Постанова Дніпровський апеляційний суд № 199/1942/26

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1634/26 Справа № 199/1942/26 Суддя у 1-й інстанції - ДЯЧЕНКО І. В. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2026 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Корчиста О.І. розглянула матеріали за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Константинова Р.Д. на постанову Амур- Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 27 квітня 2026 року, відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за мобілізацією на особливий період, який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124, ст.122-4 КУпАП, за участі: представника ОСОБА_1 адвоката Константинова Р.Д. представника потерпілого адвоката Омеляна О.О. В С Т А Н О В И В: Оскарженою постановою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу: - за ст. 122-4 КУпАП - у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 3400,00 (три тисячі чотириста) гривень; - за ст. 124 КУпАП - у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 850,00 (вісімсот п`ятдесят) гривень. На підставі ст. 36 КУпАП остаточно призначено ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 3400,00 (три тисячі чотириста) гривень та звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п.п.) 12, 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як військовослужбовця, який вчинив адміністративне правопорушення під час виконання службових обов`язків, а також як учасника бойових дій. Згідно із обставинами, встановленими судом першої інстанції, 31.01.2026 о 09:39 годині за адресою: м. Дніпро, вул. Донецьке шосе, 1-Д, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «JAC Everlast ап3-12», державний номерний знак НОМЕР_2 , перед початком зміни напрямку руху, а саме виконання маневру перестроювання, не впевнився в безпечності свого маневру, в результаті чого створив перешкоду для руху транспортному засобу «AUDІ Q8», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку в сусідній смузі, тим самим змусив водія транспортного засобу «AUDІ Q8», державний номерний знак НОМЕР_3 , різко змінити напрямок руху, в результаті чого вказаний транспортний засіб здійснив наїзд на перешкоду у вигляді захисних залізних стовпчиків. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб «AUDІ Q8», державний номерний знак НОМЕР_3 , отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Крім того, 31.01.2026 о 09:40 годині за адресою: м. Дніпро, вул. Донецьке шосе, 1-Д, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «JAC Everlast ап3-12», державний номерний знак НОМЕР_2 , скоїв дорожньо-транспортну пригоду, а саме перед початком зміни напрямку руху виконання маневру перестроювання, не впевнився в безпеці свого маневру, в результаті чого створив перешкоду для руху транспортному засобу «AUDІ Q8», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку в сусідній смузі, тим самим змусив водія транспортного засобу «AUDІ Q8», державний номерний знак НОМЕР_3 , різко змінити напрямок руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди. Після чого водій ОСОБА_1 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10.а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП. Судом першої інстанції зазначено, що накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, враховано характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, яке посягає на безпеку дорожнього руху, особу порушника ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем військової служби за мобілізацією на особливий період, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , є учасником бойових дій, свою провину не визнав, ступінь його вини, майновий стан, думку потерпілої сторони, істотність наслідків вчиненого правопорушення, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують його відповідальність. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Константинов Р.Д. просить постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КуаАП. Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що посадова особа, яка складала щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, при посиланні на порушення останнім вимог п. 10.1 ПДР неточно зазначила формулювання вказаного пункту. Зазначає, що відеозапис події ДТП не містить усіх необхідних відомостей щодо обставин пригоди. Вказує, що судом не було взято до уваги висновок експерта за результатами проведення експертного дослідження від 02.03.2026 р. № 10.1/005-Д, складений експертом Драганом В.М., не усунуто суперечності між ним та висновком експерта від 09.04.2026 р., № КСЕ-19/104-26/9421, складеним експертом Дніпропетровського НДЕКЦ С. Решетніковим. Крім того зазначає, що сторона захисту під час судового розгляду в суді першої інстанції повторно звернулася до іншої експертної установи та після винесення оскарженої постанови отримала висновок експерта Дніпропетровського НДІСЕ від 27.04.2026 р., згідно із яким у діях водія ОСОБА_1 також відсутні інкриміновані йому порушення вимог ПДР. Акцентує увагу на тому, що водій ОСОБА_1 , здійснюючи маневр зміни напрямку руху, мав право розраховувати на дотримання іншими учасниками дорожнього руху вимог ПДР, та в даному випадку саме водій ОСОБА_2 їх не дотрималася. Зважаючи на викладене, вважає винуватість ОСОБА_1 такою, що не доведена належними та допустимими доказами. Суд апеляційної інстанції, заслухавши захисника - адвоката Костантинова Р.Д., який підтримав апеляційну скаргу; представника потерпілого адвоката Омеляна О.О., який заперечували проти задоволення апеляційної скарги; дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до наступних висновків. Так, відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. З аналізу ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Перевіривши постанову суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та докази, які суд поклав в основу рішення, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи, є законними та обґрунтованими з огляду на таке. Так, відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Відповідальність за ст. 122-4 КУпАП настає за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні. Як було правильно встановлено судом першої інстанції з наявних матеріалів справи, механізм дорожньо-транспортної пригоди, яка є предметом розгляду, полягав у тому, що 31.01.2026 о 09:39 годині за адресою: м. Дніпро, вул. Донецьке шосе, 1-Д, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «JAC Everlast ап3-12», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись у другій смузі, перед початком зміни напрямку руху, а саме виконання маневру перестроювання праворуч у крайню праву смугу руху, не впевнився в безпечності свого маневру, в результаті чого створив перешкоду для руху транспортному засобу «AUDІ Q8», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку в крайній правій смузі, тим самим змусив водія транспортного засобу «AUDІ Q8», державний номерний знак НОМЕР_3 , різко змінити напрямок руху, в результаті чого вказаний транспортний засіб здійснив наїзд на перешкоду у вигляді захисних залізних стовпчиків. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб «AUDІ Q8», державний номерний знак НОМЕР_3 , отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Дії водія ОСОБА_1 у цій частині кваліфіковані судом в оскарженій постанові за ст. 124 КУпАП. Крім того, ставши за вищенаведених обставин учасником дорожньо-транспортної пригоди, водій ОСОБА_1 у порушення вимог п. 2.10.а ПДР місце пригоди залишив. Його дії у цій частині були кваліфіковані судом в оскарженій постанові за ст. 122-4 КУпАП. Стороною захисту фактичні обставини справи у тій частині, що дійсно у день, час та у місці, зазначені у постанові суду, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «JAC Everlast ап3-12», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись у другій смузі, здійснив маневр перестроювання у крайню праву смугу руху, не заперечуються. Натомість доводи апеляційної скарги зводяться до спростування порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 10.1 ПДР при виконанні вказаного маневру, обгрунтування наявності порушень вимог ПДР у діях водія ОСОБА_2 , а також посилання на неналежну оцінку судом доказів та обставин, що ними підтверджуються. Аналізуючи фактичні обставини справи з урахуванням доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції про наявність в діях водія ОСОБА_1 порушення вимог ПДР, яке перебуває у причинному зв`язку із настанням події ДТП, а також про самовільне залишення цим водієм місця ДТП, учасником якої він був, правильними і такими, що підтверджуються безпосередньо дослідженими доказами, зокрема: - відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 579893 від 31.01.2026 за ст. 124 КУпАП (а.с. 20); - відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 579908 від 31.01.2026 за ст. 122-4 КУпАП (а.с. 1); - схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 31.01.2026, якою зафіксована ділянка місцевості, на якій сталась дорожньо-транспортна пригода, зазначене місце розташування транспортного засобу «AUDІ Q8», державний номерний знак НОМЕР_3 , детально описані завдані йому механічні пошкодження (а.с. 21); - відеозаписом пригоди, долученим до матеріалів справи за клопотанням сторони захисту, з якого вбачається, що у вказану в постанові суду дату, час та місці, транспортний засіб «JAC Everlast ап3-12», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись у другій смузі, здійснює маневр перестроювання у крайню праву смугу руху, чим створює перешкоду для руху транспортному засобу «AUDІ Q8», державний номерний знак НОМЕР_3 , який рухається в попутному напрямку в крайній правій смузі, чим змушує водія вказаного транспортного засобу «AUDІ Q8» різко змінити напрямок руху, в результаті чого вказаний транспортний засіб здійснює наїзд на перешкоду у вигляді захисних залізних стовпчиків. В свою чергу водій транспортного засобу «JAC Everlast ап3-12», державний номерний знак НОМЕР_2 , не зупиняючись, їде з місця дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 46); - висновком експерта № КСЕ-19/104-26/9421 від 09.04.2026 за експертними спеціальностями 6.1 та 10.1 (комплексна експертиза фотозображень та технічних засобів їх виготовлення, а також обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод), згідно із яким пояснення водія ОСОБА_1 в частині фази зближення транспортних засобів, а саме відстані, яка була між транспортним засобом в момент початку зміни напрямку руху автомобіля «JAC Everlast ап3-12» праворуч або швидкостей руху транспортного засобу, з технічної точки зору не спроможні; з технічної точки зору пояснення водія ОСОБА_2 в частині фази зближення транспортних засобів цілком спроможні і не суперечать фактичним даним, отриманим з відеозапису події дорожньо-транспортної пригоди, а також підтверджені проведеними математичними розрахунками та графічними побудовами; у даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля «JAC Everlast ап3-12», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 повинен був діяти згідно вимог п.п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України, водій автомобіля «AUDІ Q8», державний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_2 повинна була діяти згідно вимог п.п. 10.1, 12.3, 12.4 та 12.9 (б) Правил дорожнього руху України; технічна можливість уникнути зіткнення з автомобілем «AUDІ Q8», державний номерний знак НОМЕР_3 , для водія автомобіля «JAC Everlast ап3-12», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 встановлювалась виконанням ним вимог п.п. 10.1 та 10.3 Правил дорожнього руху України, для чого не було будь-яких перешкод технічного характеру, які не дозволяли би йому їх виконати; у даній дорожній обстановці водій автомобіля «AUDІ Q8», державний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_2 не мала технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «JAC Everlast ап3-12», державний номерний знак НОМЕР_2 , шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування та знаходилась в аварійній ситуації; при заданому механізмі пригоди, дії водія автомобіля «JAC Everlast ап3-12», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.п. 10.1 та 10.3 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди. Дії водія автомобіля «AUDІ Q8», державний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_2 при заданому механізмі пригоди не відповідали вимогам п.п. 12.4 та 12.9 (б) Правил дорожнього руху України (а.с. 117-126). Відтак суд апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції про винуватість водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, обгрунтованими і такими, що відповідають фактичним обставинам справи, правильно встановленим із належних та допустимих доказів, та приходить до висновку про законність та обгрунтованість оскарженої постанови. Доводами апеляційної скарги вказані висновки не спростовуються. Так, посилання захисника на недотримання посадовою особою, яка складала щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, дослівної точності викладення змісту п. 10.1 ПДР, мають формальний характер, оскільки протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 579893 від 31.01.2026 за ст. 124 КУпАП (а.с. 20) містить в розділі Опис встановлених даних як безпосереднє посилання на недотримання ОСОБА_1 вимог вказаного пункту ПДР, так і детальний опис допущеного ним порушення, що дає повне уявлення про сутність висунутого обвинувачення. Крім того, згідно із ст. 256 КУпАП дослівне викладення у протоколі про адміністративне правопорушення відповідних норм законодавства не є вимогою закону до його змісту. Посилання захисника на те, що відеозапис події ДТП не містить усіх необхідних відомостей щодо обставин пригоди, суд апеляційної інстанції відхиляє як суб`єктивну думку апелянта, із якою не можна погодитись, та вважає за необхідне зазначити, що вказаний відеозапис у сукупності із іншими відомостями, наявними у матеріалах справи, надав експерту Дніпропетровського НДЕКЦ достатній обсяг інформації для категоричної відповіді на більшість питань, поставлених перед ним судом першої інстанції, що у свою чергу надало можливість прийняти законне та обгрунтоване рішення у справі. Посилання апелянта на те, що судом не було взято до уваги висновок експерта за результатами проведення експертного дослідження від 02.03.2026 р. № 10.1/005-Д, складений експертом ОСОБА_3 , не усунуто суперечності між ним та висновком експерта від 09.04.2026 р., № КСЕ-19/104-26/9421, складеним експертом Дніпропетровського НДЕКЦ С. Решетніковим, суд апеляційної інстанції оцінює критично. Так, з матеріалів справи вбачається, що під час судового розгляду стороною захисту було надано суду першої інстанції висновок експерта за результатами проведення експертного дослідження від 02.03.2026 р. № 10.1/005-Д, складений експертом ОСОБА_3 на замовлення захисника Константинова Р.Д. та на підставі наданих останнім матеріалів, згідно із яким у діях водія ОСОБА_1 не вбачається порушень вимог ПДР, які перебувають у причинному зв`язку зі подією ДТП (а.с. 71-86). З метою усунення суперечностей постановою суду від 11.03.2026 року у справі було призначено комплексну судову фототехнічну та автотехнічну експертизу, проведення якої доручене Дніпропетровському НДЕКЦ МВС України (а.с. 109-111), та отримано вищезазначений висновок експерта № КСЕ-19/104-26/9421 від 09.04.2026 (а.с. 117-126), яким у подальшому обгрунтовано оскаржену постанову. Суд першої інстанції у мотивувальній частині постанові детально проаналізував як висновок експерта за результатами проведення експертного дослідження від 02.03.2026 р. № 10.1/005-Д, складений експертом ОСОБА_3 , так і висновок експерта від 09.04.2026 р., № КСЕ-19/104-26/9421, складеним експертом Дніпропетровського НДЕКЦ С. Решетніковим, та зазначив, чому саме останньому надається перевага, а перший відкидається. Суд апеляційної інстанції із таким рішенням та його мотивами погоджується і вважає за необхідне додатково зазначити, що висновок за результатами проведення експертного дослідження від 02.03.2026 р. № 10.1/005-Д був складений на замовлення та за рахунок сторони захисту експертом, довільно обраним захисником на власний розсуд, та на підставі наданих захисником документів і відомостей. Натомість висновок експерта від 09.04.2026 р., № КСЕ-19/104-26/9421 є саме висновком експерта у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки був складений за наслідками судової експертизи, проведеної на підставі постанови суду судовим експертом державної експертної установи, попередженим про кримінальну відповідальність, розумні сумніви в об`єктивності та безсторонності якого відсутні, на підставі направлених йому оригіналів матеріалів справи. Апеляційний суд відхиляє посилання сторони захисту на висновок експерта Дніпропетровського НДІСЕ від 27.04.2026 р. з тих самих міркувань, а також зважаючи на те, що він був складений та отриманий стороною захисту після винесення оскарженої постанови та судом першої інстанції не досліджувався. Доводи захисника про те, що водій ОСОБА_1 , здійснюючи маневр зміни напрямку руху, мав право розраховувати на дотримання іншими учасниками дорожнього руху вимог ПДР, та в даному випадку саме водій ОСОБА_2 їх не дотрималася, суд апеляційної інстанції оцінює критично як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи. Так, з матеріалів справи, зокрема із дослідженого відеозапису та письмових пояснень самого ОСОБА_1 (а.с. 25, 41) вбачається, що останній, керуючи автомобілем, який рухався у другій смузі руху, змінив напрямок руху праворуч та виїхав на крайню праву смугу руху, де на той час вже рухався автомобіль «AUDІ Q8», який ОСОБА_1 заздалегідь бачив. Згідно із висновком експерта № КСЕ-19/104-26/9421 від 09.04.2026 р., у даній дорожній обстановці водій автомобіля «AUDІ Q8», державний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_2 не мала технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «JAC Everlast ап3-12», державний номерний знак НОМЕР_2 , шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування та знаходилась в аварійній ситуації. Суд апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, що згідно із відеозаписом в момент початку маневру автомобілем «JAC Everlast ап3-12», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , автомобіль «AUDІ Q8», державний номерний знак НОМЕР_3 , не перебуває у полі зору камери, оскільки повністю закритий силуетом вказаного автомобіля JAC, тобто перебуває у безпосередній близькості від нього, та з`являється у полі зору камери лише в момент свого виїзду на тротуар та зіткнення із захисними елементами узбіччя. Дана обставина повністю узгоджується із поясненнями ОСОБА_2 про те, що в момент початку маневру автомобілем «JAC Everlast ап3-12» автомобіль під її керуванням вже порівнявся із задньою віссю останнього, та спростовує доводи сторони захисту про те, що в момент початку перестроювання автомобіля «JAC Everlast ап3-12» автомобіль «AUDІ Q8» перебував на відстані не менше 30 метрів від нього, а отже ОСОБА_4 переконався у безпечності свого маневру та добросовісно розраховував на дотримання вимог ПДР водієм ОСОБА_2 . Погоджуючись із висновками суду першої інстанції, апеляційний суд вважає порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 10.1 ПДР, що перебуває у причинному зв`язку із настанням події ДТП, доведеним поза розумним сумнівом. Отже, висновки суду першої інстанції ґрунтуються на досліджених доказах і такі висновки підтвердились під час апеляційного перегляду судового рішення, тому рішення суду про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП, є законним та обґрунтованим. При розгляді справи судом першої інстанції порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено. З огляду на викладене вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції залишити без змін. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Константинова Р.Д., - залишити без задоволення. Постанову Амур- Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 27 квітня 2026 року, щодо ОСОБА_1 , у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, 122-4 КУпАП, - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.І. Корчиста