Постанова Київський апеляційний суд № 757/59723/25-п
від 13.04.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа №757/59723/25-п Суддя в суді першої інст. - Гридасова А.М. Провадження № 33/824/1958/2026 Суддя-доповідач - Дрига А.М. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 квітня 2026 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Дрига А.М., за участю: захисника - адвоката Кузьміна Є.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Кузьміна Є.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 05 лютого 2026 року, В С Т А Н О В И В: Цією постановою судді місцевого суду: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Згідно ст. 40-1 КУпАП постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп. Як визнав установленим у постанові суддя місцевого суду, правопорушення вчинено за таких обставин. Так, 12.11.2025 о 21:40 год. за адресою: м. Київ, вул. Басейна, 12, ОСОБА_1 , керувала транспортним засобом марки «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку у лікаря-нарколога КНП «Київська міська клінічна лікарня №10», що підтверджується висновком лікаря № 005807 від 12.11.2025. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.9.а. Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з рішенням суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Вважає, що у працівників поліції не було законних підстав, передбачених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», для зупинення транспортного засобу, яким керувала ОСОБА_1 , а також для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння відповідно до ст. 266 КУпАП. Окрім цього, вказує, що протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали справи є недопустимими доказами, оскільки вони складені з істотним порушенням конституційного права водія на захист. Захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки строк пропущено з поважних причин. ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлена про день, час і місце судового розгляду в суді апеляційної інстанції, в судове засідання не з`явилася, захисник не заперечувавпроти розгляду справи без її участі. Заслухавши думку захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив про її задоволення, перевіривши та оцінивши доводи, зазначені захисником, суд вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Відповідно до ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Беручи до уваги вказані у клопотанні захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження обставини, враховуючи положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про поважність причин пропуску строку захисником Кузьміним Є.О. в інтересах ОСОБА_1 на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду міста Києва від 05 лютого 2026 року та вважає за доцільне його поновити. За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Так, перевіркою постанови суду першої інстанції на відповідність зазначеним вимогам закону встановлено, що оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а висновки суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними в матеріалах провадження доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 511398 від 13.11.2025; висновком лікаря КНП «Київська міська клінічна лікарня №10» № 005807 від 12.11.2025, відеозаписом з бодікамери поліцейського. Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності достатні для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п. 2.9а ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи захисника про те, що у працівників поліції не було законних підставдля зупинення транспортного засобу, яким керувала ОСОБА_1 та проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння відповідно до ст. 266 КУпАП, а протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим доказом, апеляційний суд вважає безпідставними. Згідно дослідженому в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери працівників поліції вбачається, що у вечірній час доби працівниками поліції зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Працівниками поліції у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою технічного приладу «Drager» на місці зупинки або в закладі охорони здоров`я, на що остання погодилась. Однак пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Drager» протягом 7 спроб на місці зупинки ОСОБА_1 не вдалось. Після чого ОСОБА_1 разом із працівниками поліції проїхала до закладу охорони здоров`я для проходження відповідного огляду. В закладі охорони здоров`я лікар провела медичний огляд ОСОБА_1 та запропонувала пройти огляд за допомогою приладу «Drager». ОСОБА_1 пройшла такий огляд, результат становив 1,23 ‰. Від повторного огляду на стан сп`яніння відмовилась. В подальшому працівником поліції відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зачитано його зміст та роз`яснено її права та обов`язки. Окрім цього, в матеріалах справи наявний висновок лікаря КНП «Київська міська клінічна лікарня №10» № 005807 від 12.11.2025, який підтверджує, що ОСОБА_1 перебувала в стані алкогольного сп`яніння. Таким чином, апеляційний суд не вбачає будь-яких порушень в діях працівників поліції, оскільки працівники поліції діяли згідно вимог чинного законодавства, в тому числі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,складений адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та є доказом у розумінні ст. 251 КУпАП. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП захисником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Окрім цього, письмові пояснення ОСОБА_1 щодо недійсності висновку за результатами її медичного огляду на стан сп`яніння, у зв`язку з не проведенням дослідження концентрації алкоголю у крові та сечі апеляційний суд вважає необґрунтованими. Так, відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп`яніння. Огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан алкогольного сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я регламентується Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України за № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 11 листопада 2015 року за № 1413/27858. Згідно з п. 8 розділу III Інструкції, огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. Відтак, з метою визначення концентрації відповідної речовини в крові особи необхідним є проведення підтверджуючого дослідження. Дана процедура передбачена у випадках позитивного результату на наявність наркотичних чи психотропних речовин в організмі. Водночас, як вбачається з п.6 розділу III Інструкції, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим. Однак, у ОСОБА_1 були виявлені ознаки саме алкогольного сп'яніння, остання пройшла огляд в медичному закладі із використанням спеціального технічного приладу газоаналізатору, результат якого становив 1,23 ‰ на момент такого огляду, що відповідає вимогам законодавства. Таким чином, огляд ОСОБА_1 у медичному закладі проводився із дотриманням процедури, без порушень вказаної Інструкції, що спростовує письмові пояснення останньої. Враховуючи наведене, постанова судді є законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову - без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В: Поновити захиснику Кузьміну Є.О. строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу захисника Кузьміна Є.О. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Печерського районного суду міста Києва від 05 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя А.М. Дрига