Постанова 4852 № 160/11889/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 22 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/11889/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року в адміністративній справі №160/11889/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА» до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправної та скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА» (далі позивач, ТОВ «ОМЕГА») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві (далі відповідач, ГУ Держпродспоживслужби), в якому просило: визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про накладення штрафу №17/4833 від 03.04.2025. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року задоволено позовні вимоги, а саме суд: Визнав протиправною та скасував постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про накладення штрафу №17/4833 від 03.04.2025 року. Стягнув з Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві (03151, м. Київ, вул. Волинська, 12, код ЄДРПОУ 40414833) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» (49041, м. Дніпро, вул. Панікахи, 15, код ЄДРПОУ 30982361) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок). Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове яким відмовити в задоволені позовних вимог. В обґрунтування скарги зазначено, що 29.01.2025 до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві надійшло звернення громадянина ОСОБА_1 щодо можливого порушення ТОВ «ОМЕГА» вимог законодавства про харчові продукти. На підставі п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року №303 (із змінами) «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», п.2 Переліку підстав для здійснення позапланових заходів державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин на період воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03.01.2023 №5 (із змінами), звернення гр. Кравчука С. - Головним управління було підготовлено Наказ на проведення позапланового заходу від 10.03.2025 року №480 та Направлення від 11.03.2025 №65-480. Органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів є Держпродспоживслужба. Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів є Мінагрополітики. У Перехідних положеннях Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» від 18 травня 2017 року № 2042-VIII вказано, що для здійснення позапланових заходів у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного контролю, тобто Мінагрополітики, не потрібне. У Відповідача відсутні законні підстави для застосування при здійсненні ним контрольно-наглядових функцій у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів отримувати погодження центрального органу виконавчої влади, що формує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, тобто Мінагрополітики. Скаржник посилається на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року у справі № 640/6735/19. Держпродспоживслужба (її територіальні органи) протягом періоду воєнного стану вправі здійснювати позапланові заходи державного контролю за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави. При цьому достатньою підставою вважати, що така загроза наявна, є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, до якого, можуть додаватися (у разі наявності) документи чи їх копії, що підтверджують такі порушення. Підставою для здійснення щодо Позивача позапланового заходу слугувало звернення гр. ОСОБА_2 . Дана підстава є цілком достатньою для проведення перевірки щодо оператора ринку. Отже, у Головного управління відсутній обов`язок перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) пред`являти уповноваженій особі оператора ринку, крім документів, передбачених Законом №2042, додатком копію погодження центрального органу виконавчої влади, що формує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю). Погодження Мінагрополітики для проведення Головним управлінням позапланового заходу відносно ТОВ «ОМЕГА» не потрібно в силу Перехідних положень Закону №2042 та п. 2 Наказу №5. Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» є спеціальним по відношенню до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», тому його норми застосовуються першочергово, а норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підлягають застосуванню в частині, що не суперечить вимогам Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин». Позивач не оскаржує Наказ про проведення позапланового заходу від 10.03.2025 №480, як не оскаржує і дії відповідача з його проведення. Визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи оскарження дій суб`єкта владних повноважень є окремою позовною вимогою, за яку сплачується судовий збір. Крім того, посадові особи відповідача були допущені до проведення перевірки, а представник позивача був присутній при її проведенні. Також представником позивача підписувалися документи, що складалися під час перевірки. Скаржник посилається на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2025 року у справі №160/20507/24, якою апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області задоволено. Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2024 року у справі № 140/1929/24. Щодо посилання суду першої інстанції на постанову Верховного суду у справі №140/1046/24, скаржник зазначає, що судове рішення стосується неподібних правовідносин, нетотожності суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зазначаємо, що предметом спору у справі №140/1046/24 було визнання протиправними та скасування постанов Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області з підстав порушень ТОВ «СІЛЬПО- ФУД» ст. 16, 16-1, 16-2 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення». Натомість у адміністративній справі №160/11889/25 предметом спору є оскарження Постанови про накладення штрафу, передбаченого статтею 65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин». Таким чином, правові висновки Верховного Суду, викладені у Постанові від 20.01.2025 року у справі №140/1046/24, приймалися шляхом аналізу норм Закону «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» та Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». У справі №140/1046/24 Верховним судом викладено висновок про відсутність підстав для здійснення позапланового заходу у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення, в частині відсутності погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, а саме Міністерства охорони здоров`я. Натомість у даній справі Позивач оскаржує Постанову від 03.04.2025 року №17/4833, яка була прийнята на підставі Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», який, наголошуємо, є спеціальним до даних обставин та відповідно до норм якого відсутня вимога щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері. Від позивача надійшов відзив на скаргу в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін. В обґрунтування заначено, зокрема, що суд правомірно дійшов висновків, що: -«рішенням центрального органу виконавчої влади», про яке йдеться у п, 2 постанови №303 та за наявності якого може бути проведено позаплановий захід контролю (нагляду), є рішення індивідуального (а не нормативно- правового) характеру, яке прийняте відповідним адміністративним органом (у даному випадку Міністерством аграрної політики та продовольства) за наслідком оцінки конкретних обставин, що свідчать про наявність визначених у постанові підстав для проведення заходу контролю (загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України); -«повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» до Головного управління Держпродспоживслужби в м, Києві про визнання протиправної та скасування постанови». Також, суд правильно застосував норми матеріального права, а саме: ст.19 Конституції України; Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року; п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 року №303; Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03.01.2023 року №5. Щодо порушення адміністративної процедури та протиправності постанови про накладення штрафу №17/4833, позивач посилається на положення Закону України «Про адміністративну процедуру» та зазначає, що відповідач не повідомив позивача про розгляд справи за 7 днів до розгляду. Також відповідач не повідомив про відмову у розгляді клопотання позивача про перенесення розгляду справи попри те, що позивач зазначив, що бажає приймати участь у розгляді матеріалів справи та реалізувати своє право бути присутнім під час розгляду справи, ознайомлюватися з матеріалами справи, надавати свої пояснення, додаткові докази тощо. В оскаржуваному рішенні відсутні посилання на додаткові пояснення та документи направлені позивачем з клопотанням вих №02/04/2025-1 від 02.04.2025. В акті перевірки зазначено, що проводилася відео зйомка. Однак, відповідач не направляв відеозапис позивачу ні з протоколом, ні з актом перевірки, ні з оскаржуваним рішенням. Оскільки, розгляд справи здійснювався без участі представника позивача він був позбавлений можливості ознайомитися з відеозаписом де фіксуються порушення. Таким чином, відповідач позбавив можливості позивача бути присутнім на засіданні справи та надати свої пояснення та докази на спростування порушень, а надані пояснення та документи на спростування порушень, виходячи з їх опису в ак/ перевірки, не були розглянути відповідачем та відповідно в порушення процедури Не ( знайшли своє відображення в оскаржуваному рішенні Щодо тверджень контролюючого органу про порушення позивачем Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», позивач зазначає, що вся діяльність підприємства здійснюється відповідно до вимог вищезазначених документів. Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. Згідно наказу №480 від 10.03.2025 Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві призначено проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» за адресою: м. Київ, пр. Академіка Палладіна, 16, в термін з 11.03.2025 по 12.03.2025. Предметом позапланового заходу було дотримання оператором ринку вимог законодавства про харчові продукти з питань, викладених у зверненні гр. ОСОБА_3 (за вх. К-323 від 29.01.2025) (з проведенням відеофіксації). 12.03.2025 Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві складено акт №480-29 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю (інспектування) стосовно дотримання оператором ринку вимог законодавтсва про харчові продукти, яким встановлено наступні порушення: - порушення п.2 ч.1 ст.41 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» - «Потужність спланована, сконструйована тa розміщена так, що не забезпечується її належне утримання, запобігання або мінімізація будь-якого забруднення, а також здійснення заходів необхідних для запобігання забрудненню харчових продуктів, а саме: відсутні складські приміщення для зберігання та розтарювання, сировини і підготовки її до виробництва на потужності пекарні; - порушення п.2, 3 ч.1 ст.49 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» - «Первинна продукція та всі інгредієнти, які зберігаються на потужності, не утримуються в умовах, що забезпечують захист від забруднення, харчові продукти не захищено від будь-якого забруднення на всіх стадіях виробництва, переробки та/або обігу, а саме: сировина зберігається в пакуванні виробника (мішки з борошном) у виробничому цеху пекарні та в зоні обігу готових до вживання продуктів харчування (хліба та хлібобулочних виробів), інгредієнти зберігаються у відкритій тарі виробника на стелажах у загальному коридорі»; - порушення ч.1 ст.21 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» - «Постійно діючі процедури засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, розроблено та не запроваджено у відповідності до наказу від 01.10.2012 № 590 «Про затвердження вимог щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи управління безпечністю харчових продуктів НАССР»,- в частині «Програми - передумови щодо контролю за шкідниками, визначення виду, запобігання їх появі, засоби профілактики та боротьби», a саме: не наданий перелік шкідників, визначення видів шкідників, які характерні для даного оператора ринку; пастки для шкідників розташовані у невідповідності до наданої схеми-розташування; не конкретизовані заходи контролю щодо запобігання виникненню, зменшенню до прийнятного рівня або усунення біологічного та фізичного фактору (шкідників) на всіх етапах технологічного процесу; відсутній аналіз результатів контрольних заходів визначенням тенденцій i запровадженням ефективних профілактичних та корегувальних заходів.- в частині «Програми - передумови щодо здоров`я та гігієни персоналу», а саме: відсутні відомості щодо ознайомлення з даною програмою передумов працівників потужності, не визначена періодичність повторного ознайомлення з даною програмою передумов у разі запровадженням корегувальних заходів». 03.04.2025 Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві на підставі акта №480-29 від 12.03.2025 прийнято постанову №17/4833, якою застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» штраф у розмірі 80 000,00 грн. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. З приводу висновків суду першої інстанції, що стали підставою для задоволення позову, на неправомірне проведення перевірки під час воєнного стану за відсутності прийняття Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів рішення про здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) позивача, колегія суддів зазначає наступне. Захист прав споживачів та забезпечення безпечності харчових продуктів є конституційним пріоритетом (стаття 3, частина четверта статті 42 Конституції України) та міжнародним зобов`язанням України. Проте це не нівелює обов`язок держави (органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб) діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України). Аналогічна норма закріплена у статті 6 Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон № 2073-IX). Законність державного втручання у сферу підприємницької діяльності та формування інвестиційної привабливості України забезпечується виключно суворим дотриманням встановлених процедур. Державний нагляд (контроль) у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі Закон № 877-V). Підставою для позапланового заходу може бути, зокрема, звернення фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю (абзац 5 частини першої статті 6 Закону № 877-V). Такий захід проводиться територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері. У період воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) було припинено на підставі Постанови КМУ №

303. Виняток передбачено пунктом 2 зазначеної Постанови (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1363) за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах. Центральним органом, що формує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, є Мінагрополітики відповідно до абзацу четвертого пункту 1 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 124 (втратило чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 року № 903). Мінагрополітики пунктами 1 та 2 наказу від 03 січня 2023 року № 5 «Про затвердження Переліку підстав для здійснення позапланових заходів державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин на період воєнного стану» затвердило Перелік підстав для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), включаючи звернення фізичних осіб, та доручило Держпродспоживслужбі забезпечити їх здійснення за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України, з підстав, визначених Переліком. До такого переліку підстав належить звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності) (пункт 2 Переліку, затвердженого Наказом Мінагрополітики № 5). Однак Наказ Мінагрополітики № 5 є нормативно-правовим актом, який встановлює правові положення загального характеру, і не може підміняти індивідуальний акт Міністерства аграрної політики та продовольства України в розумінні пункту 2 Постанови КМУ №

303. Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2025 року у справі № 420/31220/24 зазначив, що вимога щодо отримання індивідуального погодження центрального органу виконавчої влади (Мінагрополітики) на проведення кожного конкретного позапланового заходу не є формальною процедурною дією, а забезпечує баланс публічних інтересів держави у сфері захисту життя та здоров`я людини, безпечності харчових продуктів та приватних інтересів суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність в умовах воєнного стану. Водночас передбачений пунктом 2 Постанови КМУ № 303 механізм індивідуального погодження запобігає необґрунтованому чи надмірному державному втручанню у господарську діяльність і забезпечує реалізацію принципу пропорційності та мінімально необхідного втручання. Тому для проведення кожного позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів Держпродспоживслужба має звертатися до Мінагрополітики, і може реалізувати повноваження щодо проведення заходу нагляду (контролю) лише за умови отримання позитивного рішення у формі індивідуального акта. Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду щодо застосування пункту 2 Постанови КМУ № 303, висловленою у постановах від 20 січня 2025 року у справі № 140/1046/24 та від 16 вересня 2025 року у справі № 440/2642/24 (справи про заходи державного нагляду (контролю) у сфері тютюнових виробів до закінчення дії воєнного стану). У зазначених постановах Верховний Суд вказав, що наказ Міністерства охорони здоров`я України від 17 березня 2023 року № 522 як нормативно-правовий акт центрального органу виконавчої влади не може підміняти індивідуальні рішення цього органу щодо кожної конкретної перевірки, оскільки пункт 2 Постанови КМУ № 303 вимагає саме рішень (у множині) центральних органів виконавчої влади для кожного випадку проведення перевірки. Зазначені правові висновки повністю застосовні до позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері безпечності та якості харчових продуктів, оскільки обидві сфери регулюються однаковими нормами Закону № 877-V щодо підстав для позапланових перевірок та підпадають під дію Постанови КМУ № 303; в обох випадках центральний орган виконавчої влади, що формує державну політику, видав загальний наказ про перелік підстав, замість прийняття індивідуальних рішень. Отже, в умовах воєнного стану проведення заходів державного нагляду (контролю) було припинено, за винятком випадків, визначених пунктом 2 Постанови № 5, та зміненої на період дії воєнного стану процедури здійснення контрольних заходів і порядку притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності. Суд звертає увагу на те, що відносини, які виникли у зв`язку з проведенням позапланового заходу державного нагляду (контролю), також регулюються Законом № 2073-IX. Принцип законності, закріплений у статті 6 цього Закону, встановлює, що суб`єкт владних повноважень (адміністративний орган) зобов`язаний діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Здійснення адміністративним органом дискреційного повноваження вважається законним у разі дотримання таких умов: 1) дискреційне повноваження передбачено законом; 2) дискреційне повноваження здійснюється у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом; 3) правомірний вибір здійснено адміністративним органом для досягнення мети, з якою йому надано дискреційне повноваження, і відповідає принципам адміністративної процедури, визначеним цим Законом; 4) вибір рішення адміністративного органу здійснюється без відступлення від попередніх рішень, прийнятих тим самим адміністративним органом в однакових чи подібних справах, крім обґрунтованих випадків (частина третя статті 6 Закону № 2073-IX). Відповідно до частини третьої статті 11 Закону № 2073-IX адміністративний орган зобов`язаний використовувати свої повноваження з метою, з якою такі повноваження надані. Мета, з якою надано повноваження, визначається законом або випливає з його положень. Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2025 року у справі № 420/31220/24 наголосив, що недотримання процедури позапланового заходу державного нагляду (контролю), передбаченої Законом № 877-V, з урахуванням норм Постанови КМУ № 303 у період дії воєнного стану унеможливлює використання результатів такої перевірки як підстави для притягнення до відповідальності, що зумовлює протиправність постанов відповідача про накладення штрафів та приписів про усунення порушень незалежно від її змісту, навіть за наявності фактичних порушень законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. Так, з матеріалів справи встановлено, що 29.01.2025 за вх. К-323 до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві надійшло звернення громадянина ОСОБА_1 щодо можливого порушення ТОВ «ОМЕГА» вимог законодавства про харчові продукти. У зверненні зазначалося: « 26.01.2025 о 12:44 у супермаркеті VARUS (юридична назва ТОВ «Омега»), що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Академіка Паладіна, буд. 16, мною був придбаний «хліб пшеничний Тігріс», вагою 394 г. Виробництво персні супермаркету VARUS. Під час споживання зазначеного виробу виявив сторонній предмет - візуально схожий на волосся. З цим питанням звернувся до магазину. Відповіді не отримав». На підставі п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року №303 (із змінами) «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», п.2 Переліку підстав для здійснення позапланових заходів державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров?я та благополуччя тварин на період воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03.01.2023 №5 (із змінами), звернення гр. Кравчука С. - Головним управління було підготовлено Наказ на проведення позапланового заходу від 10.03.2025 року №480 та Направлення від 11.03.2025 року №65-480. Отже, підставою для проведення перевірки слугувала надходження до Головного управління Держпродспоживслужби скарги (звернення) громадянина ОСОБА_1 . Находження скарги послугувало підставою винесення наказу про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) позивача. Отже, на підставі такої скарги Держпродспоживслужба видала наказ про проведення перевірки та посвідчення (направлення) для перевіряючих. Те, що Мінагрополітики не приймало індивідуального рішення щодо погодження проведення Держпродспоживслужбою позапланової перевірки позивача не є спірними у цій справі. Таким чином, Держпродспоживслужба у випадку проведення позапланової перевірки позивача діяло поза межами своїх повноважень. Виходячи з таких обставин, суди першої інстанції дійшли правильного по суті рішення про визнання протиправними постанови ГУ Держпродспоживслужби про накладення на позивача штрафу за порушення законодавства про харчові продукти та корми. Отже, враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року в адміністративній справі №160/11889/25 - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року в адміністративній справі №160/11889/25 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя С.В. Білак суддя С.В. Чабаненко суддя І.В. Юрко