Постанова Хмельницький апеляційний суд № 127/35168/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 квітня 2026 року м. Хмельницький Справа № 127/35168/25 Провадження № 22-ц/820/936/26 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Янчук Т.О. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Ярмолюка О.І., секретар: Шевчук Ю.Г., за участю представника апелянта адвоката Іваницького А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 13 лютого 2026 року (суддя Цибульський Д.В.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в с т а н о в и в : У листопаді 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі ТОВ «Укр Кредит Фінанс», Товариство) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. ТОВ «Укр Кредит Фінанс» зазначило, що 22.05.2024 року сторони уклали в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії №1398-4946, за умовами якого товариство надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 17800 грн. строком на 365 календарних днів, базовий період 21 день, з стандартною процентною ставкою у розмірі 1,45 % за 1 один день користування кредитом, пільгова процентна ставка 0,01%, знижена процентна ставка 1,45% в день. Додатковою угодою № 1 від 16.06.2024 року відповідачка отримала додатковий кредит у розмірі 5000 грн. У свою чергу, ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами. Проте, відповідачка не виконала свої обов`язки за кредитним договором, а тому станом на 19.09.2025 року загальний розмір заборгованості становив 103146,60 грн., з яких 17794,66 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 85351,94 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами. Разом з тим, позивачем прийнято рішення про застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг та часткового списання заборгованості по нарахованим процентам позичальнику в сумі 3755,26 грн. за умови погашення решти заборгованості в сумі 99391,34 грн., а саме: 17794,66 грн. прострочену заборгованість за кредитом, 81596,68 грн. прострочену заборгованість за нарахованими процентами. Із урахуванням викладеного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 99391,34 грн. заборгованості за Кредитним договором №1398-4946 від 22.05.2024 року та судові витрати в розмірі 2422,40 грн. Рішенням Летичівського районного суду Хмельницької області від 13 лютого 2026 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1398-4946 від 22 травня 2024 року у розмірі 99391,34 грн. з яких 17794,66 грн. - заборгованість за кредитом, 81596,68 грн. - заборгованість за нарахованими процентами та судовий збір в сумі 2422,40 грн. Суд керувався тим, що сторони уклали в електронній формі кредитний договір, у якому досягли згоди з усіх істотних умов, а саме: щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо. Однак відповідачка належним чином зобов`язання не виконувала, у зв`язку із чим утворилася заборгованість. Відповідачкою не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про неправильність розрахунку заборгованості або порушення позивачем умов договору. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Вирішити питання про розподіл судових витрат. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції стягуючи проценти з користування кредитом в розмірі 81596, 68 грнне врахував вимоги чинного законодавства та фактичні обставини справи. Умова кредитного договору щодо встановлення процентної ставки у розмірі 1,45 % на день є такою, що прямо суперечить частині 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою встановлено граничний розмір денної процентної ставки не більше 1 %. Оскільки спірний договір укладено після набрання чинності відповідними змінами до закону, зазначене обмеження підлягає безумовному застосуванню. Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору, що обмежують права споживача порівняно з передбаченими законом, є нікчемними. Таким чином, умова Кредитного договору щодо розміру процентів є нікчемною, оскільки на момент його укладення вона прямо суперечила вимогам частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування». Відтак, позовна вимога про стягнення заборгованості, розрахованої на підставі нікчемної умови, є безпідставною та не підлягає задоволенню. Крім того, заявлений до стягнення розмір процентів є явно несправедливим та непропорційним, що суперечить принципам розумності, добросовісності та справедливості, закріпленим у статтях 509, 627 Цивільного кодексу України. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Відповідач є споживачем фінансових послуг, який відповідно до законодавства визнається слабкою стороною у договірних правовідносинах та підлягає особливому правовому захисту. Суд першої інстанції не врахував, що умови договору були сформульовані кредитором та є складними для сприйняття пересічним споживачем, що позбавило відповідача можливості належним чином оцінити їх зміст та наслідки. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Укр Кредит Фінанс» вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм процесуального та матеріального права. В судовому засіданні представник апелянтки адвокат Іваницький А.М. підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. Представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в судове засідання не з`явися, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, судова повістка доставлена до електронного кабінету 04.03.2026 року. Заслухавши доповідь судді, пояснення представника апелянтки, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до вимог п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Судом встановлено, що 22.05.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1398-4946, відповідно якого відповідачка отримала кредит у розмірі 17800 грн., на умовах строковості, зворотності, платності. Позичальниця зобов`язалася повернути кредитні кошти та сплатити нараховані відсотки відповідно до умов кредитного договору. Договір підписано електронним підписом позичальниці С8931, відтвореним шляхом використання нею одноразового ідентифікатора, про що свідчить розділ 13 Договору «Реквізити сторін». Згідно п. 2.2. кредитного договору, кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальниці шляхом надання грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальниці, а позичальниця зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом у порядку, передбаченому цим Договором. Згідно п.п. 4.1., 4.2. Договору загальний розмір кредиту (сума кредиту) за цим Договором становить 17800,00 грн. Дата надання/видачі кредиту 22.05.2024. Кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної в п. 4.1. цього Договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу (п. 4.6 Договору). Пунктом 4.7. Договору передбачено, що Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту). Тип процентної ставки за користуванням Кредитом фіксована. Процентна ставка за користуванням Кредитом не змінюється протягом усього строку користування Кредитом, однак Позичальнику на умовах, вказаних у цьому Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися Кредитом за Промо-ставкою та/або Пільговою, та/або Зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності. Тип комісії одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо п. 4.11. цього Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту). Відповідно до п. 4.11 Кредитного договору Комісія за видачу кредиту становить 0 % (нуль цілих, нуль сотих відсотки(-ів)) від суми виданого Кредиту (якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу Кредиту вказано 0% (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу Кредиту є відсутньою. Згідно п. 4.10. та 10.1 Кредитного договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 1.45% (одна ціла, сорок п`ять сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання Позичальником права користування Кредитом за Промо ставкою, та/або Зниженою, та/або Пільговою процентною ставкою). Пільгова процентна ставка становить 0,01% (нуль цілих, одна відсотки(-ів) за кожен день користування кредитом протягом першого базового періоду, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника спробувати скористатися послугами кредитодаця. Позичальнику протягом першого базового періоду надана можливість сплати процентів за користуванняя кредитом за пільговою процентною ставкою. Якщо при цьому позичальнику також надано право протягом певного періоду сплачувати проценти за користування кредитом за Промо ставкою, зазначене означає, що проценти за користування кредитом за пільговою процентною ставкою нараховуються позичальнику з наступного дня після завершення періоду сплати процентів за Промо ставкою. Знижена процентна ставка становить 1.45% (одна ціла, сорок п`ять сотих відсотки (-ів)) за кожен день користування Кредитом, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника до сумлінного виконання умов Договору. Згідно п. 4.13. Договору строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 21.05.2025 року. Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 10604,76%. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього Договору складає 112006,50 грн (п.п. 4.14., 4.15. Договору). Додатковою угодою до договору про відкриття кредитної лінії № 1398-4946 від 16.06.2024 товариство надало відповідачці додаткові грошові кошти у розмірі 5000 грн. Додаткова угода підписана 16.06.2024 ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля): А6048. Відповідно п.

1. Додаткової угоди кредитодавець та позичальник підтверджують, що станом на момент укладення цієї додаткової угоди сума кредиту, яка була надана позичальнику за договором та неповернута на момент укладення цієї додаткової угоди становить 12794,66 грн.; сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом становить 931,44 грн.; сума нарахованої та несплаченої комісії за видачу кредиту становить 0,00 грн. Згідно п. 2.5. додаткової угоди з урахуванням продовження строку кредитування/строку дії Договору, строк кредитування, тобто строк на який надається кредит позичальнику становить 390 днів. Отримання відповідачкою кредитних коштів в розмірі 17800,00 грн. та 5000 грн. підтверджується довідкою ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування ОСОБА_1 суми кредиту 17800,00 грн. за договором № 1398-4946 від 22.05.2024 року за допомогою системи LIQPAY, платіж 2465564682 на платіжну карту № НОМЕР_1 , суми кредиту 5000,00 грн. за додатковою угодою № 1398-4946 від 16.06.2024 року за допомогою системи LIQPAY, платіж 2476430535 на платіжну карту № НОМЕР_1 . Станом на 19.09.2025 року загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором становить 103146,60 грн. з яких: прострочена сума заборгованості за кредитом 17794,66 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 85351,94 грн. Кредитодавцем прийнято рішення про можливість застосування до відповідачки програми лояльності для споживачів фінансових послуг, часткового списання заборгованості за нарахованими процентами у сумі 3755,26 грн. за умови погашення решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 99391,34 грн. В зв`язку з чим просив стягнути з відповідача не повну суму заборгованості за кредитним договором, а частину: 17794,66 грн. прострочену заборгованість за кредитом, 81596,68 грн. прострочену заборгованість за нарахованими процентами, а всього: 99391,34 грн. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України). Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України). Згідно зі ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України). У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Так, пунктами 5, 6, 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення. Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується наявними доказами, що 22.05.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1398-4946 у формі електронного документу, який було підписано позичальником з використанням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) С8931. У змісті договору ОСОБА_1 зазначила всі необхідні свої дані, зокрема, персональні дані, паспортні дані, ідентифікаційний номер, електронну пошту, адресу проживання та номер банківського рахунку, на який необхідно перерахувати кошти. Додатковою угодою до договору про відкриття кредитної лінії № 1398-4946 від 16.06.2024 товариство надало відповідачці додаткові грошові кошти у розмірі 5000 грн. Додаткова угода підписана 16.06.2024 ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля): А6048. Отримання відповідачкою кредитних коштів в розмірі 17800,00 грн. та 5000 грн. підтверджується довідкою ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування ОСОБА_1 суми кредиту 17800,00 грн. за договором № 1398-4946 від 22.05.2024 року за допомогою системи LIQPAY, платіж 2465564682 на платіжну карту № НОМЕР_1 , суми кредиту 5000,00 грн. за додатковою угодою № 1398-4946 від 16.06.2024 року за допомогою системи LIQPAY, платіж 2476430535 на платіжну карту № НОМЕР_1 . Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №1398-4946 від 22 травня 2024 року, станом на 19 вересня 2025 року, заборгованість ОСОБА_1 становить 103146,60 грн. з яких: прострочена сума заборгованості за кредитом 17794,66 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 85351,94 грн. Доказів на спростування наявної заборгованості за зазначеним кредитним договором матеріали справи не містять. При цьому, позивачем прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг, часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 3755,26 грн. за умови погашення решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 99391,34 грн. З урахуванням застосованої до ОСОБА_1 програми лояльності товариство просило стягнути заборгованість за кредитом з яких 17794,66 грн. прострочену заборгованість за кредитом, 81596,68 грн. прострочену заборгованість за нарахованими процентами, а всього: 99391,34 грн. При цьому вимоги щодо стягнення неустойки (штраф, пеня), ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не заявляло. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 17794,66 грн. є обґрунтованими. Вирішуючи питання щодо стягнення процентів за користування кредитом, колегія суддів виходить з наступного. З розрахунку заборгованості слідує, що відповідачці щоденно нараховувалися відсотки за зниженою ставкою 0,01% у період з 22.05.2024 року по 11.06.2024, а в період з 12.06.2024 до 15.06.2025 року ( строк кредитування) за ставкою 1,45%. Всього відповідачці нараховано заборгованість за процентами у розмірі 85351,94 грн. Проте, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %. Договір між сторонами укладено 22 травня 2024 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». Позивачем проценти у період з 22.05.2024 по 11.06.2024 нараховувались за зниженою ставкою 0,01%, з 12.06.2024 по 15.06.2025 за ставкою 1,45%. Враховуючи Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» з 21 серпня 2024 року проценти за користування нараховувалися у розмірі більшому, ніж встановлений законом. За період з 21 серпня 2024 року по 15 червня 2025 року (299 днів) проценти за користування кредитом повинні були нараховуватися за ставкою 1%, а їх розмір повинен був становити 53206,03 грн. (17794,66 *1% * 299 днів). Отже, за період з 22 травня 2024 року по 20 серпня 2024 року розмір нарахованих процентів 10203,96 грн, а з 21 серпня 2024 року по 15 червня 2025 року 53206,03 грн., всього загальний розмір процентів становить 48801,99 грн. (63409,99 грн. 14608 грн. (сплачених відповідачкою платежів)). Посилання апелянта, що нарахований позивачем розмір процентів за кредитним договором є непропорційно великою сумою компенсації та не відповідає засадам справедливості, добросовісності та суперечить вимогам статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо неприпустимості встановлення у договорі несправедливих умов, суд не бере до уваги, з огляду на наступне. Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків за шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. З огляду на положення ч.5 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» включення у договори із споживачем умов, які є несправедливими, є підставою для визнання таких умов недійсними. Однак, відповідачем не надано доказів на підтвердження визнання кредитного договору в судовому порядку недійсним, в цілому або в частині. При цьому колегія суддів зазначає, що відповідачем при розгляді справи в суді першої інстанції не заявлялося зустрічних вимог про визнання кредитного договору недійсним, в частині визначення розміру процентів за користування кредитними коштами у зв`язку з їх невідповідністю вимогам Закону України «Про захист прав споживачів». Отже, в силу вказаної вище презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України) правомірність положень цього договору презюмується. Враховуючи вищезазначене, рішення суду першої інстанції постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим підлягає зміні. З ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягає стягненню заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1398-4946 від 22 травня 2024 року та додаткової угоди до договору про відкриття кредитної лінії №1398-4946 в розмірі 66596,65 грн. з яких: 17794,66 грн. заборгованість за тілом кредиту, 48801,99 грн. заборгованість за процентами. Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 2 статті 141 ЦПК України) Щодо понесених ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу то, у відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 заявляла про відшкодування витрат на правову допомогу понесених нею у суді першої інстанції в розмірі 12 000 грн. На підтвердження витрат на правову допомогу у суді першої інстанції відповідачкою надано витяг з договору про надання правничої допомоги від 05 січня 2026 року, ордер на надання правничої допомоги №1115320 від 05 січня 2026 року адвокатом Іваницьким А.М. який надавав професійну правничу допомогу ОСОБА_1 в суді першої інстанції, квитанцію до прибуткового касового ордера №05012026 від 05 січня 2026 року. Пунктом 4.2., витягу з договору зазначено, що розмір гонорару адвоката встановлюється на основі фіксованого розміру та становить 12000,00 грн. вказаний розмір гонорару адвоката враховує час, який буде витрачений адвокатом на надання правничої допомоги згідно із цим договором. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. За прибутковим касовим ордером від 05.01.2026 року, ОСОБА_1 виплачено ОСОБА_2 за договором про надання правової допомоги від 05.01.2026 року 12 000,00 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 теж заявляла про відшкодування витрат на правову допомогу понесених нею у суді апеляційної інстанції. На підтвердження витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 надано витяг з договору про надання правничої допомоги від 23 лютого 2026 року, ордер на надання правничої допомоги №1119650 від 23 лютого 2026 року адвокатом Іваницьким А.М. який надавав професійну правничу допомогу ОСОБА_1 в апеляційному суді під час перегляду рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 13 лютого 2026 року у справі №127/32168/25, квитанцію до прибуткового касового ордера №23022026 від 23.02.2026 року. Пунктом 4.2., витягу з договору зазначено, що розмір гонорару адвоката встановлюється на основі фіксованого розміру та становить 8000,00 грн. вказаний розмір гонорару адвоката враховує час, який буде витрачений адвокатом на надання правничої допомоги згідно із цим договором. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. За прибутковим касовим ордером від 23.02.2026 року, ОСОБА_1 виплачено ОСОБА_2 за договором про надання правової допомоги від 23.02.2026 року 8000,00 грн. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування. Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18). Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, провадження №12-171гс19). Вирішуючи питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, судом враховуються конкретні обставини даної справи, її складність, обсяг наданих послуг з правничої допомоги, обґрунтування заявником розміру цих витрат, критерії реальності адвокатських витрат, а також те, що відшкодуванню підлягають лише витрати, які мають розумний характер. Проаналізувавши долучені до відзиву на позовну заяву та до апеляційної скарги на підтвердження факту понесення ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу докази, враховуючи принцип пропорційності (позовні вимоги задоволено на 67 %, апеляційна скарга задоволена на 33%), апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення заяв ОСОБА_1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції та апеляційній інстанції, а саме в розмірі 6600 грн. Щодо судового збору, за подання позовної заяви ТОВ «Укр Кредит Фінанс» сплатило 2422,40 грн. судового збору. За подання апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатила 3633,60 грн. Відповідно до ч.10 ст.141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. З огляду на зазначене з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 387,58 грн. Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,- у х в а л и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 13 лютого 2026 року змінити в частині розміру заборгованості за кредитом та судових витрат. Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1398-4946 від 22 травня 2024 року розмірі 66596,65 грн. з яких: 17794,66 грн. заборгованість за тілом кредиту, 48801,99 грн. заборгованість за процентами, а також судовий збір в розмірі 387,58 гривень. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 6600 грн. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 27 квітня 2026 року. Судді Т.О. Янчук Л.М. Грох О.І. Ярмолюк