Постанова Дніпровський апеляційний суд № 178/1267/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4283/26 Справа № 178/1267/25 Суддя у 1-й інстанції - Берелет В.В. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 квітня 2026 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача Никифоряка Л.П., суддів Гапонова А.В., Агєєва О.В., за участі секретаря судового засідання Сахарова Д.О., Учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_6 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бунякіна Олена Валентинівна, розглянув відкрито в залі судових засідань апеляційного суду в м. Дніпро справу, що виникла з цивільних правовідносин, в якій подана апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2026року про призначення судової-почеркознавчої експертизи, головуючий у суді першої інстанції Берелет В.В. В С Т А Н О В И В: Описова частина Короткий зміст позовних вимог У червні 2025року ОСОБА_1 подав в суд позов проти ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «ТЕРРА», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з вимогою про визнання правочинів удаваними, переведення на позивача прав і обов`язків покупця, визнання права власності та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно. Існування таких вимог позивач пов`язував із тим, що він є наймачем ряду нежитлових будівель, які належали ОСОБА_2 , за договором оренди від 07 березня 2022року. Проте у жовтні 2024року позивачеві стало відомо, що ОСОБА_2 передав вказане майно як внесок до статутного капіталу ТОВ Терра. Позивач вважав, що він як співвласник майна та наймач ряду нежитлових будівель мав переважне право на їх придбання, а відчуженням майна яке перебувало в його користуванні іншим особам, порушено права позивача Зміст клопотання заявленого в суді першої інстанції Представником відповідача ОСОБА_2 , адвокатом Верховською О.В. заявлено суду клопотання про призначення судової-почеркознавчої експертизи. На вирішення експерта просили поставити наступні питання: - Чи виконано рукописний текст (рукописний запис) у Договорі оренди від 07 березня 2022року у рядку «Орендодавець» « ОСОБА_2 » ОСОБА_2 ? - Чи виконано рукописний текст (рукописний запис) у додатку №1 до Договору оренди від 07 березня 2022року Переліку об`єктів нерухомого майна що передаються в оренду від 07 березня 2022року у рядку «Орендодавець» ОСОБА_2 » ОСОБА_2 ? - Чи виконано рукописний текст (рукописний запис) у Акті приймання-передачі об`єктів нерухомого майна що передаються в оренду згідно з договором оренди від 07 березня 2022року у рядку «Орендодавець» ОСОБА_2 » ОСОБА_2 ? Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2026року клопотання адвоката Верховської О.В. в інтересах ОСОБА_2 про призначення судової почеркознавчої експертизи задоволено. Призначено у справі судово-почеркознавчу експертизу. На вирішення експертизи поставлено наступні питання: - Чи виконано рукописний текст (рукописний запис) у Договорі оренди від 07 березня 2022року у рядку «Орендодавець» « ОСОБА_2 . ОСОБА_2 ? - Чи виконано рукописний текст (рукописний запис) у додатку № 1 до Договору оренди від 07 березня 2022року Переліку об`єктів Нерухомого майна що передаються в оренду від 07 березня 2022року у рядку «Орендодавець» ОСОБА_2 . ОСОБА_2 ? - Чи виконано рукописний текст (рукописний запис) у Акті приймання-передачі об`єктів нерухомого майна, що передаються в оренду згідно з Договором оренди від 07 березня 2022року у рядку «Орендодавець» « ОСОБА_2 » ОСОБА_2 ? Проведення експертизи доручено Київському відділенню Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (адреса: 03118, м.Київ, вул.Костанайська, 6). Суд першої інстанції, призначаючи судово-почеркознавчу експертизу в справі, виходив з того, що для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи та недопущення порушення прав кожного із сторін, виникає необхідність в спеціальних знаннях судово-почеркознавчого експерта, з метою вирішення питання щодо здійснення особисто ОСОБА_2 підписів та записів у визначених документах. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу 28 січня 2026року ОСОБА_1 подав безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на ухвалу Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2026року. В апеляційній скарзі виклав вимогу про скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга обґрунтовувалась численними процесуальними порушеннями судом першої інстанції під час вирішення клопотання про призначення експертизи, на думку скаржника суд передчасно обрав установу для проведення експертизи, визначив питання поставлені експерту без з`ясування думки позивача, що в сукупності призвело до постановлення незаконної ухвали. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 заперечив проти апеляційної скарги, заявляв, що обставини якими скаржник обґрунтовував свої апеляційні вимоги не підтверджені в результаті розгляду цього спору та доводи наведені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду. Інші учасники справи своїм правом, передбаченим статтею 360 ЦПК України, не скористались та відзиву на апеляційну скаргу не подавали. Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції 07 січня 2026року ухвалою судді Дніпровського апеляційного суду витребувано з Криничанського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу №178/1267/25. 23 лютого 2026року справа надійшла на адресу апеляційного суду. 02 березня 2026року ухвалою Дніпровського апеляційного суду справу було повернуто до суду першої інстанції для належного оформлення матеріалів справи. 24 березня 2026року справа повернулась на адресу апеляційного суду. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 30 березня 2026року відкрито апеляційне провадження у справі. 20 квітня 2026року ухвалою Дніпровського апеляційного суду справу призначено до судового розгляду на 28 квітня 2026року. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідкою про доставку електронного листа.

Мотивувальна частина Позиція апеляційного суду Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з`ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази. Призначаючи судово-почеркознавчу експертизу в справі, суд першої інстанції надважливого значення надав тому, що для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи та недопущення порушення прав кожної із сторін, виникає необхідність в спеціальних знаннях судово-почеркознавчого експерта, з метою вирішення питання щодо здійснення особисто ОСОБА_2 підписів та записів у визначених документах. Вислухав пояснення учасників справи котрі з`явились до суду, за відсутності інших учасників справи, які повідомлені про дату, час і місце судового засідання у спосіб встановлений законом дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, так як судом першої інстанції в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду в повній мірі відповідають обставинам справи. Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції Згідно з пунктом 3 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виконають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. За положеннями статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Тобто, серед джерел доказів, відповідно до статті 76 ЦПК України, крім іншого, є висновок експерта. При вирішенні питання про призначення експертизи суди повинні керуватися статтями 103-113 ЦПК України, Законом України Про судову експертизу, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998року № 53/5, та враховувати роз`яснення, дані у постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997року № 8 Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах, з урахуванням особливостей правового регулювання захисту конкретних суб`єктивних прав. Відповідно до частин першої, третьої, четвертої, п`ятої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У відповідності до частини першої статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовом просив визнати правочини удаваними, перевести на нього права і обов`язки покупця, визнати право власності та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно. Позивач стверджував, що він як співвласник та орендар нерухомого майна мав переважне право на його придбання, а відчуженням цього майна іншим особам, порушено його права. Водночас, представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Верховська О.В. заявляючи суду клопотання про призначення судової-почеркознавчої експертизи, посилалась на те, що ОСОБА_2 заперечує наявність відносин оренди та заперечував, що підписував договір оренди нерухомого майна і документів до нього. З викладеного вище вбачається, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про призначення судової експертизи у цій справі, діяв в межах чинного законодавства, що визначає цілі, завдання відповідної експертизи та регулює порядок призначення та її проведення. Призначення експертизи є одним зі способів забезпечення судом доказів /частина 2 статті 116 ЦПК України/. Суд зобов`язаний сприяти всебічному і повному з`ясуванню всіх обставин справи, реалізації сторонами їх прав та обов`язків і за наслідками розгляду справи ухвалити, відповідно до статті 263 ЦПК України законне та обґрунтоване рішення. Експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, оскільки суд зобов`язаний сприяти всебічному і повному з`ясуванню всіх обставин справи, а у клопотанні про призначення експертизи, відповідач стверджував, що не підписував договір оренди, який є доказом у даній справі, та наявністю якого позивач обґрунтовував свої позовні вимоги тож підтвердження чи спростування підписання відповідачем даного документа має визначальне значення для правильного вирішення даної справи по суті спору. За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що для правильного вирішення справи необхідні спеціальні знання, якими суд не володіє. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції передчасно обрав установу для проведення експертизи, визначив питання поставлені експерту без з`ясування думки позивача, є безпідставними, оскільки як вбачається з матеріалів справи, позивач в суді не пропонував обрати експертну установу, а лише наполягав на проведенні експертизи Дніпропетровським Науково-дослідним інститутом судових експертиз МЮУ. Так, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. Тож, суд першої інстанції призначаючи експертизу, обираючи питання та установу для її проведення, діяв в межах своїх повноважень. Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність повноважень адвоката Верховської О.В., оскільки до клопотання про призначення експертизи було долучено ордер про надання правничої допомоги відповідачеві, що відповідає вимогам законодавства. За наведених обставин, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права і не повне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Висновок за результатами судової експертизи є лише одним з доказів у справі, який не має заздалегідь обов`язкової сили для суду, йому надається оцінка поряд з іншими доказами у справі. Слід зазначити, що одним з принципів цивільного судочинства, є змагальність сторін, тому суд не має права позбавляти сторону у справі можливості таким чином довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Принцип змагальності передбачає, зокрема і те, що суд у розгляді справи займає позицію об`єктивного та неупередженого арбітра, не збирає докази, а лише оцінює ті, що надані сторонами. Принцип змагальності є складовою справедливого судового розгляду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі, диспозитивності та розумності строку. У пункті 71 рішення у справі «Дульський проти України» від 01 червня 2006року Європейський суд з прав людини також підкреслив, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. За наведених умов призначення у справі експертизи не суперечить закону, не порушує принципу рівності сторін та не є порушенням норм процесуального права, а направлене на всебічне і повне з`ясування обставин справи, з метою винесення законного, справедливого та обґрунтованого судового рішення. Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постановлена ухвала відповідає вимогам процесуального закону. Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції та власного тлумачення характеру спірних правовідносин, законності та обґрунтованості висновків суду ці доводи не спростовують. Ніщо не вказує на те, що судом не дотримано принципу рівності, що витікає із змісту частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм процесуального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції виконав вимоги закону про законність ухвали суду, що дає підстави суду апеляційної інстанції відповідно до статті 375 ЦПК України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін. Керуючись статтями 259, 268, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, У Х В А Л И В: Залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Ухвалу Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2026року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 28 квітня 2026року. Судді: