Постанова Черкаський апеляційний суд № 691/1422/25

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/165/26 Справа № 691/1422/25 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Синиця Л. П. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 квітня 2026 року м. Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., за участю захисника Гречухи В.І. та правопорушника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 на постанову Городищенського райсуду Черкаської обл. від 28.11.2025 р., якою ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Ярошівка, Ка- теринопільського р-ну Черкась- кої обл., громадянина України, який має середню освіту, одру- жений, не працює, проживає АДРЕСА_1 , притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу на користь держави врозмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір в розмірі 605,6 грн. Розстрочено ОСОБА_1 сплату адміністративного стягнення в розмірі 17 000 грн. строком на п`ять місяців, визначено розмір щомісячного платежу у розмірі 3 400 грн., не пізніше 30 числа кожного місяця, починаючи з дня набрання постановою законної сили, - В С Т А Н О В И В: Відповідно до постанови суду першої інстанції, 17.10.2025 р. о 19:20 год. в м. Городище по вул. Об`їзна водій ОСОБА_1 керував автомобілем ГАЗ-24, р/номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, проводився на місці приладом газоаналізатор алкотест Драгер 6810, результат 1,64 ‰, чим порушив п. 2.9. а) ПДР - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, чим вчинив адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та ухвалити нову постанову, якою закрити провадження відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема права на захист, вважає матеріали справи сфабрикованими. При ознайомленні з матеріалами справи виявив, що протокол про адмінправопорушення, роздруківка чеку драгеру, пояснення підписані, однак він жодного підпису в матеріалах справи не ставив, тим більш не визнавав вину. Прибувши до приміщення суду для участі в судовому засіданні при розгляді протоколу про адмінправопорушення зареєструвався, проте він в судове засідання запрошений не був, вину свою не визнає, фізично суду пояснень не надавав, лише секретар вручила роздруківку з банківськими реквізитами за якими необхідно сплатити штраф. Ніякого направлення на медогляд до КНП «Городищенське МО» не отримував, огляду в медзакладі не проходив, пояснень поліцейським не надавав. Копія постанови про накладення адмінстягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП взагалі не має жодного відношення до даної справи. Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що огляд особи на стан сп`яніння здійснено в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Поліцейськими порушені вимоги п. п. 8, 11,12 розділу 1 Інструкції, ч. 5 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Судом допущено спрощений підхід до розгляду зазначеної справи, проігноровано права осіб, яких притягають до адмінвідповідальності, тому ухвалене на припущеннях.. Матеріалами справи поза розумним сумнівом не доведено факт вчинення ним адмінправопорушення. Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Гречухи В.І. та правопорушника ОСОБА_1 , які підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи про адмінправопорушення, законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову. Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до ст. ст. 254-256 КУпАП. Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адмінправопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При цьому суд повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адмінправопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту. Досліджуючи всі наявні докази суддя дає їм об`єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступеню підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення. Суд, який розглядав справу, ці вимоги закону виконав в повному обсязі. Суд першої інстанції правильно встановив, що 17.10.2025 р. о 19:20 год. у м. Городище по вул. Об`їзна Черкаської обл. водій ОСОБА_1 керував автомобілем ГАЗ-24, р/номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, за згодою водія, проводився на місці зупинки приладом Drager Alcotest 6810, результат позитивний та склав 1,64 ‰, чим порушив п. 2.9 а) ПДР та вчинив адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до ст. 9 КУпАП адмінправопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адмінвідповідальність. Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адмінвідповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення підтверджується: протоколом про адмінправопорушення серії ЕПР1 № 486281 від 17.10.2025 р. (а. пр. 1); направленням на медогляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в заклад охорони здоров`я КНП «Городищенське МО» (а. пр. 4); роздруківкою тесту № 4085 від 17.10.2025 р., результат 1,64 ‰ (а. пр. 3); актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а. пр. 5); копією постанови про накладення адмінстягнення по справі про адмінправопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5959430 від 17.10.2025 р. складену за порушення вимог п. 2.1. г) ПДР та вчинення ОСОБА_1 адмінправопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП (а. пр. 6); письмовими поясненнями ОСОБА_2 (а. пр. 8) та відеозаписом події долученим до матеріалів справи про адмінправопорушення. На переконання апеляційного суду вказані процесуальні та інші документи складені у відповідності до діючих нормативно-правових актів, які регулюють відповідні правові відносини та які є предметом судового розгляду, а тому доводи апеляційної скарги про отримання доказів незаконним шляхом, припущеннях, порушеннях поліцейським Інструкції при складанні матеріалів є необґрунтованими. На відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, який був досліджений і судом апеляційної інстанції, зафіксовано приїзд працівників поліції на місце ДТП, зі слів свідків встановили, що водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем, на пішоходному переході збив пішохода, свідки викликали швидку допомогу та працівників поліції. Працівники поліції, встановивши особу водія, запропонували водієві ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Водій погодився пройти огляд на стан сп`яніння на місці ДТП, продув спеціальний технічний прилад, поліцейський оголосив результат огляду та роздрукував чек з результатом 1,64 ‰. Водієві роз`яснено права і обов`язки та було складено протокол про адмінправопорушення та інші матеріали. Водій не заперечував результату тесту, копію чеку роздруківки працівник поліції видав водієві. Поліцейський усно відсторонив водія від керування транспортним засобом. Після перегляду відеозапису подій, апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції будь-яких дій, які можуть бути кваліфіковані як протиправні або вчинені з порушенням будь- яких інструкцій. Апеляційний суд погоджується висновками суду першої інстанції, вважає правильним і не приймає до уваги доводи апеляції про те, що в матеріалах справи є направлення на огляд до медичної установи, яке складається після відмови водія проходити огляд на місці зупинки, однак працівники поліції фактично не направили ОСОБА_1 до медзакладу, як це передбачено нормами законодавства, а лише сформували відповідне направлення не реалізувавши його в дії, то апеляційний суд вважає їх безпідставними, тому що водій виконав вимоги поліцейських та ПДР, пройшов огляд на місці ДТП за допомогою спеціального технічного засобу, не оспорював результат огляду на місці. Відеозапис повністю узгоджується з протоколом про адмінправопорушення, не суперечить йому та не може слугувати підставою для визнання протоколу неналежним доказом. Обов`язки дієздатного громадянина, як суб`єкта правовідносин це юридично закріплена в нормативно-правових актах міра належної та необхідної суспільно-правової поведінки, яка полягає в необхідності здійснення дій активного або пасивного характеру. Ніякі обставини чи причини не звільняють громадянина від виконання цих обов`язків, порушення відповідних заборон має наслідком відповідну юридичну відповідальність. Таким чином, апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції порушень вимог нормативно-правових актів, а навпаки вони були зобов`язані вчинити певні дії та притягнути винну особу до юридичної відповідальності. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а) ПДР та скоїв адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Європейський суд з прав людини зазначав, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» від 9.07.1997 р.). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії». Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову щодо нього у зв`язку з порушеннями норм матеріального права є необґрунтованими та спростовуються дослідженими та наведеними в постанові суду першої інстанції доказами. Стосовно доводів апеляції про порушення судом першої інстанції вимог КУпАП при розгляді справи в суді, то апеляційний суд не має можливості перевірити ці доводи належними доказами, а тому не надає їм відповідної оцінки. Разом з тим, під час апеляційного розгляду і правопорушнику, і його захиснику була надана можливість викласти свої доводи стосовно обставин справи в повному обсязі, тому апеляційний суд вважає, що таким чином були усунуті певні недоліки, якщо вони мали місце під час розгляду справи в суді першої інстанції, та захистити свої права у належний процесуальний спосіб. Інші аргументи апеляційної скарги мають ознаки надмірного формалізму і не спростовують встановлені у справі фактичні обставини, зводячись до власного тлумачення положень закону, переоцінки доказів і незгоди апелянта з висновками суду щодо їх оцінки, а отже й не є підставами для скасування вірного по суті судового рішення. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду з приводу того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена сукупністю доказів, вони є логічними, послідовними та узгоджуються з іншими матеріалами провадження. ОСОБА_1 мав усвідомлювати та передбачати наслідки його дій під час керування транспортним засобом, можливість втратити право керування транспортним засобом в разі істотного порушення вимог ПДР. Будь-яких доказів, які б могли переконати суд у відсутності події та складу адмінправопорушення, в матеріалах справи про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності відсутні та апелянтом суду апеляційної інстанції не надані. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду, як і підстав для закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП в даному випадку апеляційним переглядом не встановлено, тож, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Будь-яких доказів, які б могли переконати суд про відсутність події та складу адмінправопорушення в матеріалах справи про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП відсутні та суду апеляційної інстанції не надані. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду, як і підстав для закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП в даному випадку апеляційним переглядом не встановлено, тож, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Постанову Городищенського райсуду Черкаської обл. від 28.11.2025 р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а його апеляційну скаргу залишити без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Белах А.В.