Постанова 4819 № 650/3560/25

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 650/3560/25 Номер провадження: 22-ц/819/493/26 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 квітня 2026 року м. Херсон Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Приходько Л. А., суддів: Базіль Л.В., Радченка С. В., секретар Андреєва В.В., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на рішення Великоолександрівського районного суд Херсонської області від 23 січня 2026 року, у складі головуючого судді Сікори О.О., В С Т А Н О В И В: У червні 2025 року ОСОБА_1 , від імені якої діяла адвокат Чиркіна Л.Ю., звернулася до суду з позовом до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі. В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилалася на те, що позивачці на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 6520683600:02:031:0020, площею 9,6731 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративно-територіальних межах Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області. 08 серпня 2011 року між ОСОБА_1 та орендарем ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки, який зареєстровано у встановленому законом порядку. 07 лютого 2015 року відбулася заміна сторони орендаря, у зв`язку з чим права та обов`язки орендаря за договором оренди перейшли до ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС». 28 грудня 2017 року укладено додаткову угоду до договору оренди землі, за умовами якої, за згодою орендодавця, ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» передало, а ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» прийняло права та обов`язки орендаря за договором оренди, у зв`язку з чим з 28 грудня 2017 року орендарем земельної ділянки є ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ». 25 січня 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду, якою змінено строк дії договору та розмір орендної плати. Відповідно до узгоджених сторонами умов, строк дії договору визначено до 31 грудня 2031 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 292 542,16 грн, а орендна плата складає 9,45 відсотка від нормативної грошової оцінки, що становить 27 645,23 грн за повний рік оренди, та підлягає сплаті у строки до 31 грудня кожного року. Починаючи з 2022 року ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» припинило сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, унаслідок чого утворилася заборгованість за 2022, 2023 та 2024 роки в загальному розмірі 82 935,69 грн. З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої 02 червня 2025 року, вбачається, що право оренди вказаної земельної ділянки зареєстровано за ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на підставі договору купівлі-продажу права оренди від 17 квітня 2025 року, укладеного з ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ». Позивач та його представник не отримували повідомлень про перехід права оренди та не погоджували укладення додаткових угод щодо заміни сторони орендаря, при цьому заборгованість з орендної плати не погашено ні ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», ні ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС». 29 квітня 2025 року позивачем направлено ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» вимогу про сплату заборгованості, яку отримано 05 травня 2025 року, однак станом на момент звернення до суду заборгованість не погашена. Невиконання обов`язку зі сплати орендної плати є порушенням умов договору оренди та вимог закону, а систематична несплата орендної плати, тобто несплата протягом двох і більше періодів, свідчить про істотне порушення договору, яке позбавляє позивача того, на що він розраховував при його укладенні, а саме своєчасного отримання орендної плати. Посилаючись на систематичну несплату орендної плати протягом строку дії договору, що є достатньою правовою підставою для його розірвання відповідно до частини першої статті32 Закону України «Про оренду землі», статті141 Земельного кодексу України, статті 651 Цивільного кодексу України та умов договору, а також на відсутність підстав для звільнення від орендної плати, представник позивача просила суд розірвати Договір оренди землі від 08 серпня 2011 року, який зареєстрований у Відділі Держкомзему у Бериславському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08 серпня 2011 року за № 652060004000654, номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30340942 від 03 березня 2015 року, який було укладено між ОСОБА_1 та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», право оренди за яким на підставі договору купівлі продажу №1704/25-14 від 17 квітня 2025 року було відчужено ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» та предметом якого є оренда земельної ділянки кадастровий номер: 6520683600:02:031:0020, площа 9,6731 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративно територіальних межах Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області. Також просила суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати, понесені на сплату судового збору. Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 23 січня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на користь ОСОБА_1 витрати, понесені на сплату судового збору в сумі 605,60 грн. Стягнуто з ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь ОСОБА_1 витрати, понесені на сплату судового збору в сумі 605,60 грн. 23 лютого 2026 року представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» - Журик А.Л. подав апеляційну скаргу, сформувавши її в системі «Електронний суд», в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом фактичних обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалите нове судове рішення про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року №376, Новорайська селищна територіальна громада Бериславського району Херсонської області, в межах якої знаходиться спірна земельна ділянка, з 09 квітня 2022 року по 11 листопада 2022 року була територією України, тимчасово окупованою російською федерацією. З 11 листопада 2022 року і по сьогоднішній день Новорайська селищна територіальна громада Бериславського району Херсонської області (за винятком с-ще Червоний Маяк, с. Крупиця) є територією на якій ведуться (велися) бойові дії територією можливих бойових дій. Внаслідок збройної агресії російської федерації та тимчасової окупації, ТОВ «ЮТС АГРОПРОДУКТ», яке здійснювало діяльність на цій території, було позбавлене можливості здійснювати свою господарську діяльність у повному обсязі та використовувати орендовану земельну ділянку за цільовим призначенням. Внаслідок бойових дій територія, на якій розташована земельна ділянка, є забрудненою вибухонебезпечними предметами та потребує проведення робіт з розмінування для забезпечення безпечного використання. Відсутність розмінування унеможливлює будь-яку діяльність на земельній ділянці, включаючи сільськогосподарське виробництво, для якого вона орендувалася. У відповідності до ст.11 Закону України «Про протимінну діяльність» після проходження процедури відповідальності щодо очищеної території від операторів притімінної діяльності до місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, держава, шляхом видачі сертифікатів бере на себе повну відповідальність за відсутність на відповідній території ризиків, пов`язаних із вибухонебезпечними предметами. Повноваження щодо видачі сертифіката покладається на центр протимінної діяльності та центр гуманітарного розмінування. Проте в матеріалах справи відсутні докази проходження такої процедури передачі відповідальності, що свідчить про поважність причин не оброблення орендованої земельної ділянки. Крім того, апелянт вважає, що слід врахувати особливості оподаткування плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) в період дії воєнного стану. Відповідно до підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю за земельні ділянки, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих територіях. Це законодавче положення підтверджує неможливість використання землі на таких територіях та, відповідно, відсутність підстав для нарахування орендної плати в цей період. Також апелянт посилається на частину 283-1.2. статті 283-1 Податкового Кодексу України, відповідно до якої період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання. Для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником плати за землю до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання. У зв`язку з потенційною загрозою забруднення земельних ділянок ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» надано пільги з місцевих податків та зборів на території Новорайської сільської територіальної громади, що підтверджено розпорядженнями Новорайської сільської військової адміністрації. Ці документи є беззаперечним доказом існування обставин, які об`єктивно унеможливили не лише провадження господарської діяльності ТОВ «ЮТСАГРОПРОДУКТ», але й будь-яке використання орендованих земельних ділянок Таким чином апелянт вважає, що з 01 грудня 2022 року територія, на якій знаходиться спірна земельна ділянка, в період 2023-2024 років віднесена до територій, де виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети, що виключає її безпечене використання Товариством. До того ж на підставі листа Головного управління ДСНС України у Херсонській області № 66 03-2942/66 16/3 від 11 червня 2025 року, земельна ділянка, яка є предметом договору оренди землі, щодо якого подано позов, є потенційно забрудненою вибухонебезпечними предметами. Крім того, Головне управління ДСНС України у Херсонській області не може гарантувати безпеку при проведенні польових робіт на даних територіях у зв`язку із щоденними обстрілами з боку російської федерації. Це свідчить про об`єктивну неможливість використання відповідачем орендованої земельної ділянки за цільовим призначенням через наслідки збройної агресії та дії обставин непереборної сили, що унеможливлює виконання зобов`язань за договором оренди землі. Зазначений лист підтверджує, що піротехнічні розрахунки ДСНС України не залучались до робіт з розмінування на цій ділянці, і роботи з розмінування проводились іншими фаховими відомствами. Посилаючись на дані Інтерактивної карти ДСНС на її офіційному сайті за посиланням Розмінування України (https://mine.dsns.gov.ua/) апелянт зазначив, що територія Новорайської селищної територіальної громади, до якої входить належна позивачу земельна ділянка, є місцем, де виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети. Товариство не відмовляється від своїх зобов`язань, але наголошує на неможливості їх виконання у період тимчасової окупації, ліквідації її наслідків та до моменту повного розмінування земельної ділянки, що унеможливлює безпечне ведення господарської діяльності. Товариство зазначило, що суд неправильно застосував норми матеріального права, не врахувавши положення частини шостої статті 762 ЦК України та правові висновки Верховного Суду, в яких вказано, що перебування земельних ділянок у зоні бойових дій чи тимчасовій окупації підтверджує неможливість їх використання і звільняє орендаря від обов`язку виплати орендної плати. Крім того, апелянт вказав, що в ході розгляду справи суд першої інстанції допустив істотні процесуальні порушення, оскільки не забезпечив належного повідомлення іншого співвідповідача - ТОВ «ПЕРЕМОГА ПЛЮС». Також зазначає про те, що право оренди земельної ділянки ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» було відчужено ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на підставі відповідного правочину і таким чином новий орендар несе відповідальність за невиконання зобов`язань за договором. З огляду на це ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не є боржником за зобов`язаннями, передбаченими договором оренди землі, тому відповідно не повинен бути відповідачем за цим позовом. Тобто ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не є належним відповідачем у справі, що є безумовною підставою для скасування рішення суду. Посилається також на те, що розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження. Правом на подання відзиву позивач не скористалася. Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи учасники справи у судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подавали. Згідно з вимогами частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Отже, зі змісту вказаної норми права вбачається, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. З врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду. З огляду на вказане та враховуючи передбачені чинним процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, обізнаність учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явилися у судове засідання. Відповідно до частини першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачка звернулася до суду з позовом до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди земельної ділянки, посилаючись на те, що відповідач (орендар) не виконав обов`язок зі сплати орендної плати за 2022-2024 роки, що є підставою для його розірвання. Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка кадастровий номер 6520683600:02:031:0020, площею 9,6731 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративно-територіальних межах Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області. Право власності підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ХС № 087728, виданим 15 серпня 2005 року. 08 серпня 2011 року між позивачем та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки, відповідно до умов якого земельну ділянку передано орендарю у строкове платне користування. Договір оренди зареєстровано у Відділі Держкомзему у Бериславському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 08 серпня 2011 року за № 652060004000654. Також наявні відомості про реєстрацію іншого речового права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 30340942 від 03 березня 2015 року. 07 лютого 2015 року укладено договори про заміну сторони у договорі оренди, за якими права та обов`язки орендаря за договором оренди від 08 серпня 2011 року перейшли до Приватного підприємства «ЮТС-Агропродукт Плюс» (з урахуванням ідентифікаційних відомостей, наведених у матеріалах позову). 28 грудня 2017 року укладено додаткову угоду № 900196 до договору оренди від 08 серпня 2011 року, якою передбачено заміну орендаря, а саме перехід прав та обов`язків орендаря до ТОВ «ЮТС-Агропродукт» (код ЄДРПОУ 41101589). До додаткової угоди додано акт приймання-передачі земельних ділянок від попереднього орендаря до нового орендаря. Відтак з 28 грудня 2017 року користувачем (орендарем) земельної ділянки є ТОВ «ЮТС-Агропродукт» (код ЄДРПОУ 41101589). 25 січня 2022 року між позивачем та ТОВ «ЮТС-Агропродукт» укладено додаткову угоду № 900196-7 до договору оренди, якою змінено умови договору в частині строку оренди та розміру орендної плати. З урахуванням цієї редакції сторонами погоджено, що строк дії договору оренди встановлено до 31 грудня 2031 року (пункт 3.1), нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 292 542,16 грн (пункт 2.3), орендна плата визначена у розмірі 9,45 % від нормативної грошової оцінки, що становить 27 645,23 грн за повний рік оренди, із виплатою у грошовій формі (пункти 4.1-4.3). Умовами договору також передбачено, що орендна плата вноситься у строк до 31 грудня, при цьому орендар має право виплачувати орендну плату частинами протягом строку, визначеного договором, а виплата може здійснюватися, зокрема, шляхом безготівкового перерахування на рахунок орендодавця, через касу орендаря або засобами поштового зв`язку (пункт 4.4). Обов`язок орендаря своєчасно сплачувати орендні платежі передбачено пунктом 9.4 договору, а право орендодавця вимагати своєчасного внесення орендної плати передбачено пунктом 9.1 договору. Умови дострокового розірвання договору узгоджено також у пункті 12.3 договору. Виплата орендної плати здійснювалася до 31 грудня 2021 року. Починаючи з 2022 року орендна плата за користування земельною ділянкою позивачу не сплачується. Розмір несплаченої орендної плати визначено за 2022, 2023 та 2024 роки по 27 645,23 грн щороку, загальна сума становить 82 935,69 грн. 29 квітня 2025 року на адресу орендаря направлено вимогу про сплату заборгованості з орендної плати № 29-04/2025-1. Вимогу отримано 05 травня 2025 року, що підтверджується наданими доказами відправлення та трекінгом. Станом на дату звернення до суду заборгованість з орендної плати не погашена. З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02 червня 2025 року суд установив, що право оренди земельної ділянки кадастровий номер 6520683600:02:031:0020 зареєстровано за ТОВ «Перемога-Плюс» (код ЄДРПОУ 33251307). Підставою такої реєстрації визначено договір купівлі-продажу права оренди від 17 квітня 2025 року, укладений між ТОВ «ЮТС-Агропродукт» та ТОВ «Перемога-Плюс». Таким чином, після укладення зазначеного договору та проведення державної реєстрації право оренди перейшло від ТОВ «ЮТС-Агропродукт» до ТОВ «Перемога-Плюс», а ТОВ «Перемога-Плюс» стало орендарем земельної ділянки у реєстрі речових прав. Відповідно до листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Додола 2021» від 12 травня 2025 року у користуванні цього товариства на праві оренди перебувають земельні ділянки приватної та комунальної власності на території Бериславського району Херсонської області, зокрема в межах Новорайської, Борозенської та Милівської територіальних громад. Після деокупації Херсонської області 11 листопада 2022 року товариство відновило господарську діяльність на зазначеній території та продовжило її здійснення. У разі виявлення потенційної загрози безпечному використанню земельних ділянок проводився огляд таких ділянок на предмет наявності вибухонебезпечних предметів із залученням фахівців. Для проведення відповідних обстежень товариство співпрацювало на договірній основі з дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» Державним підприємством «Укроборонсервіс», а також користувалося послугами гуманітарного розмінування, що надавали місцеві територіальні громади. На переважній більшості обстежених земельних ділянок вибухонебезпечні предмети виявлені не були. Вказані обстеження проводилися з початку 2023 року. Також у листі зазначено, що орендна плата згідно з договорами оренди земельних ділянок приватної та комунальної власності за 20232024 роки, а в окремих випадках і за 2025 рік, виплачена у повному обсязі. Крім того, для ведення господарської діяльності, вирощування сільськогосподарських культур та обліку валових зборів товариством щорічно подаються звіти за формою №29-сг до Державної служби статистики України. Відповідно до листа-довідки Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 08 травня 2025 року № 01-12/1024/25, наданого на адвокатський запит, у переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають в оренді ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», зазначено земельну ділянку ОСОБА_1 з кадастровим номером 6520683600:02:031:0020, площею 9,6731 га, при цьому за наявною інформацією вказана земельна ділянка не віднесена до ділянок, які забруднені або ймовірно забруднені вибухонебезпечними предметами, а також повідомлено, що безпосередньо представниками Новорайської сільської військової адміністрації огляд (обстеження) цієї земельної ділянки не проводився. Відповідно до розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24 «Про доповнення переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили», до відповідного переліку було включено ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ». Зазначене розпорядження підлягало затвердженню на сесії обласної ради, що прямо вказано в пункті 2 цього нормативного акта. Відповідно до розпорядження начальника Новорайської сільської військової адміністрації № 29 від 06 лютого 2024 року, виданого в селищі Новорайськ, встановлено, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589) надано пільги з нарахування та сплати орендної плати за землю комунальної власності, єдиного податку четвертої групи для юридичних осіб та мінімального податкового зобов`язання за І квартал 2024 року - з 01 січня 2024 року по 31 березня 2024 року. Відповідно до пункту 2 цього розпорядження, визначено, що земельні ділянки загальною площею 12 338,0283 га, які перебувають у користуванні ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», не є об`єктом оподаткування у період з 01 січня по 31 березня 2024 року у зв`язку з тим, що вони визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами. Відповідно до розпорядження начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 18 квітня 2024 року № 154 «Про нову редакцію розпорядження начальника сільської військової адміністрації «Про надання пільг ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» із місцевих податків та зборів на території Новорайської сільської територіальної громади на І квартал 2024 року» № 29 від 06.02.2024 року», ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589) надано пільги з нарахування та сплати орендної плати за землю комунальної власності, а також з єдиного податку четвертої групи для юридичних осіб на 2024 рік з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року. Пільги надані на земельні ділянки загальною площею 12 338,0283 га, із зазначенням кадастрових номерів, з урахуванням наявності на території підприємства потенційної загрози забруднення вибухонебезпечними предметами. Відповідно до розпорядження начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 31.10.2023 № 163 «Про надання пільг ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» із місцевих податків та зборів на території Новорайської сільської територіальної громади на 20222023 роки», Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589) надано пільги з нарахування та сплати орендної плати за землю комунальної власності, єдиного податку четвертої групи для юридичних осіб та мінімального податкового зобов`язання за період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2023 року. У розпорядженні також зазначено, що земельні ділянки загальною площею 12 338,0283 га, які перебувають у користуванні ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, не є об`єктом оподаткування у визначений період. Вказано, що відповідні земельні ділянки не підлягають оподаткуванню на території Новорайської сільської територіальної громади в період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2023 року. Відповідно до розпорядження начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 11 лютого 2025 року № 58 «Про надання пільг ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» із місцевих податків та зборів на території Новорайської сільської територіальної громади на 2025 рік», Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589) надано пільги з нарахування та сплати орендної плати за землю комунальної власності, єдиного податку четвертої групи для юридичних осіб та мінімального податкового зобов`язання на період з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року. Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року, встановлено факт реєстрації двох епізодів можливих кримінальних правопорушень, кваліфікованих за частиною першою статті 438 КК України порушення законів та звичаїв війни. Перший епізод зареєстровано на підставі самостійного виявлення прокурором відповідної інформації. У ньому зазначено, що 09 квітня 2022 року приблизно об 12:00 годині невстановлені особи у військовій формі з території бази ТОВ «ЮТС-Агропродукт», яка розташована в селі Новорайськ Бериславського району Херсонської області, вивезли три одиниці сільськогосподарської техніки зокрема автомобіль КАМАЗ державний номер НОМЕР_1 на загальну суму близько 1,5 мільйона гривень. Вказані дії здійснені в умовах воєнного стану, оголошеного президентом російської федерації ОСОБА_2 , що становить порушення норм міжнародного гуманітарного права, зокрема Женевської конвенції. Другий епізод внесено до ЄРДР 17 червня 2022 року на підставі заяви ТОВ «ЮТС-Агропродукт». Згідно з викладеними в ній обставинами, у зв`язку з тимчасовою окупацією збройними силами російської федерації території Херсонської області, зокрема Бериславського району, 24 лютого 2022 року російські військові проникли на територію підприємства за адресою: селище Новорайськ, вул. Промислова, 3, внаслідок чого працівники товариства були позбавлені доступу до свого майна. Крім того, 23 квітня 2022 року з території підприємства було захоплено 11 одиниць мультикоптерів DJI Agras (CE). Унаслідок цих дій підприємство також втратило можливість обробляти земельні ділянки загальною площею 60 532,9902 га, розташовані у Херсонській області. Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, офіційно засвідчено, що військова агресія російської федерації проти України, яка стала підставою для введення воєнного стану згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, визнається форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). ТПП України підтвердила, що 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Відповідно до листа ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» від 29 травня 2025 року, направленого на адресу Головного управління ДСНС України у Херсонській області, товариство повідомило, що є орендарем земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих, зокрема, на території Бериславського району Херсонської області. У зв`язку з військовою агресією російської федерації частина цих територій була тимчасово окупованою, на них велися активні бойові дії, а також здійснювалося масштабне будівництво фортифікаційних споруд. У зверненні наголошено, що внаслідок збройного конфлікту значні площі земель ймовірно забруднені нерозірваними боєприпасами, мінами, вибуховими пристроями та їхніми уламками. Крім того, вибухи снарядів і військова діяльність призвели до вивільнення токсичних речовин і важких металів у ґрунт, що може спричинити деградацію ґрунту, зниження його родючості, а також загрозу для здоров`я людини в разі споживання вирощеної на таких ділянках продукції. Також зазначено, що пересування важкої військової техніки ймовірно спричинило ущільнення ґрунту, утворення вирв, порушення його структури та цілісності. ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» вказало, що виконання будь-яких сільськогосподарських робіт на зазначених ділянках є вкрай небезпечним, а перебування працівників на цих територіях створює безпосередню загрозу для життя та здоров`я. Крім того, частина земель фактично використовується для оборонних потреб держави, зокрема для будівництва окопів, траншей, бліндажів, протитанкових ровів, що за законом унеможливлює їх використання за первинним цільовим призначенням. У таких умовах право користування земельною ділянкою є або призупиненим, або істотно обмеженим. Таким чином, у зазначеному листі обґрунтовано позицію про неможливість обробітку орендованих земельних ділянок у зв`язку з наявністю ознак обставин непереборної сили, які об`єктивно перешкоджають виконанню зобов`язань за договором оренди. Товариство також звернулося з проханням надати акти обстеження земель або іншу інформацію щодо можливості чи неможливості їх використання за призначенням. Відповідно до листа Головного управління ДСНС України у Херсонській області № № 66 03-2942/66 16/3 від 11 червня 2025 року, направленого у відповідь на звернення ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», піротехнічні розрахунки ДСНС до проведення робіт з розмінування (гуманітарного розмінування) на земельних ділянках, орендованих товариством на території Бериславського району Херсонської області, не залучались, а самі роботи з розмінування проводились іншими фаховими відомствами. При цьому зазначено, що ймовірно, вищевказані земельні ділянки можуть бути потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами. Окремо наголошено, що у зв`язку із щоденними обстрілами з боку збройних сил російської федерації різними типами озброєння, Головне управління не може гарантувати безпеку при проведенні польових робіт на даних територіях. У зв`язку з викладеним, ДСНС рекомендувало товариству звернутися до Херсонської обласної військової адміністрації, яка, згідно з розпорядженням від 06 березня 2023 року №?101, визначає пріоритетність заходів із розмінування, координує їх виконання і може підтвердити статус відповідних територій. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач систематично не виконував обов`язок зі сплати орендної плати за 2023 та 2024 роки, що є істотним порушенням договору. При цьому відповідач не довів, що невиконання ним своїх зобов`язань за договором оренди сталося з причин, які не залежали від його волі або були наслідком форс-мажорних обставин, а також існування об`єктивної неможливості використання орендованих земельних ділянок за їх цільовим призначенням. Посилання на воєнний стан або лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року не є достатніми підставами для безумовного звільнення від виконання зобов`язань, оскільки такий лист носить загальний характер і не містить ідентифікації конкретного зобов`язання відповідача. А відповідачем наявність форс-мажору даному випадку та його безпосередній вплив на виконання зобов`язань Товариства не доведено. Водночас відповідач не довів, що мав об`єктивну неможливість використовувати орендовану земельну ділянку у своїй господарській діяльності. Зокрема, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що земельна ділянка не могла бути використана за її цільовим призначенням. Також відповідач не звертався до позивача з повідомленнями про наявність обставин, які унеможливлювали виконання ним договірних зобов`язань, не надав доказів причинно-наслідкового зв`язку між воєнними діями та неможливістю обробітку землі. Разом з цим, суд зазначив про відсутність вини орендаря щодо невиплати орендної плати за 2022 рік, тобто неумисне допущення ним порушення відповідних умов договору. Проте, в даному випадку невиплата орендної плати в повному обсязі за 2023 рік та 2024 рік утворює систематичність порушення строків сплати орендної плати, що є підставою для задоволення вимоги про розірвання договору оренди. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду. Відповідно до частини другої статті792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Правилами частини першої статті2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом,законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Отже, оренда землі є окремим випадком найму майна, загальні правила якого визначені приписами цивільного (приватного) права. Відповідно й законодавче регулювання підстав припинення права оренди землі складається з норм цивільного та земельного законодавства. Договір оренди землі, відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі», це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Згідно з частиною першою статті15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а приписи статей 24, 25 цього Закону визначають права та обов`язки орендодавця та орендаря, зокрема право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі. Орендодавець, відповідно до абзацу п`ятого частини першоїстатті 24 Закону України «Про оренду землі», має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також орендної плати за водний об`єкт. Орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт (частина друга статті 25 Закону України «Про оренду землі»). Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Відповідно до спеціальної норми частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України. Згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати. Отже, для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом «д» частини першої статті141 ЗК України, суд має встановити такі обставини, як «систематичність» та «несплату» орендної плати. Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття «систематичність» у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 616/292/17, від 08 травня 2024 року у справі № 629/2698/23; постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі № 906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі № 917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 922/1165/23 та інші). У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» систематично протягом 2023-2024 років не виплачувало позивачу орендну плату у строки, визначені умовами укладеного між ними договору та додатковими угодами про оренду землі, що відповідно до наведених норм права є підставою для розірвання договору оренди відповідно до пункту «д» частини першої статті141 ЗК України. Відповідно висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі№ 918/391/23 (провадження № 12-19гс24) підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі. Оскільки позивачка мотивувала позовні вимоги тим, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» вчасно не сплачувало орендну плату за 2022 - 2024 роки, тому саме відповідач повинен був спростувати належними та допустимими доказами твердження позивачки про несплату орендної плати в обумовлений в договорі термін до 31 грудня поточного року, чого ним зроблено не було. Відповідач факт невиплати орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки не заперечує, посилаючись на те, що заборгованість по орендній платі за вказаний період виникла виключно з обставин, пов`язаних з військовою агресією рф проти України, що стало підставою для введення військового стану з 24 лютого 2022 року та окупацією Херсонської області. Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору). Частиною 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо. У зв`язку із запровадження на території України УказомПрезидента України № 64 від 24 лютого 2022 року воєнного стану, Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП) було оприлюднено лист № 2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року, яким повідомлено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов`язань. У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 червня 2022 року в справі № 922/2394/21 зазначено, що: «статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Так, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується Верховний Суд у постанові від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18 та у постанові від 09 листопада 2021 у справі №913/20/21». Отже, орендар повинен довести факт, що він опинився в ситуації неможливості виконання договірних зобов`язань, або ж виконання договірних зобов`язань внаслідок військової агресії було практично неможливим (через активні воєнні дії, тимчасову окупацію засміченням вибухонебезпечними предметами земельної ділянки, що є предметом договору), це допоможе уникнути відповідальності за порушення договірних зобов`язань. Відповідно до частини 1 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відповідно до системного аналізу глави58 ЦК України оренда земельної ділянки є різновидом найму майна, а тому загальні положення про найм (оренду) застосовуються до регулювання відносин з найму (оренди) земельної ділянки, якщо інші правила не передбачено спеціальним Законом. Положення ЗаконуУкраїни «Про оренду землі» не забороняють застосування до відносин з оренди землі наведених загальних положень, викладених у статті762 ЦК України (постанова Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 399/935/16-ц (провадження № 61-304св17)). Згідно з положеннями частини шостої статті762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. У пунктах 6.8-6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 (провадження № 12-37гс18) зазначено, що норма частини шостої статті 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Обставини, зазначені у нормі частини шостої статті 762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством. Спірна земельна ділянка розташована в адміністративно-територіальних межах Новорайської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області, в період з 09 квітня 2022 року по 11 листопада 2022 року перебувала під тимчасово окупацією рф, а з 11 листопада 2022 року віднесена до території можливих бойових дій, що підтверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, яким було затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, а також Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, який затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року№ 376, який є чинним.. Згідно правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) у кожному конкретному випадку істотність порушення договору треба оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон розкриває за допомогою іншого оціночного поняття «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору». Тобто, критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданої цим порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить висновку, що належними, достатніми та допустимими доказами відповідачем доведено факт неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин, а саме існування форс-мажорних обставин, які перешкоджали йому виконати передбачений договором сторін обов`язок з виплати позивачу орендної плати за 2022 рік, оскільки земельна ділянка, що розташована в адміністративно-територіальних межах Новорайської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області, в період з 09 квітня 2022 року по 11 листопада 2022 року перебувала під тимчасовою окупацією, тому в 2022 році орендар значною мірою був позбавлений можливості використовувати спірну земельну ділянку для отримання доходів в 2022 році. За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної інстанції щодо відсутності вини відповідача у невиконанні обов`язку щодо виплати орендної плати за 2022 рік за договором оренди земельної ділянки та висновок суду першої інстанції про неврахування даного періоду під час встановлення систематичності невиконання своїх обов`язків по сплаті орендної плати товариством у цей період. Обґрунтовуючи свої заперечення щодо неможливості виплати орендної плати за 2023, 2024 роки відповідач посилається на наявність обставин непереборної сили, за які він не відповідає, що унеможливлює розірвання договору оренди землі на підставі систематичної несплати орендної плати за цей період, зокрема не можливості використання орендованих земельних ділянок позивача через її потенційне замінування та існування загрози загроза для життя і здоров`я працівників при обробітку земельної ділянки. Проте належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження вказаних обставин відповідачем не надано. Спірна земельна ділянка розташована в адміністративно-територіальних межах Новорайської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області, яка з листопада 2022 року віднесена до території можливих бойових дій, що підтверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, яким було затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, а також Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, який затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року№ 376, який є чинним. Бойові дії у 2023 та 2024 роках на вказаній території не велися. Документів на підтвердження забруднення спірних земельних ділянок вибухонебезпечними предметами матеріали справи не містять. Відповідачем не надано доказів на підтвердження вчинення ним будь-яких дій, спрямованих на обстеження земельних ділянок з метою подальшого їх використання за цільовим призначенням. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про відсутність протягом 2023-2024 років, за який відповідачем не вносилася орендна плата, можливості користуватися земельною ділянкою через військову агресію рф проти України, потенційну загрозу забруднення спірних земельних ділянок вибухонебезпечними предметами, а також через знищення та розкрадання належного Товариству майна. Також, відповідачем не надано будь-яких доказів, що відповідач здійснював дії щодо, наприклад, звернення до компетентних органів з приводу обстеження та розмінування земельних ділянок з метою усунення перешкод у користуванні ними, звернення з листами до позивача про наявність вказаних перешкод та звільнення відповідача у зв`язку з цим від сплати орендної плати тощо, що могло б свідчити про здійснення відповідачем дій щодо доведеності наявності дійсних обставин щодо неможливості виконання зобов`язання, що, в свою чергу, могло б розглядатися як підстава для застосування частини шостої статті 762 ЦК України. Відповідачем не доводилося, що в межах реалізації Закону України« Про протимінну діяльність в Україні», товариство зверталося до уповноважених органів щодо проведення процедури очищення території (земельної ділянки), та повідомляло орендодавця про неможливість використання земельних ділянок та неможливості сплати орендної плати, а посилання в апеляційній скарзі на лист ГУ ДСНС України у Херсонській області, отриманий за зверненням відповідача, у сукупності з іншими обставинами, не містить в собі підстав для застосування частини шостої статті762 ЦК України, оскільки містить в собі інформацію про припущення щодо земельних ділянок. Даний лист не доводить належним чином факту дії обставин непереборної сили, не підтверджує виникнення правових підстав для звільнення відповідача від обов`язку виконання грошового зобов`язання за договором оренди землі та не свідчить про наявність передбачених законом умов для розірвання договору з ініціативи відповідача. Так, відповідно до інформації, що міститься у вказаному листі піротехнічні розрахунки ДСНС до робіт з розмінування на відповідних земельних ділянках не залучались, а самі роботи проводились іншими фаховими відомствами, при цьому не вказано, які саме органи виконували такі роботи, на підставі яких документів і в яких межах. Твердження щодо потенційної забрудненості ділянок вибухонебезпечними предметами носить гіпотетичний та попереджувальний характер, оскільки жодного обстеження земельної ділянки, яка є предметом даного спору, ГУ ДСНС не проводило, як і не зазначало факту наявності на ній вибухонебезпечних предметів або неможливості її використання. Крім того, лист не містить відомостей неможливості використання саме спірної земельної ділянки. Потенційна небезпека, на яку посилається відповідач, не є доказом реальної неможливості обробки конкретної земельної ділянки. У межах приватно-правових договірних зобов`язань, звільнення від їх виконання можливе лише за наявності обставин, які фактично унеможливлюють здійснення сільськогосподарської діяльності, що має бути підтверджено відповідними технічними висновками або іншим належним доказовим матеріалом, який у справі відсутній. Частиною другою статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Отже, для засвідчення форс-мажорних обставин ТПП України видається сертифікат. Лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року, не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (Відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини. Верховний Суд у постановах від 01.06.2021 у справі №910/9258/20, від 14.06.2022 у справі №922/2394/21 зазначав, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таким чином, в разі наявності певних обставин (форс-мажорних), які засвідчені для конкретної особи відповідним сертифікатом ТПП України, суд має оцінити зазначений доказ у сукупності з іншими доказами. Водночас, настання форс-мажорних обставин не є підставою для невиконання стороною зобов`язання, строк виконання якого настав до дати настання таких обставин, а також для звільнення сторони від відповідальності в такому випадку. Такий висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 07 червня 2023 року у справі №912/750/22. Посилання апелянта на те, що звільнення від сплати земельного податку чи орендної плати відповідно до підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України звільняє орендаря від зобов`язань за договором оренди землі, колегія суддів вважає необгрунтованим, оскільки звільнення від нарахування та сплати плати за землю у контексті Податкового кодексу не є тотожним звільненню від обов`язку сплачувати орендну плату орендодавцю, як сторони у цивільно-правовому договорі оренди земельної ділянки, який є чинним та не визнаний припиненим чи недійсним. Посилання представника Товариства на розпорядження Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області, якими надано пільги з нарахування та сплати орендної плати за землі комунальної власності, єдиного податку четвертої групи для юридичних осіб та мінімального податкового зобов`язання, висновків суду першої інстанції щодо недоведеності наявності обставин, яка унеможливлювали сплату орендної плати за 2023, 2024 роки, не спростовують. Вказані розпорядження видані лише щодо надання певних податкових пільг у зв`язку з потенційною загрозою забруднення земельних ділянок господарства вибухонебезпечними предметами, та не містять відомостей щодо визнання спірних земельних ділянок забрудненими вибухонебезпечними предметами, і не звільняють Товариство від обов`язку сплачувати орендну плату за орендовані земельні ділянки приватної власності. Що стосується посилання на дані Інтерактивної карти ДСНС на її офіційному сайті за посиланням Розмінування України Новорайської селищної територіальної громади до територій, де виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети, не віднесена, оскільки інтерактивна карта містить зазначення щодо потенційної можливості забруднення, а отже не є доказом реальної неможливості обробітку конкретної земельної ділянки та не звільняє товариства від виконання зобов`язання за договором оренди. При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що процедура розмінування та приведення відповідних земельних ділянок у стан, придатний для господарської діяльності, передбачає активну поведінку орендаря, яка включає звернення до відповідних компетентних органів для організації обстеження земель, ініціювання процедур розмінування та вжиття інших необхідних заходів для забезпечення використання цих земель. Однак цього зроблено не було. Так, загальновідомі факти свідчать про те, що на відповідній території інші особи, які проявили активну господарську поведінку, вже досягли розмінування земельних ділянок, і ці землі використовуються в сільськогосподарських цілях не перший рік. З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку, що належними, достатніми та допустимими доказами відповідачем не доведено існування обставин, за які він не відповідає, та які б перешкоджали йому виконати передбачений договором обов`язок з виплати позивачам орендної плати за 2023 та 2024 роки. Колегія суддів також звертає увагу на постанову Верховного Суду від 21 січня 2026 року у справі № 650/3776/24, на яку послався апелянт у своїй апеляційній скарзі, про залишення без змін постанови суду апеляційної інстанції від 09 квітня 2025 року, якою було скасовано рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 30 січня 2025 року й ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати через звільнення відповідача від відповідальності за несплату орендної плати у 2022, 2023 роках внаслідок наявності обставин непереборної сили, які унеможливили виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди. Проте, колегія суддів не встановила подібність правовідносин у цій справі та справі № 650/3776/24. Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм процесуального права також не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Щодо відсутності відомостей про належне повідомлення ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розгляд справи колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Проте ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» рішення суду, у тому числі з підстав неповідомлення належним чином про дату, час і місце засідання суду не оскаржувало, а відомостей про те, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» також представляє інтереси іншого співвідповідача в матеріалах справи відсутні. Що стосується доводів товариства про те, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» є неналежним відповідачем у справі з огляду на відчуження товариством права оренди земельної ділянки на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», колегія суддів звертає увагу на наступне. Відповідно до частини шостої статті 7 Закону України «Про оренду землі» у разі відчуження права оренди земельної ділянки таке право переходить до особи, на користь якої воно відчужене. Разом з тим, згідно з частиною п`ятою статті 6 зазначеного Закону, право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Отже, саме з моменту державної реєстрації переходу права оренди новий орендар набуває юридично значущих прав та обов`язків щодо користування земельною ділянкою. З матеріалів справи встановлено, що на підставі договору про відчуження (продаж) права оренди земельних ділянок, укладеного 17 квітня 2025 року між ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», право оренди землі строком на один рік перейшло до ТОВ «ПЕРЕМОГА ПЛЮС». Оскільки виниклі між сторонами спірні правовідносини стосуються періоду 2022-2024 років, тобто часу, який передував відчуженню права оренди землі (квітень 2025 року), то визначення співвідповідачами у справі ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (який мав висловити свої доводи та надати заперечення проти пред`явлених вимог) та ТОВ «ПЕРЕМОГА ПЛЮС» (до якого лише тимчасово перейшли права та обов`язки орендаря), є процесуально виправданим. Апеляційний суд враховує, що предметом позову є обставини, які виникли у 2022-2024 роках, тобто до укладення 17 квітня 2025 року відповідного договору про відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок та реєстрації за новим орендарем права оренди. Обов`язки нового орендаря наступають з часу реєстрації його права оренди, крім випадків, встановлених законом та договором, а тому зокрема і скаржник (ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ») за вимогами про розірвання договорів оренди має відповідати за порушення умов договорів оренди в частині несплати орендної плати, допущені ним у 2023-2024 роках. Щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження колегія суддів зазначає наступне. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 13 червня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі. Розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з огляду на її предмет, категорію та складність, з повідомленням (викликом) сторін ( а.с.73-75). Згідно частини першої, другої, третьої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи:1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1)ціну позову; 2)значення справи для сторін; 3)обраний позивачем спосіб захисту; 4)категорію та складність справи; 5)обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6)кількість сторін та інших учасників справи; 7)чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Згідно частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1)справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судоммалозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4)справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з пунктом 8 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом року, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки. Згідно пункту 5 частини 4 статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи викладене, суд першої інстанції при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження врахував ціну позову, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, предмет спору та характер спірних правовідносин, які не свідчать про складність справи, не вимагають проведення підготовчого судового засідання для повного, об`єктивного та всебічного встановлення обставин справи. Як такі, що не впливають на правильність прийнятого судом рішення, та не містять в собі підстав для його скасування, слід залишити поза увагою й інші доводи апеляційної скарги. За правилами статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 23 січня 2026 року постановлено з додержанням вимог закону, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, надана правильна оцінка наявним у справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення. Розподіл судових витрат в порядку частини тринадцятої статті 141 ЦПК України не здійснюється у зв`язку із залишенням апеляційної скарги ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» без задоволення. Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» - Журика Андрія Леонідовича залишити без задоволення. Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 23 січня 2026 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий: Л.А.Приходько Судді: Л.В.Базіль С.В.Радченко