Постанова 4857 № 380/18029/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 квітня 2026 рокуСправа № 380/18029/24 пров. № А/857/34144/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: судді-доповідача Качмара В.Я., суддів Гінди О.М., Матковської З.М., розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕБЛІК Ю-ЕЙ» до Львівської митниці про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕБЛІК Ю-ЕЙ» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року (суддя Кухар Н.А., м.Львів), - ВСТАНОВИВ: У серпні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕБЛІК Ю-ЕЙ» звернулася до суду з позовом до Львівської митниці (далі Митниця), в якому просив визнати протиправним та скасувати: картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/001883 (далі Картка відмови); рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 05.06.2024 № UA209000/2024/900484/2 (далі Рішення). Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року у задоволені позову відмовлено. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позов задовольнити. В апеляційній скарзі вказує, що відсутність у рахунку-фактурі (інвойсі) підпису покупця чи продавця не може свідчити про його функціональну не чинність та безпосередньо не впливає на визначення ТОВ митної вартості товару на основі вказаних рахунків-фактур та ця обставина жодним чином не впливає на можливість відповідача перевірити числове значення митної вартості. Зазначає, що в оскаржуваному Рішенні відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методу іншого ніж застосований Митницею метод визначення митної вартості імпортованого товару. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду законними та обґрунтованими, просить залишити його без змін, а апеляційну скарги - без задоволення. У зв`язку із звільненням з посади судді ОСОБА_1 , (головуючий суддя у цій справі), згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2026, справа №380/18029/24 передана на розгляд головуючого судді Качмара В.Я. У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами. Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що визначення митницею митної вартості імпортованого товару за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів є правомірним. Такі висновки суду першої інстанції, не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, з таких міркувань. Апеляційним судом, з урахуванням встановленого судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що Митницею прийнято оскаржуване Рішення. В обґрунтування прийнятого Рішення відповідач зазначив, що під час здійснення митного контролю опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах та встановлено наступне: відповідно до пункту 4 параграфу 1 зовнішньоекономічного договору від 12.04.2024 №1/04/2024 (далі -Договір), виробник зобов`язується продавати вироби покупцеві на підставі індивідуальних замовлень. Пункт 2 параграфу 6 Договору, передбачає, що у кожному окремому випадку тільки підтверджене замовлення є обов`язковим. А згідно з пунктом 3 параграфу 2 Договору, замовлення та підтверджене замовлення є підставою для виробництва та єдиним документом (до виписки рахунку-фактури ПДВ), що вказують на кількість та вартість замовлення. Із аналізу вищевказаних положень зовнішньоекономічного договору вбачається, що будь-яка поставка товарів формується на підставі індивідуальних замовлень покупця, підтвердження такого замовлення продавцем, виставленням рахунку-проформи та оплати такого. До митного оформлення декларантом додано: invoice proforma FVP24-0550 від 26.04.2024 складеного на підставі замовлення ZS24-06878, invoice proforma FVP24-0672 від 18.05.2024 складеного на підставі замовлення ZS24-06919. Також декларантом надано invoice РЕХ24-0119 від 22.05.2024 складеного виключно на підставі замовлення ZS24-06878. Однак, наданий invoice proforma FVP24-0550 від 26.04.2024 не містить будь-яких реквізитів підпису та печатки ні продавця ні покупця, що як наслідок не надає можливості вважати такий документ, документом що містить відомості, що підтверджує числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Разом з цим, підтверджене замовлення № ZS24-06878, яке б могло підтвердити бо спростувати числові значення, до митного оформлення, декларантом не надано. Також, invoice proforma FVP24-0672 від 18.05.2024 підписаний лише зі сторони продавця. При цьому, як зазначалось invoice FEX24-0119 від 22.05.2024 складеного виключно на підставі замовлення ZS24-06878. Тобто де-юре такий invoice мав би підтверджувати кількість та вартість invoice proforma FVP24-0550 від 26.04.2024 та замовлення ZS24-06878. Однак де-факто, у такій кількість позицій товару та його загальна вартість не відповідає invoice proforma FVP24-0550. Відтак, із урахуванням вищевказаних обставин та враховуючи причинно-наслідковий зв`язок між двома вищевказаними документами, invoice FEX24-0119 також не являється документом, що підтверджує числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. А відтак встановлені обставини призвели до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Пунктом 2 параграфу 5 Договору, передбачено, що вироби повинні супроводжуватися такими документами, зокрема вантажною накладною (packing list), експортний документ (специфікація). Вантажна накладна (packing list) до митного оформлення декларантом не надана. Щодо специфікації FEX24-0119 від 22.05.2024, то така аналогічно invoice FEX24-0119 підписана лише стороною продавця/виробника. Підтвердження того, що така кількість та вартість оцінюваного товару, що вказана в специфікації погоджена стороною покупця до митного органу не подано. Необхідність такого погодження вбачається зі змісту самої специфікації та наявності окремих реквізитів сторони покупця для підпису та проставлення печатки на такій. Таким чином, декларантом не надано документів, які вказують зменшення звичайної конкурентної ціни, відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, а Митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до статті 53 Митного кодексу України (далі МК) декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості. На вимогу декларантом додатково надано: висновок експерта, експортну декларації, витяг з інтернету, прайс, інформаційний лист. Щодо додатково наданої експортної декларації №24РІ_402010Е0591840, то здійснюючи сумування вартості товарів, зазначеній в такій загальна сума становить 33 813,00 польських злотих, що відрізняється від вартості оцінюваних товарів заявленої декларантом, із урахуванням коригування на транспортні витрати. Щодо висновку експерта 24/1/126 від 28.05.2024, то слід зазначити, що дослідження проводилося без огляду майна та виключно на підставі опису зазначеного в документах наданих декларантом. При цьому, дослідженню підлягала лише частина товарів (а саме 3 позиції) із загальної кількості позицій, що становить

119. Проведено консультації з декларантом згідно з статті 57 МК. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 26 (стаття 60 МК). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД № UA209230/2024/33346 від 15.04.2024, № UA100110/2024/124151 від 05.04.2024. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до частини першої статті 51 МК передбачено, що митна вартість товарів, що переміщується через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Згідно статті 52 МК з`явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування. У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості. Декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою. В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи. Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро. У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. З`явлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом з`явлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують. Відповідно до статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Згідно з частиною другою статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Відповідно до частини третьої статті 54 МК за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Відповідно до статті 55 МК письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом. Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом. Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції»). За приписами частин першої, другої статті 64 МК у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися па раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. З матеріалів справи видно, що позивачем для митного оформлення подано рахунок-проформа FVP24-0550 від 26.04.2024, рахунок-проформа FVP24-0672 від 13.05.2024, рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) FEX24-0119 від 22.05.2024. Як вбачається з invoice proforma FVP24-0550 від 26.04.2024 та invoice proforma FVP24-0672 від 13.05.2024 загальна вартість (20 162+10 129,48) становить 30 291,48 польських злотих, що й відображено у invoice FEX24-0119 від 22.05.2024, крім цього, товарні та кількісті позиції вказані в invoice proforma FVP24-0550 від 26.04.2024 та invoice proforma FVP24-0672 від 13.05.2024 сумарно відповідають invoice FEX24-0119 від 22.05.2024. Стосовно відсутності в комерційних інвойсах підписів та печаток покупця слід зазначити, що в міжнародній практиці допускається застосування рахунків (invoice) без підпису особи. Рахунки (invoice), складені нерезидентами, що подаються під час здійснення митного контролю й оформлення товарів, можуть не містити підпису. У постанові від 16.04.2019 у справі № 815/6698/17 Верховний Суд вказав, що відсутність на специфікаціях до контракту печатки фірми-відправника, відсутності печатки та підпису відповідальної особи на інвойсі не вказують на їх недійсність, та не впливають на числові значення складових митної вартості товарів. Отже, відсутність підпису та печатки покупця на поданому для здійснення митного контролю й оформлення товарів інвойсі, складеному нерезидентом, не є невідповідністю в поданих до митного оформлення документах, а тому не може бути підставою для відмови в митному оформленні товарів за першим методом. Щодо посилання Митниці про відсутність замовлення №ZS24-06878, то як вірно зазначив суд першої інстанції, відсутність при митному оформленні замовлення за Договором не може бути підставою, яка свідчить про відсутність відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, як зазначено в оскаржуваному рішенні. Заявлена у митній декларації загальна вартість товару підтверджується інвойсами, в яких передбачено всі витрати на придбання товару. Стосовно ж здійсненого коригування митної вартості товару, то відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Натомість оскаржуване Рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК оскільки у ньому, крім номера та дати МД, на підставі яких здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено. За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі № 815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) приписами МК встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК. При цьому наявна інформація, яка міститься в АСАУР, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). АСАУР не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна довести законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях про неповноту і недостовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. Відтак, є підставними доводи апеляційної скарги, що відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю товару. Як наслідок, відсутні підстави вважати, що оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Наведені вище висновки суду першої інстанції, свідчать про переоцінку ним фактичних обставин справи, в користь відповідача, довільне, невиправдано спрощене і неправильне трактування наведених вимог законодавства. Відповідно до частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на зазначене, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), що призвело до безпідставної відмови в позові. Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕБЛІК Ю-ЕЙ» задовольнити. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року скасувати та ухвалити постанову, якою позов задовольнити. Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/001883 та рішення про коригування митної вартості товарів від 05.06.2024 № UA209000/2024/900484/2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (ЄДРПОУ:43971343) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕБЛІК Ю-ЕЙ» (ЄДРПОУ: 43434632) судові витрати у вигляді судового збору за подання позову та апеляційної скарги в сумі 15140 грн. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС. Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. М. Гінда З. М. Матковська