Постанова Харківський апеляційний суд № 641/6961/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 641/6961/23 Головуючий суддя І інстанції Курганникова О. А. Провадження № 33/818/180/24 Суддя доповідач Грошева О.Ю. Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 січня 2024 року м.Харків суддя Харківського апеляційного суду Грошева О.Ю., захисника - Савченка В.А., представника потерпілої Біленького Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Савченка В.А. на постанову судді Комінтернівського районного суду міста Харкова від 20 листопада 2023 року стосовно ОСОБА_1 , - у с т а н о в и в: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та притягнено до адміністративної відповідальності, застосувавши адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень. Постановою встановлено, що ОСОБА_1 17.10.2023 року об 11-40 годині знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї дружини домашнє насильство, фізичного та психологічного характеру, а саме висловлювався на адресу своєї дружини ОСОБА_2 нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою . В своїй апеляційній скарзі апелянт просить оскаржувану постанову скасувати та постановити нове судове рішення, яким провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП Свої вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що об`єктивну сторону цього правопорушення складають певні дії та причинний зв`язок між ними. Під домашнім насильством, умисним вчиненням діянь психологічного та фізичного характеру, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, розуміють не лише словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, а і інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Тобто, у справах про домашнє насильство доказуванню підлягає не лише Факт вчинення відповідних дій (бездіяльності) особи, а й наслідки, які в результаті таких дій (бездіяльності) були заподіяні постраждалій особі (або існувала реальна можливість їх настання). Як дослівно вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ВАВ №745017 від 17.10.2023р. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство щодо своєї дружини ОСОБА_2 фізичного та психічного характеру, а саме: висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою. Однак, жодних відомостей про те, в чому саме виразилося фізичне та психологічне насильство та які наслідки воно спричинило у оскаржуваному судовому рішенні та протоколі не наведено, а лише мається констатація абстрактного Факту вчинення домашнього насильства. Втім, встановлення та зазначення таких даних є прямим обов`язком органу, який склав протокол відповідно до вимог ч. 1 ст.256 КУпАП, так як правова норма ст.173-2 КУпАП є бланкетною. Такий формальний та спрощений підхід при складенні протоколу є абсолютно неприпустимим, а обвинувачення слід визнавати неконкретним, таким, що порушує право особи на захист. Крім того, саме по собі висловлення нецензурної лайки, автоматично не утворює собою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП, окрім як, ці дії неминуче мають потягнути за собою наслідки, а саме: завдання чи можливість завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Проте у даному випадку наявність наслідків дій ОСОБА_1 у виді спричинення шкоди психічному здоров`ю його дружині, хоча й відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, втім, їх зміст не розкрито, а тим більше не доведено за стандартом поза розумним сумнівом, а відтак, ці доводи ґрунтуються на припущеннях, що прямо суперечить ст.62 Конституції України. Також зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення, в частині викладенні фабули адміністративного правопорушення, взагалі є нерозбірливий та незрозумілий. В судовому засіданні 20.11.2023р., під час оголошення обставин справи, а також під час дослідження доказів ні суд, ні учасники процесу не змогли прочитати текст зазначений в протоколі. Матеріали справи не містять об`єктивних належних доказів, які б доводили зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення. Копія листа відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Харківській області з якого вбачається, що після встановлення ОСОБА_1 термінового заборонного припису серії АА №133589, 24.10.2023 року потерпілою ОСОБА_2 було викликано поліцію з приводу вчинення останнім психологічного насильства, взагалі не зрозуміло, як даний документ підтверджує вину ОСОБА_1 та взагалі може свідчити про будь-які події, які відбулися 17.10.2023р. Відеозапис наявний в матеріалах справи, не відображає жодних подій, які описані в фабулі «обвинувачення» в протоколі про адміністративне правопорушення. З відеофайлу взагалі не вбачається, щоб ОСОБА_1 спілкувався зі своєю дружиною, більше того лаявся нецензурною лексикою в її адресу, погрожував фізичною розправою тощо. Самі письмові пояснення заявниці є малоінформативними, лише підтверджують факт побутової сімейної сварки. Таким чином матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу, який би об`єктивно свідчив по-перше, про вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, по-друге, про наявність негативних наслідків у потерпілої (об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення), по- третє, про наявність самого факту, події адміністративного правопорушення. Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку захисника ОСОБА_2 адвоката Савченка В.А., який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку представника потерпілого, який заперечував проти апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Частина 1 ст. 173-2 КУпАП визначає, що вчинення насильства в сім`ї, - умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений. Частина 2 даної статті передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті. Суд першої інстанції, з огляду на матеріали справи, дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Відповідно до Закону України "Про попередження насильства в сім`ї" насильство в сім`ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім`ї стосовно іншого члена сім`ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім`ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю. Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року визначає, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству. Згідно ст. 3 Закону дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: подружжя; колишнє подружжя; мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти); та ін. Нормами наведеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Фізичним насильством є форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру. Факт правопорушення і вина ОСОБА_1 підтверджується, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №745017 від 17.10.2023, заявою ОСОБА_2 від 17.10.2023, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 17.10.2023, формами оцінки ризиків вчинення домашнього насильства та терміновим заборонним приписам серії АА №133589, відеозаписом з нагрудної камери. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 17.10.2023 року об 11-40 годині знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї дружини домашнє насильство, фізичного та психологічного характеру а саме висловлювався на адресу своєї дружини ОСОБА_2 нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою. В суді першої інстанції потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 17.10.2023 року ОСОБА_1 зранку приїхав до її місця мешкання, де вона мешкає разом з двома дітьми. Вона йому відчинила двері для того щоб ОСОБА_1 побачився з дитиною. Відкривши двері, останній почав сварку, під час якої ображав її нецензурною лайкою, погрожував облити обличчя кислотою, вирвати волосся, при цьому штовхав її та хапав за руки. Вважавши, що дії з боку ОСОБА_1 будуть реалізовані вона викликала поліцію. Аналогічні відомості потерпіла надала в своїх поясненнях працівникам поліції. Крім того, в суді першої інстанції потерпіла додатково пояснила, що з боку ОСОБА_1 такі дії відносно неї вчиняються систематично, незважаючи на тимчасово заборонений припис, продовжує з`являтися до неї додому та погрожувати фізичною розправою. Дійсно з листа копії листа відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Харківській області вбачається, що після встановлення ОСОБА_1 термінового заборонного припису серії АА №133589, 24.10.2023 року потерпілою ОСОБА_2 було викликано поліцію з приводу вчинення останнім психологічного насильства. Таким чином потерпіла надала пояснення, які є логічними та послідовними, повністю відповідають матеріалам справи та зібраним доказам у справі. З відеозапису з нагрудних камер вбачається, що за викликом на адресу мешкання потерпілої прибули поліцейські, біля квартири знаходився ОСОБА_1 , поводив себе агресивно, на адресу поліцейського висловлювався нецензурною лайкою, стверджував, що працівникам поліції не треба втручатись в сімейні справи. Після вказаних подій, квартиру відчинила потерпіла, зазначила, що її чоловік систематично вчиняє домашнє насильство, погрожує, а в цей день, він погрожував їй фізичною розправою, застосовував фізичну силу, стискав її руки до посиніння, наніс декілька ударів по нозі. Також потерпіла зазначила, що втомилась боятися і тому визвала поліцію, при цьому зазначила, що не заперечує проти того, щоб її чоловік бачився з дитиною, забирав її до себе на ніч. Через деякий час, з відео вбачається, було складено терміновий заборонний припис серії АА №133589, згідно якого на строк 10 діб з 17 жовтня 2023 року до 27 жовтня 2023 року встановлено заборону на вхід та перебування в місці проживання потерпілої та заборона контактувати з нею, роз`яснено відповідальність за порушення припису. Таким чином, з вказаного вбачається беззаперечне виконання працівників поліції вимог закону. При цьому апелянт стверджує про те, що поліцейські безпідставно склали протокол про адміністративне правопорушення, при цьому текст в протоколі прочитати неможливо Апеляційний суд зазначає, що даних щодо оскарження дій співробітників поліції до суду не надано, матеріали справи їх також не містять. Протокол про адміністративне правопорушення складений у відповідності до норм закону. Невідповідностей складеного протоколу вимогам чинного законодавства, які б потягли безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено. Доказів, які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, а матеріали справи таких доказів також не містять. Що стосується посилання захисника на начебто відсутність у протоколі та у судовому рішенні відомостей про те в чому саме виразилось домашнє насильство та до яких наслідків це призвело, зазначаю наступне. Законодавець ч.1 ст. 173-2 КУпАП зазначив, що вчинення насильства в сім`ї, - це умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Таким чином, з вказаної норми вбачається що наслідки дій особи, яка вчиняє домашнє насильство, можуть настати або настають. Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що внаслідок стиснення руки, або внаслідок нанесення удару по нозі може бути завдана шкода фізичному здоров`ю, як і внаслідок погроз, нецензурної лайки може настати шкода психічному здоров`ю. А тому не зазначення вказаних ознак в протоколі, жодним чином не ставить під сумнів наявність відповідного складу адміністративного правопорушення, оскільки в даній конкретній ситуації ці обставини є очевидними і розширеному тлумаченню не підлягають. Не погоджується суд апеляційної інстанції і з позицією сторони захисту про зайве дослідження судом першої інстанції листа відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Харківській області згідно якого після встановлення ОСОБА_1 термінового заборонного припису серії АА №133589, 24.10.2023 року потерпілою ОСОБА_2 було викликано поліцію з приводу вчинення останнім психологічного насильства. Вказаний лист має суттєве значення, оскільки по перше підтверджує правдивість показань потерпілої, а по друге такі відомості свідчать про постійні проблеми в сім`ї і відповідно такі обставини вимагають ретельного вивчення та підвищеної уваги з боку правоохоронних органів та суду. Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами апеляційної скарги не підлягає. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Савченка В.А. залишити без задоволення. Постанову судді Комінтернівського районного суду міста Харкова від 20 листопада 2023 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.Ю. Грошева