Ухвала ККС ВС № 636/3587/25

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 9 квітня 2026 року м. Київ справа № 636/3587/25 провадження № 51-2058 ск 25 Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі: головуючої ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 30 березня 2026 року, установила: Як убачається з матеріалів за касаційною скаргою та наявних у Верховному Суді даних, слідчий суддя Чугуївського міського суду Харківської області 13 лютого 2026 року відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області щодо неналежного внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Таке рішення Харківський апеляційний суд ухвалою від 30 березня 2026 року залишив без змін, а подану ОСОБА_4 апеляційну скаргу - без задоволення. Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4 оскаржив її у касаційному порядку. Перевіривши подану скаргу та копію судового рішення, колегія суддів дійшла такого висновку. Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України право на касаційне оскарження судового рішення забезпечується у визначених законом випадках. Норми Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) установлюють, що порядок кримінального провадження на території України визначається кримінальним процесуальним законодавством, котре складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (частини 1, 2 ст. 1 КПК). Відповідно до Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції в порядку, встановленому процесуальним законом (п. 1 ч. 2 ст. 36). Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись принципом верховенства права (ст. 48). Учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на її апеляційний перегляд та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (ст. 14). Провадження в суді касаційної інстанції здійснюється за правилами гл. 32 КПК. У цій главі міститься норма процесуального права, котрою визначено перелік судових рішень, що належать до предмета перевірки за касаційною процедурою. Конкретне унормування предмета ревізії суду касаційної інстанції є втіленням принципу юридичної визначеності. За правилами ч. 4 ст. 424 КПК ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Отже, ураховуючи нормативне врегулювання, оспорювана ухвала не належить до предмета перевірки суду касаційної інстанції. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Тому необхідно відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 . Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК, колегія суддів постановила: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 30 березня 2026 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3