Постанова 4820 № 688/1008/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 серпня 2025 року м. Хмельницький Справа № 688/1008/25 Провадження № 22-ц/820/1631/25 Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В., розглянув в порядку ч 1 ст 369 ЦПК України цивільну справу № 688/1008/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником адвокатом Оніщук Василем Васильовичем, на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 травня 2025 року в складі судді Козачук С.В., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборогованості за кредитним договором. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд в с т а н о в и в: У березні 2025 року ТзОВ «Укр кредит фінанс» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути на його користь з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1265-3648 від 01 вересня 2023 року в розмірі 24 180 грн., з яких 5 200 грн прострочена заборгованість за кредитом, 18 980 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами, а також стягнути 2 422 грн 40 коп судового збору. На підтримання заявлених позовних вимог товариство вказувало, що 01 вересня 2023 року між ТзОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи, інформації щодо правил кредитування, розміщеної на веб-сайті, укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1265-3648, шляхом його підписання позичальником електронним підписом, вчиненим одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», який разом з Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспорт споживчого кредиту, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (Графік платежів за договором) складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким відповідачка була попередньо ознайомлена. Відповідно до умов договору, відповідачка отримала від позивача кредит у розмірі 5 200 грн., строк кредитування 300 днів, базовий період 14 днів, знижена відсоткова ставка 2,5 % в день, стандартна відсоткова ставка 3 % в день. ТзОВ «Укр кредит фінанс» виконало у повному обсязі свої зобов`язання за договором, а саме перерахувало суму кредиту на картковий рахунок, вказаний відповідачкою в її особистому кабінеті. Проте, ОСОБА_1 своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором належним чином не виконала, кредитні кошти у визначений договором строк не повернув, проценти за користування кредитом не сплатила. Таким чином, станом на 16 січня 2025 року має наступну заборгованість у розмірі 49 452 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом 5 200 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами 44 252 грн. При цьому, товариством було прийнято рішення про застосування до позичальника Програми лояльності, часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 25 272 грн., за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 24 180 грн, тому вказану суму заборгованості товариство просило стягнути з відповідача на свою користь. Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 травня 2025 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Укр кредит фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1265-3648 від 01 вересня 2013 року за тілом кредиту в розмірі 5200 грн, за процентами 18 980 грн, а всього 24 180 грн та 2422 грн судового збору. ОСОБА_1 та її представник адвокат Оніщук В.В. не погодилися з таким рішенням суду в частині стягнення з відповідачки відсотків, подали апеляційну скаргу, вважають висновки суду першої інстанції в цій частині незаконними і необґрунтованими, тому просять судове рішення в цій частині скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу в частині стягнення нарахованої заборгованості за відсотками в розмірі 18 980 грн. Представник апелянтки посилається, що при укладенні кредитного договору, позивач фактично обманув відповідачку, не вказавши повністю всі дані у договорі, зокрема договір не містить умов його припинення, відсутній детальний розпис загальної вартості кредиту, зокрема не вказана вся сума коштів, яку слід повернути позичальнику, не вказано всі умови кредитування, можливість надання кредиту в іншій валюті, умови повернення боргу. Представник апелянтки вказує, що умови договору є дискримінаційними, в частині дострокового повернення кредитних коштів та можливості зміни відсоткової ставки. Також посилається, що позивач тиснув на відповідачку психологічно, що призвело до укладення вказаного договору на вкрай невигідних умовах для позичальника, який не відповідає внутрішній волі відповідачки, а тому є нікчемним. На думку представника апелянтки, у ОСОБА_1 взагалі відсутня будь-яка заборгованість за відсотками, адже умови про нарахування відсотків порушують її права як споживача банківських послуг. Представник ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» подала відзив на апеляційну скаргу, вказує, що при укладенні кредитному договорі № 1265-3648 від 01.09.2023 р. сторонами було погоджено умови щодо розміру та строку кредитного договору, з яким ОСОБА_1 погодилась підписавши договір, за допомогою електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатора A 3602. При цьому відповідачка була належним чином проінформована з порядком нарахування процентів за користування кредитними коштами за кредитним договором та строком його дії. До поданої позовної заяви було долучено розрахунок заборгованості за договором 1265-3648 від 01.09.2023 року, станом на 16.01.2025 року, який відповідачем ніяким чином не був спростований. Обставини які б свідчили, що позивач надав відповідачці неправдиву інформацію про розмір процентів та порядок їх сплати, приховав щоденну та реальну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту в ході розгляду справи здобуто не було, адже всі умови кредитування було доведено до відома позичальника, шляхом укладення кредитного договору в електронній формі, який підписаний одноразовим цифровим ідентифікатором, що підтверджує уважне ознайомлення з усіма істотними умовами договору. Отже, вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору погоджено за їх спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, визначено ст. 627 ЦК України. Крім того, товариством під час розгляду справи у суді першої інстанції надано довідку АТ КБ «Приватбанк» про перерахування коштів за допомогою системи LigPay, стосовно кредитного договору № 1265-3648 від 01.09.2023 року і факт отримання кредитних коштів позичальником не був спростований. Рішення суду в частині стягнення з відповідачки 5200 грн - заборгованості по тілу кредиту, в апеляційному порядку не оскаржено та в силу вимог ст. 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається. Дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. У відповідності до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено, 01 вересня 2023 року, між ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1265-3648, за умовами якого ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» надало відповідачці кредит у розмірі 5 200 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредитні кошти та сплатити нараховані відсотки відповідно до умов кредитного договору. Дата видачі кредиту 01 вересня 2023 року. Базовий період користування коштами складає 14 днів, останній календарний день першого базового періоду 14 вересня 2023 року. Отже, за умовами договору товариство надало клієнту кредит у розмірі 5200 грн строком на 300 днів, дата повернення кредиту 26 червня 2024 року, базовий період користування яким складає 14 календарних днів, фіксована стандартна процентна ставка - 3% в день, орієнтовна загальна вартість кредиту 52 000 грн та включає в себе суму кредиту та проценти за користування ним, що також відображено в Паспорті споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №1265-3648 (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України, Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), з якими ознайомлено відповідача та які підписано 01.09.2023 електронним підписом останньої. Позичальник, за умови дотримання вимог, передбачених п.п. 10.2, 10.3 договору, користується програмами лояльності кредитодавця та сплачує проценти за користування кредитом за наступною ставкою: пільгова процентна ставка та знижена процентна ставка в розмірі 2,5% за кожен день користування кредитом протягом першого базового періоду, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника. Відповідно до п. 4.12. договору строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 26.06.2024. Строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов`язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Продовження строку кредитування сторонами в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. Подовження строку кредитування є можливим виключно за взаємною згодою сторін в процесі реструктуризації кредитних зобов`язань позичальника. Згідно з п. 5.1 кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю отриманий кредит, проценти за користування кредитом та нараховану кредитодавцем неустойку (якщо така буде) не пізніше ніж в останній календарний день строку кредитування, вказаного у п. 4.8. цього договору шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця. Згідно з пунктом 11.1 договору цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті кредитодавця https://creditkasa.com.ua, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватися договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним. Звертаючись до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1265-3648 від 01 вересня 2023 року в сумі 24 180 грн, з яких 5 200 грн прострочена заборгованість за кредитом, 18 980 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами, товариство надало суду: Договір про відкриття кредитної лінії № 1265-3648 від 01 вересня 2023 року, укладений між ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 , який містить всі необхідні реквізити сторін та істотні умови кредитування і який підписаний сторонами за допомогою кваліфікованого електронного підпису; довідку щодо загальної заборгованості за укладеним договором; Правила надання споживчих кредитів; довідку про перерахування суми кредиту; лист від АТ «ПриватБанк» про перерахування коштів від ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему Liqpay в сумі 5 200 грн на виконання умов договору № 1265-3648, вказані докази підтверджують існування між сторонами кредитних правовідносин та виконання умов кредитного договору позичальником. Статтею 215 ЦК Українипередбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України). Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»). Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Як вбачається з матеріалів справи, 01 вересня 2023 року, між сторонами було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1265-3648, згідно якого відповідачка отримала кредитні кошти у розмірі 5 200 грн. Зі змісту вказаного договору вбачається, що він містить персональні дані відповідачки, зокрема, її паспортні дані, номер картки платника податків, а також номер особистого електронного платіжного засобу, на який перераховуватимуться грошові кошти. Крім того, зазначені відомості про сторін договору, розмір суми кредиту, процентну ставку за кожен день та річну, строк кредитування, відповідальність за порушення умов договору, зазначено, що клієнту надається фінансова послуга, а саме у вигляді відкритої кредитної лінії для позичальника на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб. Вказаний договір підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором А 3602, також нею засвідчено, що вона повідомлена кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови відповідно до вимог чинного законодавства України. Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. За змістом частини другої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов`язаний повідомити споживача у письмовій формі про, зокрема, орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов`язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо). Відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору; якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача. Відповідно до частин першої-четвертої статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає, зокрема, будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно, зокрема, потреби у послугах. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Перелік форм підприємницької практики, що вводить в оману, не є вичерпним. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Матеріали справи не містять доказів на спростування презумпції правомірності правочину у цілому чи його окремих положень, зокрема не спростовано, що під час укладення договору про надання споживчого кредиту позичальник діяла свідомо та вільно, враховуючи власні інтереси, добровільно погодилася з його умовами, визначивши при цьому характер правочину і всі його істотні умови, а також отримала кредитні кошти. Таким чином, висновки суду першої інстанції, щодо обґрунтованості заявлених вимог товариства є цілком законними, підтверджуються допустимими та належними доказами, які наявні в матеріалах справи. Крім того, ОСОБА_1 до суду з позовом про визнання недійсними умов договору про нарахування відсотків протягом 300 днів строку кредитування з підстав суперечливості строків кредитування не зверталася. Отже, ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 5200 грн шляхом перерахування на її банківську картку, що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту №1265-3648 від 01.09.2023, з якої вбачається, що 01.09.2023 ТОВ «Укр Кредит Фінанс» здійснило видачу кредитних коштів за договором про відкриття кредитної лінії №1265-3648 від 01.09.2023 шляхом перерахування кредитних коштів за допомогою платіжної системи LigPay на картковий рахунок НОМЕР_1 у сумі 5200 грн. Згідно повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» від 21.01.2025 про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LigPay на підставі договору №4010 від 02.12.2019, здійснено 01.09.2023 ID-платіж 2359499600 за договором про відкриття кредитної лінії №1265-3648 від 01.09.2023 в розмірі 5200 грн на платіжну картку НОМЕР_1 . Як було встановлено судом, при укладенні кредитного договору № 1265-3648, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит, сторонами визначено розмір та порядок нарахування відсотків. Відповідно до пункту 4.7. Договору, плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користуванням Кредитом фіксована. Відповідно до положень Договору, зокрема пунктів 4.10. та 10.1, встановлено процентні ставки у розмірі 3,00 %, 2,50 %. Ставки, надані клієнту в межах програм лояльності, також залишаються незмінними протягом дії відповідної пропозиції, за умови дотримання клієнтом усіх умов участі в цій програмі. Відповідно до п 4.12. кредитного договору, строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) Кредиту 26.06.2024 року,строк дії договору є рівним строку кредитування. Таким чином, за умовами укладеного договору, позичальник має сплачувати, визначені у Договору кредитодавцю відсотки за користування кредитом, протягом строку дії договору, 300 календарних дні. З розрахунку з заборгованості за договором № 1265-3648 від 01.09.2023 року, станом на 16.01.2025 року вбачається, що загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором становить: 49 452 грн та складається з: простроченої заборгованості за кредитом 5 200 грн та простроченої заборгованості за нарахованими процентами 44 252 грн, однак кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг, а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 25 272 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 24 180 грн. При цьому, як було встановлено судом, строк дії договору становить 300 календарних дні, тобто до 26.06.2024 року, відтак розмір нарахованих відсотків здійснено в межах строку кредитування, який був передбачений сторонами при підписанні кредитного договору. Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем доведено розмір нарахованої заборгованості в повному обсязі, які слід стягнути з відповідача на користь позивача. Відповідачем у справі не спростовано обставин отримання та використання нею кредитних коштів і розміру заборгованості, зазначеного в наданому позивачем розрахунку. Отже, вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд першої інстанції взяв до уваги розрахунок заборгованості за кредитним договором, наданий позивачем і який відповідачем в ході розгляду справи спростований не був. Решта доводів апеляційної скарги є аналогічними аргументам, яким суд першої інстанції дав належну оцінку та їх спростував, з посиланням на зібрані у справі докази та сформулював обґрунтовані висновки у прийнятому ним рішенні, з яким у повній мірі погоджується колегія суддів. Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником адвокатом Оніщук Василем Васильовичем, залишити без задоволення. Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 травня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 13 серпня 2025 року. Судді А.М. Костенко Р.С. Гринчук Т.В. Спірідонова