Постанова 4851 № 440/13302/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 липня 2026 р. Справа № 440/13302/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "КАМА" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 (суддя: Т.С. Канигіна, м. Полтава) по справі № 440/13302/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "КАМА" до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія "КАМА" (далі ТОВ Компанія "КАМА", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (далі по тексту - відповідач), у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 03.10.2024 № 47 про накладення штрафу за порушення Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", законодавства про харчові продукти та корми. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що постанова ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області від 03.10.2024 №47 прийнята безпідставно та протиправно, а перевірка проведена посадовими особами державного органу, на підставі якої винесено оскаржувану постанову, з порушенням законодавчо встановленої процедури, з порушенням норм статті 19 Конституції України, норм Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин" та норм Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Кама" (вул. Догорожицька, 13, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 19358158) до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (вул. Воскресенський узвіз, 7, м. Полтава, Полтавська область, 36020, код ЄДРПОУ 40358617) про визнання протиправною та скасування постанови відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, не застосування або неправильне застосування норм матеріального права, а саме: Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1092 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів", п.п. 1, 15, 16 Положення про Головне управління Держспоживпродслужби в Полтавській області, затвердженого наказом Дерспоживпродслужби України від 24.02.2020 № 160 . Вважає, що оскаржувана постанова про накладення штрафу №47 від 03.10.2024 є протиправною та підлягає скасуванню. Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку письмового (спрощеного позивного) провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити, з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у зв`язку зі зверненням фізичної особи ОСОБА_1 від 19.07.2024, яке направлено за територіальною належністю та зареєстровано за вх. № ЗВГ-425/24 від 24.07.2024, відповідачем на підставі наказу від 09.08.2024 № 962-ОД та посвідчення (направлення) на проведення планового (позапланового) заходу державного контролю стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин №681 від 09.08.2024 призначено здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у сфері безпечності харчових продуктів у формі інспектування щодо позивача (а.с. 63-66). З відеозаписів, наявних у матеріалах справи, вбачається, що 14.08.2024 посадовими особами відповідача розпочато проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на потужності з виробництва соняшниково-оливкової олії позивача за адресою: 36014, Полтавська область, місто Полтава, вулиця Петра Дорошенка, будинок

43. Проведення повноцінного інспектування 14.08.2024 не було можливим, оскільки уповноважена особа позивача - начальник лабораторії Пурас Людмила Миколаївна в ході здійснення заходу повідомила, що робочий день працівників потужності завершено та попросила державних інспекторів прибути для продовження перевірки наступного дня. На наступний день - 15.08.2024, уповноважена особа позивача - начальник лабораторії Пурас Людмила Миколаївна, відмовила у допуску посадових осіб відповідача до здійснення заходу державного нагляду (контролю) на потужності позивача. З метою фіксації вищевикладеного факту недопуску на місце проведення заходу за номером "102" комісією відповідача було здійснено виклик співробітників Національної поліції України та складено акт щодо неможливості здійснення заходу державного контролю щодо дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин від 15.08.2024 № 205 (а.с. 67-68). Один екземпляр цього акта вручено уповноваженій особі позивача - начальнику лабораторії Пурас Людмилі Миколаївні, що засвідчено її особистим підписом (а.с. 67-68). У зв`язку з порушенням вимог пункту 1 частини першої статті 16 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин" складено протокол № 001524 від 17.09.2024 про порушення Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", законодавства про харчові продукти та корми (а.с.72-74). Протокол надіслано разом із супровідним листом № Вих-01-27/04.2/4790 від 17.09.2024 (чеки пошти № 0600963382275 та № 0600963382941) (а.с.75). 23.09.2024 рекомендованим листом №0600965334073 позивачу направлено повідомлення (№Вих-01-27/19.1/4900 від 23.09.2024) про розгляд справи про порушення Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", законодавства про харчові продукти та корми, розгляд справи призначено на 03.10.2024 (а.с.76). За наслідком розгляду справи про порушення Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", законодавства про харчові продукти та корми, а саме: пункту 17 частини першої статті 65 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин" (відмова в допуску посадової особи або його компетентного органу до здійснення державного контролю з підстав, не передбачених законом, або інше перешкоджання її законній діяльності), складено постанову № 47 від 03.10.2024 стосовно позивача, якою накладено штраф у розмірі 80000,00 грн. (а.с.77-79). Позивач, не погодившись з прийнятою постановою, звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно прийнята постанова про накладення штрафу за порушення Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", законодавства про харчові продукти та корми № 47 від 03.10.2024. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Захист прав споживачів та забезпечення безпечності харчових продуктів є конституційним пріоритетом (стаття 3, частина четверта статті 42 Конституції України) та міжнародним зобов`язанням України. Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічна норма закріплена у статті 6 Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон № 2073-IX). Законність державного втручання у сферу підприємницької діяльності та формування інвестиційної привабливості України забезпечується виключно суворим дотриманням встановлених процедур. Державний нагляд (контроль) у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V). Підставою для позапланового заходу може бути, зокрема, звернення фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю (абзац 5 частини першої статті 6 Закону № 877-V). Такий захід проводиться територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері. У період воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) було припинено на підставі Постанови КМУ №

303. Виняток передбачено пунктом 2 зазначеної Постанови (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1363) - за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах. Центральним органом, що формує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, є Мінагрополітики відповідно до абзацу четвертого пункту 1 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 124 (втратило чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 року № 903). Мінагрополітики пунктами 1 та 2 наказу від 03 січня 2023 року № 5 «Про затвердження Переліку підстав для здійснення позапланових заходів державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин на період воєнного стану» затвердило Перелік підстав для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), включаючи звернення фізичних осіб, та доручило Держпродспоживслужбі забезпечити їх здійснення за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України, з підстав, визначених Переліком. До такого переліку підстав належить звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності) (пункт 2 Переліку, затвердженого Наказом Мінагрополітики № 5). Однак, Наказ Мінагрополітики № 5 є нормативно-правовим актом, який встановлює правові положення загального характеру, і не може підміняти індивідуальний акт Міністерства аграрної політики та продовольства України в розумінні пункту 2 Постанови КМУ №

303. Колегія суддів зазначає, що вимога щодо отримання індивідуального погодження центрального органу виконавчої влади (Мінагрополітики) на проведення кожного конкретного позапланового заходу не є формальною процедурною дією, а забезпечує баланс публічних інтересів держави у сфері захисту життя та здоров`я людини, безпечності харчових продуктів та приватних інтересів суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність в умовах воєнного стану. Водночас, передбачений пунктом 2 Постанови КМУ № 303 механізм індивідуального погодження запобігає необґрунтованому чи надмірному державному втручанню у господарську діяльність і забезпечує реалізацію принципу пропорційності та мінімально необхідного втручання. Тому для проведення кожного позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів Держпродспоживслужба має звертатися до Мінагрополітики, і може реалізувати повноваження щодо проведення заходу нагляду (контролю) лише за умови отримання позитивного рішення у формі індивідуального акта. Отже, колегія суддів відхиляє твердження Держпродспоживслужби про делегування йому Мінагрополітики своїх повноважень щодо оцінки підстав для перевірок, оскільки надання органу нагляду (контролю) таких повноважень суперечить частині другій статті 19 Конституції України та Постанові КМУ №

303. Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду щодо застосування пункту 2 Постанови КМУ № 303, висловленою у постановах від 20 січня 2025 року у справі № 140/1046/24 та від 16 вересня 2025 року у справі № 440/2642/24 (справи про заходи державного нагляду (контролю) у сфері тютюнових виробів до закінчення дії воєнного стану). У зазначених постановах Верховний Суд вказав, що наказ Міністерства охорони здоров`я України від 17 березня 2023 року № 522 як нормативно-правовий акт центрального органу виконавчої влади не може підміняти індивідуальні рішення цього органу щодо кожної конкретної перевірки, оскільки пункт 2 Постанови КМУ № 303 вимагає саме рішень (у множині) центральних органів виконавчої влади для кожного випадку проведення перевірки. Таким чином, колегія суддів вважає, що такий правовий висновок повністю застосовний до позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері безпечності та якості харчових продуктів, оскільки обидві сфери регулюються однаковими нормами Закону № 877-V щодо підстав для позапланових перевірок та підпадають під дію Постанови КМУ № 303; в обох випадках центральний орган виконавчої влади, що формує державну політику, видав загальний наказ про перелік підстав, замість прийняття індивідуальних рішень. Як вбачається з матеріалів справи, підставою для позапланового заходу державного нагляду (контролю) на потужностях Товариства з обмеженою відповідальністю " КАМА" стало звернення фізичної особи ОСОБА_1 від 19.07.2024, яке направлено за територіальною належністю та зареєстровано за вх. № ЗВГ-425/24 від 24.07.2024 щодо порушення вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів у торговому об`єкті позивача. На підставі такої скарги Держпродспоживслужба видала наказ про проведення перевірки та посвідчення (направлення) для перевіряючих. Таким чином, Держпродспоживслужба у випадку проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю " КАМА" (14, 15 серпня 2024 року) діяла поза межами своїх повноважень. При цьому, колегія суддів враховує, що відповідно до положення Постанови КМУ № 303, в умовах воєнного стану проведення заходів державного нагляду (контролю) було припинено, за винятком випадків, визначених пунктом 2 цієї Постанови, та зміненої на період дії воєнного стану процедури здійснення контрольних заходів і порядку притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності. Колегія суддів звертає увагу на те, що відносини, які виникли у зв`язку з проведенням позапланового заходу державного нагляду (контролю), також регулюються Законом № 2073-IX. Принцип законності, закріплений у статті 6 цього Закону, встановлює, що суб`єкт владних повноважень (адміністративний орган) зобов`язаний діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Здійснення адміністративним органом дискреційного повноваження вважається законним у разі дотримання таких умов: 1) дискреційне повноваження передбачено законом; 2) дискреційне повноваження здійснюється у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом; 3) правомірний вибір здійснено адміністративним органом для досягнення мети, з якою йому надано дискреційне повноваження, і відповідає принципам адміністративної процедури, визначеним цим Законом; 4) вибір рішення адміністративного органу здійснюється без відступлення від попередніх рішень, прийнятих тим самим адміністративним органом в однакових чи подібних справах, крім обґрунтованих випадків (частина третя статті 6 Закону № 2073-IX). Відповідно до частини третьої статті 11 Закону № 2073-IX, адміністративний орган зобов`язаний використовувати свої повноваження з метою, з якою такі повноваження надані. Мета, з якою надано повноваження, визначається законом або випливає з його положень. Колегія суддів зазначає, що недотримання процедури позапланового заходу державного нагляду (контролю), передбаченої Законом № 877-V, з урахуванням норм Постанови КМУ № 303 у період дії воєнного стану унеможливлює використання результатів такої перевірки як підстави для притягнення до відповідальності, що зумовлює протиправність постанов відповідача про накладення штрафів та приписів про усунення порушень незалежно від її змісту, навіть за наявності фактичних порушень законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України викладених в постанові від 26.11.2025 по справі № 420/31220/24. Враховуючи вищезазначені обставини, зокрема те, що фактично представниками ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМА", порушуючи при цьому порядок проведення такого, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова про накладення на позивача штрафу за порушення законодавства про харчові продукти та корми є протиправною та підлягає скасуванню. Натомість, суд першої інстанції не прийняв до уваги наведених вище обставин, неповно дослідив обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами п. 2 ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "КАМА" - задовольнити. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 по справі № 440/13302/24 - скасувати. Прийняти постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю " КАМА " задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 03.10.2024 № 47 про накладення штрафу за порушення Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", законодавства про харчові продукти та корми. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді(підпис) (підпис) Я.М. Макаренко Т.С. Перцова