Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/27132/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 квітня 2026 року м. Хмельницький Справа № 686/27132/25 Провадження № 22-ц/820/757/26 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Талалай О. І. (суддя-доповідач), Гринчука Р. С., Костенка А. М., секретар судового засідання Заворотна А. В. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 січня 2026 року (суддя Чевилюк З. А., повне судове рішення складено 04 лютого 2026 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд у с т а н о в и в : 22 вересня 2025 року ОСОБА_1 , звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначав, що внаслідок надмірної тривалості досудового розслідування кримінального провадження № 12023243560000061, яке внесено до ЄРДР за його заявою, завдано моральну шкоду. Незаконні рішення та бездіяльність службових осіб Держави Україна призвели до порушення його конвенційного права на ефективний засіб юридичного захисту. Незважаючи на очевидність кримінального правопорушення та особу, яка його вчинила, службові особи прокуратури та поліції роблять видимість розслідування кримінального правопорушення. Надмірна тривалість вказаного кримінального провадження (досудове розслідування триває з 05 травня 2023 року) призвела до його моральних страждань, зумовлених невизначеністю спірних правовідносин, необхідністю відвідувати органи досудового розслідування, неможливістю здійснювати звичайну щоденну діяльність, підривом ділової репутації. Тому позивач просив стягнути на відшкодування моральної шкоди п`ятдесят п`ять мільйонів гривень. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 жовтня 2025 року в позові відмовлено. ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Посилається на незаконність рішення, невідповідність висновків суду обставинам справи, ухвалення рішення без додержання норм матеріального та процесуального права. Висновок суду базується на припущеннях. Судове рішення ухвалено незаконно сформованим складом суду. Суд не витребував докази, які він просив витребувати, не встановив факт порушення його прав та не захистив порушені права, не врахував судову практику в аналогічних справах і безпідставно відмовив у стягненні морального відшкодування. У відзиві ГУНП в Хмельницькій області просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Зазначає, що управління надало інформацію про процесуальні дії та вжиті заходи в межах кримінального провадження. Позивач не обґрунтував в чому полягає протиправна бездіяльність органу досудового розслідування та не надав доказів заподіяння моральної шкоди. У запереченні на відзив позивач зазначає про надмірну тривалість досудового розслідування кримінального провадження (майже 3 роки) і бездіяльність службових осіб органу досудового розслідування. У засідання апеляційного суду учасники судового процесу не з`явилися, про розгляд справи повідомлені згідно з вимогами ЦПК України. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд першої інстанції правильно установив, що відповідно до наданої довідки ГУНП в Хмельницькій області у кримінальному провадженні № 12023243560000061 від 06 травня 2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, було проведено ряд слідчих (розшукових) дій, направлених на встановлення всіх обставин вичиненого кримінального правопорушення, а саме: 08 травня 2023 року старший дізнавач СД ВнП № 2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області призначив судово-медичну експертизу щодо встановлення характеру, кількості, локалізації та механізму утворення, ступеня важкості отриманих ОСОБА_1 тілесних ушкоджень; 10 травня 2023 року допитано у якості свідка ОСОБА_2 ; 12 травня 2023 року допитано у якості потерпілого ОСОБА_1 , вручено йому пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого; 16 травня 2023 року отримано висновок експерта № 248, відповідно до якого у ОСОБА_1 станом на 08 травня 2023 року будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено; 30 травня 2023 року старший дізнавач СД ВнП № 2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області виніс постанову про закриття кримінального провадження; 30 листопада 2023 року ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області скасовано постанову про закриття кримінального провадження; 22 грудня 2023 року оглянуто відеозапис, який надав ОСОБА_1 ; 27 грудня 2023 року старший дізнавач СД ВнП № 2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області виніс постанову про закриття кримінального провадження; 19 лютого 2024 року ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області скасовано постанову про закриття кримінального провадження; 30 вересня 2024 року начальник СД ВнП № 2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області сформував та надіслав запит до голови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області щодо отримання належним чином завірених копій судових рішень за скаргами ОСОБА_1 на постанови працівників СД ВнП № 2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області про відмову в задоволенні клопотань щодо проведення слідчих дій; 08 листопада 2024 року допитано в якості свідка ОСОБА_3 ; 09 листопада 2024 року начальник СД ВнП № 2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області сформував та надіслав запит до начальника Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області щодо складу слідчо-оперативної групи (далі - СОГ), яка здійснювала реагування на дану подію, а також відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів працівників СОГ; 09 листопада 2024 року начальник СД ВнП № 2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області сформував та надіслав запит до начальника Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області чи здійснювали поліцейські офіцери громади виїзд на звернення ОСОБА_1 щодо даної події, а також відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів; 12 листопада 2024 року допитано в якості свідка ОСОБА_4 (працівника поліції, який перебував у складі СОГ); 13 листопада 2024 року допитано у якості свідка ОСОБА_5 (працівника поліції, який перебував у складі СОГ); 14 листопада 2024 року отримано відповідь на запит від начальника Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області щодо інформації про реагування на повідомлення по зверненню ОСОБА_1 поліцейським офіцером громади; 14 листопада 2024 року отримано відповідь на запит від начальника Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області щодо складу СОГ, який здійснював реагування на повідомлення по зверненню ОСОБА_1 ; 15 листопада 2024 року допитано у якості свідка ОСОБА_6 (працівника поліції, який перебував у складі СОГ); 28 лютого 2025 року дізнавач СД ВнП № 2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області направив запит до директора ДП «Хмельницьке» щодо відеозаписів із камер відеоспостереження, які знаходяться на території вказаної установи. Також під час досудового розслідування на адресу сектору дізнання відділення поліції № 2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області неодноразово надходили клопотання ОСОБА_1 про перекваліфікацію кримінального провадження з частини 1 статті 125 КК України на частину 3 статті 296 КК України та допит ОСОБА_7 , працівників патрульної поліції, слідчого слідчо-оперативної групи, поліцейського офіцера громади у присутності ОСОБА_1 , допит у якості свідків начальника охорони ДП «Хмельницьке» ОСОБА_8 та заступника директора ДП «Хмельницьке» Луцюка Ю. П. Подані ОСОБА_1 клопотання були розглянуті сектором дізнання, у їх задоволенні відмовлено. Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи. Відмову в позові суд мотивував недоведеністю позовних вимог. Такий висновок відповідає обставинам справи і вимогам закону. Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Згідно з положеннями частини 1, 3, 5 та пункту 2 частини 2 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. На підставі частини 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу. За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу). Відповідно до частини 1 статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Частиною 1 статті 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи. У деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою завдавача шкоди, вина останнього. Саме на позивача у деліктних правовідносинах покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у спричиненні шкоди потерпілому (позивачу). Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. У випадку завдання громадянинові шкоди внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб шкода відшкодовується у повному обсязі незалежно від вини цих органів та осіб. Частиною 1 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. За змістом частин 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди внаслідок надмірної тривалості кримінального провадження № 12023243560000061, внесеного до ЄРСР 06 травня 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України. Позивач не надав доказів на підтвердження розміру шкоди п`ятдесят п`ять мільйонів гривень. Положення КПК України покладають на державу в особі органу досудового розслідування обов`язок вжиття усіх необхідних заходів для захисту особи від кримінального правопорушення, що також по суті є позитивним зобов`язанням держави, яке має дві складові, а саме: запровадження відповідної нормативно-правової бази і вжиття ефективних практичних заходів. Проте покладення на державу позитивного зобов`язання вживати необхідних заходів для захисту особи від кримінального правопорушення має свої межі і воно не може тлумачитись як таке, що має абсолютний характер. Нездатність будь-якого конкретного розслідування дійти певних результатів саме по собі не означає, що воно було неефективним. З огляду на викладене апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна скарга не містить обґрунтування неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які б були підставою для скасування судового рішення у справі. Безпідставним є посилання в апеляційній скарзі на судову практику Верховного Суду у такій категорії справ, оскільки для доведення позову про відшкодування шкоди позивач має довести наявність складових цивільно-правової відповідальності. У конкретній справі процес доказування, а відповідно й правозастосування, може бути різним. Доводи апеляційної скарги про ухвалення судового рішення незаконно сформованим складом суду не заслуговує на увагу, оскільки визначення складу суду для розгляду цієї справи здійснено на підставі статті 33 ЦПК України Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою відповідно до Засад використання автоматизованої системи документообігу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, затверджених зборами суддів Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28.03.2025 та Положення про автоматизовану систему документообігу, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39 (із змінами, внесеними згідно з рішенням Ради суддів України від 26.03.2025 № 15), які є чинними. Інші доводи апеляційної скарги на законність рішення суду не впливають і його висновок не спростовують. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010). Порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування рішення, суд не допустив. Рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає. Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд у х в а л и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 січня 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 27 квітня 2026 року. Суддя-доповідач О. І. Талалай Судді Р. С. Гринчук А. М. Костенко