Постанова Дніпровський апеляційний суд № 199/302/26

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1315/26 Справа № 199/302/26 Суддя у 1-й інстанції - ЩЕРБИНА-ПОЧТОВИК І. В. Суддя у 2-й інстанції - Мудрецький Р. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 квітня 2026 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі судді: Мудрецького Р.В., переглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 29 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП,- ВСТАНОВИВ: Постановою суду від 29 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним за ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 7 років, та стягнуто судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп. Районним судом встановлено, що 07.12.2025 року о 10:10 годині, біля будинку №64 по вулиці Повздовжній у місті Дніпрі, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Toyota RAF4» державний номерний знак НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, чим порушив вимоги п. 2.1а ПДР України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову та закрити провадження за відсутності складу правопорушень, так як він перебував на службі та був вимушений взяти сімейний автомобіль щоб виконати наказ, тобто діяв у стані крайньої необхідності. При цьому, поліції двічі склала матеріали за один і той же епізод за події 07 грудня 2025 року. Разом з цим, працівники поліції не викликали відповідний підрозділ ВСП. Незаконно районний суд стягнув судовий збір. Також, просить поновити строк, оскільки з 04 листопада 2025 року перебував на бойовому завданні, а рішення суду не отримував, про його наявність дізнався після блокування карти. ОСОБА_1 повідомлений належним чином про перегляд справи, надіслав заяву про проведення судового засідання без його участі. Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, законність та обґрунтованість постанови суду, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Вирішуючи питання про поновлення строку апеляційний суд вважає за можливе задовольнити таке клопотання, оскільки ОСОБА_1 не приймав участь під час розгляду справи, відсутні дані й про отримання рішення суду останнім. Рішення суду першої інстанції про визнання винуватим ОСОБА_1 за ч.5 ст. 126 КУпАП є законними та обґрунтованими. У відповідності до ст. ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Районний суд дотримався вказаних вимог закону при розгляді справи. Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутності складу правопорушення в діях ОСОБА_1 за ч.5 ст. 126 КУпАП, є безпідставними, а вина підтверджується дослідженими районним судом доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення в якому викладено обставини правопорушення; карткою обліку адміністративного правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік; постановою від 26 жовтня 2025 року про притягнення за ч.4 ст. 126 КУпАП, за те що ОСОБА_1 керував автомобілем будучи позбавлений такого права; відеозаписом. Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, які доповнюють одне одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП. Беручи до уваги факт допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Під час апеляційного перегляду не були підтвердженні доводи ОСОБА_1 , що він 07 грудня 2025 року в момент зупинки його транспортного засобу виконував бойове завдання, оскільки згідно пояснень ОСОБА_1 зафіксованих на відеозаписі він перебував у відпустці строком на один день. Тому обставини щодо дій в стані крайньої необхідності не знайшли свого підтвердження. Підстав для виклику працівників ВСП у поліцейських не було, тому що ОСОБА_1 не виконував військових обов`язків, як встановлено вище. Факт складання двічі матеріалів стосовно ОСОБА_1 за одне й теж правопорушення апеляційним судом не встановлено і апеляційною скаргою не доведено. Отже доводи апеляційної скарги про відсутність доказів вини ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження. В той же час, апеляційний суд вважає за можливе змінити адміністративне стягнення. Згідно із ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Санкція ч.6 ст. 126 КУпАП передбачає стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого. Як слідує зі змісту постанови суду першої інстанції, накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на сім років, суд не мотивував такого рішення належним чином. Позбавивши ОСОБА_1 права керувати транспортними засобами за вчинення правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, строком на 7 років, суд першої інстанції, обрав адміністративне стягнення, яке за своїм видом є явно несправедливим через суворість. Апеляційний суд вважає, що позбавлення права керування транспортними засобами ОСОБА_1 строком на 5 років буде справедливим, враховуючи характер чиненого правопорушення, його повторність, що останній є військовослужбовцем, наявна інформація про виконання бойових завдань. Безпідставно суд стягнув судовий збір, оскільки це суперечить вимогам Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI, а саме п.12 ч.1 ст. 5 Закону. Таким чином, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду змінити. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Поновити строк ОСОБА_1 на оскарження постанови Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 29 січня 2026 року, про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.5ст. 126 КУпАП - змінити в частині накладення адміністративного стягнення. Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч.5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 40 800(сорок тисяч вісімсот) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5(п`ять) років. В решті постанову суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Р.В.Мудрецький