Постанова 4855 № 620/16585/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/16585/23 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 квітня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Василенка Я.М, Кузьменка В.В. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В : У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала справа № 620/2722/24. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 у справі №620/16585/23 позов задоволено повністю. 23.05.2023 до суду від представника позивача надійшла заява в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України про подання звіту про виконання судових рішень у справі № 620/16585/23, зазначаючи, що судове рішення не виконано без поважних причин. Ухвалою суду від 28.08.2025 вказану заяву задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області протягом 30 днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення у справі № 620/16585/23. 29.09.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області в порядку судового контролю подано звіт, у якому зазначено, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 у справі № 620/16585/23 виконано, перерахунок пенсії з 01.12.2019 проведено на підставі довідки №33/42-Г-14ел від 02.02.2022 про розмір грошового забезпечення. Різниця пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.05.2022 у справі №420/5419/22 за період з 01.12.2019 по 06.02.2023 склала 344365,12 грн. Головним управлінням взято на облік суму 344365,12 грн недоодержаної пенсії, на яку має право позивач у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , але виплачена вона може бути лише у встановленому законодавством порядку. 20.10.2025 ухвалою суду відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 29.09.2025 про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 у справі №620/16585/23. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області новий тридцятиденний строк для подання звіту про виконання вищезазначеного судового рішення та врахувати мотиви, наведені судом у цій ухвалі. 21.11.2025 та 24.11.2025 Головним управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подано звіт, в якому зазначено, що відповідачем рішення суду виконано, перераховано ОСОБА_2 пенсію з 01.12.2019 на підставі довідки №33/42-Г-14ел від 02.02.2022 про розмір грошового забезпечення. Різниця пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року у справі №420/5419/22 за період з 01.12.2019 по 06.02.2023 склала 344365,12 грн. Головним управлінням взято на облік суму 344365,12 грн недоодержаної пенсії, але виплачена вона може бути лише у встановленому законодавством порядку. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року, прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 21.11.2025 № 39104/25 про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 у справі №620/16585/23. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області у прийнятті звіту про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 року у справі № 620/16585/23, посилаючись на неповне з`ясування всіх обставин справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2025, 26.12.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 у справі №620/16585/23 позов задоволено повністю. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити виплату ОСОБА_1 суми пенсії, що підлягали виплаті та залишилися недоодержаними у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , за період з 01.12.2019 по 06.02.2023. Рішення набрало законної сили 16.05.2025. Зі змісту звіту та доданих до нього документів суд встановив, що на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 у справі № 620/2722/24 позивачу проведено нарахування недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , за період з 01.12.2019 по 06.02.2023, що становить 344365,12 грн. Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 21.11.2025 № 39104/25, виходив із огляду на неможливість самостійного виконання відповідачем рішення суду у цій справі в частині виплати позивачу нарахованої пенсії в сумі 344365,12 грн, що обумовлюється відсутністю у відповідача належного фінансового забезпечення та коштів, необхідних для виплати вказаної заборгованості. На переконання суду, відповідачем наведено обґрунтовані підстави, що ускладнюють виконання судового рішення (такими обставинами є відсутність бюджетних призначень), а тому суд дійшов до висновку про наявність підстав для прийняття поданого звіту. Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду необґрунтованими та помилковими, оскільки: - ГУ ПФУ в Чернігівській області у звіті не зазначило орієнтовні строки виконання рішення та їх обґрунтування, а також відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення та які заходи вживаються для їх усунення; - суд прийнявши звіт ГУ ПФУ в Чернігівській області, не встановивши відповідачу новий строк для подання звіту та не наклавши на керівника суб`єкта владних повноважень, який двічі не виконав ухвалу суду, штраф, не діяв у спосіб, визначений законом. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України, передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. У відповідності до ч. 2 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 у справі №620/16585/23 позов задоволено повністю. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити виплату ОСОБА_1 суми пенсії, що підлягали виплаті та залишилися недоодержаними у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , за період з 01.12.2019 по 06.02.2023. Рішення набрало законної сили 16.05.2025. Зі змісту звіту та доданих до нього документів суд встановив, що на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 у справі № 620/2722/24 позивачу проведено нарахування недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , за період з 01.12.2019 по 06.02.2023, що становить 344365,12 грн. Разом з тим, колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що у звіті відповідачем не зазначено які саме заходи ним вжито з метою виконання рішення суду саме в даній справі. Не вказано, чи зверталось ГУ ПФУ в Чернігівській області з пропозицією внесення змін до бюджету на четвертий квартал 2025 року та на 2026 рік для збільшення суми видатків на погашення заборгованостей по ретроспективних судових рішеннях. Не надано документальних доказів таких дій. Колегія суддів наголошує, що обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України. Суд апеляційної інстанції зазначає, що в адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення. Колегія суддів акцентує увагу на те, що суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, тому суд із врахуванням положень ст. ч. 3 ст. 382-1 КАС України повинен встановити новий строк для подання звіту. Разом з тим колегія суддів наголошує, що невиплата позивачу заборгованості, яка обґрунтована відсутністю цільових бюджетних коштів, не може бути свідченням повного виконання судового рішення, оскільки при цьому порушується гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення ЄСПЛ у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005). Отже, невиконання остаточного рішення суду з підстав відсутності коштів не є поважною причиною, за якою боржник звільняється від такого обов`язку, та відповідно не може підтверджувати фактичне виконання рішення суду. З огляду на викладене, колегія суддів констатує, що рішення суду наразі залишається невиконаним, проте зазначене залишилося поза увагою суду першої інстанції з мотивів, що відповідачем вжито всіх можливих заходів для виконання рішення суду, які, на переконання суду апеляційної інстанції, не є достатніми для вжиття завершальних заходів з виконання рішення суду у цій справі, а висновки суду в цій частині є передчасними. Ураховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для прийняття звіту ГУ ПФУ в Черкаській області. Колегія суддів зауважує, що основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту. Таким чином, доводи апеляційної скарги стосовно неповного з`ясування судом обставин та доказів, що мають значення для справи, з наведених підстав, спростовують висновки суду першої інстанції та колегією суддів приймаються до уваги. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Відповідно до пунктів 1, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Керуючись статтями 242, 308, 312, 315, 320, 321, 322 КАС України, суд, У Х В А Л И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року - задовольнити частково. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року - скасувати. Справу направити до Чернігівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя О.М. Ганечко Судді В.В. Кузьменко Я.М. Василенко