів США 69 центів, що за курсом НБУ станом на 10 грудня 2013 року становить 292 205 (двісті дев`яносто дві тисячі двісті п`ять) грн. 63 коп. та 2922 (дві тисячі дев`ятсот двадцять дві) грн. 05 коп. судового збору. Звертав увагу, що в мотивувальній та прохальній частинах заяви АТ «УкрСиббанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення від 28 липня 2021 року були зазначені інші вимоги, а саме: видати дублікат виконавчого листа № 760/28318/13 від 16 квітня 2014 року Солом`янського районного суду м. Києва щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11379869000 від 04 серпня 2008 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , у розмірі 36557,69 доларів США, що за курсом НБУ станом на 10 грудня 2013 року становить 292205,63 грн. та 2992,05 грн. судового збору. Поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 760/23318/13 від 16 квітня 2014 року Солом`янського районного суду м. Києва щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11379869000 від 04 серпня 2008 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , у розмірі 36557,69 доларів США, що за курсом НБУ станом на 10 грудня 2013 року становить 292205,63 грн. та 2922,05 грн. судового збору. З огляду на відсутність в матеріалах справи клопотання АТ «УкрСиббанк» про зміну або уточнення прохальної частини заяви від 28 липня 2021 року, суддею Коробенком С.В. в резолютивній частині ухвали від 19 жовтня 2022 року зазначена невірна (помилкова) інформація та реквізити виконавчого документа, які не зазначались у заяві АТ «УкрСиббанк» від 28 липня 2021 року, що є опискою судді, яка підлягає виправленню в судовому порядку. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 11 липня 2024 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описок відмовлено. Заявник ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 11 липня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву та виправити описки в резолютивній частині ухвали судді Солом`янського районного суду м. Києва Коробенка С.В. від 19 жовтня 2022 року в справі № 760/28318/13-ц (провадження № 6/760/85/22) шляхом викладення її резолютивної частини в наступній редакції: видати дублікат виконавчого листа № 760/28318/13-ц від 16 квітня 2014 року Солом`янського районного суду м. Києва щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11379869000 від 04 серпня 2008 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 у розмірі 36557,69 доларів США, що за курсом НБУ станом на 10 грудня 2013 року становить 292205,63 грн. та 2922,05 грн. судового збору. Поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 760/28318/13-ц від 16 квітня 2014 року Солом`янського районного суду м. Києва щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11379869000 від 04 серпня 2008 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 у розмірі 36557,69 доларів США, що за курсом НБУ станом на 10 грудня 2013 року становить 292205,63 грн. та 2922,05 грн. судового збору. В обґрунтування доводів апеляційної скарги повторно викладав обставини, зазначені в ухвалі про виправлення описок, вказував, що зазначення судом першої інстанції в ухвалі від 19 жовтня 2022 року інформації, яка була відсутня в прохальній частині заяви банку від 28 липня 2021 року, є опискою суду першої інстанції, яка підлягала виправленню в судовому порядку на підставі відповідної заяви. Суд першої інстанції заяву про виправлення описок в ухвалі від 19 жовтня 2022 року розглянув 11 липня 2024 року без участі сторін та постановив оскаржувану ухвалу, якою у задоволенні заяви про виправлення описок в ухвалі від 19 жовтня 2022 року відмовив з наступних підстав, які вважав необґрунтованими та незаконними. Так, судом першої інстанції відмова у виправленні описок в ухвалі від 19 жовтня 2022 року обґрунтована наступним: «Згідно з нормами чинного законодавства суд не має обов`язку формулювати резолютивну частину свого рішення про задоволення заяви (позову) у повній відповідності (дослівно) із прохальною частиною заяви учасника справи. Резолютивна частина судового рішення повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають з встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог. Ухвала суду від 19 жовтня 2022 року у повній мірі відповідає зазначеним вимогам, її резолютивна частина не містить будь-яких описок, є чіткою, зрозумілою і сформульована у найбільш ефективний для її реалізації спосіб. Крім того, ухвала була переглянута Київським апеляційним судом і залишена без змін. Дійсно, в заяві АТ «Укрсиббанк» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання датою видачі виконавчого документу помилково зазначена дата постановлення самого рішення від 14.06.2013, проте ця обставина не впливає на правильність ухвали від 19.10.2022, в якій така помилка відсутня, оскільки поставлене перед судом питання вирішене з урахуванням усіх матеріалів справи». В мотивувальній частині оскаржуваної ухвали суд першої інстанції погоджується з твердженнями про те, що прохальна частина заяви банку від 28 липня 2021 року та резолютивна частина ухвали від 19 жовтня 2022 року відрізняються одна від одної. При цьому до суду першої інстанції клопотання банку про виправлення помилок у його заяві від 28 липня 2021 року не надходило, а тому суд з власної ініціативи, незаконно перевищив свої повноваження та втрутився в диспозитивні права банку, чим порушив один із визначених ст. 2 ЦПК України основних принципів цивільного судочинства - диспозитивність сторін. Вказував, що зазначені порушення суду першої інстанції є підставою для скасування судом апеляційної інстанції ухвали від 11 липня 2024 року та постановлення нового судового рішення про задоволення заяви від 13 червня 2024 року про виправлення описок в ухвалі від 19 жовтня 2022 року. Повідомляв, що судові витрати складаються з витрат на правничу допомогу у фіксованому розмірі 10000 грн. Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Ухвала суду першої інстанції щодо внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення віднесена до п. 19 ч. 1 ст. 353 ЦПК України. Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 16 квітня 2014 року в справі № 760/28318/13-ц позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11379869000 від 04 серпня 2008 року, укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , у розмірі 36 557 (тридцять шість тисяч п`ятсот п`ятдесят сім) доларів США 69 центів, що за курсом НБУ станом на 10.12.2013 року становить 292 205 (двісті дев`яносто дві тисячі двісті п`ять) грн. 63 коп. та 2922 (дві тисячі дев`ятсот двадцять дві) грн. 05 коп. судового збору (а. с. 4). 25 червня 2014 року Солом`янським районним судом м. Києва видано виконавчий лист у справі № 760/28318/13 на примусове виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 16 квітня 2014 року (а. с. 5). В серпні 2021 року АТ «УкрСиббанк» звернулося до Солом`янського районного суду м. Києва із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення, у якому просив видати дублікат виконавчого листа № 760/28318/13 від 16 квітня 2014 року Солом`янського районного суду м. Києва щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11379869000 від 04 серпня 2008 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , у розмірі 36557,69 доларів США, що за курсом НБУ станом на 10 грудня 2013 року становить 292205,63 грн. та 2992,05 грн. судового збору. Визнати поважною причину пропуску строку, який надається для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 760/23318/13 від 16 квітня 2014 року Солом`янського районного суду м. Києва щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11379869000 від 04 серпня 2008 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , у розмірі 36557,69 доларів США, що за курсом НБУ станом на 10 грудня 2013 року становить 292205,63 грн. та 2922,05 грн. судового збору (а. с. 2 - 3). Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2022 року заяву задоволено. Видано дублікати виконавчого листа №760/28318/13 виданого Солом`янським районним судом міста Києва 25 червня 2014 року на підставі заочного рішення суду від 16 квітня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11379869000 від 04 серпня 2008 року, укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , у розмірі 36 557 (тридцять шість тисяч п`ятсот п`ятдесят сім) доларів США 69 центів, що за курсом НБУ станом на 10.12.2013 року становить 292 205 (двісті дев`яносто дві тисячі двісті п`ять) грн. 63 коп. та 2922 (дві тисячі дев`ятсот двадцять дві) грн. 05 коп. судового збору. Поновлено строк для пред`явлення до виконання дублікату виконавчого листа №760/28318/13 виданого на підставі заочного рішення суду від 16 квітня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11379869000 від 04 серпня 2008 року, укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , у розмірі 36 557 (тридцять шість тисяч п`ятсот п`ятдесят сім) доларів США 69 центів, що за курсом НБУ станом на 10.12.2013 року становить 292 205 (двісті дев`яносто дві тисячі двісті п`ять) грн. 63 коп. та 2922 (дві тисячі дев`ятсот двадцять дві) грн. 05 коп. судового збору (а. с. 40). Постановою Київського апеляційного суду від 16 травня 2024 року апеляційну скаргу адвоката Волкова П.О., що діє в інтересах ОСОБА_1 , залишено без задоволення. Ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2022 року залишено без змін. Апеляційний суд виходив із того, що судом першої інстанції надано обґрунтовану оцінку обставинам втрати виконавчого листа й доводи апеляційної скарги такі обставини не спростовують (а. с. 201 - 210). Наведене підтверджується матеріалами справи. Відмовляючи ОСОБА_1 в особі представника в задоволенні заяви про виправлення описок, суд першої інстанції виходив із того, що ухвала суду від 19 жовтня 2022 року у повній мірі відповідає зазначеним вимогам, її резолютивна частина не містить будь-яких описок, є чіткою, зрозумілою і сформульована у найбільш ефективний для її реалізації спосіб. Апеляційний суд погоджується із даними висновками, виходячи із наступного. Відповідно до ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується судом без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо), або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення). Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення. У постанові Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 362/2179/17 (провадження № 51-3635км19), від 13 липня 2022 року в справі № 761/14537/15-ц (провадження № 61-3069св21), від 13 липня 2022 року в справі № 761/14537/15-ц вказано, що ухвала про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень має особливу правову природу, обумовлену її похідним характером, оскільки вона не вирішує будь-яких питань по суті, окрім як щодо виправлення допущених у судовому рішенні відповідного суду описок і очевидних арифметичних помилок або відмови у внесенні таких виправлень. Зміст ухвали про внесення виправлень у судове рішення завжди підпорядкований змісту судового рішення, до якого вносяться зміни, а тому оцінка правомірності постановлення такої ухвали з точки зору її змісту у випадку її оскарження в апеляційному чи касаційному порядку має здійснюватися одночасно з оцінкою змісту виправленого судового рішення. Отже, оскарження ухвали про внесення виправлень у судове рішення має здійснюватися в тому ж порядку, що і виправлене судове рішення, у тому числі з урахуванням інстанції суду, який прийняв таке рішення. Дотримання відповідного порядку оскарження може бути поєднано з наявністю відповідних обмежень права на оскарження тих чи інших судових рішень, крім випадків, коли суд, постановляючи ухвалу про внесення виправлень у судове рішення, вийшов за межі наданих йому законом повноважень. Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» суд, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Суд вправі здійснити технічну заміну елементу, яка є очевидною й такою, що в подальшому може ускладнити виконання судового рішення. Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання. У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20). Оцінюючи доводи заявника, суд першої інстанції аргументовано їх спростував, зазначивши, що дійсно, в заяві АТ «Укрсиббанк» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання датою видачі виконавчого документу помилково зазначена дата постановлення самого рішення від 14 червня 2013 року, проте ця обставина не впливає на правильність ухвали від 19 жовтня 2022 року, в якій така помилка відсутня, оскільки поставлене перед судом питання вирішене з урахуванням усіх матеріалів справи. Апеляційний суд звертає увагу, що в заяві про виправлення описок ОСОБА_1 не зазначено, яким чином зазначення судом в ухвалі від 19 жовтня 2022 року правильної дати видачі виконавчого листа 25 червня 2014 року може ускладнити виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 16 квітня 2014 року в справі № 760/28318/13-ц. Апеляційний суд враховує, що відповідно до практики ЄСПЛ гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх «цивільних прав та обов`язків» (рішення ЄСПЛ у справі «Гоффман проти Німеччини» («Hoffmann v. Germany») від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; рішення ЄСПЛ у справі «Кудла проти Польщі» («Cudla v. Poland») від 26 жовтня 2000 року). Враховуючи вищевикладене, таке викладення судом першої інстанції резолютивної частини ухвали від 19 жовтня 2022 року про видачу дублікату виконавчого листа та продовження строку для пред`явлення його до виконання, в якому зазначено правильну дату видачі виконавчого листа 25 червня 2014 року Солом`янським районним судом м. Києва, спрямоване на забезпечення ефективного доступу до суду, та «отримання рішення» позивачем, яке стосується його «цивільних прав та обов`язків», оскільки саме в такому вигляді воно може бути виконано. Таким чином, висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про виправлення описок узгоджуються з викладеними в рішеннях ЄСПЛ загальними засадами судочинства стосовно права особи (в даному випадку - позивача АТ «УкрСиббанк») на доступ до суду. Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції з власної ініціативи незаконно перевищив свої повноваження та втрутився в диспозитивні права банку, порушивши принцип диспозитивності сторін, з огляду на те, що ОСОБА_1 не є представником банку і не уповноважений від його імені висувати вимоги щодо порушення прав та інтересів АТ «УкрСиббанк», та оскільки самим позивачем ухвала суду першої інстанції не оскаржувалась. Щодо розгляду судом першої інстанції заяви про виправлення описок без участі сторін, апеляційний суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 269 ЦПК України питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Таким чином, процесуальних порушень вимог ст. 269 ЦПК України при розгляді заяви про виправлення описок судом першої інстанції не допущено. Враховуючи наведені норми матеріального та процесуального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про виправлення описок, оскільки заявником не доведено наявності допущених судом описок, які помилково вважав такими заявник. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди з ухвалою суду, помилкового тлумачення заявником поняття описки та процесуальної мети її виправлення, не ґрунтуються на законі та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена із додержанням вимог закону і не може бути скасована з підстав, що викладені в апеляційній скарзі. Керуючись ст. 7, 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення. Ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 11 липня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Судді: Кашперська Т.Ц. Фінагеєв В.О. Яворський М.А.