Ухвала КЦС ВС № 766/761/25

УХВАЛА 21 квітня 2026року м. Київ справа № 766/761/25 провадження № 61-3743ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 21 липня 2025 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Великоолександрівського відділу державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), стягувач - ОСОБА_2 , ВСТАНОВИВ: У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного МУ МЮ (м. Одеса), Великоолександрівського ВДВС у Бериславському районі Херсонської області Південного МУ МЮ (м. Одеса), стягувач - ОСОБА_2 . Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21 липня 2025 року закрито провадження у частині вимог ОСОБА_1 про визнання недійсною постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 та спростування недостовірної інформації. Вимогу ОСОБА_1 про визнання недійсною постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 14 червня 2021 року залишено без розгляду. У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного МУ МЮ (м.Одеса), Великоолександрівського відділу державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Південного МУ МЮ (м. Одеса), ОСОБА_2 відмовлено. Постановою Херсонського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 21 липня 2025 року - без змін. 12 грудня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» вперше подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 21 липня 2025 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року. Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2025 року визнано підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 21 липня 2025 року та постанови Херсонського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року за клопотанням ОСОБА_1 неповажними, касаційну скаргу залишено без руху. Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2026 рокувизнано підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 21 липня 2025 року та постанови Херсонського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року за заявою ОСОБА_1 неповажними та продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги. Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 21 липня 2025 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року визнано неподаною та повернуто заявнику. 21 березня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» вдруге звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 21 липня 2025 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення. Касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження. ОСОБА_1 порушив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки він мешкає у прифронтовій зоні, де постійно відбуваються обстріли, відключення електроенергії, що значно ускладнює як отримання юридичної допомоги, так і взагалі унеможливлює складання та надсилання касаційної скарги. Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків: наведення поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень; уточнення прохальної частини касаційної скарги з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 409 ЦПК України. На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 30 березня 2026 року заявник подав клопотання про зміну чи доповнення касаційної скарги, у якому уточнив свої вимоги. Крім того, ОСОБА_1 подав заяву про усунення недоліків щодо поважності причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень. У вказаній заяві заявник наголошує, що мешкає у м. Херсон, яке відноситься до зони активних бойових дій, де постійно відбуваються обстріли, нестабільно працює інтернет та мобільний зв`язок, що і зумовило пропуск ним строку на оскарження ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 21 липня 2025 року та постанови Херсонського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року у касаційному порядку. До заяви додав, зокрема, копію листа Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області від 27 березня 2026 року щодо запуску місцевої автоматизованої системи централізованого оповіщення за період з 05 листопада 2025 року по 12 грудня 2025 року, а також листи від 06 квітня 2026 року, адресовані оператору мобільного зв`язку «Київстар» та АТ «Херсонобленерго». Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Частиною третьою статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Оцінюючі посилання ОСОБА_1 на те, що строк на касаційне оскарження ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 21 липня 2025 року та постанови Херсонського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року був пропущений у зв`язку з постійними обстрілами тривогами, відключенням електроенергії та перебуванням заявника на території активних бойових дій, суд бере до уваги, що такі аргументи заявник не наводив при поданні касаційної скарги вперше, хоча суд надавав йому двічі таку можливість. Водночас, після повернення 18 лютого 2026 року первинно поданої касаційної скарги, він повторно звернувся з касаційною скаргою лише 21 березня 2026 року. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22 (провадження № 11-107заі22) викладено такі правові висновки: «введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку». Верховний Суд у постанові від 06 червня 2024 року у справі № 559/2655/23 (провадження № 61-3675ск26) вже вказував, що застосування аварійних відключень електроенергії саме по собі не є підставою для поновлення строку на оскарження судових рішень, оскільки воєнний стан на території України оголошено 24 лютого 2022 року і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли державою-агресором населених пунктів України, в тому числі об`єктів критичної інфраструктури. Водночас, судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому законом порядку. Введення воєнного стану дійсно є підставою для поновлення особі процесуального строку у випадку, якщо особа зазначає конкретні обставини, які підтверджують, що у зв`язку із введенням воєнного стану завадили їй вчасно подати касаційну скаргу. Отже вперше заявник звернувся з касаційною скаргою з пропуском процесуального строку на оскарження судових рішень, не усунув недоліки касаційної скарги, що стало підставою повернення його касаційної скарги. Вдруге звертаючись з касаційною скаргою, заявник також не навів достатніх індивідуальних поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, крім того не обґрунтував причин зволікання (більше місяця) з повторним зверненням до Верховного Суду після повернення вперше поданої касаційної скарги. Статтею 44 ЦПК України закріплено обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним. У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд. Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу чи цивільного обороту. З практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом. Поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення без доведення заявником поважності причин пропуску процесуального не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін спору та правову визначеність у цивільних правовідносинах. Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження остаточного судового рішення є порушенням принципу правової визначеності. У параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не є необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Подібні висновки викладені Європейським судом з прав людини у рішеннях від 09 листопада 2004 року у справі «Науменко проти України», від 18 січня 2005 року у справі «Полтораченко проти України» та від 08 листопада 2005 року у справі «Тімотієвич проти України». Колегія суддів, врахувавши поцесуальну поведінку заявника, дійшла висновку, що загальні підстави, якими він обґрунтовує причини пропуску строку на касаційне оскарження, за обставин цієї справи не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень. ОСОБА_1 подавав касаційні скарги через систему «Електронний суд», водночас не вказував на перебої та технічні несправності цієї системи. За таких обставин підстави для поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 21 липня 2025 року та постанови Херсонського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року відсутні. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними. Оскільки наведені у заяві про усунення недоліків підстави для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень строку є неповажними, у відкритті касаційного провадження належить відмовити. Керуючись частинами першою, другою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Визнати наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 21 липня 2025 року та постанови Херсонського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року неповажними. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 21 липня 2025 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Великоолександрівського відділу державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), стягувач - ОСОБА_2 . Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді Є. В. Синельников О. М. Осіян В. В. Шипович