Ухвала КЦС ВС № 758/493/15-ц

УХВАЛА 22 квітня 2026 року м. Київ справа № 758/493/15-ц провадження № 61-4496ск26 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 21 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів Київської області, третя особа, ­- Рада адвокатів міста Києва про визнання права, припинення дії, яка порушує право, визнання незаконним рішення, відновлення становища, яке існувало до порушення, відшкодування збитків та відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: 1. 02 квітня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Подільського районного суду міста Києва від 21 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 лютого 2026 року, повний текст якої складено 02 березня 2026 року.

2. Касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України.

3. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено: підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

4. Підставою касаційного оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанції заявник вказує пункт 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

5. Крім того, заявник вказує, що суд апеляційної інстанції не дослідив докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі, під час розгляду справи не дослідив докази у справі: не ознайомився з письмовими доказами, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, поклав в основу оскаржуваного рішення докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні або не являлись належними та допустимими доказами, проте не зазначає підставою касаційного оскарження пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, з посиланням на пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.

6. При цьому Верховний Суд не наділений повноваженнями замість заявника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які останній не навів у касаційній скарзі, або самостійно визначити конкретний випадок, передбачений частиною другою статті 389 ЦПК України, оскільки вказане свідчитиме про порушення принципу змагальності.

7. Тому заявнику необхідно уточнити підстави касаційного провадження з урахуванням вимог цієї ухвали щодо повноти зазначення підстав касаційного оскарження та їх нормативно-правового обґрунтування.

8. За таких обставин заявнику необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України, та надати її копії та копії доданих до неї документів у відповідності до кількості учасників справи.

9. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються: документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

10. Касаційна скарга не містить документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

11. Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

12. Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

13. Позов у цій справі пред`явлено у 2015 році.

14. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2015 року становив 1 218 гривень.

15. Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції станом на час подання позову) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становила 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (243, 60 грн).

16. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції станом на час подання позову) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (243, 60 грн) та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (3 654, 00 грн).

17. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру(частина третя статті 6 Закону України "Про судовий збір").

18. З урахуванням уточнених та зменшених позовних вимог позивачем пред`явлено 4 вимоги немайнового характеру (визнати за адвокатом Трускавецьким Р. С. право на певні дії, визнати незаконним рішення Ради адвокатів України, заборонити Національній асоціації адвокатів та Раді адвокатів Київської області вчиняти дії, зобов`язати Національну асоціацію адвокатів України та Раду адвокатів Київської області вчинити необхідні коригувальні дії) та дві вимоги майнового характеру(стягнути з Національної асоціації адвокатів України моральну шкоду у розмірі 2 932 200 грн та спричинені незаконними рішеннями збитки у розмірі 2 405, 38 грн).

19. Зважаючи на викладене, за подання цієї касаційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 7 795, 20 грн ((3 654, 00 грн (максимальний розмір судового збору за вимоги майнового характеру) + (243, 60( розмір судового збору за одну вимогу немайнового характеру) *4)) * 200%

20. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

21. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

22. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

23. Київським апеляційним судом складено повне судове рішення 02 березня 2026 року, тому останнім днем касаційного оскарження є 01 квітня 2026 року. Вказану касаційну скаргу заявник подав 02 квітня 2026, тобто з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження, і заявляє клопотання про поновлення цього строку. В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що копію оскаржуваного судового рішення отримав 03 березня 2026 року о 14:38 год на електронну скриньку, а тому тридцятиденний строк з дня вручення оскаржуваного рішення спливає у день, що припадає на дату 02 квітня 2026 року, у зв`язку з чим просить поновити строк на касаційне оскарження.

24. Проте заявник не надає доказів на підтвердження викладених ним доводів, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості вирішити питання щодо поважності причин пропуску заявником строку на касаційне оскарження. Тому, заявник має право подати до суду належні докази на підтвердження дати отримання копії оскаржуваного судового рішення апеляційної інстанції.

25. Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, а також подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, вона відповідно до вимог частини другої та третьої статті 393 ЦПК України залишається без руху.

26. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 21 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 лютого 2026 року залишити без руху. Надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Якщо заяви про поновлення строку на касаційне оскарження не буде подано заявником у встановлений судом строк це може бути підставою для відмови у відкритті касаційного провадження. У разі невиконання у встановлений судом строк інших вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню заявнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя А. А. Калараш