Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/10371/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/10371/25 Суддя (судді) першої інстанції: Виноградова Д.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 квітня 2026 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Єгорової Н.М., суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В., при секретарі - Олешко М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - ВСТАНОВИЛА: У вересні 2025 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, яким просив: - скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 15 серпня 2025 року №1286 в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області; - скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 15 серпня 2025 року №467о/с "по особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію"; - поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області; - стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівської області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 16 серпня 2025 року до дня поновлення на посаді; - постанову в частині стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу та поновлення позивача на посаді інспектора взводу №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_1 звернути до негайного виконання. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року відмовлено в задоволені позову. Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Апелянт зазначив про те, що в його діях відсутні ознаки дисциплінарного проступку, оскільки при здійсненні процедури з`ясування обставин зазначених у наказі від 15 серпня 2025 року №1286 відповідачем допущено грубі порушення, службове розслідування проведено поверхнево та не об`єктивно, матеріали службового розслідування містять неточності та протиріччя. Крім того позивачу не надано можливості ознайомитись з матеріалами службового розслідування до його закінчення. Звернув увагу суду на те, що він категорично не відмовлявся від виконання наказу, а лише зазначив, що на даний час не готовий його виконувати через об`єктивні причини, які не були враховані відповідачем при проведенні службового розслідування. Додатково зазначив про те, що має ряд хронічних захворювань, які мають стійкий характер та об`єктивно унеможливлюють належне виконання службових обов`язків в умовах передбачених відрядженням. Крім того, у нього була відсутня можливість займатися власним здоров`ям під час проходження служби через щільний графік служби та великий обсяг службових обов`язків. Також зазначив про те, що відповідачем застосовано вид дисциплінарного стягнення неспівмірний з тяжкістю дисциплінарного проступку, а також не враховано пом`якшуючі обставини та відсутність дисциплінарних стягнень. Відповідач подав до суду відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки відмова від виконання бойового наказу в умовах воєнного стану при проходженні служби на посаді інспектора взводу №2 роти №1 БПОП (стрілецький) є тяжким дисциплінарним проступком. Крім того, під час службового розслідування встановлено відсутність звернень позивача за медичною допомогою станом на день доведення бойового наказу, останній не перебував на амбулаторному чи стаціонарному лікуванні. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив службу у Головному управлінні Національної поліції в Чернігівській області на посаді інспектора взводу №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області. Командиром військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 центр підготовки підрозділів) 31 липня 2024 року, ОСОБА_1 видано сертифікат про проходження програми підготовки " ІНФОРМАЦІЯ_1 (для підготовки мобілізаційних ресурсів) видання 3 ТП 7-00(206)246.63" (290) навчальних годин. 14 серпня 2025 року о 12:00 год у визначеному місці доведено до відома окремим поліцейським БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області наказ ГУНП в Чернігівській області від 13 серпня 2025 року №463 о/с дск "Про відрядження за межі гарнізону до складу сил та засобів ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " угрупування військ (сил) " ІНФОРМАЦІЯ_3 " в підпорядкування командира НОМЕР_3 бригади оперативного призначення Національної гвардії України" з 15 серпня 2025 року до особливого розпорядження. Під час зачитування наказу проводилася відеофіксація та поліцейські БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області ознайомлювались із вимогами наказу під підпис. 14 серпня 2025 року до ГУНП в Чернігівській області надійшов рапорт т.в.о. командира батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , у якому зазначено, що окремі поліцейські БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області відмовилися виконувати наказ ГУНП в Чернігівській області від 13 серпня 2025 року №463 о/с дск "Про відрядження за межі гарнізону до складу сил та засобів ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " угрупування військ (сил) " ІНФОРМАЦІЯ_3 " в підпорядкування командира НОМЕР_3 бригади оперативного призначення Національної гвардії України". Наказом ГУНП в Чернігівській області від 14 серпня 2025 року №1006 за вказаним фактом призначено службове розслідування. Відповідно до копії витягу з наказу ГУНП в Чернігівській області від 14 серпня 2025 року №1281 на час проведення службового розслідування ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов`язків. 15 серпня 2025 року начальником ГУНП в Чернігівській області затверджено Висновок службового розслідування за відомостями, викладеними у рапорті т.в.о. командира БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції О. Летяги від 14 серпня 2025 року №22436-2025. Наказом ГУНП в Чернігівській області від 15 серпня 2025 року №1286 за грубе порушення службової дисципліни, недотримання вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" в частині недотримання законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, наказу керівника; ч. 1 ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію" в частині невірного служіння Українському народові, недотримання Конституції та законів України, негідного несення високого звання поліцейського та невиконання своїх службових обов`язків; п.п. 1, 4, 6, 13 ч. 3 ст. 1, ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині невиконання Присяги, наказу керівника, немужнього служіння народу України; неутримання від дій, які перешкоджають керівникові в організації дотримання службової дисципліни та підривають авторитет Національної поліції України; пп.пп. 1, 2, 8 п. 1 р. VII "Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Чернігівській області", затвердженого наказом ГУНП в Чернігівській області від 08 жовтня 2024 року №1182, в частині непорушного дотримання положень Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, вимог даного Положення та відданого служіння Українському народові, сумлінного виконання своїх обов`язків та беззастережного невиконання наказу начальника та прояв неповаги до начальника шляхом перешкоджання у підтриманні порядку і дисципліни застосовано до інспектора взводу №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0158699) дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції. Відповідно до наказу ГУНП в Чернігівській області від 15 серпня 2025 року №467 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 15 серпня 2025 року. Вважаючи протиправними оскаржувані накази позивач звернувся до суду з позовом. Приймаючи рішення про відмову в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач, погодившись проходити службу в поліції, добровільно погодився на усі ризики пов`язані з проходженням такої служби і взяв на себе зобов`язання мужньо і вправно служити народу України, але фактично на даний час взяті на себе обов`язки не виконав, водночас невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності. Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII. Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Частиною 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" передбачені обов`язки поліцейського: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Статтею 59 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України". Частиною 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VІІІ затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут). Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень. Відповідно до ст. 4 Дисциплінарного статуту наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення (ч. 1). Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень (ч. 2). Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку (ч. 3). Наказ віддається (видається), як правило, у порядку підпорядкованості. За потреби прямий керівник може віддати (видати) наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього керівника, про що він повідомляє безпосередньому керівнику підлеглого або підлеглий сам доповідає про отримання нового наказу своєму безпосередньому керівнику (ч. 4). Згідно з ст. 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика (ч. 1). За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу (ч. 2). Частиною 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Статтею 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Згідно з ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського (ч. 1). Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (ч. 2). Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (ч. 3). Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Відповідно до ч. 1 ст. 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. Статтею 18 Дисциплінарного статуту визначено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначено Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року №893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за №1355/32807 (далі - Порядок №893). Згідно з п. 1 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Відповідно до п. 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Згідно з п. 1, 2 розділу VII Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Відповідно до ст. 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського. Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості. У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Згідно з ч. 1 ст. 27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення. Як встановлено судом першої інстанції, 31 липня 2024 року Командиром Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 центр підготовки підрозділів оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_4 ") позивачу видано Сертифікат, яким засвідчено, що останній в період з 27 червня по 31 липня 2024 року пройшов підготовку за програмою " ІНФОРМАЦІЯ_1 (для підготовки мобілізаційних ресурсів) видання 3 ТП 7-00(206)246.63" (290) навчальних годин. 14 серпня 2025 року на розгляд керівництва ГУНП в Чернігівській області надійшов рапорт т.в.о. командира БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції О. Летяги № 22436-2025 за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області про те, що 14 серпня 2025 року о 12:00 грд., у визначеному місці, з урахуванням наявності маскування, за межами населеного пункту Ямпіль Сумської області, доведено до відома окремим поліцейським БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області наказ ГУНП в Чернігівській області від 13 серпня 2025 року №463 о/с дск "Про відрядження за межі гарнізону до складу сил та засобів ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " угруповання військ (сил) " ІНФОРМАЦІЯ_3 " в підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_5 ", з 15 серпня 2025 року, до особливого розпорядження. При цьому, окремі поліцейські зазначеного батальйону, зокрема і ОСОБА_1 , відмовилися виконувати цей наказ. З метою повної, об`єктивної та всебічної перевірки обставин вказаної події, за даним фактом наказом ГУНП в Чернігівській області від 14 серпня 2025 року №1006 призначено службове розслідування та наказом ГУНП в Чернігівській області від 14 серпня 2025 року №1281 та відсторонено позивача від виконання службових обов`язків. За результатами службового розслідування складено висновок від 15 серпня 2025 року, затверджений Начальником ГУНП в Чернігівській області полковником поліції І. Ващенком 15 серпня 2025 року. Зі змісту висновку службового розслідування вбачається, що відповідно до наказу МВС України від 02 серпня 2017 року №672 "Про затвердження Інструкції про службове відрядження поліцейських у межах України" (зі змінами), Закону України "Про національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року №1932-XII (далі - Закон №1932-XII), Закону України "Про національну безпеку України" 21 червня 2018 року №2469-VIII (далі - Закон №1932-XII), Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 травня 2015 року №389-VIII (далі - Закон № 389-VIII), Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX (зі змінами), Положення про Національну поліцію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року №877, на виконання бойового розпорядження Генерального штабу Збройних Сил України від 08 серпня 2025 року №18708 ОКП-КИЇВ, згідно шифротелеграми Національної поліції України від 09 серпня 2025 року №7301 дск, наказом ГУНП в Чернігівській області від 13 серпня 2025 року №463 о/с дск з 15 серпня 2025 року 113 (сто тринадцять) поліцейських БПОП (стрілецький) будуть відряджені до зони відповідальності ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " угруповання військ (сил) " ІНФОРМАЦІЯ_3 " в підпорядкування командира 4-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України, для забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України в порядку взаємодії підрозділів поліції з військовими частинами Збройних Сил України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України Збройними Силами України, представниками інших складових сектору безпеки й оборони, зокрема і старший лейтенант поліції ОСОБА_1 (0158699), інспектор взводу №1 батальйону поліції поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області. 14 серпня 2025 року о 12:00 год., у визначеному місці, з урахуванням наявності маскування, а саме: лісосмуга з густою рослинністю, за межами населеного пункту Ямпіль Сумської області, на значній відстані від державного кордону, з установкою, поряд з місцем збору автономних засобів РЕБ і РЕР, доведено до відома, окремим поліцейським БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області, зокрема і ОСОБА_1 наказ ГУНП в Чернігівській області від 13 серпня 2025 року №463 о/с дск "Про відрядження за межі гарнізону до складу сил та засобів ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " угруповання військ (сил) " ІНФОРМАЦІЯ_3 " в підпорядкування командира 4-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України" з 15 серпня 2025 року до особливого розпорядження. При цьому, окремі поліцейські зазначеного батальйону відмовилися виконувати цей наказ, зокрема і позивач. Факт доведення наказу до відома позивача та відмови від його виконання зафіксовано на службовий портативний відеореєстратор поліцейських управління Головної інспекції ГУНП в Чернігівській області. Крім цього, факт ознайомлення з наказом ГУНП в Чернігівській області від 13 серпня 2025 року №463 о/с дск підтверджується особистим підписом у відомості про ознайомлення з наказом ГУНП в Чернігівській області від 13 серпня 2025 року №463 о/с дск. Дисциплінарною комісією, із застосуванням технічних засобів фіксації, проведено огляд відеозаписів з портативного відеореєстратора поліцейських, про що складено акт перегляду відеозапису від 14 серпня 2025 року № 22693-2025. Проведеним оглядом встановлено, що під час зачитування наказу ГУНП в Чернігівській області від 13 серпня 2025 року № 463 о/с дск "Про відрядження поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області" перед поліцейськими БПОП ГУНП застосовувалась відеофіксація на портативний відеореєстратор; під час перегляду відеозаписів за допомогою додатку "КМРІауеr" встановлено: що 14 серпня 2025 року командиром БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області підполковником поліції ОСОБА_3 підпорядкованому особовому складу в кількості 45 поліцейських, було зачитано наказ ГУНП в Чернігівській області №463 ДСК від 13 серпня 2025 року. Після ознайомлення зі змістом наказу, поліцейським БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області було запропоновано вийти зі строю хто не згодний з вищевикладеним наказом. На що, зі строю вийшли всі 45 поліцейських, зокрема і позивач та який повідомив, що наказ виконати не готовий так, як піклується за своє здоров`я, за свою сім`ю та не хоче повернутись до дому інвалідом. Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 14 серпня 2025 року, останній пояснив, що наказ виконати не готовий, оскільки хвилюється про своє життя та здоров`я, погіршенням морально-психологічного стану, постійною тривогою, поганою атмосферою в підрозділі. Крім того, очікує обіцяну ротацію. Таким чином, 14 серпня 2025 року в особливо складний для держави та громадян час, зумовлений військовою агресією Російської Федерації проти України своєю бездіяльністю інспектор взводу №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , незважаючи на перебування на службі в поліції та взяття на себе зобов`язань, які висуваються до поліцейських під час здійснення ними службових функцій та в повсякденному житті, знехтував вимогами законодавства України, в порушення вимог п. 1 і 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" в частині недотримання законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, ч. 1 ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію" в частині невірного служіння Українському народові, недотримання Конституції та законів України, негідного несення високого звання поліцейського та невиконання своїх службових обов`язків; п.п. 1, 4, 6, 13 ч. 3 ст. 1, ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині невиконання Присяги, наказу керівника, немужнього служіння народу України; неутримання від дій, які перешкоджають керівникові в організації дотримання службової дисципліни та підривають авторитет Національної поліції України; пп.пп. 1, 2, 8 п. 1 р. VII "Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Чернігівській області", затвердженого наказом ГУНП в Чернігівській області від 08 жовтня 2024 року №1182, в частині непорушного дотримання положень Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, вимог даного Положення та відданого служіння Українському народові, сумлінного виконання своїх обов`язків та беззастережного невиконання наказу начальника та прояв неповаги до начальника шляхом перешкоджання у підтриманні порядку і дисципліни. Дисциплінарна комісія вважала, що вищевказана поведінка зазначеного поліцейського містить ознаки істотного дисциплінарного проступку, оскільки невиконання наказу поліцейським батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) під час дії воєнного стану, створює серйозну загрозу розлагодженості дій поліції особливого призначення які залучені до ведення бойових дій, загрозу національній безпеці та суверенітету України в цілому. У висновку службового розслідування зазначено, що обставини, що обтяжують та пом`якшують відповідальність у ході проведення службового розслідування не встановлено. За результатами службового розслідування дисциплінарна комісія запропонувала, за вчинення грубого порушення службової дисципліни до інспектора взводу №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0158699) застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції. Відповідно до ч. 8 ст. 65 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські зобов`язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади. Для виконання службових завдань поза місцем постійної служби в іншому населеному пункті та на певний строк для поліцейського передбачені службові відрядження. Особливості направлення у службові відрядження поліцейських структурних підрозділів апарату центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції та головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві, у тому числі їх територіальних (відокремлених) підрозділів (управлінь, відділів, відділень поліції), а також підприємств, закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи (підрозділи) поліції), у межах України, регулюються наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02 серпня 2017 року №672 (у редакції від 09 вересня 2024 року). Пунктом 1 Розділу ІІ Наказу №672 передбачено, що при направленні поліцейського в службове відрядження видається наказ, підписаний керівником органу (підрозділу) поліції або особою, яка виконує його обов`язки, його першим заступником або заступником відповідно до розподілу обов`язків (функціональних обов`язків). У наказі зазначаються пункт призначення (місто або міста призначення, інші населені пункти), найменування органу (підрозділу) поліції, органу військового управління, куди відряджається поліцейський, строк та мета відрядження. Отже, підставою для службового відрядження є наказ, підписаний керівником органу поліції. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Поліцейські поліції особливого призначення, які під час дії воєнного стану залучені до безпосередньої участі в бойових діях, у разі вчинення військових адміністративних або військових кримінальних правопорушень несуть відповідно адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законом. Статтею 24 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості. У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 травня 2015 року №389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Частиною 1 ст. 16 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року №1932-XII бойові дії - форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння). Статтею 2 Закону України "Про оборону України" визначено, що оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони. Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оборону України" участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи. Статтею 65 Конституції України визначено що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визначено одним з обов`язків громадян України. Під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону України "Про оборону України" шляхом безпосереднього ведення бойових дій. Так, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні введено правовий режим воєнного стану (який продовжено Указами Президента України по теперішній час), а військовому командуванню разом із МВС України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Відповідно до положень Наказу Національної поліції України від 23 лютого 2022 року №171 "Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центру Національної поліції України й ситуаційних центрів головних управлінь Національної поліції в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності" та ст. 24 Закону України "Про Національну поліцію", всі поліцейські з 24 лютого 2022 року зобов`язані були знаходитися за місцем дислокації підрозділу, в якому проходять службу, та виконувати свої безпосередні функціональні обов`язки, в тому числі, і завдання щодо захисту, пов`язаних із захистом територіальної цілісності України. Таким чином, після введення правового режиму воєнного стану поліцейські фактично усіх територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів Національної поліції України, усвідомлюючи свою високу відповідальність за виконання покладених на поліцію завдань із забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, які присягнули вірно служити Українському народові, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки, стали на захист Вітчизни та життя, здоров`я і благополуччя співвітчизників. Основні завдання, функції, права, обов`язки та порядок діяльності підрозділів поліції особливого призначення (далі - Підрозділи) головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві та міжрегіональних територіальних органів (далі - Територіальний орган) визначено Положенням про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 04 грудня 2017 року №987, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2017 року за №1565/31433 (далі - Положення № 987). Згідно з розділом II Положення №987 відповідно до своїх функціональних повноважень Підрозділи виконують такі завдання: запобігання, виявлення та припинення адміністративних і кримінальних правопорушень; забезпечення публічної безпеки і порядку під час проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій та інших масових заходів; забезпечення безпеки взятих під захист осіб, членів їх сімей, охорона адміністративних, державних будівель та інших об`єктів на підставах та в порядку, визначених законодавством України; участь в антитерористичних операціях, що проводяться відповідно до Закону України "Про боротьбу з тероризмом". Відповідно до п. 3 розділу І Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, затвердженого наказом ГУНП в Чернігівській області від 08 жовтня 2024 року №1182 (далі - Положення №1182) у своїй діяльності БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області керується Конституцією України, Кримінальним кодексом України та Кримінально-процесуальним кодексом України, Законами України "Про Національну поліцію", "Про боротьбу з тероризмом", "Про оборону України", "Про національну безпеку України", "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами), "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві", іншими законами України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, які регулюють діяльність Національної поліції України, а також цим Положенням. Згідно з п. 4 розділу І Положення № 1182 у разі залучення БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області до виконання бойових (спеціальних) завдань та безпосередньо бере участь у бойових діях або забезпечує здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, а також при залученні до складу органів військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповування військ (включно) (у тому числі поза районами ведення бойових дій поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області у своїй діяльності керується методичними рекомендаціями для підрозділів Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України. Пунктами 4-6 розділу II Положення №1182 визначено, що відповідно до своїх функціональних повноважень БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області виконує завдання з участі в антитерористичних операціях, що проводяться відповідно до Закону України "Про боротьбу з тероризмом", "Про оборону України", виконання бойових (спеціальних) завдань та безпосередньо бере участь у бойових діях або забезпечує здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, а також при залученні до складу органів військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповування військ (включно) (у тому числі поза районами ведення бойових дій поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) та бере участь в обороні України, виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час дії воєнного стану на всій території України або в окремій її місцевості та 60 днів після цього. Згідно з пп.пп. 1-3, 6, 8, 10 п. 1 розділу VII Положення №1182 поліцейські БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області зобов`язані: 1) неухильно виконувати завдання з оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також свято і непорушно дотримуватися положень Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, вимог даного Положення та віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати свої обов`язки; 2) бути хоробрими, ініціативними, дисциплінованими та беззастережно виконувати накази, доручення та розпорядження командирів (начальників); 3) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог законодавства України, посадових (функціональних) обов`язків, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України та актів Національної поліції України організаційно-розпорядчого характеру; 6) поважати бойові та поліцейські традиції, допомагати іншим поліцейським, .які перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, не допускати порушень, пов`язаних із дискримінацією за ознакою статі, сексуальним-домаганням, насильством за ознакою статі, правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості; 8) виявляти повагу до командирів (начальників ) і старших за спеціальним званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; 10) сумлінно виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Колегія суддів звертає увагу, що вказаними вище нормативно-правовими актами визначено спеціальний режим роботи органів поліції, у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України та в умовах воєнного стану. Особа, яка заступає на службу до органів поліції, бере на себе зобов`язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема, в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати і розуміти специфіку проходження служби в поліції, яка зумовлює підвищені вимоги до кожного поліцейського, якими він не може нехтувати за жодних обставин. Наказом Міністерства внутрішніх справ від 09 листопада 2016 року №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських, які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Пунктом 1 Розділу ІІ Правил № 1179 передбачено, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку. В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейських підрозділів поліції особливого призначення в умовах воєнного стану, що пов`язано з їх особливою підготовкою та статусом, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. Отже, поліцейські, в силу своїх службових обов`язків, зобов`язані не допускати вчинків, які можуть зганьбити звання працівника поліції або підірвати авторитет поліції, не допускати виникнення ситуацій, коли у суспільства може виникнути уявлення про протиправний характер діяльності конкретного поліцейського та поліції в цілому. Згідно з ч. 1 ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію" особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки". Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності. Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 04 грудня 2025 року у справі № 320/7991/23. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив про те, що не відмовлявся від виконання наказу, а лише зазначив, що на даний час не готовий його виконувати через наявні об`єктивні причини, зокрема хронічними хворобами, які мають стійкий характер та об`єктивно унеможливлювали виконання службових обов`язків в умовах передбачених відрядженням. На підтвердження зазначених обставин позивачем до апеляційної скарги надано консультативний висновок КНП "Новгород-Сіверської ЦМЛ" ім. І.В. Буяльського від 05 грудня 2025 року. Крім того, позивачем до позовної заяви також надавалась виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 11 вересня 2025 року. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що будь-яких доказів, що позивач до оголошення наказу від 13 серпня 2025 року № 463 о/с дск "Про відрядження поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області" звертався із рапортами до відповідача та надавав підтверджуючі документи, які б свідчили про його незадовільний стан здоров`я в матеріалах справи відсутні. Колегія суддів звертає увагу, що до доведення наказу про відрядження позивач виконував бойові завдання на території Чернігівської та Сумської областей та не повідомляв командуванню підрозділу про погіршення стану свого здоров`я та необхідність лікування. На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що подальше перебування позивача на посаді поліцейського, який продемонстрував неготовність виконати критично важливий наказ, негативно впливає на можливість належного виконання ним майбутніх посадових обов`язків, особливо тих, що стосуються оперативних дій та виконання наказів керівництва. Це також прямо шкодить роботі органу (підрозділу) поліції, підриваючи основи дисципліни та взаємодії, які є життєво важливими для ефективного функціонування поліції, особливо в умовах підвищеної небезпеки або виконання бойових завдань. Щодо доводів апелянта про те, що в ході службового розслідування не було повно та всебічно досліджена обставин невиконання наказу, що ставить під сумнів правомірність висновків, на підставі яких прийнято наказ про його звільнення, оскільки 14 серпня 2025 року о 12:00 год. було зачитано наказ, від виконання якого поліцейські відмовилися, а 15 серпня 2025 року видано наказ про звільнення за наслідками проведення службового розслідування, яке тривало 1 день. Розділом V Дисциплінарного статуту визначено особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану. Згідно з ч. 1 ст. 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження (ч. 1). Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів (ч. 3). Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 26 Дисциплінарного статуту за результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Колегія суддів звертає увагу, що службове розслідування проведено з дотриманням вимог Дисциплінарного статуту, з урахуванням особливостей проведення службового розслідування в період дії воєнного стану. Крім того відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 23 квітня 2020 року у справі №813/1790/18, порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення. Певні дефекти адміністративного акту можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акту (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі). Отже саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акту адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості. Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення". Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10 лютого 2022 року у справі № 580/4215/19. Щодо доводів апелянта про непропорційність дисциплінарного стягнення з тяжкістю проступку та застосування до нього найбільш суворого заходу дисциплінарної відповідальності враховуючи відсутність діючих стягнень, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Як зазначено вище, відповідно до ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до службових обов`язків. Звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами. Згідно усталеної практики Верховного Суду, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі №806/647/15, від 28 жовтня 2021 року у справі №520/1578/2020, від 09 лютого 2022 року у справі №160/12290/20, від 23 листопада 2023 року у справі №420/14443/22, від 29 жовтня 2025 року у справі №420/36768/23). Отже, повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення є дискреційними, а тому посилання апелянта на очевидну неспівмірність встановлених порушень з видом дисциплінарної відповідальності є безпідставним. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач під час прийняття оскаржуваних наказів від 15 серпня 2025 року №1286 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача у вигляді звільнення зі служби в поліції, та від 15 серпня 2025 року №467 о/с, з урахуванням наказу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 21 серпня 2025 року "По особовому складу" №497 о/с про внесення змін, в частині звільнення позивача зі служби в поліції, згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а тому позовні вимоги щодо визнання їх протиправними та скасування задоволенню не підлягають. Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Головуючий суддя Н.М. Єгорова Судді Є.О. Сорочко Є.В. Чаку Повне рішення складено "22" квітня 2026 року.