Постанова 4824 № 760/28318/13-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 травня 2024 року м. Київ провадження №22-ц/824/8688/2024 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Євграфової Є.П. (суддя-доповідач), суддів Шкоріної О.І., Стрижеуса А.М. при секретарі Мудрак Р.Р. за участі представників боржника ОСОБА_1 - адвокатів Волкова П.О. та Аваєвої Н.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Волкова Павла Олександрович, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2022 року у цивільній справі №760/28318/13-ц Солом`янського районного суду м. Києва за заявою Акціонерного товариства «Укрсиббанк» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа, виданого 25 червня 2014 року на підставі заочного рішення суду, постановленого в межах розгляду цивільної справи № 760/28318/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, В С Т А Н О В И В: Заочним рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 16 квітня 2014 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11379869000 від 04 серпня 2008 року, укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , у розмірі 36 557 (тридцять шість тисяч п`ятсот п`ятдесят сім) доларів США 69 центів, що за курсом НБУ станом на 10.12.2013 року становить 292 205 (двісті дев`яносто дві тисячі двісті п`ять) грн. 63 коп. та 2922 (дві тисячі дев`ятсот двадцять дві) грн. 05 коп. судового збору. 05 серпня 2021 року стягувачем АТ «Укрсиббанк» подано заяву про видачу дублікату виконавчого листа виданого в межах цивільної справи №760/28318/13 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Обґрунтовуючи свої вимоги стягувач зазначав, що необхідність у поновленні строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видача його дублікату, обумовлена тим, що оригінал виконавчого листа 25 липня 2014 року було пред`явлено до ВДВС Солом`янського РУЮ у м. Києві для виконання, в подальшому 15 грудня 2014 року державним виконавцем ВДВС Солом`янського РУЮ у м. Києві винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з направленням його за належністю до ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві. Проте станом на 13 грудня 2017 року виконавчий документ не значився відкритим в жодному відділі ДВС, що свідчить про його втрату при пересилці до ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві. Також зазначив, що втрата виконавчого документа та пропуск строку для його пред`явлення відбулись за умов, що не залежали від нього та не були обумовлені його діями. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2022 року видано дублікат виконавчого листа № 760/28318/13, виданого Солом`янським районним судом міста Києва 25 червня 2014 року на підставі заочного рішення суду від 16 квітня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11379869000 від 04 серпня 2008 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , у розмірі 36 557 (тридцять шість тисяч п`ятсот п`ятдесят сім) доларів США 69 центів, що за курсом НБУ станом на 10.12.2013 року становить 292 205 (двісті дев`яносто дві тисячі двісті п`ять) грн. 63 коп. та 2922 (дві тисячі дев`ятсот двадцять дві) грн. 05 коп. судового збору. Поновлено строк для пред`явлення до виконання дубліката виконавчого листа № 760/28318/13, виданого на підставі заочного рішення суду від 16 квітня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11379869000 від 04 серпня 2008 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , у розмірі 36 557 (тридцять шість тисяч п`ятсот п`ятдесят сім) доларів США 69 центів, що за курсом НБУ станом на 10.12.2013 року становить 292 205 (двісті дев`яносто дві тисячі двісті п`ять) грн. 63 коп. та 2 922 (дві тисячі дев`ятсот двадцять дві) грн. 05 коп. судового збору. В апеляційній скарзі адвокат Волков П.О., що діє в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, відмовити Банку в задоволенні заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачі дублікату виконавчого листа, виданого 25 червня 2014 року на підставі заочного рішення суду від 16 квітня 2014 року. У разі встановлення факту подання заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа до виконання неповноважною особою залишити таку заяву без розгляду та закрити провадження у справі. Також просив визнати лист від 13 грудня 2017 року, вих. 118608 від Солом`янського РВ ДВС м. Києва таким, що не відповідає вимогам статей 77, 78, 79 ч. 2 ст. 95 ЦПК України та виключити цей лист із кола доказів у справі. Судові витрати покласти на Банк. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд прийняв заяву про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа від представника Банку, який не підтвердив своїх повноважень на ведення справи від імені заінтересованої особи. Доданий до заяви лист від 13 грудня 2017 року, вих.118608 нібито від Солом`янського РВ ДВС м. Києва, не відповідає вимогам статей 77, 78, 79 ч. 2 ст. 95 ЦПК України. Вважає, що суд не дослідив всебічно і повно обставини, не пересвідчився у дійсності втрати виконавчого листа, ухвалив рішення без належних, допустимих і достовірних доказів та незаконно прийняв до уваги вище вказаний лист. Також суд не дав оцінку пасивній позиції стягувача, а саме те, що ним не були вжиті жодні заходи (повторне пред`явлення виконавчого документа, контроль, звернення в період виконання судового рішення до відповідного відділу виконавчої служби, тощо), що вказує на те, що Банком не були вжиті активні дії щодо реалізації своїх прав протягом більше ніж 7 років. Судом взагалі не встановлено факт втрати виконавчого листа та поважність причин пропуску строків пред`явлення до виконання виконавчого листа, заявник жодних документів на підтвердження своїх вимог не надав, що є підставою для відмови у задоволенні заяви. Представник стягувача звернувся до суду із заявою після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, та не довів, що строк пропущений з підстав, що незалежали від волі заявника, виконавчий документ втрачено, рішення суду не виконано. Також зазначав, що про судові засідання, які відбувались 24 травня 2022 року та 19 жовтня 2022 року боржник ОСОБА_1 не був повідомлений належним чином, належні докази його повідомлення матеріали даної справи не містять. Правом подачу відзиву на апеляційну скаргу учасники справи не скористались. 24 квітня 2024 року до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» про залучення до участі у справі в якості третьої особи та зупинення провадження у справі, що обґрунтована набуттям прав нового кредитора за договором споживчого кредиту № 11379869000 від 04 серпня 20008 року. 26 квітня 2024 року до суду надійшла заява від АТ «УкрСиббанк» за підписом уповноваженої особи Ковальчук Є.О. , про вирішення питання про залучення до участі у справі належного стягувача (ТОВ «Інком-Фінанс» за виконавчим листом №760/28318/13, виданим Солом`янським районним судом міста Києва 25 червня 2014 року на підставі заочного рішення суду від 16 квітня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11379869000 від 04 серпня 20008 року. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники ОСОБА_1 - адвокати Волков П.О. та Аваєва Н.В. підтримали апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених ц скарзі, просили розглянути апеляційну скаргу за наявним складом учасників; заяву ТОВ «Цикл Фінанс» повернути без розгляду або відмовити у її задоволенні, заяву АТ «Укрсиббанк» повернути без розгляду. Представник стягувача АТ «Укрсиббанк» в судові засідання суду апеляційної інстанції не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину своєї неявки суд не повідомив. За наслідками розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» про залучення до участі у справі в якості третьої особи та зупинення провадження у справі, колегією суддів постановлена протокольна ухвала про відмову у задоволенні заяви у зв`язку із відсутністю процесуальних підстав для залучення третьої особи на поточній стадії судового процесу, що пов`язана із виконанням судового рішення. За наслідками розгляду заяви від АТ «УкрСиббанк» з про залучення до участі у справі належного стягувача ТОВ «Інком-Фінанс», колегією постановлено протокольну ухвалу про повернення заяви без розгляду у зв`язку з недотриманням вимог ч. 2 ст. 183 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді Євграфової Є. П., пояснення представників скаржника - адвокатів Волкова П. О. та Аваєвої Н. В., дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. Судом встановлено, що заочним рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 16 квітня 2014 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11379869000 від 04 серпня 2008 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , у розмірі 36 557 (тридцять шість тисяч п`ятсот п`ятдесят сім) доларів США 69 центів, що за курсом НБУ станом на 10.12.2013 року становить 292 205 (двісті дев`яносто дві тисячі двісті п`ять) грн. 63 коп. та 2922 (дві тисячі дев`ятсот двадцять дві) грн. 05 коп. судового збору (а.с. 15). 25 червня 2014 року на підставі зазначеного заочного рішення судом було видано виконавчий лист. На підставі наказу Державної судової адміністрації України №1087 від 07 грудня 2017 року, документи фонду №2-2014 (ТМ), у тому числі і документи з матеріалів справи за єдиним унікальним номером №760/28318/13-ц (провадження №2/760/1323/14) вилучені для знищення як такі, що не мають культурної цінності та втратили практичне значення (лист а.с. 14). 05 серпня 2021 року Банком подано заяву про видачу дублікату виконавчого листа виданого в межах цивільної справи №760/28318/13 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Звертаючись із вказаною заявою, АТ «УкрСиббанк» зазначав, що виконавчий лист був пред`явлений до виконання 25.07.2014 року, проте, був втрачений ДВС після відкриття виконавчого провадження при направленні до іншого відділу ДВС. Документ не повернувся стягувачу. Задовольняючи заяву АТ «УкрСиббанк» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа виданого 25 червня 2014 року на підставі заочного рішення суду від 16 квітня 2014 року, суд першої інстанції виходив з доведеності втрати виконавчого листа з вини державної виконавчої служби та наявністю підстав для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки причини пропуску строку об`єктивно не залежали від Стягувача. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне. Згідно листа державного виконавця Пішковцій О.В. Солом`янського районного ВДВС м. Київ Головне територіальне управління юстиції у м. Києві від 13 грудня 2017 року №118608 стягувача, у відповідь на заяву від 21.11.2017 року, повідомлено про наступне: «Згідно даних пошуку ВП/ВД (СПЕЦПІДРОЗДІЛ) 25.07.2014 року на адресу Відділу надійшов виконавчий лист №760/28318/13 від 25.07.2014 року Солом`янського районного суду м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» боргу у розмірі 295127,63 грн. 29.07.2014 року державним виконавцем Відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 29.07.2014 року державним виконавцем здійснено виконавчу дію: звернення стягнення на майно боржника та винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження. 02.08.2014 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору. 04.12.2014 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій. Згідно відповіді на запит з УДАЇ м. Києва за боржником транспортні засоби не зареєстровані. Згідно відповіді на запит ДПС України про номери рахунків, відкритих у банках чи інших фінансових установах боржник на обліку в органах ДПС не перебуває. Згідно відповіді на електронний запит Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які отримують пенсію інформацію не знайдено. Згідно відповіді на електронний запит Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які працюють за трудовим та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи, інформацію не знайдено. Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що за боржником на праві власності зареєстроване нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_1 , яка є предметом іпотеки в ПАТ «УкрСиббанк». Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» №1304-7 від 03.06.2014 введено заборону на примусове стягнення (відчуження) майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті. Згідно відповіді ДПС боржник отримає дохід в Управлінні освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, за адресою м. Київ, пр. Миру, 6.а, що територіально відноситься до Дніпровського РУЮ у м. Києві. Утримань не проводилось. 15.12.2014 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у відповідності до п. 10. ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження (у зв`язку із направленням за належністю до ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві за місцем отримання доходу, пенсії). Згідно пошуку АСВП та ВП/ВД (СПЕЦПІДРОЗДІЛ), встановлено, що вищезазначений виконавчий документ не повертався та повторно не пред`являвся. Наведені вище факти свідчать про втрату виконавчого документу при направленні до іншого Відділу ДВС. Тому, 13.12.2017 року державним виконавцем направлено подання до Солом`янського районного суду про видачу дублікату виконавчого листа №760/28318/13 від 25.07.2014 року Солом`янського районного суду м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь «УкрСиббанк» борг у розмірі 295127,63 грн (номер рекомендованого відправлення 0303604121585). Після надходження дублікату виконавчого документу до Відділу виконавчі дії будуть вчинені у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Вказаний лист отримано стягувачем АТ «УкрСиббанк» поштовим відправленням (копія конверту а.с. 7). Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно зі статтею 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Підпунктом 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Таким чином, видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати (постанови Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 2-504/11, від 15 листопада 2018 року у справі № 474/783/17, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10). Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист, а також доказів заявника про втрату виконавчого листа (постанова Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10, від 25 травня 2021 року у справі № 344/13386/21). При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою стягувач має повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист втрачено, та подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили (постанови Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 2-824/2009,від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10). Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Матеріалами справи підтверджено, що стягувач вжив заходів щодо отримання інформації від державного виконавця про встановлення місця перебування виконавчого документа та направлення його на адресу товариства. Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Аналогічні положення були закріплені у статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV. Передача виконавчих документів і виконавчих проваджень здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України. Відповідно до пункту 6 розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 02 квітня 2012 № 512/5, виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого у разі, якщо місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби. Згідно з пунктом 7 розділу V вказаної Інструкції передача виконавчих проваджень на виконання може здійснюватися у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 6 цього розділу, - за рішенням державного виконавця, на виконанні у якого перебуває виконавче провадження. Пунктом 9 розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень, визначено, що про передачу виконавчого провадження іншому органу державної виконавчої служби або до виконавчої групи державний виконавець виносить відповідну постанову, яку разом з матеріалами виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення надсилає до органу державної виконавчої служби, до якого передається виконавче провадження. Державний виконавець, якому передано виконавче провадження, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження матеріалів виконавчого провадження зобов`язаний винести постанову про прийняття виконавчого провадження, яку надсилає сторонам виконавчого провадження. Передача виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого не впливає на обчислення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання. Факт втрати виконавчого листа є свідченням неможливості виконання рішення суду, а обставини, за яких це сталось, не можуть негативно впливати на права стягувача. Відсутність виконавчого листа, своєчасно пред`явленого стягувачем, перешкоджає виконанню рішення суду та порушує його права. Оскільки оригінал виконавчого листа №760/28318/13, виданого Солом`янським районним у м. Києві судом, втрачено з вини державної виконавчої служби, під час пересилання між відділами ДВС, у зв`язку з чим стягувач позбавлений можливості повторно пред`явити його до виконання, а рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором не виконано, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачі його дублікату. Щодо доводів апеляційної скарги про невідповідність листа державного виконавця від 17.12.20217 року вимогам ст. ст. 77,78,79, 95 ЦПК України та недоведеності стягувачем втрати виконавчого листа, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Цивільна справа вирішується з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри. Обставини наведені у листі державного виконавця судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги при вирішенні питання про доведеності втрати виконавчого листа. Боржником такі обставини не оспорювались, відповідні докази не подавалися. Про розгляд справи боржник був обізнаний, доручив представляти свої інтереси та здійснювати процесуальні права та обов`язки адвокату Аваєвій Н. В. Вибір адвоката є правом особи, але правом, яке передбачає також настання відповідних юридичних наслідків (як процесуального характеру, так і в матеріально-правовому спорі, переданого на розгляд суду), передовсім для самої особи, у даному випадку боржника ОСОБА_1 . Адвокат, подавши відповідні документи на підтвердження своїх повноважень (а.с. 16-19) 15 грудня 2021 року, набув статусу представника у справі, якій від імені та в інтересах ОСОБА_1 мав здійснювати його процесуальні права та обов`язки. Утім, у межах провадження про видачу дублікату виконавчого листа, що перебувало на розгляді суду першої інстанції з серпня 2021 року по жовтень 2022 року, адвокатом не було подано будь яких заперечень, пояснень чи доказів. Для участі у судових засіданнях, що призначались судом на 24.05.2022 року та 19.10.2022 року, адвокат не прибув, клопотань про забезпечення участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції не заявляв. Отже, судом першої інстанції надано обґрунтовану оцінку обставинам втрати виконавчого листа й доводи апеляційної скарги такі обставини не спростовують. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»). З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження, судом першої інстанції постановлена законна і обґрунтована ухвала, підстави для скасування якого відсутні. Керуючись ст. ст. 367, 368, 375, 381-384, 433 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу адвоката Волкова Павла Олександрович, що діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду. Повний текст постанови складений 22 травня 2024 року. Судді: Є. П. Євграфова О. І. Шкоріна А. М. Стрижеус