Постанова Дніпровський апеляційний суд № 201/15682/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/793/26 Справа № 201/15682/25 Суддя у 1-й інстанції - Погрібна Н. М. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 березня 2026 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Корчиста О.І. розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Лисенка С.Ю. в інтересах потерпілої ОСОБА_1 на постанову Соборного районного суду міста Дніпра від 02 лютого 2026 року, відносно: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у справі про адміністративне правопорушення за ст.173-2 КУпАП,- за участі : представника потерпілої і режимі відеоконференції- Лисенка С.Ю., представника, особи яка притягається до адміністративної відповідальності-Токарєвої Г.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - Шлюпенкова О.А. В С Т А Н О В И В: Цією постановою провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. При обставинах, встановлених місцевим судом, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №861445 від 03.12.2025 ОСОБА_2 , 29.10.2025 близько 17 годин 30 хвилин вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно гр. ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 . В апеляційній скарзі представник потерпілої просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП, призначити стягнення відповідно до санкції статті. Вимоги апеляційної скарги по суті мотивує тим, що: - вважає постанову суду незаконною та необгрунтованою; -зазначає про грубе порушення процесуальних прав неповнолітньої потерпілої ОСОБА_3 , у зв`язку із тим, що її не визнано потерпілою; -зазначає про помилкове застосування презумції невинуватості у адміністративній справі; -проігноровано докази вчинення домашнього насильства, які були надані ОСОБА_1 ; - проігноровано покази свідка- психолога, реєстраційну картку звернення,довідку психолога за результатами психодіагностичної роботи; -зазначає про невірне тлумачення об`єктивної сторони правопорушення; -судом не досліджено всі обставини справи; -наголошує про невідображення в постанові допиту психолога ОСОБА_4 . Будучи повідомленою про місце та час розгляду справи, потерпіла, - ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не з`явилась, про причини неявки суд не увідомила, у зв`язку з чим апеляційний розгляд проведено у її відсутність. В суді апеляційної інстанції представник Лисенко С.Ю., який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги. Особа, яка притягається до відповідальності, ОСОБА_2 та його представник заперечували щодо задоволення апеляційної скарги, просили постанову суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши доповідь судді, учасників, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи, докази і вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, суд дійшов такого висновку. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення. Висновок суду про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, у діях ОСОБА_2 з посиланням на обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 , в якому не відображено ознак об`єктивної сторони зазначеного адміністративного правопорушення, є законним та обґрунтованим. Так, за ст.173-2 КУпАП відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого . Об`єктивна сторона правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходженні корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім`ї (матеріальний склад). Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року за № 2229-VIII психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП складає: об`єкт, яким виступають суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку; об`єктивна сторона даного правопорушення виражається у діянні (дії або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого; суб`єкт даного адміністративного правопорушення загальний, а суб`єктивна сторона виражається у формі умисної вини та необережності. В матеріалах справи наявний протокол серії ВАД №861445 від 03.12.2025 року відповідно до якого, ОСОБА_2 , 29.10.2025 близько 17 годин 30 хвилин вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 . Однак, в протоколі не вказано яка саме шкода психічному здоров`ю потерпілої була спричинена, тобто не вказано ознаки, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП. Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Однак в протоколі не зазначено, ким саме є потерпіла по відношенню до ОСОБА_2 , тобто неможливо встановити, чи є взагалі ОСОБА_2 , суб`єктом даного адміністративного правопорушення. Також звертаю увагу, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, працівниками поліції не було зазначено частину за статтею 173-2 КУпАП, що закидається ОСОБА_2 , що свідчить про формальність та неконкретність зафіксованого щодо нього правопорушення. Таким чином, судом залишено поза увагою наведнені недоліки, допущені уповноваженою посадовою особою під час оформлення протоколу про адміністратвине правопорушення та позбавляє можливості встановити факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення та наявність в його діях складу цього правопорушення. Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не відображають всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, при цьому суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, викладену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, також звертаю увагу, що апеляційний суд позбавлений можливості направити матеріали справи для дооформлення до органу Національної поліції, а тому перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення в межах наявних матеріалів. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу представника Лисенка С.Ю. в інтересах потерпілої ОСОБА_1 , - залишити без задоволення. Постанову Соборного районного суду міста Дніпра від 02 лютого 2026 року, відносно ОСОБА_2 , у справі про адміністративне правопорушення за ст.173-2 КУпАП, - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.І. Корчиста