Ухвала КЦС ВС № 753/11139/22

УХВАЛА 16 жовтня 2025 року м. Київ справа № 753/11139/22 провадження № 61-12181ск25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 13 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства «ІмексБанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державний реєстратор Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» Пукшин Крістіна Вікторівна, про скасування рішення державного реєстратора та визнання права власності, ВСТАНОВИВ: 1. 25 вересня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Савчак Я. О., засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 13 травня 2025 року, повний текст якої складено 04 липня 2025 року.

2. Касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України.

3. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

4. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

5. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено: підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

6. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

7. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

8. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

9. Вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України заявником не виконано.

10. Верховний Суд не наділений повноваженнями замість заявника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які останній не навів у касаційній скарзі, або самостійно визначити конкретний випадок, передбачений частиною другою статті 389 ЦПК України, оскільки вказане свідчитиме про порушення принципу змагальності.

11. Враховуючи наведене, заявник має вказати підставу (и) на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та навести їх обґрунтування.

12. Згідно з пунктом 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено: клопотання особи, яка подає скаргу.

13. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті (стаття 409 ЦПК України).

14. Заявник просить: скасувати постанову суду апеляційної інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

15. Разом з тим, зі змісту касаційної скарги убачається, що заявник не погоджується з оскаржуваним судовим рішенням апеляційної інстанції в частині. Тому заявник необхідно уточнити чи оскаржує він судове рішення апеляційної інстанції повністю чи частково та, у разі необхідності, викласти клопотання касаційної скарги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 409 ЦПК України.

16. Згідно з пунктом3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються: документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

17. До касаційної скарги додано квитанції № 5704-2563-6038-1617 та № 9913-5492-4708-4134 від 04 серпня 2025 року про сплату судового збору у загальному розмірі 1 994 грн, які не можуть бути прийняті судом, як належний доказ сплати судового збору, оскільки згідно з довідкою про наявність платіжного доручення вказані вище квитанції приєднано до розглядів (касаційного провадження) № 61-10252ск25.

18. Такий судовий збір підлягає поверненню відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір».

19. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

20. Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

21. Позов у цій справі подано у 2022 році та пред`явлено вимогу немайнового характеру (про скасування рішення державного реєстратора) та вимогу майнового характеру (про визнання права власності).

22. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року становив 2 481 гривень.

23. Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (12 405 грн).

24. Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн).

25. Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. За подання позовної заяви про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна.

26. Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

27. За вимогою немайнового характеру ставка судового збору за подання цієї касаційної скарги становить 1 984,80 грн (992,40 * 200 %).

28. Ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (пункт 2 частини 1 статті 176 ЦКП України).

29. Подана касаційна скарга та оскаржуване судове рішення не містять відомостей щодо ціни позову (вартості квартири). Тому заявнику необхідно надати докази на підтвердження вартості спірної квартири, повідомити ціну позову.

30. За вимогою майнового характеру ставка судового збору за подання цієї касаційної скарги розраховується наступним чином (А * 1 % * 200 %), де А - вартість спірного майна.

31. Верховний Суд зазначає, що заявнику необхідно визначитися з межами касаційного оскарження і сплатити судовий збір з урахуванням цих меж і викладеного у касаційній скарзі клопотання.

32. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

33. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

34. За таких обставин заявник необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України; надати копії такої скарги відповідно до кількості учасників справи, та документ, що підтверджує сплати судового збору або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

35. Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху.

36. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 13 травня 2025 року залишити без руху. Надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню заявнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя А. А. Калараш