Постанова 4813 № 511/2469/25

Номер провадження: 22-ц/813/5469/26 Справа № 511/2469/25 Головуючий у першій інстанції Ільяшук А. В. Доповідач Громік Р. Д. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25.03.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого Громіка Р.Д., суддів Комлевої О.С., Сегеди С.М., за участю секретаря Скрипченко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників справи апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 12 вересня 2025 року у справі за скаргою представника стягувача адвоката Константінеді Олександра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на дії головного державного виконавця Роздільнянського відділу державної виконавчої служби у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ВСТАНОВИВ: 1.

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення. До Роздільнянського районного суду Одеської області надійшла вказана заява, згідно з якою представник стягувача адвокат Константінеді Олександр Миколайович просив ухвалити додаткове рішення про скасування повідомлення від 07 липня 2025 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття, винесеного головним державним виконавцем Роздільнянского відділу державної виконавчої служби у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Герасимчук Іриною Євгенівною, оскільки під час постановлення ухвали не було прийнято рішення щодо вказаної вимоги. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції. Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 12 вересня 2026 року у задоволенні заяви представника стягувача адвоката Константінеді Олександра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення за результатами розгляду скарги на дії головного державного виконавця Роздільнянського ВДВС ПМУМЮ (м. Одеса), відмовлено. Короткий зміст та доводи апеляційної скарги. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким задовольнити вимоги заяви повністю, посилаючись при цьому на порушення норм процесуального права. Апеляційна скарга вмотивована тим, що з ухвали суду першої інстанції від 25.08.2025 року вбачається, що судом не була розглянута вимога стягувача, заявлена у пункті 6 прохальної частини його скарги, щодо скасування Повідомлення від 07.07.2025 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття, винесеного Головним державним виконавцем Роздільнянского ВДВС ПМУ МЮ (м. Одеса) Герасимчук І.Є., внаслідок прийняття якого було повернуто стягувачу виконавчий лист Роздільнянського районного суду Одеської області від 12.06.2025 року по справі №511/4120/23. Сповіщення сторін та заяви у справі. Про судове засідання, призначене на 25 березня 2026 року, сторони були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи, однак у судове засідання не з`явились. Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Відповідно до ч. 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи. Суддя Комлева О.С. перебувала у відпустці з 06 по 10 квітня 2026 року та з 13 по 17 квітня 2026 року, що підтверджується довідкою відділу кадрової роботи та управління персоналом. Повний текст судового рішення складено 20 квітня 2026 року. 2.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція апеляційного суду Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Пункт 1 частини 1 статті 270 ЦПК України визначає, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення. Відповідно до частини 2 статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Разом з цим, якщо виконавець повністю не реалізував надані йому права, не застосував усіх можливих (передбачених законом) заходів для досягнення необхідного позитивного результату щодо виконання обов`язкового рішення суду, суди поновлюють порушене право заявника шляхом визнання неправомірною дію щодо відмови у прийнятті до виконання судового рішення (ухвали) та шляхом зобов`язання відкрити виконавче провадження (пункт 90 постанови Верховного Суду від 09 липня 2025 року по справі №910/268/23). Під час постановлення ухвали про часткове задоволення скарги, суд першої інстанції виходив з того, що Спільне підприємство «Вітмарк Україна» в формі товариства з обмеженою відповідальністю добровільно виконало судове рішення, про що надало платіжні інструкції та витяги з відомостей про суми нарахованого доходу та відомостей про нарахування заробітної плати. На підставі викладеного, надавши оцінку аргументам сторін, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в постановленні додаткової ухвали, оскільки порушенні питання вирішувалися під час розгляду скарги по суті, а скасування повідомлення не призведе до поновлення порушеного права, а лише до обов`язку державного виконавця повторно розглянути питання про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надав. Щодо доводів апеляційної скарги, то колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції в ухвалі від 25 серпня 2025 року розглянуті всі вимоги скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця, а тому підстав для ухвалення додаткового судового рішення немає. Наведені в апеляційній скарзі інші доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції. Одночасно апеляційний суд зазначає, що доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення. Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Скарга розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції немає. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, ухвалу постановлено у відповідності до вимог процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 12 вересня 2025 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 20 квітня 2026 року. Головуючий Р.Д. Громік Судді: О.С. Комлева С.М. Сегеда