Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 766/1556/26

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 766/1556/26 Головуючий першої інстанції: Майдан С.І. Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса Повний текст судового рішення складений 12.02.2026 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Дегтярьової С.В., Яковлєва О.В., за участю секретаря Зелінської Д.Р., представника позивача Чаук А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 12 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області до ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України, - В С Т А Н О В И В: 11.02.2026 Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення примусового видворення з України, строком на 6 місяців, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України. В обґрунтування позовних вимог міграційний орган зазначає, що відповідачка на території України знаходиться незаконно, ухиляється від виконання рішення про її примусове повернення, а тому підлягає затриманню з метою примусового видворення з України. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 12.02.2026 позов задоволений, оскільки відповідачка ухиляється від виконання в установлений строк без поважних причин рішення про примусове видворення за межі України. Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, тому просить рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову. Апелянтка посилається на відсутність фактів, які б свідчили про ухилення від виконання рішення про примусове повернення до країни походження. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню. Судом встановлено, що громадянка російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибула на територію України 14.02.2022, на підставі закордонного паспорту № НОМЕР_1 через КПП «Нові Яроловичі». 16.09.2024 працівниками Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області виявлено громадянку російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка порушила правила перебування іноземців в Україні, а саме перебування без документів на право проживання на території України. /а.с.35/ Рішенням Корабельного відділу у м. Херсоні Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області від 16.09.2024 №6511130100016541 вирішено примусово повернути з України громадянку російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язано її покинути територію України у термін до 15.10.2024. Вищезазначене рішення отримано відповідачем 16.09.2024. /а.с.37-40/ 10.02.2026 працівниками Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області виявлено громадянку російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка порушила правила перебування іноземців в Україні, а саме перебування без документів на право проживання на території України. /а.с.41-42/ Постановою Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області від 10.02.2026 серії ПН МХС №001766 накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400грн. за порушення правил перебування іноземців в Україні, а саме перебування без документів на право проживання на території України. /а.с.45-46/ Рішенням Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області від 10.02.2026 №6512100100000691 вирішено примусово видворити з України громадянку російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вищезазначене рішення отримано відповідачем 10.02.2026. /а.с.50-55/ Зважаючи на ухилення громадянки російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від виконання рішення про примусове видворення, у визначений термін, міграційний орган звернувся до суду з даним позовом. Перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, при вирішенні справи, дійшов до обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог виходячи з наступного. Відповідно до ст.3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Так, Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011р. №3773-VI (надалі Закон України №3773-VI) визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України. Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону України №3773-VI іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав. Пункт 16 ч.1 ст.1 Закону України №3773-VI визначає, що паспортний документ іноземця - документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в`їзд або виїзд з держави і визнається Україною. Відповідно до п.27 ч.1 ст.1 Закону України №3773-VI пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, - державна установа, призначена для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства: стосовно яких судом прийнято рішення про примусове видворення; стосовно яких судом прийнято рішення про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, у тому числі прийнятих відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; затриманих центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальними органами та підрозділами на строки та в порядку, передбачені законодавством України; затриманих за рішенням суду до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні. Згідно ч.1 ст.26 Закону України №3773-VI іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення. Іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення (ч.5 ст.26 Закону України №3773-VI) Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України №3773-VI центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави. Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців (ч.4 ст.30 Закону України №3773-VI). Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства врегульовані ст.289 КАС України. Відповідно до п.1 ч.1 вказаної статті за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України. Згідно ч.11 ст.289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців. Здійснивши аналіз зазначених правових норм, можна дійти висновків, що за наявності певних обставин, як це передбачає ч.1 ст.289 КАС України, до іноземця може бути застосовано такі заходи як, зокрема затримання з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України (п.1 ч.1 вказаної статті). Водночас, слід зазначити, що положення наведеної норми передбачають як затримання з метою ідентифікації, або затримання з метою забезпечення видворення за межі території України, або ж затримання з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України тощо. Позивач, звертаючись до суду першої інстанції обрав спосіб реалізації адміністративної дієздатності у формі затримання громадянки російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення примусового видворення з України, строком на 6 місяців, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України. За такого предмету позову, позивач повинен довести наявність підстав, які підтверджували б необхідність застосування саме такого способу реалізації повноважень в міграційній сфері, а саме наявність фактів ухилення громадянки російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від виконання рішення про її примусове видворення тощо. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Корабельного відділу у м. Херсоні Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області від 16.09.2024 №6511130100016541 вирішено примусово повернути з України громадянку російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язано її покинути територію України у термін до 15.10.2024. Вищезазначене рішення отримано відповідачем 16.09.2024. /а.с.37-40/ 10.02.2026 працівниками Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області виявлено громадянку російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка порушила правила перебування іноземців в Україні, а саме перебування без документів на право проживання на території України. /а.с.41-42/ Постановою Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області від 10.02.2026 серії ПН МХС №001766 накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400грн. за порушення правил перебування іноземців в Україні, а саме перебування без документів на право проживання на території України. /а.с.45-46/ Разом з тим, станом на момент подання позовної заяви відповідачка не покинула територію України. Виходячи із встановлених обставин даної справи, враховуючи, що відповідачка на території України перебуває незаконно та ухиляється від виконання рішення про примусове повернення, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявность підстав для задоволення позову шляхом затримання громадянина громадянки російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення примусового видворення з України, строком на 6 місяців, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України. За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст.289, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 12 лютого 2026 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач А.В. Крусян Судді С.В. Дегтярьова О.В. Яковлєв