Постанова 4855 № 580/4746/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/4746/20 Суддя (судді) першої інстанції: О.А. Рідзель ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 квітня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б., суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т., секретаря Ткаченка В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказа, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року, - В С Т А Н О В И В: У жовтні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся у суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - відповідач, ГУНП в Черкаській області) про визнання протиправним та скасування наказа про застосування дисциплінарного стягнення. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що під час проведення та оформлення результатів службового розслідування відповідачем порушено вимоги чинного законодавства. Зокрема, висновок службового розслідування не містить пояснення безпосереднього керівника щодо обставин справи та відомостей, що характеризують позивача, а також про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень. Дата підписання висновку службового розслідування одним із членів комісії значиться 06 грудня 2019 року, що свідчить про його підписання за два місяці до початку розслідування. Не обґрунтовано застосування такого виду дисциплінарного стягнення, як догана. Крім того, спірний наказ був прийнятий відповідачем під час перебування позивача на лікарняному. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне з`ясування всіх обставин у справі, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що пояснення щодо дисциплінарного проступка, за вчинення якого його притягнуто до відповідальності, у нього не відбирались, від надання таких пояснень він не відмовлявся, з матеріалами дисциплінарної справи ознайомлений не був. Також матеріали дисциплінарного провадження не містять доказів направлення на його адресу виклику про надання письмових пояснень. Наведене, на переконання позивача, свідчить про порушення його права на захист. Також дисциплінарне стягнення застосовано у період перебування на лікарняному. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з таких підстав. Судом установлено, що позивач перебував на службі в органах внутрішніх справ з 19 липня 2007 року. Наказом від 01 серпня 2019 року позивача призначено на посаду начальника Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області. 21 січня 2020 року мобільною групою з числа працівників УОАЗОР ГУНП в Черкаській області здійснено перевірку службової діяльності Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області з питань дотримання обліково-реєстраційної дисципліни. За результатами такої перевірки на ім`я начальника ГУ НП в Черкаській області 31 січня 2020 року надійшла доповідна записка заступника начальника інспекторського відділу УОАЗОР ГУНП в Черкаській області про порушення службової дисципліни працівниками Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області. На підставі зазначеної записки наказом начальника ГУ НП в Черкаській області від 07 лютого 2020 року призначено службове розслідування, для проведення якого створено дисциплінарну комісію. За результатами службового розслідування дисциплінарною комісією складно висновок, яким зафіксовано допущення позивачем порушень вимог пункта 2 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункта 3 розділа IV Порядка ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ від 08 лютого 2019 року №100 та запропоновано притягнуто його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. Зазначений висновок затверджений начальником ГУ НП в Черкаській області 07 березня 2020 року та став підставою для видання ним 24 березня 2020 року наказа №771, пунктом 8 якого позивачу оголошено догану. Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся у суд даним позовом. Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції, враховуючи встановлені обставини та оцінюючи дії, що ставляться в провину позивачу, дійшов висновку про обґрунтованість дій відповідача щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності та обраного виду стягнення у вигляді догани. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських та порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №580-VIII). Згідно з пунктами 1 та 2 частини 1 статті 18 цього Закону поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, а також професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Відповідно до частини 2 статті 19 Закону України №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Частиною 2 цієї правової норми встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Дисциплінарний статут Національної поліції України затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут). Цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Згідно з частиною 1 статті 1 Дисциплінарного статута службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Відповідно до частини 3 цієї правової норми службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України №580-VIII, зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння. Відповідно до частини 1 статті 11 Дисциплінарного статута за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Статтею 12 Дисциплінарного статута встановлено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Згідно з частиною 1 статті 13 цього Статута дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Частиною 3 цієї правової норми встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Згідно приписів статті 14 Дисциплінарного статута, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07 листопада 2018 року затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893). Відповідно до пункта 1 розділа ІІ цього Порядка, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Відповідно до статті 18 Дисциплінарного статуту, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії та іншими особами, присутніми під час відмови. У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії. Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення. Поліцейський, який з поважних причин не може прибути для надання пояснень, зобов`язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів. Якщо поліцейський, викликаний для надання пояснень у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень. Аналогічні права поліцейського визначені пунктом 4 розділа ІV Порядку №

893. Положеннями статті 19 Дисциплінарного статута закріплено, що у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. З аналізу положень вищезазначених правових норм слідує, що дисциплінарне стягнення може бути накладено лише у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступка та вини поліцейського та застосоване не пізніше шести місяців з дня вчинення проступка, а обраний вид стягнення має бути співмірним з дисциплінарним проступком, тобто враховувати його тяжкість та вину поліцейського, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до служби. Поряд з цим, обов`язковою умовою для застосування дисциплінарного стягнення є забезпечення дотримання гарантованого Дисциплінарним статутом права поліцейського на участь у процесі з`ясування обставин вчинення дисциплінарного проступка та визначення виду стягнення, зокрема, права на надання пояснень, документів і матеріалів, ознайомлення з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, подання скарг на дії осіб, які проводять службове розслідування, клопотань про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи та інше. Під час розгляд справи колегією суддів встановлено, що надані відповідачем матеріали не відповідають вимогам закону щодо оформлення дисциплінарної справи, зокрема у ній відсутні пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження. В матеріалах справи відсутні докази про те, що позивачу взагалі було відомо про ініціювання дисциплінарного провадження щодо нього, пояснення в рамках дисциплінарного провадження дисциплінарна комісія не вимагала, що позбавило позивача права надати пояснення, заявити клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам, закріпленим у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню. При цьому, судовою колегією враховується, що згідно пункта 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до пункта 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Приписи частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Керуючись статтями 33, 34, 134, 139, 243, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року скасувати. Позов ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 24 березня 2020 року №771 в частині притягнення начальника Золотоніського відділа поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Я.Б. Глущенко Судді О.Є. Пилипенко Л.Т. Черпіцька (Повний текст постанови складений 14 квітня 2021 року.)