Постанова Харківський апеляційний суд № 645/4276/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 645/4276/23 Головуючий суддя І інстанції Шарко О. П. Провадження № 33/818/6/26 Суддя доповідач Грошева О.Ю. Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 квітня 2026 року м.Харків суддя Харківського апеляційного суду Грошева О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Масюк Г.С. на постанову судді Фрунзенського районного суду м.Харкова від 27 вересня 2023 року стосовно ОСОБА_1 , - у с т а н о в и в: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця ЗСУ ВЧ НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддано його адміністративному стягненню у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Постановою встановлено, що ОСОБА_1 , 2023 року, о 02 год. 16 хв., в районі будинку 220 по пр-ту Героїв Харкова, у м.Харкові, керував автомобілем «Ford Scorpio», державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка не відповідає обстановці, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження на стан наркотичного сп`яніння, у встановленому законом порядку, в присутності двох свідків в закладі охорони здоров`я КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» відмовився під відеофіксацію. Своїми дій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. В своїй апеляційній скарзі апелянт просить оскаржувану постанову скасувати, та закрити адміністративне провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та врахувати стан крайньої необхідності в частині відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Свої вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом в матеріалах справи немає. Вказує, що згідно відеозапису ОСОБА_1 погодився на проходження огляду в закладі охорони здоров`я, проте повідомив поліцейських, що він є віськовослужбовцем та о 7 годині ранку йому потрібно бути в місті Куп`янськ для відправлення на бойове завдання, а тому в разі, якщо поліцейські забезпечать щоб він о 7 ранку встиг у місто Куп`янськ, він готовий пройти огляд. Фактично перед ОСОБА_1 був вибір, або пройти огляд та не встигнути, або відмовитись та прибути вчасно. Проте, це було б невиконанням наказу у воєнний час. Вважає, що ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності. Також незрозуміло, які саме ознаки наркотичного сп`яніння побачив працівник поліції, ОСОБА_1 подолав приблизно 500 км з міста Києва, за кермом, а тому об`єктивно це підтверджує певні ознаки його втомленого вигляду. Крім того, ОСОБА_1 є військовослужбовцем, проте представник ВСП прибув на місце лише після складення відповідного протоколу. Наголошує на тому, що відеофіксація не є безперервною, свідки не залучались. ОСОБА_1 від керування транспортного засобу відсторонений не був. В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник не з`явились, були повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином. Жодних клопотань на адресу суду апеляційної інстанції не надходило. В телефонній розмові захисник повідомила, що приймати участь у судовому засіданні не зможе, будь яких клопотань не заявила. Відповідно до статті 268 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, не є обов`язковою, тому суд уважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Згідно вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні. Як вбачається з матеріалів справи, суд не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху. З огляду на матеріали справи, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини, передбаченні ст. 280 КУпАП, щодо вчинення правопорушення і вини ОСОБА_1 , та прийняв постанову у відповідності з вимогами ст. ст. 283, 284 КУпАП на підставі наявних у справі та досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст. ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду. Протокол про адміністративне правопорушення (а. с. 1) відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи, що його складала в порядку передбаченому чинним законодавством не оскаржувалися. Згідно вимог ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається не дійсним. В протоколі про адміністративне правопорушення (а. с. 1) працівником поліції зазначено, що ОСОБА_1 , 2023 року, о 02 год. 16 хв., в районі будинку 220 по пр-ту Героїв Харкова, у м.Харкові, керував автомобілем «Ford Scorpio», державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка не відповідає обстановці, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження на стан наркотичного сп`яніння, у встановленому законом порядку, в присутності двох свідків в закладі охорони здоров`я КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» відмовився під відеофіксацію. Своїми дій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ`єктивне ставлення в частині саме складання протоколу про адміністративне правопорушення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 чи його захисник до суду не надали. Апеляційний суд вважає, що обставини правопорушення об`єктивно підтверджуються сукупністю зібраних по справі матеріалів. Відповідно до п. 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена наказом МВС України від 09.11.2015 року № 1452/735 - «водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я» У справі міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення наркотичного сп`яніння. Таким чином поліцейський діяв в межах закону. З відеозапису з нагрудних камер поліцейських чітко вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не заперечував цей факт, відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку. Про обставини крайньої необхідності ОСОБА_1 не повідомляв, лише зазначив що прямує в зону ведення бойових дій, проте водій не послався на наказ командира чи будь які інші обставини, які б могли підтвердити обставини крайньої необхідності. Захисник посилається в своїй апеляційній скарзі на те, що обставини крайньої необхідності мали місце, проте жодних доказів, які б підтверджували вказані обставини сторона захисту не надала. Протокол про адміністративне правопорушення та відеозаписи з нагрудних камер поліцейських не містять розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, а тому вірно покладено ці дані судом в основу прийнятого рішення. Обставини правопорушення об`єктивно підтверджуються сукупністю зібраних по справі матеріалів. Що стосується посилання апелянта на те, що доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом немає, то такі доводи не знайшли свого підтвердження, оскільки відеозапис свідчить про протилежне. Решта доводів захисника апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують та є формальними. Крім того, апеляційний суд наголошує, ціль накладення будь якого стягнення, полягає у вихованні громадян та у запобіганні вчиненню ними нових правопорушень. Правила дорожнього руху забезпечують безпеку громадян і їх порушення може призвести до тяжких наслідків. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що впливатимуть зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцією факту (рішення ЄСПЛ, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишить місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1987 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25). В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини. За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Вид адміністративного стягнення ОСОБА_1 суддею призначений з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, в межах строку передбаченого ст. 38 КУпАП та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Безумовних підстав для скасування постанови суду першої інстанції не встановлено. Cуд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова є належним чином вмотивованою та обґрунтованою і скасуванню за доводами апеляційної скарги не підлягає На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Масюк Г.С. залишити без задоволення. Постанову судді Фрунзенського районного суду м.Харкова від 27 вересня 2023 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.Ю. Грошева