Постанова Дніпровський апеляційний суд № 216/5671/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/800/26 Справа № 216/5671/25 Суддя у 1-й інстанції - ОНОПЧЕНКО Ю. В. Суддя у 2-й інстанції - Акуленко В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 квітня 2026 року м. Кривий Ріг Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Акуленко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, апеляційну скаргу захисника Доброреза В.В., який діє в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 02 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з нього судовий збір в розмірі 665,60 грн. В С Т А Н О В И В : Згідно постанови судді, 01 липня 2025 року о 22:49 год на мкрн. Військове містечко-35, буд. 41 в м. Кривий Ріг, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 7510, або у медзакладі ОСОБА_1 відмовився. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п. 2,5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. На вказане рішення захисником ОСОБА_2 , подана апеляційна скарга, в якій він просить постанову судді скасувати та закрити провадження за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення. Вважає, що суд грубо порушив норми права, не дослідив всі докази та не надав їм належної оцінки. Вказує, що порушено права на захист ОСОБА_3 , оскільки постанову розглянуто без їхньої участі. Відеозапис адміністративного правопорушення не є безперервним, та не може бути доказом підтвердження вини ОСОБА_3 . Протокол про адміністративне правопорушення та рапорт працівника поліції, не є доказом доведеності вини Саранчі. Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи слід зазначити наступне. Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно до п. 2. 5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відповідно до ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Тобто, для визначення складу даного правопорушення необхідно встановити чи керувала особа, що притягується до адміністративної відповідальності транспортним засобом, законність запропонованого їй порядку огляду та сам факт відмови. Згідно з вимогами ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, сп`яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Так, факт порушення Саранчею п. 2.5 ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується відповідним протоколом, відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_3 керував транспортним засобом, відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора Драгер та у закладі охорони здоров`я. Факт вказаної відмови також був зафіксований на бодікамеру робітниками поліції. Таким чином, в діях ОСОБА_3 безумовно наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відеозапис адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції вважає, що він надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Отриманий відеозапис у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів. Той факт, що відеозапис переривається, не є порушенням, оскільки в ньому чітко простежується хід подій. Вивчивши матеріали справи, апеляційний суд зазначає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення та рапорт робітників поліції долучений до матеріалів справи, за відсутності інших об`єктивних доказів дійсно не може слугувати доказом винуватості, але спростовуючи доводи захисту, зазначає, що всі докази в сукупності, які містяться в матеріалах справи, є достатніми для доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відеозапис не є єдиним доказом у справі і має оцінюватися в сукупності з іншими доказами. При цьому «нарізки» відеозапису на декілька файлів самі по собі не свідчить про його монтаж або недопустимість, якщо суттєві для справи моменти зафіксовані. З наданих відеофрагментів суд бачить логічну хронологію подій, яка узгоджується із змістом протоколу та іншими дослідженими судом письмовими доказами. Відеозапис оцінюється судом як належний і допустимий доказ, який додатково підтверджує обставини, зафіксовані в письмових документах. Доводи сторони захисту, щодо не безперервного відеозапису, є безпідставними, оскільки суд при розгляді справи аналізує лише той обсяг доказів, який наявний на час розгляду справи і має відношення до адміністративного правопорушення. Крім того, дійсно суд першої інстанції розглянув справу за відсутності ОСОБА_3 та його захисника. Разом з тим апеляційним судом були виправлені допущені судом першої інстанції порушення. Вони були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, тому в повній мірі забезпечено його право на доступ до правосуддя. Їм була надана можливість взяти участь у судовому засіданні, надати пояснення, заявити будь-які клопотання та скористатись всім обсягом прав, передбачених ст. 268 КУпАП, тому жодних порушень чинного законодавства не вбачається, а доводи сторони захисту з цього приводу не є слушними. Досліджені апеляційним судом матеріали справи та відеозапис, є інформативним і не вказують на упередженість чи суб`єктивне ставлення працівників поліції. Ними роз`яснено права особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, підстави для проходження огляду на стан сп`яніння і наслідки відмови від його проходження. Невизнання ОСОБА_3 своєї провини в скоєнні адміністративного правопорушення є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується вказаними у постанові доказами. Оскільки всі наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності доводять вину ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, а доводи апеляційної скарги захисника не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, тому підстав для скасування постанови суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається. Постанова суду є законною та обґрунтованою. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, П О С Т А Н О В И В : Постанову судді Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 02 лютого 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Доброреза В.В. без задоволення. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя