Постанова 4852 № 280/7605/25
від 28.04.2026 ·ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 28 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 280/7605/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року в адміністративній справі №280/7605/25 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ: До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (надалі - відповідач, ГУ ДІС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 26.06.2025 за №00101532408, яким позивачу донараховано податок на додану вартість у розмірі 39925,00 грн. та штраф 25% від цієї суми у розмірі 9981,25 грн., а всього 49906,25 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у висновках акту зазначено, що перевіркою встановлені порушення вимог діючого податкового законодавства, а саме п. 181.1 ст.181 Податкового кодексу України в частині здійснення операцій з постачання товарів/послуг, обсяг яких перевищує сукупно 1000000 грн. та не забезпечення вимог щодо обов`язкової реєстрації як платника податку на додану вартість, в результаті порушено п.185.1 ст.185, п.187.1 ст .187, п.188.1 ст.188, п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з 11.01.2024 по 30.04.2025 на загальну суму 39925,0 грн., у тому числі по періодах : за січень 2024 року на суму 4604,0 грн, за лютий 2024 року на суму 4462,0 грн, за березень 2024 року на суму 3216,0 грн, за квітень 2024 року на суму 1649,0 грн, за травень 2024 року на суму 5429,0 грн, за червень 2024 року на суму 5960,0 грн, за липень 2024 року на суму 5509,0 грн, за серпень 2024 року на суму 5001,0 грн та за вересень 2024 року на суму 4095,0 грн. … В той же час, висновки перевірки, які надійшли відображення в акті, не відповідають ані дійсним приписам законодавства, ані сталій судовій практиці. Так, фактично всі висновки про порушення побудовані на одній позиції, а саме «При визначенні мільйонного порогу для цілей реєстрації платником ПДВ враховується період перебування платника на спрощеній системі оподаткування. Отже, якщо у особи, яка переходить зі спрощеної системи оподаткування загальну, на дату такого переходу загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищувала 1 мли грн. (у тому числі включаючи період перебування на спрощеній системі оподаткування), така особа новинна зареєструватись як платник ПДВ» - якої не передбачає ПКУ. А отже, це є яскравим прикладом тлумачення норм податкового законодавства не на користь платника податків. … Враховуючи викладене, особа, яка безпосередньо здійснює операції з постачання товарів та послуг на митній території України, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість згідно з розділом V ПК України, загальний обсяг яких перевищує 1 млн. грн., зобов`язана згідно з вимогами ПК України подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженнями заяву та зареєструватись платником податку на додану вартість. При цьому таке правило, не застосовується до платників єдиного податку першої - третьої груп. Обрахування граничного обсягу оподатковуваних операцій (1 млн грн.), з досягненням якого пов`язується обов`язок зареєструватись платником податку на додану вартість, а також обов`язок з його сплати та подання звітності, особою, яка є платником єдиного податку, здійснюється з моменту, коли у цієї особи виник обов`язок перейти на загальну систему оподаткування, оскільки до цього ця особа звільнена від сплати податку на додану вартість. Отже, в особи, що перейшла зі спрощеної системи оподаткування на сплату інших податків і зборів, обов`язок зареєструватись платником податку на додану вартість виникає в разі якщо загальна сума від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість). При цьому обрахунок загальної суми розпочинається з часу переходу на загальну систему оподаткування, тобто для визначення наявності обов`язку щодо реєстрації платником податку на додану вартість та подання звітності з такого податку, отриманні від здійснення операцій на спрощеній системі оподаткування суми не враховуються». Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2025 адміністративний позов задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що фахівцями контролюючого органу під час документальної позапланової перевірки було встановлено порушення вимог п.181.1 ст.181, п.183.4 ст.183 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами), що позивач у періоді з 01.01.2023 по 30.04.2025 не була зареєстрована як платник ПДВ у зв`язку з сукупного перевищення 1 000 000 грн. протягом останніх 12 календарних місяців. Контролюючий орган наголошує, що при визначенні мільйонного порогу для цілей реєстрації платником ПДВ враховується період перебування платника на спрощеній системі оподаткування. Згідно аналізу даних податкової декларації платника єдиного податку ФОП за 2023 рік (Вх. №9383682878 від 19.02.2024) встановлено, що дохід позивача від провадження господарської діяльності за 2023 рік становить 5 551 046,0 грн. Отже, якщо у особи, яка переходить зі спрощеної системи оподаткування на загальну, на дату такого переходу загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищувала 1 млн грн. (у тому числі включаючи період перебування на спрощеній системі оподаткування), така особа повинна зареєструватись як платник ПДВ. З огляду на обставини, при перевірці вимог п.181.1 ст.181 ПКУ щодо визначення загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, нарахованих (сплачених) позивач протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищують 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), з метою обов`язку реєстрації як платника податку у контролюючому органі, перевіркою встановлено перевищення операцій з постачання 1000000 гривень у 2023 році, а саме: загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, позивач за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 за даними податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2023 рік (Вх. №9383682878 від 19.02.2024) становить 5 551 046,0 грн. Крім, того позивач, яка перейшла із спрощеної системи оподаткування та перебуває на загальній системі оподаткування, отримала дохід від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України, що підлягають оподаткуванню ПДВ, протягом останніх 12 календарних місяців у сумі 5 551 046,0грн, підлягає обов`язковій реєстрації платником податку на додану вартість з врахуванням вимог п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України з 11.01.2024 року. Головне управління ДПС у Запорізькій області звертає увагу суду, що заява про реєстрацію платником на додану вартість з дотриманням вимог п.181.1 ст.181, Податкового кодексу України, а також передбачених п.183.4 статті 183 цього кодексу, протягом 2024 року до контролюючого органу позивачем не надавалась. Разом з цим, виникло порушення п. 183.2 ст.183 Податкового кодексу України позивачем, а саме не була здійснена обов`язкова реєстрація платником податку на додану вартість з 11.01.2024 року. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне. У період з 06.05.2025 по 12.05.2025 ТУ ДПС у Запорізькій області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 за період діяльності з 01.01.2023 по 30.04.2025 з питань своєчасності реєстрації платником податку на додану вартість та повноти відображення та нарахування податку на додану вартість, за результатами якої складено Акт №6465/08-01-24-08/ НОМЕР_1 від 19.05.2025. В Акті перевірки №6465/08-01-24-08/ НОМЕР_1 від 19.05.2025 зазначено, зокрема: «... ФОП ОСОБА_1 у періоді з 01.01.2023 по 30.04.2025 не була зареєстрована як платник податку на додану вартість..... У періоді з 01.01.2023 по 31.12.2023 ФОП ОСОБА_1 у своїй діяльності застосовувала спрощену систему оподаткування. Свідоцтво платника єдиного податку анульовано за заявою платника 31.12.2023р. За результатами аналізу ІКС «Податковий блок» встановлено, що ФОП ОСОБА_2 з 01.01.2024 по теперішній час здійснює діяльність на загальній системі оподаткування та є платником акцизного податку. ... За даними податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2023 рік (Вх. Nє9383682878 від 19.02.2024) встановлено, що дохід ФОП ОСОБА_1 від провадження господарської діяльності за 2023 рік становить 5551046.0 грн. При перевірці вимог п.181.1 ст. 181 ПКУ щодо визначення загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, нарахованих (сплачених) ФОП ОСОБА_1 протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищують 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), з метою обов?язку реєстрації як платника податку у контролюючому органі, перевіркою встановлено перевищення операцій з постачання 1000000 гривень у 2023 році, а саме: загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послут ППФО ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 за даними податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2023 рік (Вх. Nє9383682878 від 19.02.2024) становить 5551046,0 грн. Отже, ФОП ОСОБА_1 , яка перейшла із спрощеної системи оподаткування та перебуває на загальній системі оподаткування, отримала дохід від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України, що підлягають оподаткуванню ПІДВ, протягом останніх 12 календарних місяців у сумі 5551046,00 грн, підлягає обов`язковій реєстрації платником податку на додану вартість з враховуванням вимог п.183.4 ст. 183 Податкового кодексу України з 11.01.2024 року. В порушення п.181.1 ст.181, Податкового кодексу України, заява про реєстрацію платником на додану вартість з дотриманням вимог, передбачених п. 183.4 статті 183 цього кодексу, протягом 2024 року до контролюючого органу ФОП. ОСОБА_1 не надавалась. В порушення п.183.2 ст. 183 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 не була здійснена обов`язкова реєстрація платником податку на додану вартість з 11.01.2024 року». У Висновку Акту перевірки №6465/08-01-24-08/ НОМЕР_1 від 19.05.2025 зазначено: « Документальною позаплановою виїзною перевіркою фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 за період діяльності з 01.01.2023 по 30.04.2025 року з питань своєчасності реєстрації платником податку на додану вартість та повноти відображення та нарахування податку на додану вартість, встановлені порушення вимог діючого податкового законодавства, а саме: - норм п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України в частині здійснення операцій з постачання товарів/послуг, обсяг яких перевищує сукупно 1000000 грн. та не забезпечення вимог щодо обов`язкової реєстрації як платника податку на додану вартість, в результаті порушено п.185.1 ст.185, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст.188, п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №275S-VI (із змінами), що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з 11.01.2024 по 30.04.2025 на загальну суму 39925,0 грн., у тому числі по періодах: за січень 2024 року на суму 4604,0 грн, за лютий 2024 року на суму 4462,0 грн, за березень 2024 року на суму 3216,0 грн, за квітень 2024 року на суму 1649,0 грн, за травень 2024 року на суму 5429,0 грн, за червень 2024 року на суму 5960,0 грн, за липень 2024 року на суму 5509,0 грн. за серпень 2024 року на суму 5001,0 грн та за вересень 2024 року на суму 4095,0 грн.». Результатом розгляду контролюючим органом Акту перевірки №6465/08-01-24-08/ НОМЕР_1 від 19.05.2025 стало прийняття відносно ФОП ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_1 податкового повідомлення-рішення №00101532408 від 26.06.2025, яким за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» збільшено грошове зобов?язання на суму 49906 грн. 25 коп., з яких: за податковими зобов?язаннями - 39925 грн. 00 коп.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 9981 грн. 25 коп. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого. Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, які є пов`язаними між собою, стали висновки податкового органу про порушення позивачем, починаючи з 2023 року, вимог пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України. Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до наведеної норми у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи. Колегія суддів зазначає, що податкове законодавство пов`язує виникнення у особи обов`язку із реєстрації платником податку на додану вартість із фактом перевищення такою особою протягом останніх 12 місяців сукупного обсягу оподатковуваних операцій - в сумі 1000000 грн. (без урахування податку на додану вартість). При цьому, як зазначив суд, положення «без урахування податку на додану вартість» слід розуміти як необхідність вирахування суми податку на додану вартість із загальної суми із здійснення операцій з постачання товарів, в іншому випадку вказане правове положення не матиме застосування, оскільки відповідні норми стосуються осіб, що не є платниками податку на додану вартість та відповідно не пов`язані з жодним іншим податком на додану вартість, окрім того, що сплачується ними при придбанні товарів (послуг), що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 16.09.2021 по справі №802/1153/16-а, від 12.08.2021 по справі №815/4591/17, від 05.07.2022 по справі №П/811/25/18 від 21.05.2020 по справі №815/2297/15, від 16.07.2020 по справі №810/5229/15. Аналізуючи положення п.183.1 і 183.2 ст.183 Податкового кодексу України, а також положень п.188.1 ст. 181 Податкового кодексу України, якою чітко визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VI ПКУ, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а сума акцизного податку, яка нарахована при реалізації підакцизних товарів відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п.213.1 ст.213 Податкового кодексу України до бази оподаткування ПДВ, яка визначена відповідно до п.188.1 ст.181 Податкового кодексу України не включається. Разом з цим суд апеляційної інстанції встановлює, що зобов`язання по реєстрації платником ПДВ виникає у суб`єкта господарювання у разі якщо загальна сума від здійснення операцій сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість) протягом останніх 12 календарних місяців. За висновком суду апеляційної інстанції, календарні місяці необхідно пов`язувати з податковим періодом, яким може бути: календарний рік; календарне півріччя; календарні три квартали; календарний квартал; календарний місяць; календарний день (ст. 34 ПК України). Календарний рік, у свою чергу, починається у всьому світі (за григоріанським календарем) 1 січня та закінчується 31 грудня. Це є загальновідомою обставиною, яка не потребує доказуванню. Відтак, для цілей статті 181 ПК України, останні 12 календарних місяців мають відповідати річному податковому періоду, а саме, з 01 січня по 31 грудня відповідного календарного року. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що обрахунок загальної суми розпочинається з часу переходу на загальну систему оподаткування, тобто для визначення наявності обов`язку щодо реєстрації платником податку на додану вартість та подання звітності з такого податку, отриманні від здійснення операцій на спрощеній системі оподаткування суми не враховуються. Як вже встановлено колегією суддів, у 2023 році загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, коли позивач перебував на спрощеній системі оподаткування складає 5551046,0 грн., а перехід на загальну систему оподаткування відбувся лише 01.01.2024. Отже, податковий орган протиправно встановив перевищення ліміту доходу позивачем у 2023 році, щоб зобов`язувало останнього зареєструватись платником ПДВ. Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні. Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини першої статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року в адміністративній справі №280/7605/25 - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року в адміністративній справі №280/7605/25 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий - суддя С.В. Білак суддя С.В. Чабаненко суддя І.В. Юрко