Постанова Черкаський апеляційний суд № 707/2596/25
від 03.04.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/63/26 Справа № 707/2596/25 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Морозов В. В. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 квітня 2026 року м. Черкаси Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу захисниці Єфімік О.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Черкаського районного суду Черкаської області від 03 листопада 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік. Стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп. ВСТАНОВИВ З постанови судді вбачається, що ОСОБА_1 29 червня 2025 року о 02 годині 01 хвилин в с. Руська Поляна Черкаського району Черкаської області по вул. Коцюбинського керував транспортним засобом ВАЗ 21011, державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу Драгер або лікаря-нарколога КНП «ЧОНД» відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР). Подія фіксувалася технічними засобами відеозапису, а саме на бодікамеру працівника поліції 21100145. В апеляційній скарзі захисник просить скасувати вищевказану постанову та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вказує, що не згоден з вищевказаною постановою у зв`язку з невідповідністю висновків судді обставинам справи та через порушення ним норм матеріального і процесуального права. Вказує на те, що справу було розглянуто за відсутністю ОСОБА_1 та сторони захисту, чим порушено їх право на доступ до правосуддя. Стверджує, що ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи тільки одного разу, із викликом на 03.11.2025. Судові повістки із викликом на 19.09.2025 та 13.10.2025. він не отримував і не знав про розгляд справи в ці дні, оскільки ще 29.06.2025 одразу після складання відносно нього працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення він був цими же поліцейськими затриманий і доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_2 , без документів, ідентифікації особи і без складання протоколу затримання. 01.07.2025 ОСОБА_1 був доправлений до навчального центру і про його затримання та мобілізацію родичі не повідомлялись, ніхто не знав про його місцезнаходження до 24 липня 2025року, допоки він не відправив дружині довідку з місця проходження військової служби.Про перебування ОСОБА_1 у військовій частині Черкаський районний суд Черкаської області був повідомлений, але судові повістки із викликом на 19.09.2025 та 13.10. 2025 року йому не були направлені. Вказує, що стороною захисту подавалось клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, але судом воно було проігноровано. Вважає, що ОСОБА_1 не було ознайомлено з правами, передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, оскільки в протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 відсутній підпис особи, на яку складено протокол. Вказує на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено жодного доказу того, що ОСОБА_1 в зазначену дату керував транспортним засобом. Також зазначає, що в протоколі від 29.06.2025 зазначено технічний засіб відеозапису 21100145, але до суду разом із матеріалами про адміністративне правопорушення було доправлено диск з відео відносно ОСОБА_1 без зазначення його технічних характеристик і опису. Заразом зауважує, що відео не є безперервним, а складається із 4х сюжетів. На думку захисниці, інформація, яка знаходиться на відеозаписах ні яким чином не підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортного засобу. Вважає, що інші докази, на які послався суд першої інстанції, також недостатньо для встановлення факту керування ОСОБА_1 транспортного засобу у стані алкогольного сп`яніння. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисниця, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явилися. Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 . Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, з таких підстав. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Даних вимог закону суддею було дотримано. У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №375820 від 29 червня 2025 року, в якому приведені обставини вчиненого правопорушення. Даний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, серед іншого в них зазначена суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. У відповідності до національного законодавства протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами. Зазначені у протоколі обставини підтверджуються дослідженими суддею суду першої інстанції такими доказами. Направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на та швидкість реакції, від 29.06.2025 року о 02:15 годині. Актом відмови ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Суд першої інстанції надав належний аналіз відеозапису з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Апеляційним переглядом встановлено, що суддею районного суду відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Попри твердження апелянта, додані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, оскільки є показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Додатково апеляційний суд зауважує, що відсутність у постанові судді вказівки на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис поліцейським, не тягне за собою безумовної підстави для визнання цього доказу недопустимим, оскільки вимоги до постанови судді про накладення адміністративного стягнення та до постанови по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів не є тотожними. Апеляційний суд враховує, що справу про адміністративне правопорушення в суді першої інстанції розглянуто за відсутності ОСОБА_1 , якого притягнуто до адміністративної відповідальності. Апеляційним судом, було поновлено право особи бути присутнім в судовому засіданні, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, але ОСОБА_1 , будучі повідомленим про дату та час розгляду справи, не скористався своїми правами. Отже розгляд суддею справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисниці Єфімік О.О. у цьому випадку не є безумовною підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі. Апеляційний суд відкидає доводи апелянта про порушення права на захист ОСОБА_2 через не роз`яснення тому прав. З цього приводу слід зауважити, що ОСОБА_1 відмовився від підпису протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, у відповідних графах про роз`яснення ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП Частина ч. 4 статті 256 КУпАП передбачає обов`язок особи, що складає такий протокол, роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Разом з тим, апеляційний суд відзначає, що права, що перелічені в ст. 268 КУпАП, передбачають їх використання під час розгляд справи, зокрема користуватися юридичною допомогою адвоката, оскаржити постанову по справі. За таких обставин, відсутність зафіксованих даних про роз`яснення особі її прав під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, котрий за своєю природою та змістом не є рішенням суб`єкта владних повноважень та не спричиняє зміни прав чи обов`язків особи, не тягне за собою безумовне закриття провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Водночас особі щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення були роз`яснено право на захист, а також відмовитися від дачі показань. У цій справі апеляційний суд виходить з того, що наведене апелянтом порушення права на захист не призвело до отримання доказів, в апеляційній скарзі не порушується питання про не додержання гарантій справедливого розгляду обвинувачення. Апеляційний суд звертає увагу на те, що норми закону, наведені апелянтом, не передбачають, що будь-яке формальне недотримання вимог законодавства про адміністративні правопорушення під час складання протоколу про адміністративне правопорушення тягне необхідність визнання доказів недопустимим. Натомість національне законодавство та практика ЄСПЛ зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи допущене порушення КУпАП є істотним та яким чином воно перешкоджало й забезпеченню та реалізації прав і свобод особи. Суд зазначає, що коли сторона вимагає скасування судового рішення, посилаючись на порушення, допущене під час провадження у справі, вона має обґрунтувати не лише наявність такого порушення, але й переконати, що воно істотно позначилося на можливостях сторони відстоювати свою позицію у справі і не було виправлено в ході провадження. Доводи апелянта щодо не підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння повністю спростовуються фактичними даними відеозапису події, на якому зафіксовано обставини зупинки автомобіля ВАЗ 21011, з водійського сидіння якого вийшов ОСОБА_1 . З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ст.247 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу захисниці Єфімік О.О. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Черкаської області від 03 листопада 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін. Постанова набирає чинності негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.Ф. Люклянчук