Постанова 4820 № 686/16380/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 травня 2022 року м. Хмельницький Справа № 686/16380/21 Провадження № 22-ц/4820/836/22 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Янчук Т.О. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Ярмолюка О.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 лютого 2022 року (суддя Заворотна О.Л.) за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Хмельницької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Хмельницьке районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, про відшкодування моральної шкоди, в с т а н о в и в : У липні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (далі ГУНП в Хмельницькій області), Хмельницької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України (далі ДКС України), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Хмельницьке районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (далі - Хмельницьке РУП ГУНП в Хмельницькій області), про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог зазначали, що з 16.09.2015 року Південно-Західним відділенням поліції Хмельницького відділу поліції здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 12015240010005454 по факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. Досудовим розслідуванням було встановлено, що 10.08.2015 близько 05 год. 30 хв. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснили крадіжку персиків з прибудинкової території (саду) за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, обірвали стиглі фрукти з плодових персикових дерев, що належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . З часу внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчими не вчинено жодної слідчої дії спрямованої на всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального правопорушення. Зокрема, не повідомлено про підозру особам, на яких вказували зібрані докази у справі та потерпіла сторона, не виконано вказівок керівника органу досудового розслідування, клопотання особи, потерпілої від вчиненого кримінального правопорушення, ігнорувались органом досудового розслідування. Належних процесуальних рішень у відповідності до вимог КПК України так і не прийнято, хоча особи, винні у вчиненні правопорушення, встановлені ще 26.08.2015 року. В межах досудового розслідування потерпілими заявлялись клопотання та інші письмові заяви за вимогами проведення процесуальних (слідчих) дій, проте були залишені без належного реагування, в чому позивачі вбачають умисну протиправну бездіяльність з боку органу досудового розслідування. Неодноразове закриття кримінального провадження №12015240010005454 відбувалось фактично з формальних підстав. Таким чином унеможливлювалось виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України. По 2021 рік включно вбачається неефективне, неналежне досудове розслідування, принцип невідворотності покарання не реалізовано, завдання кримінального провадження не виконано, не дотримано розумних строків досудового розслідування, внаслідок чого, на думку позивачів, порушені їх права та їм завдано моральної шкоди, яку оцінюють по 25 000 грн. кожному. У зв`язку з цим позивачі просили суд стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України по 25 000 грн. кожному у відшкодування моральної шкоди, завданої протиправною бездіяльністю органу досудового розслідування, усі судові витрати по справі стягнути з відповідачів. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 лютого 2022 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що позивачі не довели достатніми та допустимими доказами факту заподіяння їм моральної шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між діями відповідачів, які позивачі вважають незаконними, та настанням шкоди. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 лютого 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування скарги апелянти зазначили, що Хмельницьким міськрайонним судом при ухваленні рішення не враховано такі обставини як невиконання органом досудового розслідування прямих вказівок від заступника начальника Слідчого управління ГУНП в Хмельницькій області про вчинення ряду дій у кримінальному провадженні №12015240010005454. Натомість жодних дій, спрямованих на виконання прямих вказівок заступника начальника органу досудового розслідування з боку слідчого, який здійснював досудове розслідування кримінального провадження, вчинено не було. Також не виконано ряду інших завдань, поставлених перед органом досудового розслідування з боку заступника начальника СУ ГУНП в Хмельницькій області. Так, в результаті вивчення матеріалів кримінального провадження було виявлено недоліки в плануванні та безпосередньому розслідуванні злочину. Було встановлено порушення вимог ст. ст. 2, 9, 39, 40 КПК України та організацію досудового розслідування не на належному рівні, про що дано покрокові вказівки, виконання яких привело б слідство до позитивного результату. Однак, суд першої інстанції дані обставини проігнорував та не надав їм жодної оцінки. Будь-якого сприяння чи наміру встановити та дослідити обставини не було. Крім того зазначають, що пояснення представника Хмельницької обласної прокуратури, щодо неналежної поведінки самих потерпілих, не підтверджено жодним доказом, оскільки такі докази (звернення, запити, вимоги, листи, клопотання чи інші можливі документи) як від експерта до органу досудового розслідування, так і від органу досудового розслідування до потерпілих в матеріалах кримінального провадження №12015240010005454 відсутні. Крім того, особи, якими вчинене кримінальне правопорушення, були виявлені та встановлені ще у вересні 2015 року. Однак, пояснення цих осіб щодо подій та обставин кримінального правопорушення орган досудового розслідування зміг отримати лише в період 2018 року. При цьому станом на 2022 рік розмір матеріальної шкоди, яку завдано кримінальним правопорушенням, ще дотепер встановлюється досудовим розслідуванням. У відзиві на апеляційну скаргу ГУНП в Хмельницькій області просить апеляційну скаргу залишити без задоволення як необґрунтовану, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 лютого 2022 року без змін як законне. Зазначає, що в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки, що призвела до заподіяння шкоди, та причинний звязок такої поведінки із заподіяною шкодою. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. В силу ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України у такому випадку судове засідання не проводиться, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що в провадженні органу досудового розслідування Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області перебуває кримінальне провадження № 12015240010005454, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.09.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України (а. с. 9-57). З витягу ЄРДР № 12015240010005454 вбачається, що 10.08.2015 року близько 05 год. 30 хв. невстановлена особа, перебуваючи по АДРЕСА_1 , з садка на прибудинковій території за вказаною адресою, шляхом вільного доступу, умисно, з корисливих мотивів, таємно викрала 19,5 кг персиків, чим ОСОБА_1 завдала матеріального збитку на загальну суму 519 грн. 67 коп. (а. с. 11). Постановою слідчого від 26.09.2015 кримінальне провадження № 12015240010005454 було закрито на п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (а. с. 16). Постановою прокурора від 23.11.2015 року постанова слідчого про закриття кримінального провадження № 12015240010005454 скасована та надано процесуальні вказівки. В подальшому постанови щодо закриття кримінального провадження не виносились, досудове розслідування на даний час триває. Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані потерпілими, їм вручено пам`ятки про права та обв`язки потерпілого у кримінальному провадженні. За час досудового розслідування ОСОБА_1 неодноразово звертався із заявами та клопотаннями щодо вчинення процесуальних та слідчих дій (а. с. 9-57). У статті 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Пунктом 2 частини 2 статті 1167 цього ж Кодексу передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт. Згідно ст. 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи. Відповідно до ч.1, 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу,незаконного затримання,незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт,відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду відшкодовується на загальних підставах. При цьому, існує законодавчо визначений механізм контролю за законністю прийнятих процесуальних рішень відповідною посадовою особою органу досудового слідства при здійсненні кримінального провадження. Заінтересована особа має право в порядку, передбаченому КПК України звернутися зі скаргою на процесуальні рішення, дії або бездіяльність уповноваженої особи органу досудового слідства (слідчого), вчинені нею під час кримінального провадження, зокрема, до суду. Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) слідчих, вчинених при проведенні досудового слідства у конкретній справі, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю. У випадку, якщо помилки посадової особи органу досудового слідства (в даному випадку слідчого) неможливо виправити в такий спосіб, такі порушення повинні вирішуватися поданням позову незадоволеної особи проти держави. Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки виникають, у тому числі внаслідок правопорушень (деліктів), у зв`язку з чим потерпіла сторона має право вимагати відшкодування завданих збитків. В деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою завдавача шкоди, вина останнього. При цьому на потерпілого (позивача) покладається обов`язок довести факт неправомірної поведінки відповідача, заподіяння ним шкоди та її розмір, а також причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою завдавача шкоди та негативними наслідками. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у спричиненні шкоди потерпілому (позивачу). У випадку завдання громадянинові шкоди внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб шкода відшкодовується у повному обсязі незалежно від вини цих органів та осіб. Право на відшкодування моральної шкоди виникає у особи, у тому числі внаслідок неправомірних дій щодо неї або членів її сім`ї, якщо це призвело до фізичних і душевних страждань потерпілого. У разі вирішення спору судом розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються моральні втрати особи, що призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Також враховуються обставини, що призвели до погіршення або позбавлення можливості реалізації особою своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Зважаючи на зазначене, висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є правильним, оскільки, позивачі не довели достатніми та допустимими доказами неправомірної поведінки відповідачів, заподіяння ними шкоди та її розмір, а також причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою завдавача шкоди та негативними наслідками. Посилання позивачів щодо неефективного досудового розслідування та щодо наслідків бездіяльності органу досудового розслідування не є належною правовою підставою для відшкодування моральної шкоди, а моральних страждань внаслідок зазначеного позивачем не доведено. Законодавчо визначено, що заінтересована особа має право в порядку, передбаченому КПК України звернутись зі скаргою на процесуальні рішення, дії чи бездіяльність уповноваженої особи органу досудового слідства (слідчого), вчинені під час кримінального провадження, зокрема, до суду. Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого доводи апеляційної скарги про те, що суд не дотримався норми матеріального права, є помилковими. Висновки суду першої інстанції відповідають установленим обставинам справи та не суперечать правовим позиціям Верховного Суду, на які позивачі вказують в апеляційній скарзі. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку, що оскаржене рішення постановлено без додержання норм матеріального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення - залишити без змін. Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстави для нового розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 лютого 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді Т.О. Янчук Л.М. Грох О.І. Ярмолюк