Постанова 4872 № 916/3741/25

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 квітня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/3741/25 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Павленко Н.А. суддів - Богатиря К.В., Лічмана Л.В. за участю секретаря судового засідання Пелешка Т.С. за участю представників учасників справи: від Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці- Соколовська А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці на рішення Господарського суду Одеської області від 23.12.2025, ухвалене суддею Бездолею Ю.С. м. Одеса, повний текст якого складено та підписано 15.01.2026 по справі №916/3741/25 за позовом Приватного підприємства «Захід» до відповідача Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державної казначейської служби України про стягнення 13 781 876,16 грн, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст вимог позовної заяви та рішення суду, що оскаржується в апеляційному порядку: Приватне підприємство «Захід» (надалі по тексту постанови - ПП «Захід», позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці (надалі по тексту постанови - Митниця, відповідач) про стягнення з Державного бюджету України 13 781 876,16 грн. шкоди. В обґрунтування позовних вимог ПП «Захід» посилається на те, що внаслідок протиправних дій посадових осіб Митниці, що спричинили затримання митного оформлення товару, позивачу спричинено матеріальні збитки на загальну суму 13781876,16 грн. Господарський суд Одеської області рішенням від 23.12.2025 у справі №916/3741/25 позовні вимоги Приватного підприємства «Захід» до Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці про стягнення 13 781 876,16 грн задовольнив у повному обсязі, стягнув з Державного бюджету на користь Приватного підприємства «Захід» 13 781 876,16 грн, в рахунок відшкодування шкоди, яка завдана Державною митною службою України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці, а також стягнув з Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 206 728,14 грн. В мотивування ухваленого рішення, суд першої інстанції вказав про неправомірність дій Одеської митниці щодо складання протоколів про порушення митних правил №0529/50000/2 та №0530/50000/24 від 07.05.2024 та затримання митного оформлення товарів, що підтверджується наявними матеріалами справи, а також відповідними судовими рішеннями по розгляду спірних протоколів про порушення митних правил. Щодо причинного зв`язку між неправомірними діями відповідача і заподіяною шкодою, Господарський суд Одеської області зауважив, що саме внаслідок дій відповідача (неправомірного затримання митного оформлення товарів позивача) позивач поніс додаткові витрати на зберігання товару протягом періоду здійснення відповідної перевірки щодо походження товару та строку розгляду справ про порушення митних правил відносно позивача на його перевантаження та подальше переміщення в зону митного контролю. Господарський суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновку, що позивачем доведено, матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано наявність всіх умов та складових для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди (збитків), а саме: протиправна поведінка митного органу, наявність шкоди (збитків) у визначеному розміру та безпосередній причинний зв`язок між шкодою (збитками) і неправомірними діями особи, яка її завдала. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу: Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, Державна митна служба України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційний суд скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 23.12.2025 у справі №916/3741/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Приватному підприємству «Захід» до Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці про стягнення 13 781 876,16 грн. За твердженнями апелянта господарський суд першої інстанції в порушення ст.75 ГПК України фактично підмінив власну оцінку доказів формальним посиланням на рішення районного суду, неправильно ототожнивши преюдиційні факти з правовою оцінкою, даною іншим судом у зовсім іншому провадженні. Апелянт вказує, що Митниця не ухилялася від виконання своїх обов`язків; вона діяла у межах своєї компетенції, реалізовуючи дискреційні повноваження саме так, як цього вимагає закон: перевіряючи інформацію, використовуючи надані іншим органом матеріали, оцінюючи докази та приймаючи власне рішення. Ігнорування цих обставин судом призвело до неправильного висновку щодо правомірності дій митного органу та викривило фактичну картину того, як саме здійснювалися контрольні та процесуальні дії у цій справі. В мотивування вимог апеляційної скарги Митниця зазначає, що висновки суду про те, що лабораторні дослідження проведенні ПРАТ «АЗОТ» «не є належним доказом», суперечать системному тлумаченню ст. 495 МКУ, ігнорують категорію «інші документи», яка прямо передбачена законом, і по суті необґрунтовано обмежують доказову базу митного провадження лише експертизами, що не відповідає ані закону, ані практиці його застосування. На думку апелянта, ПП «Захід» не доведено факт спричинення збитків, не обґрунтовано розміру таких спричинених збитків, не встановлена та не доведена вина Одеської митниці, а навпаки Одеською митницею доведено, що шкода, яка нібито заподіяна позивачу, не була та не могла бути заподіяна з вини Одеської митниці, та позивачем не доведений причинний зв`язок між діями Державної митної служби в особі Одеської митниці як відокремленого підрозділу та шкодою, яка завдана позивачу. Узагальнені доводи відзивів на апеляційні скарги: 16.02.2026 за вх.№457/26 від ПП «Захід» надійшов відзив на апеляційну скаргу Митниці, за яким позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. За твердженнями позивача, судові рішення, ухвалені в рамках справ №521/7965/24, №521/7967/24 прямо встановлюють, що у діях ПП «Захід» відсутній склад адміністративного правопорушення. Вказане формулювання свідчить про безпідставність та неправомірність притягнення особи до відповідальності митним органом. Сам факт скасування прийнятого Одеської митницею протоколу у зв`язку з відсутністю складу правопорушення підтверджує протиправність дій відповідача, оскільки його рішення не відповідало вимогам закону та було ухвалене з порушенням норм матеріального права. В обгунтування заперечень проти задоволення апеляційної скарги Митниці, позивач зазначає, що у змісті листа СБУ йдеться не про доведений факт порушення, а лише про припущення, що потребувало перевірки. Тому саме на Митницю покладався обов`язок належним чином оцінити надану інформацію, діяти в межах закону та уникати складання протиправних процесуальних документів. Вилучення зразків та навіть проведення в подальшому Службою безпеки України лабораторного дослідження жодним чином не впливає на повноваження митниці, які визначені ст. ст. 495, 508 МК України. ПП «Захід» вказує, що Митницею не було додатково самостійно взято зразків товару, хоча арештований товар знаходився на території митного органу, а також не було проведено експертизу. Крім того, в матеріалах справи не міститься жодного належного доказу, який було подано митним органом та який би підтверджував правомірність дій останнього. Що саме ускладнювало додаткове взяття зразку товару та проведення експертизи митницею неповідомлено. 17.02.2026 за вх.№457/26/Д2 від Державної казначейської служби України надійшов відзив на апеляційну скаргу Митниці. Державна казначейська служба у відзиві просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 23.12.2025 по справі №916/3741/25 в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ПП «Захід» 13 781 876,16 грн в рахунок відшкодування шкоди, яка завдана Державною митною службою України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці. Прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПП «Захід» по справі №916/3741/25 в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ПП «Захід» 13 781 876,16 грн в рахунок відшкодування шкоди, яка завдана Державною митною службою України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці відмовити у повному обсязі. Третя особа наголошує, що залучення або ж незалучення Казначейства чи його територіальних органів не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Казначейство чи його територіальний орган. Казначейство не уособлює Державу та Державний бюджет України, а є окремою юридичною особою, яка не може нести відповідальність за неправомірні дії чи бездіяльність інших установ, підприємств або державних органів. Навене, за твердженнями Казначейської служби, узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду. На думку Казначейської служби, при встановленні судом дійсного спричинення шкоди, стягнення повинно проводитись не з Державного бюджету України, а з рахунків винних органів, як розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, рахунки яких відкриті в територіальному органі Державної казначейської служби України (тобто, безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти бюджетних установ). Рух справи у Південно-західному апеляційному господарському суді: 03.02.2026 безпосередньо до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці на рішення Господарського суду Одеської області від 23.12.2025 у справі №916/3741/25. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2026, апеляційну скаргу Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - Павленко Н.А., суддів: Богатиря К.В., Лічмана Л.В. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду було, зокрема, постановлено відкрити апеляційне провадження по справі №916/3741/25 за апеляційною скаргою Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці на рішення Господарського суду Одеської області від 23.12.2025 та постановлено призначити справу №916/3741/25 до розгляду на 10.03.2026. В судовому засіданні 10.03.2026 на підставі ст.216 ГПК України було оголошено перерву до 07.04.20026. 06.04.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від ПП «Захід» (зареєстровано за вх. №457/26/Д3 від 06.04.2026 ПЗАГС) до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення з клопотанням про поновлення процесуального строку, які апеляційним судом ухвалою занесеною до протоколу судового засідання, залишені без розгляду, а клопотання про поновлення процесуального строку -без задоволення, з огляду на таке. Пунктом 6 резолютивної частини ухвали від 09.02.2026 про відкриття апеляційного провадження у справі №916/3741/25 запропоновано учасникам провадження у 10 денний строк з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі подати відзив/письмові пояснення на апеляційну скаргу (доданих до них документи) та відповідно до ч.4 ст.263 ГПК України надати суду докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. ПП «Захід» ухвала про відкриття апеляційного провадження від 09.02.2026 у справі №916/3741/25 доставлена в електронному вигляді в його Електронний кабінет 09.02.2026 о 19:20 год, про що свідчить наявна у матеріалах справи Довідка Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 про доставку електронного листа. Частиною 1 ст. 115 Господарського процесуального кодексу України визначено, що строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. За змістом ч. 1, 4, 6, 7 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (п. 2 вказаної частини). При цьому, відповідно до абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Враховуючи означене, перебіг встановленого апеляційним господарським судом строку на подання письмових пояснень починається зі спливом 10 днів з моменту отримання ухвали, тобто 10.02.2026 (оскільки ухвалу отримано 09.02.2026 о 19:20 год), а завершується 20.02.2026. Проте, додаткові пояснення позивача надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» 06.04.2026, тобто з пропущенням строку. Частиною 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Водночас, за ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Таким чином, законодавець розмежовує поняття строків на «встановлені законом» та «встановлені судом» та відрізняє види звернення з відповідними клопотаннями та терміном їх подання. Строк на подання письмових пояснень, був встановлений судом в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, отже, його поновлення чинним процесуальним законом не передбачено, а положеннями ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено саме продовження такого строку з врахуванням терміну подання відповідного клопотання до закінчення визначеного судом строку. З наведеного, відсутні підстави для задоволення клопотання ПП «Захід» про поновлення процесуального строку. Статтею 118 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Приймаючи до уваги вище означене, судова колегія залишає письмові пояснення ПП «Захід» без розгляду та врахування, однак приєднує його до матеріалів справи. Під час судового засідання від 07.04.2026 представник апелянта підтримав вимоги за апеляційною скаргою та наполягав на її задоволенні. Позивач у судове засідання призначене на 07.04.2026 не з`явився, подав заяву про проведення засідання за відсутності представника ПП «Захід». Уповноважений представник Державної казначейської служби України у судове засідання призначене на 07.04.2026 не з`явився; про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку. Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представників позивача та третьої особи . Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 07.04.2026 оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції: 07.05.2024 старшим державним інспектором оперативного відділу №4 управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Одеської митниці Ікім І.І. у відсутності особи, що притягується до відповідальності, громадянина України ОСОБА_1 (керівник ПП «Захід») був складений протокол про порушення митних правил №0529/50000/24 (т.1, а.с.66-69), відповідно до якого було установлено, зокрема: - 19.03.2024 до зони митного контролю пункту пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт» відділу митного оформлення №1 митного поста «Придунайський» Одеської митниці за митною декларацією (далі - МД) типу ІМ40АА №24UA500370001778U0, в напрямку «в`їзд», на адресу ПП «Захід», морським судном з «NANDA С» (Союз Коморських Островів) прибув товар «Хімічні с/г добрива - калій хлористий 60,0%, зовнішній вигляд - кристали або крупинки рожевих відтінків у кількості 1241250 кг, спаковано у 1275 біг бегів (+/-2%); характеристики: - масова частка калія в перерахунку К2О 60,0%; - вміст вологи/води становить не більш 0,55% мас; для сільського господарства», вагою брутто -1242800,00, нетто 1241250,00 кг, загальною вартістю 496500,00 доларів США, митна вартість 19406977,34 грн.; - відповідно до товаросупровідних документів товар за МД №24UA500370001778U0 переміщувався від турецької компанії «BASKIM KIMYA DIS TICARET LIMITED SIRKETI» (ACARLAR MAH.9.CAD.NO:l IC КАРІ N0:30 BEYKOZ / ISTANBUL / TURKEY) на адресу ПП «Захід» (код ЄДРПОУ 32333300); - відповідно до документів, наданих до митного оформлення, виробником товару є - Туркменістан; - на підставі листа Служби безпеки України від 19.03.2023 №14/1/1-1629 (вх. Одеської митниці від 19.03.2024 №8061/8.6), 21.03.2024 системою АСАУР «Інспектор- 2006» було згенеровано форми контролю: - 202-1 «Проведення часткового митного огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації»; - 905-3 «Взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД»; - за результатом проведення часткового митного огляду в зоні діяльності Одеської митниці складено акт митного огляду від 21.03.2024 №24UA500370001778U0; - на підставі ст. 356 МК України посадовими особами Одеської митниці відібрані зразки «калій хлористий»; - 24.04.2024 листом Головного слідчого управління Служби безпеки України №6/5158 (вх. Одеської митниці 29.04.2024 №11713/8.6) повідомлено Одеську митницю про здійснення досудового розслідування кримінального провадження №22023000000001249 від 26.12.2023, в рамках якого документується протиправна діяльність ПП «Захід», що пов`язана із протиправним постачанням на митну територію України значних за обсягами партій мінеральних добрив, шляхом надання митними органами документів, які містять неправдиві відомості щодо виробника, країни походження, вартості, якісних характеристик товарів; - в рамках досудового розслідування кримінального провадження №22023000000001249 від 26.12.2023 контрольний примірник проб «калій хлористий», який знаходився в Спеціалізованій лабораторії з питань експертизи та дослідження Держмитслужби, 01.04.2024 було вилучено Головним слідчим управління Служби безпеки України; - листом від 02.04.2024 №6/4456 Головне слідче управління Служби безпеки України вилучені зразки направлено на дослідження до лабораторної установи ДП «Науковий центр превентивної токсикології харчової та хімічної безпеки ім. академіка Л.І. Медведя» (код ЄДРПОУ 01897914); - листом від 23.04.2024 №3/28-361 ДП «Науковий центр превентивної токсикології харчової та хімічної безпеки ім. академіка Л.І. Медведя» (код ЄДРПОУ 01897914) надано протокол випробувань від 23.04.2024 №10/2-448-24/389 зразків «калій хлористий»; - згідно вищезазначеного листа за результатами дослідження зразка «калій хлористий» встановлено, що відповідно до поданих документів до №24UA500370001778U0 задекларовано вміст калію, у перерахунку на К2О, 60%, разом з тим, за результатами випробування зразку «калій хлористий», який імпортується на митну територію України вміст калію, у перерахунку на К2О, нарівні 54+/-2,4%, тобто наданий на дослідження зразок не відповідає заявленим документам; - також, за результатами дослідження зразка «калій хлористий» виявлені ознаки характерні для виробників «Білоруськалій» та «Узбекистан»; - покупцем та одержувачем вказаних товарів є ПП «Захід» в особі гр. України ОСОБА_1 , який як керівник підприємства: організує, визначає, формулює, планує, здійснює і координує діяльність підприємства та в розумінні п.43 ст. 4 МК України є посадовою особою цього підприємства; - отже, керівником ПП «Захід» в особі гр. України ОСОБА_1 вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів вартістю 19406977,34 грн. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, які містять неправдиві дані стосовно країни походження товарів та містять розбіжності окремих показників; зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України. 07.05.2024 старшим державним інспектором оперативного відділу №4 управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Одеської митниці Ікім І.І. у відсутності особи, що притягується до відповідальності, громадянина України ОСОБА_1 (керівник ПП «Захід») був складений протокол про порушення митних правил №0530/50000/24 (т.1, а.с.70-74), відповідно до якого було установлено, зокрема: - 18.03.2024 до зони митного контролю пункту пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт» відділу митного оформлення №1 митного поста «Придунайський» Одеської митниці за митною декларацією (далі - МД) типу ІМ40АА №24UA500370001762U1, в напрямку «в`їзд», на адресу ПП «Захід», морським судном з NS PRIDE (Беліз) прибув товар «Добриво - сечовина (карбамід), гранульована, білого кольору (не у водному середовищі); вага нетто 3000000 кг, насипом; якісні показники за паспортом якості: - масова частка азоту, що в перерахунку на суху речовину складає 46,25%; - вміст вологи/води становить 0,41мас%; хімічна формула: NН2СОNН2; використовується для сільського господарства; виробник - (OMIFCO) Oman India Fertiliser Company SAOC; країна виробництва - Oman; торгівельна марка - OMIFCO», вагою брутто/нетто 3000000 кг, загальною вартістю 1113000,00 доларів США, митна вартість 48896983,20 грн.; - відповідно до товаросупровідних документів товар за МД №24UA500370001762U1 переміщувався від турецької компанії «SIRKENLI TARIM URUNLERI TIC. VE SAN.A.S.» (Cumhuriyet Mah 768 Sk.No.11/A ОСОБА_3/ TURKEY) на адресу ПП «Захід» (код ЄДРПОУ 32333300); - відповідно до документів, наданих до митного оформлення, виробником товару є - (OMIFCO) Oman India Fertiliser Company SAOC, країна виробництва - Oman; - на підставі листа Служби безпеки України від 19.03.2023 №14/1/1-1629 (вх. Одеської митниці від 19.03.2024 №8061/8.6), 21.03.2024 системою АСАУР «Інспектор-2006» було згенеровано форми контролю: - 202-1 «Проведення часткового митного огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації»; - 905-3 «Взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД»; - за результатом проведення часткового митного огляду в зоні діяльності Одеської митниці складено акт митного огляду від 21.03.2024 №24UA500370001762U1; - на підставі ст. 356 МК України посадовими особами Одеської митниці відібрані зразки «Добриво - сечовина (карбамід)»; - 24.04.2024 листом Головного слідчого управління Служби безпеки України №6/5158 (вх. Одеської митниці 29.04.2024 №11713/8.6) повідомлено Одеську митницю про здійснення досудового розслідування кримінального провадження №22023000000001249 від 26.12.2023, в рамках якого документується протиправна діяльність ПП «Захід», що пов`язана із протиправним постачанням на митну територію України значних за обсягами партій мінеральних добрив, шляхом надання митними органами документів, які містять неправдиві відомості щодо виробника, країни походження, вартості, якісних характеристик товарів; - в рамках досудового розслідування кримінального провадження №22023000000001249 від 26.12.2023 контрольний примірник проб «Добриво - сечовина (карбамід)», який знаходився в Спеціалізованій лабораторії з питань експертизи та дослідження Держмитслужби, 01.04.2024 було вилучено Головним слідчим Управління Служби безпеки України; - листом від 01.04.2024 №6/4096 Головне слідче Управління Служби безпеки України вилучені зразки направлено на дослідження до лабораторної установи ПрАТ «АЗОТ» (код ЄДРПОУ 00203826); - листом від 11.04.2024 №132-202/2 ПрАТ «АЗОТ» надано результати випробувань зразків «сечовина (карбамід)»; за результатами дослідження зразка «сечовини» (карбаміду) виявлені розбіжності окремих показників, зокрема показники «Вміст хімічної речовини - формальдегід» у порівнянні з поданими до митних органів сертифікату якості виробника; також, ПрАТ «АЗОТ» зазначив, що гранульований карбамід виробляється в Ісламській Республіці Іран, Білорусії, Російській Федерації; постановою КМУ від 09.04.2022 №426 заборонено ввезення на митну території України в митному режимі імпорту товарів з РФ; - покупцем та одержувачем вказаних товарів є ПП «Захід» в особі гр. України ОСОБА_1 , який як керівник підприємства: організує, визначає, формулює, планує, здійснює і координує діяльність підприємства та в розумінні п.43 ст. 4 МК України є посадовою особою цього підприємства; - отже керівником ПП «Захід» в особі гр. України ОСОБА_1 були вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів вартістю 48896983,20 грн. через митній кордон України з приховуванням від митною контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів (в тому числі сертифікат про походження товару від 17.12.2023 №1060066), які містять неправдиві дані стосовно країни походження товарів та містять розбіжності окремих показників; зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України. Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 06.08.2024 у справі №521/7965/24 розглянуто протокол про порушення митних правил №0529/50000/24 від 07.05.2024, складений відносно гр. ОСОБА_1 , за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, за результатами розгляду якого провадження по справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 , закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України. Постановою Одеського апеляційного суду від 28.08.2024 у справі №521/7965/24 апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах Одеської митниці залишено без задоволення; постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 06.08.2024 у справі №521/7965/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ч.1 ст. 483 МК України залишено без змін. У вказаній постанові апеляційним судом наголошено наступне: - підтвердження країни походження товару за вказаним протоколом міститься у сертифікатах про походження товару від 18.03.2024 №№ TM TR 40800119, ТМ TR 40800120, TM TR 40800121, TM TR 40800122, TM TR 40800123, TM TR 40800124, ТМ ТR 40800125, виданих компетентним органом; дійсність вказаних сертифікатів митними органами у встановленому порядку не спростована; більш того, Міністерством торгівлі та зовнішньоекономічних зв`язків Туркменістану підтверджено видачу зазначених сертифікатів; наявними документами підтверджено країну походження товарів - Туркменістан; - апеляційний суд вказав, що наявні в матеріалах справи товаросупровідні документи є дійсними, кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про країну походження товару - Туркменістан, а отже підтверджують заявлену декларантом країну походження товару й не дають підстав для сумніву щодо правильності заявлених декларантом відомостей про країну походження товару; крім того, враховано, що за положеннями п.11.2 контракту на продаж №ВZ-070224, укладеного 07.02.2024 між «BASKIM KIMYA DIS TICARET LIMITED SIRKETI» та ПП «Захід», документами, що підтверджують країну походження товару можуть бути сертифікат про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару тощо; відповідальність за достовірність даних щодо виробника, країни походження та країни виробництва товару покладається на продавця; продавець гарантує, що товар не має походження та/або будь-кого відношення (включаючи транзит) до Російської Федерації, Білорусі, Північної Кореї, Сирії; отже, за умовами укладеного зовнішньоекономічного контракту саме продавець відповідає за достовірність даних щодо виробника, країни походження та країни виробництва товару; при переміщенні товару через митний кордон України та митному оформленні заявлена ПП «Захід» інформація про країну походження «Туркменістан» базувалась на підставі документів, що надані декларантом митної декларації ІМ40АА №24UA500370001778U0 від 19.03.2024 в установленому порядку посадовим особам Одеської митниці для митного оформлення товару; - суд апеляційної інстанції визнав наданий митницею лист ДП «Науковий токсикологічний центр імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України» від 23.04.2024 та протокол випробувань від 23.04.2024 неналежним доказом, з огляду на допущені митним органом порушення вимог проведення експертизи, що встановлені ст.ст. 515, 516 МК України; за інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань види діяльності ДП «Науковий токсикологічний центр імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України» (код ЄДРПО 01897914): 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук (основний); 82.30 Організування конгресів і торговельних виставок; 85.59 Інші види освіти, н.в.і.у.; 86.10 Діяльність лікарняних закладів; 86.22 Спеціалізована медична практика; 86.23 Стоматологічна практика; 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 71.20 Технічні випробування та дослідження; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у; відтак, до повноважень ДП «Науковий токсикологічний центр імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України» не входить здійснення експертизи в розумінні ст. 515 МК України; - митницею не зазначено яким чином виявлена похибка вмісту калію (між 60% та 56,4%) впливає на визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД або його митної вартості тощо; при цьому, диспозиція статті 483 МК України містить чіткі та конкретні кваліфікуючи ознаки, способи вчинення правопорушення та саме які неправдиві відомості в поданих до митниці документах становлять об`єктивну сторону правопорушення за цією статтею; тому посилання в протоколі на подання ОСОБА_1 митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, які містять розбіжності окремих показників, не передбачено диспозицією ч.1 ст. 483 МК України; з урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого суду щодо недоведеності наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України. Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 06.08.2024 у справі №521/7967/24 розглянуто протокол про порушення митних правил №0530/50000/24 від 07.05.2024, складений відносно гр. ОСОБА_1 , за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, за результатами розгляду якого провадження по справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України. Постановою Одеського апеляційного суду від 28.08.2024 у справі №521/7967/24 апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах Одеської митниці залишено без задоволення; постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 06.08.2024 у справі №521/7967/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ч.1 ст. 483 МК України залишено без змін. У вказаній постанові апеляційним судом наголошено наступне: - апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, що коносаменти в поєднанні з сертифікатом про походження №1060066 від 17.12.2023, виданим Торгово-промисловою палатою Оману, дають повне та абсолютне документальне підтвердження факту відвантаження партії товару «карбамід» саме із Султанату Оман та ланцюгу транспортування; з урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що наявні в матеріалах справи товаросупровідні документи є дійсними, кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про країну походження товару - Оман, а отже підтверджують заявлену декларантом країну походження товару й не дають підстав для сумніву щодо правильності заявлених декларантом відомостей про країну походження товару; за умовами укладеного зовнішньоекономічного контракту саме продавець відповідає за достовірність даних щодо виробника, країни походження та країни виробництва товару; - судом першої інстанції правильно враховано, що приватне акціонерне товариство «АЗОТ» - це українське підприємство, яке безпосередньо здійснює виробництво та торгівлю різних добрив, до повноважень та компетенції якого не входить здійснення експертизи в розумінні ст. 515 МК України; судом першої інстанції надана належна оцінка листу ПрАТ «АЗОТ» від 11.04.2024 № 132-202/2, з якою погоджується суд апеляційної інстанції; митницею не зазначено яким чином виявлена похибка частки формальдегіду впливає на визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД або його митної вартості тощо; при цьому, диспозиція статті 483 МК України містить чіткі та конкретні кваліфікуючи ознаки, способи вчинення правопорушення та саме які неправдиві відомості в поданих до митниці документах становлять об`єктивну сторону правопорушення за цією статтею; тому посилання в протоколі на подання ОСОБА_1 митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, які містять розбіжності окремих показників, не передбачено диспозицією ч.1 ст. 483 МК України. В матеріалах справи наявний наданий відповідачем лист ПрАТ «АЗОТ» від 19.08.2025, в якому зазначено наступне: лабораторія дільниці з контролю цехів міндобрив, ОС, капролактаму, аміаку у складі централізованого відділу технічного контролю ПрАТ «АЗОТ» (далі - лабораторія), що проводила випробування двох зразків карбаміду, наданих Головним слідчим управління СБ України згідно листа від 01.04.2024 №6/4096, має право на здійснення вимірювань згідно сертифіката визнання вимірювальних можливостей №РЯ0022/21 від 01.03.2021 та проводити випробування сечовини на відповідність ДСТУ 7312:2013 «сечовина (карбамід). технічні умови»; періодично уповноважений орган з сертифікації проводить аудит діяльності системи вимірювань лабораторії з метою підтвердження її вимірювальних можливостей; скановані копії документів сертифікат визнання вимірювальних можливостей від 01.03.2021 №РЯ 0022/21; перелік вимірювальних можливостей дільниці з контролю цехів міндобрив, 1ОС, капродактаму, аміаку у складі централізованого відділу технічного контролю ПрАТ «АЗОТ»; звіт за результатами аудиту від 08.02.2021 визначені в якості додатків до листа та які наявні в матеріалах справи. На підтвердження розміру заявленої до стягнення шкоди позивачем надано до суду першої інстанції та матеріали справи містять: - договір №01-19 про надання послуг з перевантаження вантажів від 19.05.2022, укладений між ПП «Захід» (замовник) та ТОВ «Германн Вілле» (виконавець), відповідно до якого виконавець зобов`язується за винагороду надати замовнику послуги з організації вантажних операцій з вантажем замовника та виконати додаткові послуги і роботи (сортування, фасування, зберігання вантажу та інші), визначені у заявці до договору (надалі - послуги), а замовник зобов`язується забезпечити своєчасне пред`явлення виконавцю вантажу для надання послуг, в узгодженому обсязі, своєчасний вивіз вантажу та оплатити виконавцю вартість наданих послуг в порядку та на умовах визначених договором; територія надання послуг (склад): послуги надаються на виробничо-перевантажувальному комплексі №1 (ВПК-1) ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» (відкриті та криті складські площі, прилеглі до причалу №8); - заявку №20 від 11.03.2024 до договору №01-19 від 19.05.2022, відповідно до якої замовник просив виконавця здійснити вантажні операції з вантажем замовника та виконати додаткові послуги і роботи, а саме: найменування вантажу: добрива - карбамід гранульований; 3000 т навалом; вид транспорту розвантаження - судно NS PRIDE; період надання послуг 15.03.2024-31.03.2024; - додаток №20 від 11.03.2024 до договору №01-19 від 19.05.2022, відповідно до якого: виконавець відповідно до заявки №20 від 1103.2024 до договору зобов`язаний здійснити за винагороду вантажні операції з вантажем замовника та виконати додаткові послуги і роботи за варіантом «трюм - портальний кран - фасувальна машина - склад - автомашина»; суттєві умови: найменування вантажу - добрива карбамід гранульований; 3000 т навалом; період надання послуг 15.03.2024-31.03.2024; - лист ПП «Захід» від 14.03.2024 №15/03-24, в якому останній просить ТОВ «Германн Вілле» здійснити зберігання вантажу на відкритому майданчику з судна NS PRIDE вагою 3000 т (добрива, карбамід гранульований навалом) та номенклатурою вантажу згідно супровідних документів; - лист ПП «Захід» від 14.03.2024 №16/03-24, в якому останній просить ТОВ «Германн Вілле» здійснити вивантаження судна NS PRIDE вагою 3000 т (добрива, карбамід гранульований навалом) та номенклатурою вантажу згідно супровідних документів; - генеральний акт №02/3 23.03.2024; - доповнення №1 від 01.04.2024 до додатку №20 від 11.03.2024 до договору №01-19 від 19.05.2022, відповідно до якого: строки розвантаження та зберігання 15.03.2024-31.08.2024; період надання послуг 15.03.2024-31.08.2024; - акт надання послуг №67 від 16.05.2024 до договору №01-19 від 19.05.2022 та додаток до нього (розрахунок вартості) на суму 524292,04 грн. (послуга - відкрите зберігання); рахунок на оплату №63 від 30.04.2024 на суму 524292,04 грн.; - акт надання послуг №70 від 31.05.2024 до договору №01-19 від 19.05.2022 та додаток до нього (розрахунок вартості) на суму 454731,66 грн. (послуга - відкрите зберігання); рахунок на оплату №67 від 31.05.2024 на суму 454731,66 грн.; - акт надання послуг №71 від 10.06.2024 до договору №01-19 від 19.05.2022 на суму 19200 грн. (послуга - укриття вантажу); рахунок на оплату №69 від 10.06.2024 на суму 19200 грн.; - акт надання послуг №73 від 16.07.2024 до договору №01-19 від 19.05.2022 на суму 1073846,77 грн. (послуга - відкрите зберігання за період 01.06-30.06.2024); рахунок на оплату №73 від 16.07.2024 на суму 1073846,77 грн.; платіжна інструкція №807 від 24.07.2024 на суму 1073846,77 грн. - акт надання послуг №83 від 31.07.2024 до договору №01-19 від 19.05.2022 на суму 1611023,06 грн. (послуга - відкрите зберігання за період 01.07-31.07.2024); рахунок на оплату №76 від 29.07.2024 на суму 1611023,06 грн.; платіжна інструкція №815 від 29.07.2024 на суму 1611023,06 грн.; - лист позивача на адресу відповідача вих.№20240719/1 від 19.07.2024, згідно з яким позивач, у зв`язку з тим, що вантаж позивача (добриво карбамід у кількості 3000 т) не був вилучений митницею та наразі блокує діяльність критичної інфраструктури, а саме причалу (1 район) порту ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт», просив відповідача дозволити перемістити вказаний вантаж в зоні діяльності того самого порту в зону митного контролю «Сухого порту» ДП «ІЗМ МТП», товар буде переміщуватись під митним контролем, в межах зони діяльності одного митного поста Ізмаїл та одного порту; - наряд (рознарядка) №2024-07/4 від 29.07.2024; - заявку ПП «Захід» від 21.08.2024 №25-08 до ТОВ «Германн Вілле» за договором №01-19 від 19.05.2022 щодо здійснення вивантаження та фасування вантажу (добрива, карбамід гранульований вагою 3003,432 т); - акт надання послуг №88 від 22.08.2024 до договору №01-19 від 19.05.2022 на суму 2682452,66 грн. (перевантаження мінерального добрива, кількість 3000 т, сума - 2232690 грн. без ПДВ, перевантаження мінерального добрива, кількість 3,432 т, сума - 2687,22 грн. без ПДВ); рахунок на оплату №36 від 19.03.2024 на суму 2232690 грн. без ПДВ, всього з ПДВ 2679228 грн.; рахунок на оплату №90 від 22.08.2024 на суму 2687,22 грн. без ПДВ, всього з ПДВ 3224,66 грн.; платіжна інструкція №536 від 18.04.2024 на суму 2679228 грн. та платіжна інструкція №919 від 29.08.2024 на суму 3224,66 грн.; - акт надання послуг №89 від 22.08.2024 до договору №01-19 від 19.05.2022 на суму 20880 грн. (перепустка до Ізмаїльського морського порту на авто); ); рахунок на оплату №91 від 22.08.2024 на суму 20880 грн.; платіжна інструкція №920 від 29.08.2024 на суму 20880 грн.; - акт надання послуг №90 від 22.08.2024 до договору №01-19 від 19.05.2022 на суму 586054,90 грн. (послуга - відкрите зберігання за період 01.08-15.08.2024); рахунок на оплату №89 від 20.08.2024 на суму 586054,90 грн.; - акт надання послуг №91 від 22.08.2024 до договору №01-19 від 19.05.2022 на суму 183790,73 грн. (послуга - перетарка біг-пакетів); рахунок на оплату №87 від 19.08.2024 на суму 183790,73 грн.; - акт надання послуг №92 від 22.08.2024 до договору №01-19 від 19.05.2022 на суму 116909,94 грн. (послуга - відкрите зберігання за період 16.08-22.08.2024) з додатком до нього (розрахунок вартості зберігання); рахунок на оплату №92 від 22.08.2024 на суму 116909,94 грн.; - платіжна інструкція №654 від 06.06.2024 на суму 736620,11 грн., платіжна інструкція №795 від 23.07.2024 на суму 1310289,20 грн., акт звірки станом на 31.10.2024 між ПП «Захід» та ТОВ «Германн Вілле»; - договір про надання послуг №29/02/ОУ від 29.02.2021, укладений між ТОВ «Лентакс-Юг» (виконавець) та ПП «Захід» (замовник), за умовами якого виконавець зобов`язуються надавати замовнику послуги, які пов`язані із обробкою його вантажі (навантажувально-розвантажувальні роботи, перевезення, переміщення, перевірки кількості та якості, збереження, облік, сортування, переупакування, нанесення маркування (за необхідності), ремонту упаковки/тари, підготовку під завантаження, завантаження, кріплення, із складенням та підписанням (за необхідності) накладних та інших документів тощо), а замовник - приймати та оплачувати послуги; - акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000121 від 15.08.2024, підписаний між ТОВ «Лентакс-Юг» (виконавець) та ПП «Захід» (замовник) на суму 217350 грн. (транспортні послуги); рахунок-фактура №СФ-00121 від 15.08.2024 на суму 217350 грн.; товарно-транспортні накладні за період 09.08.2024-23.11.2024 (перевізник - ТОВ «Лентакс-Юг», замовник - ПП «Захід», товар - карбамід); платіжні інструкції про сплату за договором №29/02/ОУ від 29.02.2021: №1157 від 15.11.2024 на суму 300000 грн., №1120 від 22.11.2024 на суму 37800 грн.; - договір перевезення вантажу №1 від 01.10.2023, укладений між ФОП Зайцев О.С. (перевізник) та ПП «Захід» (замовник), за умовами якого перевізник зобов`язується на умовах та в порядку, передбаченому цим договором, здійснювати систематичне перевезення вантажів, належних замовнику, по території України; акт виконаних послуг від 15.08.2024 на суму 99000 грн. (за період з 09.08.2024 по 15.08.2024); рахунок-фактура №СФ-0000001 від 15.08.2024 на суму 99000 грн.; платіжна інструкція №932 від 30.08.2024 на суму 99000 грн.; товарно-транспортні накладні за період 09.08.2024-22.08.2024 (перевізник - ФОП Зайцев О.С., замовник - ПП «Захід», товар - карбамід); акт виконаних послуг від 20.11.2024 на суму 8100 грн. (за 20.11.2024); рахунок-фактура №СФ-0000001 від 20.11.2024 на суму 8100 грн.; товарно-транспортні накладні за 20.11.2024 (перевізник - ФОП Зайцев О.С., замовник - ПП «Захід», товар - карбамід); акт виконаних послуг від 21.11.2024 на суму 5400 грн. (за 21.11.2024); рахунок-фактура №СФ-0000002 від 21.11.2024 на суму 5400 грн.; товарно-транспортні накладні за 21.11.2024 (перевізник - ФОП Зайцев О.С., замовник - ПП «Захід», товар - карбамід); акт виконаних послуг від 23.11.2024 на суму 8100 грн. (за 23.11.2024); рахунок-фактура №СФ-0000004 від 23.11.2024 на суму 8100 грн.; товарно-транспортні накладні за 23.11.2024 (перевізник - ФОП Зайцев О.С., замовник - ПП «Захід», товар - карбамід); платіжна інструкція №1215 від 05.12.2024 на суму 27000 грн.; - договір перевезення вантажу №б/н від 01.11.2023, укладений між ФОП Дронь О.П. (перевізник) та ПП «Захід» (замовник), за умовами якого перевізник зобов`язується на умовах та в порядку, передбаченому цим договором, здійснювати систематичне перевезення вантажів, належних замовнику, по території України; акти виконаних послуг: від 15.08.2024 на суму 85800 грн., від 22.08.2024 на суму 19800 грн., від 21.11.2024 на суму 10800 грн., від 22.11.2024 на суму 8100 грн., від 23.11.2024 на суму 5400 грн.; рахунок-фактура №СФ-0000001 від 15.08.2024 на суму 85800 грн., рахунок-фактура №СФ-0000002 від 21.11.2024 на суму 10800 грн., рахунок-фактура №СФ-0000003 від 22.11.2024 на суму 8100 грн., рахунок-фактура №СФ-0000004 від 23.11.2024 на суму 5400 грн.; товарно-транспортні накладні з 10.08.2024 по 23.11.2024 (перевізник - ФОП Дронь О.П., замовник - ПП «Захід», товар - карбамід); платіжна інструкція №930 на суму 85800 грн., платіжна інструкція №1216 на суму 63000 грн.; - договір №236КВ-П про надання послуг з перевалки вантажів між Державним підприємством «Ізмаїльський морський торговельний порт» та ПП «Захід» від 25.12.2023, укладений між ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» (підприємство) та ПП «Захід» (клієнт), за умовами якого підприємство зобов?язується за завданням клієнта здійснити перевалку (навантажувально-розвантажувальні роботи (НРР) і зберігання експортних, імпортних і транзитних вантажів клієнта в номенклатурі і обсяги, визначених в додатку 1 до договору, а також, за заявкою клієнта, надати інші послуги, пов`язані з перевалкою і зберіганням вантажів, а клієнт забезпечує завезення/вивезення вантажу до/з підприємства і зобов`язується своєчасно оплатити підприємству роботи (послуги); додаток №1 до договору №236КВ-П, який визначає вантаж, річний обсяг, норму одноразового зберігання; додаткова угода №1 до договору №236КВ-П про надання послуг з перевалки вантажів між Державним підприємством «Ізмаїльський морський торговельний порт» та ПП ПП «Захід» від 25.12.2023; додаткова угода №2 до договору №236КВ-П про надання послуг з перевалки вантажів між Державним підприємством «Ізмаїльський морський торговельний порт» та ПП «Захід» від 25.12.2023; додаткова угода №3 до договору №236КВ-П про надання послуг з перевалки вантажів між Державним підприємством «Ізмаїльський морський торговельний порт» та ПП «Захід» від 25.12.2023; додаткова угода №5 до договору №236КВ-П про надання послуг з перевалки вантажів між Державним підприємством «Ізмаїльський морський торговельний порт» та ПП «Захід» від 25.12.2023; додаткова угода №6 до договору №236КВ-П про надання послуг з перевалки вантажів між Державним підприємством «Ізмаїльський морський торговельний порт» та ПП «Захід» від 25.12.2023; додаткова угода №7 до договору №236КВ-П про надання послуг з перевалки вантажів між Державним підприємством «Ізмаїльський морський торговельний порт» та ПП «Захід» від 25.12.2023; додаткова угода №8 до договору №236КВ-П про надання послуг з перевалки вантажів між Державним підприємством «Ізмаїльський морський торговельний порт» та ПП «Захід» від 25.12.2023; - лист ПП «Захід» від 22.03.2024, яким останній просить ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» здійснити вивантаження вантажу з судна NANDA С (ІМО 7808097) вагою 1242,800 т та номенклатурою згідно супровідних документів; - лист ПП «Захід» від 22.03.2024, яким останній просить ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» здійснити зберігання вантажу на відкритому складі з судна NANDA С (ІМО 7808097) вагою 1242,800 т та номенклатурою згідно супровідних документів; - лист ПП «Захід» від 22.03.2024, яким останній просить ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» виконати роботи по перефасовці вантажу судна NANDA С, а саме: добрива калій хлористий у кількості шість біг-бегів; - генеральний акт №39 від 23.03.2024, акт повідомлення №28 від 23.03.2024; - акт приймання-передачі виконаних робіт №2441/14 від 23.03.2024 до договору №236КВ-П на суму 4403,95 грн., довідка розрахунок виконаних робіт, рахунок №2441/11 від 29.03.2024 на суму 4403,95 грн.; - акт приймання-передачі виконаних робіт №3551/11 від 30.04.2024 до договору №236КВ-П на суму 144829,36 грн., зведена відомість розрахунку вартості зберігання, рахунок №3551/11 від 30.04.2024 на суму 144829,36 грн.; - акт приймання-передачі виконаних робіт №4319/11 від 31.05.2024 до договору №236КВ-П на суму 130965,66 грн., зведена відомість розрахунку вартості зберігання, рахунок №4319/11 від 31.05.2024 на суму 130965,66 грн.; - акт приймання-передачі виконаних робіт №5090/11 від 30.06.2024 до договору №236КВ-П на суму 296001,18 грн., зведена відомість розрахунку вартості зберігання, рахунок №5090/11 від 30.06.2024 на суму 296001,18 грн.; - акт приймання-передачі виконаних робіт №5326/11 від 16.07.2024 до договору №236КВ-П на суму 148000,58 грн., зведена відомість розрахунку вартості зберігання, рахунок №5326/11 від 16.07.2024 на суму 148000,58 грн.; - рахунок №5763/п/11 від 26.07.2024 до договору №236КВ-П на суму 1203291,25 грн.; - лист ПП «Захід» від 21.08.2024, яким останній просить ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» виконати роботи по зважуванню автомобільного транспорту у кількості 142а/м авто для перевезення вантажу з судна NS PRIDE, а саме карбамід гранульований; - акт приймання-передачі виконаних робіт №7001/11 від 22.08.2024 до договору №236КВ-П на суму 34080 грн.; довідка розрахунок виконаних робіт, рахунок №7001/11 від 28.08.2024 на суму 34080 грн.; - лист ПП "Захід" від 09.08.2024, яким останній просить ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" надати послуги з перевалки і зберігання вантажу з судна NS PRIDE, а саме добрива карбамід гранульований вагою 3000 т в кількості 309 б/б; - акт приймання-передачі виконаних робіт №42/14 від 22.08.2024 до договору №236КВ-П на суму 123904,38 грн.; довідка розрахунок виконаних робіт та довідка щодо зберігання, рахунок №42/14 від 31.10.2024 на суму 123904,38 грн.; - акт приймання-передачі виконаних робіт №7325/11 від 31.08.2024 до договору №236КВ-П на суму 1331969,21 грн.; зведена відомість розрахунку вартості зберігання, рахунок №7325/11 від 31.08.2024 на суму 1331969,21 грн.; - акт приймання-передачі виконаних робіт №8041/11 від 25.09.2024 до договору №236КВ-П на суму 136713,26 грн.; зведена відомість розрахунку вартості зберігання; акт приймання-передачі виконаних робіт №8044/11 від 26.09.2024 до договору №236КВ-П на суму 17412,07 грн.; зведена відомість розрахунку вартості зберігання; - акт приймання-передачі виконаних робіт №8166/11 від 27.09.2024 до договору №236КВ-П на суму 52344,52 грн.; зведена відомість розрахунку вартості зберігання; акт приймання-передачі виконаних робіт №8167/11 від 28.09.2024 до договору №236КВ-П на суму 139188,47 грн.; зведена відомість розрахунку вартості зберігання; акт приймання-передачі виконаних робіт №8168/11 від 30.09.2024 до договору №236КВ-П на суму 114447,28 грн.; зведена відомість розрахунку вартості зберігання; акт приймання-передачі виконаних робіт №8247/11 від 30.09.2024 до договору №236КВ-П на суму 131899,62 грн.; зведена відомість розрахунку вартості зберігання; акт приймання-передачі виконаних робіт №8285/11 від 01.10.2024 до договору №236КВ-П на суму 37182,49 грн.; зведена відомість розрахунку вартості зберігання; акт приймання-передачі виконаних робіт №8423/11 від 05.10.2024 до договору №236КВ-П на суму 39848,40 грн.; зведена відомість розрахунку вартості зберігання; акт приймання-передачі виконаних робіт №8424/11 від 06.10.2024 до договору №236КВ-П на суму 110193,46 грн.; зведена відомість розрахунку вартості зберігання; акт приймання-передачі виконаних робіт №8425/11 від 07.10.2024 до договору №236КВ-П на суму 42302,70 грн.; зведена відомість розрахунку вартості зберігання; акт приймання-передачі виконаних робіт №8426/11 від 09.10.2024 до договору №236КВ-П на суму 57180,55 грн.; зведена відомість розрахунку вартості зберігання; акт приймання-передачі виконаних робіт №8643/11 від 18.10.2024 до договору №236КВ-П на суму 16712,30 грн.; зведена відомість розрахунку вартості зберігання; - лист ПП «Захід» від 17.10.2024, яким останній просить ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» виконати роботи по зважуванню автомобільного транспорту у кількості 2а/м для перевезення вантажу з судна NANDA С, а саме: добрива калій хлористий; - акт приймання-передачі виконаних робіт №8805/11 від 18.10.2024 до договору №236КВ-П на суму 480 грн.; довідка-розрахунок виконаних робіт; - лист ПП «Захід» від 01.11.2024, яким останній просить ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» надати послуги з перевалки і зберігання вантажу з судна NS PRIDE, а саме добрива карбамід гранульований вагою 3000 т в кількості 309 б/б; - акт приймання-передачі виконаних робіт №44/14 від 30.11.2024 до договору №236КВ-П на суму 527180,34 грн.; довідка розрахунок виконаних робіт, рахунок №44/14 від 30.11.2024 на суму 527180,34 грн.; - платіжна інструкція №5393 від 26.04.2024 на суму 902462,40 грн. (за договором №236КВ-П); платіжна інструкція №866 від 08.08.2024 на суму 1203291,25 грн. (за договором №236КВ-П); платіжна інструкція №958 від 09.09.2024 на суму 1331969,21 грн. (за договором №236КВ-П); платіжна інструкція №1179 від 26.11.2024 на суму 123904,38 грн. (за договором №236КВ-П); платіжна інструкція №1296 від 30.12.2024 на суму 527180,34 грн. (за договором №236КВ-П); - договір про надання послуг №2907/24 від 29.07.2024, укладений між ТОВ «Ділєкс Транспорт» (виконавець) та ПП «Захід» (клієнт), за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується надати послуги з перефасування вантажу (мінеральні добрива) з біг-багетів у біг-багети замовника з використанням автоматизованого фасувального обладнання виконавця, а замовник зобов`язується приймати та оплачувати надані послуги; акт надання послуг №485 від 09.09.2024 на суму 769138,62 грн.; рахунок №354 від 05.09.2024 на суму 769138,62 грн.; платіжна інструкція №961 від 09.09.2024 на суму 769138,62 грн.; - митна декларація 24UA500370005244U9 від 18.09.2024 (маса брутто - 1242800 кг, хімічні с/г добрива - калій хлористий, маса нетто - 1241250 кг, вантажоодержувач - ПП «Захід»); - митна декларація 24UA50053006652U0 від 18.09.2024 (маса брутто - 3000000 кг, добриво - сечовина (карбамід) гранульована, маса нетто - 3000000 кг, вантажоодержувач - ПП «Захід»); - рознарядка №3 від 14.10.2024 на вивезення імпортних вантажів (карбамід, маса брутто - 3000000); - рознарядка №2 від 19.09.2024 на вивезення імпортних вантажів (калій хлористий, маса брутто - 1242800). Вважаючи, що внаслідок протиправних дій відповідача товар «Хімічні с/г добрива - калій хлористий 60,0%» з 19.03.2024 по 19.09.2024 перебував під митним контролем, а товар «Добриво-сечовина (карбамід)» перебував під митним контролем з 18.03.2024 по 14.10.2024, внаслідок чого позивач поніс збитки, пов`язані із перевезенням вантажу та його зберіганням, позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача 13781876,16 грн. шкоди. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції: За приписами статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Частинами першою та другою статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Статтею 56 Конституції України передбачено право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. У відповідності до статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Таким чином, на відміну від загальної норми статті 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вини заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 Цивільного кодексу України, на підставі якої заявлені позовні вимоги у даній справі, передбачає відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи. Вказану правову позицію було висловлено Верховним Судом у постановах від 23.05.2018 у справі №923/574/17 та від 18.06.2018 у справі №904/1284/17. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України. Аналогічні висновки наведені в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №910/9095/18. За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у пункті 32 постанови від 03.09.2019 у справі №916/1423/17, застосовуючи положення статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. Таким чином, дії (бездіяльність) відповідного органу, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, є основним предметом доказування та, відповідно, встановлення у цій справі, оскільки відсутність такого елемента делікту свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та про відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки. Незаконними діяннями органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування є діяння, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції зазначених органів. Незаконність рішення, дії чи бездіяльності завдавача шкоди повинна бути доведена. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.12.2019 у справі №914/1221/17, яка також була врахована у постанові від 26.01.2022 у справі №916/3322/19. У постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17 Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи виключну правову проблему стосовно самостійного встановлення господарськими судами незаконності дій органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування під час розгляду справ про відшкодування шкоди, дійшла висновку, що питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, а господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази. Згідно зі статтею 30 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) посадові особи та інші працівники органів доходів і зборів, які прийняли неправомірні рішення, вчинили неправомірні дії або допустили бездіяльність, у тому числі в особистих корисливих цілях або на користь третіх осіб, несуть кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та іншу відповідальність відповідно до закону. Шкода, заподіяна особам та їх майну неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю органів доходів і зборів або їх посадових осіб чи інших працівників при виконанні ними своїх службових (трудових) обов`язків, відшкодовується цими органами, організаціями у порядку, визначеному законом. Таким чином, спеціальною нормою (статтею 30 Митного кодексу України) також передбачено відшкодування шкоди (збитків), заподіяних органами митної служби громадянам чи юридичним особам під час виконання ними своїх повноважень. Порядок здійснення митних формальностей на митній території України визначено Митним кодексом України (у редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин). Відповідно до пунктів 23, 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. За приписами статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Відповідно до ст. 36 МК України положення цього Кодексу встановлюють непреференційні правила щодо визначення країни походження товарів, що переміщуються через митний кордон України, з метою застосування: 1) ставок мита, правил щодо його справляння до товарів, яким надається режим найбільшого сприяння, крім тарифних пільг (преференцій), встановлених міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; 2) заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; 3) інших заходів відповідно до вимог Світової організації торгівлі, пов`язаних із визначенням країни походження товару. Країною походження товару вважається країна, в якій: 1) товар був повністю отриманий; 2) товар був підданий останнім економічно обґрунтованим виробничим та технологічним операціям з переробки, що призвели до виробництва нового товару або є важливою стадією виробництва, за умови виконання в цій країні критеріїв достатньої переробки, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Якщо стосовно конкретного товару критерії достатньої переробки не встановлено, застосовується правило, згідно з яким країна походження товару визначається за країною походження використаних при переробці матеріалів з найбільшою вартістю. Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон, територія чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару. Повністю отримані або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються відповідно до законів України, а також міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Особливості визначення країни походження товару, що ввозиться з територій спеціальних (вільних) економічних зон, розташованих на території України, встановлюються законом. Статтею 41 МК України визначено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару. Електронні документи про непреференційне походження товару, створені, передані, збережені або перетворені електронними засобами у візуальну форму, можуть використовуватися як документи про походження товару на паперовому носії з дотриманням законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу, а також у сфері електронних довірчих послуг. У разі якщо декларант створює ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ про походження товару та документ на паперовому носії, кожен із цих документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару, у митній декларації, крім випадків, якщо обов`язкове подання оригіналу такого документа для цілей визначення країни походження товару передбачено законами України або міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару. У разі втрати сертифіката приймається його офіційно завірений дублікат. Засвідчена декларація про походження товару - це декларація про походження товару, засвідчена державною організацією або компетентним органом, наділеним відповідними повноваженнями. Декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, що стосується товару. Сертифікат про регіональне найменування товару - це документ, який підтверджує, що товари відповідають визначенню, характерному для відповідного регіону країни, виданий компетентним органом відповідно до законодавства країни вивезення товару. У разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або митним органом встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені в документах, декларант має право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості. Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару. Документи, що підтверджують походження товару, зберігаються в порядку та протягом строків, визначених статтею 355 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст. 42 МК України у разі переміщення товару через митний кордон України країна походження товару обов`язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару та відомостей про сертифікат про походження товару: 1) на товари, до яких залежно від їх країни походження застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», «Про зовнішньоекономічну діяльність»; 2) якщо митним органом встановлено, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України; 3) якщо для цілей визначення країни походження товару це передбачено законами України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. За ч.ч. 1-3 ст. 43 МК України перевірка документів, що підтверджують країну походження товару, зазначених у статті 41 цього Кодексу, здійснюється відповідно до цієї статті після завершення митного оформлення. У разі виникнення сумнівів щодо дійсності документів про походження товару та/або правильності відомостей, що в них містяться, зокрема щодо відомостей про країну походження товару, митний орган може перевірити факт видачі сертифіката та/або його зміст на веб-сайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат, або звернутися у паперовій або електронній формі до такого компетентного органу (організації) із запитом про проведення перевірки автентичності документа про походження товару та відповідності походження товару правилам походження, встановленим цим Кодексом. Запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів щодо достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила щодо визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію. Відповідно до ст. 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом: 1) перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; 2) митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян); 3) обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України; 4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств; 5) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на митні органи; 6) перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем; направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу; 9) пост-митний контроль. Частиною 1 ст. 356 МК України встановлено, що взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами митного органу в рамках процедур митного контролю та митного оформлення, а також під час прийняття рішень щодо зобов`язуючої інформації з метою встановлення характеристик, визначальних для: встановлення країни походження товарів. Згідно з ч.1 ст. 483 МК України переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю. За ст. 491 МК України підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що проводять заходи офіційного контролю; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій. Відповідно до ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Посадова особа митного органу, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Згідно з ст. 515 МК України експертиза призначається, якщо для з`ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою. Експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. Особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи. Поставлені перед експертом питання та його висновок не повинні виходити за межі спеціальних знань експерта. Експерт надає висновок у письмовій формі від свого імені. У висновку викладаються суть проведеної ним експертизи та обґрунтування відповіді на поставлені запитання. Якщо експерт під час проведення експертизи встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не було поставлено запитань, він має право викласти ці обставини у своєму висновку. Висновок експерта не є обов`язковим для посадової особи митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. У разі незгоди цієї особи з висновком експерта у постанові, яка виноситься у справі, повинно міститися обґрунтування такої незгоди. У разі неналежної якості або повноти висновку експерта може бути призначена повторна експертиза, проведення якої доручається іншому експерту (експертам). Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 558 МК України митні органи при виконанні покладених на них завдань взаємодіють, у тому числі шляхом обміну інформацією, з правоохоронними органами в порядку, встановленому законодавством. У разі виявлення під час здійснення митного контролю та інших заходів, що здійснюються митними органами відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України, ознак правопорушень, розслідування яких не належить до повноважень митних органів, митні органи зобов`язані письмово повідомляти про це відповідні правоохоронні органи. Правоохоронні органи зобов`язані письмово повідомляти митні органи про виявлені ними порушення митних правил або контрабанду. Правоохоронні органи зобов`язані письмово повідомляти митні органи про наявність оперативної інформації щодо можливих випадків переміщення товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення з порушенням норм законодавства України. У разі наявності такої оперативної інформації від правоохоронних органів митний контроль та митне оформлення здійснюються за письмовим рішенням керівника митного органу, який отримав цю оперативну інформацію, або його заступника в обсягах та у формах, передбачених цим Кодексом. За ч.3 ст. 528 МК України у разі якщо за результатами перевірки законності та обґрунтованості постанови суду у справі про порушення митних правил ця постанова буде скасована, а справа закрита, або адміністративне стягнення за порушення митних правил буде змінено, конфісковані товари, транспортні засоби, сума штрафу або її відповідна частина повертаються особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, або її представникові. Якщо конфісковані товари, транспортні засоби неможливо повернути в натурі, повертається їхня вартість за вирахуванням сум належних митних платежів за ставками, що діяли на день конфіскації. Повернення грошових коштів, зазначених у цій частині, здійснюється органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, з державного бюджету. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2022 №426 заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з Російської Федерації. Товари, переміщення яких територією Російської Федерації здійснено транзитом, та товари, ввезені з Російської Федерації, у тому числі товари походженням з третіх країн, можуть бути поміщені в митний режим імпорту, якщо їх ввезення в Україну здійснено до 24.02.2022 включно. Як зазначалося вище по тексту постанови, 07.05.2024 старшим державним інспектором оперативного відділу №4 управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Одеської митниці Ікім І.І. у відсутності особи, що притягується до відповідальності, громадянина України Коваленко Валерія Олеговича (керівник ПП «Захід») був складений протокол про порушення митних правил №0529/50000/2, яким встановлено, що керівником ПП «Захід» в особі гр. України ОСОБА_1 вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів вартістю 19406977,34 грн. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів (в тому числі сертифікатів про походження товару від 18.03.2024 №№ ТМ TR 40800119, ТМ TR 40800120, ТМ ТR 40800121, TМ ТR 40800122, ТМ ТR 40800123, ТМ ТR 40800124, ТМ ТR 40800125), які містять неправдиві дані стосовно країни походження товарів та містять розбіжності окремих показників; зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України. 07.05.2024 старшим державним інспектором оперативного відділу №4 управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Одеської митниці Ікім І.І. у відсутності особи, що притягується до відповідальності, громадянина України ОСОБА_1 (керівник ПП «Захід») був складений протокол про порушення митних правил №0530/50000/24, яким встановлено, що керівником ПП «Захід» в особі гр. України ОСОБА_1 були вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів вартістю 48896983,20 грн. через митній кордон України з приховуванням від митною контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів (в тому числі сертифікат про походження товару від 17.12.2023 №1060066), які містять неправдиві дані стосовно країни походження товарів та містять розбіжності окремих показників; зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 06.08.2024 у справі №521/7965/24, яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного суду від 28.08.2024 у справі №521/7965/24, розглянуто протокол про порушення митних правил №0529/50000/24 від 07.05.2024, за результатами розгляду якого провадження по справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, у вказаних судових рішеннях зазначено, зокрема, що: - митним органом не надано беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 були вчинені умисні дії, які направлені на переміщення товарів через митний кордон України шляхом надання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості; усі надані суду докази у їх сукупності свідчать про походження товару саме з Туркменістану; попри це, працівниками митниці не було надано жодних доказів на підтвердження походження товару іншою країною, ніж Туркменістан, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку, що твердження митного органу здійснено на припущеннях; враховуючи усі надані документи та докази, суд прийшов до висновку, що матеріали справи про порушення митних правил не містять достатніх підстав, які б беззаперечно вказували на походження товару з будь-якої іншої країни, окрім Туркменістану, а тому у діях ОСОБА_1 відсутній склад порушення митних правил, передбачений ч.1 ст. 483 МК України; - суд апеляційної інстанції вважав наданий митницею лист ДП «Науковий токсикологічний центр імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України» від 23.04.2024 та протокол випробувань від 23.04.2024 неналежним доказом, з огляду на допущені митним органом порушення вимог проведення експертизи, що встановлені ст.ст. 515, 516 МК України. Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 06.08.2024 у справі №521/7967/24, яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного суду від 28.08.2024 у справі №521/7967/24, розглянуто протокол про порушення митних правил №0530/50000/24 від 07.05.2024, за результатами розгляду якого провадження по справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, у вказаних судових рішеннях зазначено, зокрема, що: - листом від 11.04.2024 №132-202/2 ПРАТ «АЗОТ» надано результати випробувань зразків «сечовина (карбамід)»; відповідно до вказаного листа, у ході хімічного дослідження карбаміду (сечовини) виявлено розбіжність окремих показників у порівнянні з наданим сертифікатом якості мінеральних добрив, а саме встановлено відхилення масової частки формальдегіду. Інші показники якості в межах допустимих значень відхилення методу вимірювання. В Україні виробництво гранульованого карбаміду відсутнє. Налагоджено виробництво в Ірані, Білорусі, Росії; однак, судом при винесенні рішення не може братись до уваги проведенні випробування зразків сечовини (карбаміду), оскільки митним органом були порушені вимоги проведення експертизи, передбачені статтями 515, 516 МК України; зокрема, судом встановлено, що приватне акціонерне товариство «АЗОТ» - це українське підприємство, яке безпосередньо здійснює виробництво та випуск різних мінеральних добрив, до його повноважень та компетенції не входить здійснення експертизи в розумінні ст. 515 МК України; крім того, митниця не коментує жодним чином, що означає вказана похибка частки формальдегіду - чи впливає цей показник на класифікацію товару згідно УКТЗЕД, або товар буде мати іншу назву, що передбачає інші тарифно-нетарифні умови або в чому полягає принциповість даної ознаки товару; митниця не виносила класифікаційних рішень про зміну коду товару, не здійснювала коригування митної вартості, а лише зазначила у протоколі про порушення митних правил «містять розбіжності окремі показники», хоча диспозиція статті 483 Митного кодексу України, містить чіткі та конкретні кваліфікуючи ознаки, способи вчинення правопорушення та саме які неправдиві відомості підпадають під відповідальність за цією статтею, чого не встановлено та не вказано; - якщо уважно проаналізувати лист ПРАТ «АЗОТ», то в ньому не сказано, що виробництво гранульованого карбаміду здійснюється тільки заводами Ірану, Білорусі, РФ, а тільки про те, що в цих країнах налагоджено виробництво гранульованого карбаміду; виробництво гранульованого карбаміду здійснюється у багатьох країнах світу: Єгипет, Індія, Оман, Бразилія, Узбекистан, Туркменістан, Азербайджан, Польща та інші; навіть, якщо в якості основи для складання протоколу, посадовою особою митниці взято результати дослідження та лист від 11.04.2024 №132-202/2 ПРАТ «АЗОТ», незрозуміло, чому зроблено висновок про належність товару саме до РФ, хоча в листі вказувалось також про Іран та Білорусь; - усі надані суду докази у їх сукупності свідчать про походження товару саме з Оману; попри це, працівниками митниці не було надано жодних доказів на підтвердження походження товару іншою країною, ніж Оман; - апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, що коносаменти в поєднанні з сертифікатом про походження №1060066 від 17.12.2023, виданим Торгово-промисловою палатою Оману, дають повне та абсолютне документальне підтвердження факту відвантаження партії товару «карбамід» саме із Султанату Оман та ланцюгу транспортування; з урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що наявні в матеріалах справи товаросупровідні документи є дійсними, кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про країну походження товару - Оман. Згідно з частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. В постанові від 02.07.2025 у справі № 910/18143/23 Верховний Суд зазначив, що обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (вказане положення відображено в Законі України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7 та 11 до Конвенції» і поширенням на Україну юрисдикції Європейського суду з прав людини, прийняттям Закону України «Про ратифікацію Протоколів №12 та №14 до Конвенції») Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили. Норми статті 124 Конституції України визначають обов`язковість виконання усіма суб`єктами прав судового рішення у вказаній справі. Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою №48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою №28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів. Отже, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що постанови Малиновського районного суду м.Одеси по справам №521/7965/24 та №521/7967/24, які набрали законної сили, не можуть бути поставлене під сумнів, а інші рішення, в тому числі й у даній справі, не можуть їм суперечити. Судовими рішеннями: постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 06.08.2024 у справі №521/7965/24, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 28.08.2024 у справі №521/7965/24 та постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 06.08.2024 у справі №521/7967/24, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 28.08.2024 у справі №521/7967/24 встановлено, що відповідно до документів, наданих до митного оформлення та сертифікатів про походження товару, країнами виробництва товарів у спірних правовідносинах були Туркменістан та Оман, факт чого відповідачем не спростовано. Окрім того, складання спірних протоколів здійснювалося із врахуванням відомостей відповідно до листа від 11.04.2024 №132-202/2 ПРАТ «АЗОТ» та листа від 23.04.2024 №3/28-361 ДП «Науковий центр превентивної токсикології харчової та хімічної безпеки ім. академіка Л.І. Медведя», натомість відповідачем до суду не надано доказів на підтвердження того, що вищевказані установи є експертними установами, а отже, наявні в матеріалах справи листи та результати випробувань не є належними доказами проведення експертиз у розумінні вимог ст. 515 МК України. З огляду на що, судами в рамках розгляду справ №521/7965/24 та №521/7967/24 встановлено, що відповідачем в порушення норм митного законодавства складені протоколи про порушення митних правил за відсутності експертизи проб (зразків) товару. Наданий відповідачем лист ПРАТ «АЗОТ» від 19.08.2025 та сертифікат визнання вимірювальних можливостей не спростовують висновків суду про неналежність здійснених досліджень, які стали підставою для складання протоколів про порушення, факт чого було встановлено судами в рамках розгляду справ №521/7965/24 та №521/7967/24. Отже, наявні в матеріалах справи результати випробувань, складені ПрАТ «АЗОТ», не відповідають вимогам щодо висновку експерта, а тому правомірно не були прийняті Господарським судом Одеської області до уваги в якості належних доказів невідповідності відомостей про походження товару. За таких обставин, господарський суд першої інстанції обгрунтовано виснував, що наявні матеріали справи не містять належних та допустимих доказів порушення позивачем митних правил, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, щодо внесення неправдивих даних стосовно країни походження товарів та розбіжностей окремих показників, що в свою чергу свідчить про неправомірність дій відповідача в частині затримання митного оформлення товарів позивача. Господарським судом Одеської області підставно враховано правовий висновок, викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №569/1799/16-ц, згідно з яким здійснення провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яке в подальшому закрите судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, отримання пояснень та інше). Аналогічні правові висновки викладені в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 05.02.2020 у справі №640/16169/17 (провадження №61-15393св18), від 22.07.2020 у справі №303/7352/18 (провадження №61-20524св19), від 01.07.2020 у справі №347/1977/17 (провадження №61-10582св18). Предметом позову у цій справі є стягнення збитків (шкоди), завданих внаслідок протиправних дій посадових осіб Одеської митниці Держмитслужби, внаслідок затримання митного оформлення товару. Позивач, який звернувся з даним позовом про стягнення збитків на підставі статей 1173, 1174 ЦК України, для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення збитків має довести наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Як вірно встановлено судом першої інстанції, у діях Одеської митниці Держмитслужби є склад цивільного правопорушення (протиправної поведінки, шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою заподіяною позивачу), що має вираження в тому, що товар позивача «Хімічні с/г добрива - калій хлористий 60,0%» з 19.03.2024 по 19.09.2024 перебував під митним контролем, а товар «Добриво-сечовина (карбамід)» перебував під митним контролем з 18.03.2024 по 14.10.2024, що підтверджується митними деклараціями №24UA500370001778U0, №24UA500370001762U1, №24UA500370005244U9, №24UA50053006652U0, рознарядкою №3 від 14.10.2024 на вивезення імпортних вантажів (карбамід, маса брутто - 3000000) та рознарядкою №2 від 19.09.2024 на вивезення імпортних вантажів (калій хлористий, маса брутто - 1242800). Таким чином, з огляду на доведення позивачем наявності неправомірних дій Одеської митниці Держмитслужби (встановлено рішенням суду у справах №521/7965/24 та №521/7967/24), завданої позивачу збитків в розмірі 13781876,16 грн та причинного зв`язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою місцевий господарський суд дійшов висновку, з яким погоджується судова колегія, про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заявленого позивачем розміру збитків. Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду також наголошує на тому, що відповідно до ст. 42 МК України, у разі переміщення товару через митний кордон України країна походження товару обов`язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару та відомостей про сертифікат про походження товару. Згідно з ч. 2 ст. 43 МК України у разі виникнення сумнівів щодо дійсності документів про походження товару та/або правильності відомостей, що в них містяться, зокрема щодо відомостей про країну походження товару, митний орган може перевірити факт видачі сертифіката та/або його зміст на веб-сайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат, або звернутися у паперовій або електронній формі до такого компетентного органу (організації) із запитом про проведення перевірки автентичності документа про походження товару та відповідності походження товару правилам походження, встановленим цим Кодексом. З огляду на наведені законодавчі приписи, відповідач, у разі наявності будь-яких сумнів у дійсності країни походження товару, не був позбавлений можливості перевірити таку інформацію на веб-сайті компетентного органу (організації) або звернутися у паперовій або електронній формі до компетентного органу (організації) із відповідним запитом. Однак, наявні матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що митний орган звертався із відповідними запитами з метою з`ясування обставин країни походження товару та/або звертався до експертної установи, у законодавчо визначений спосіб, з метою дослідження товару. Також, за приписами ст. 356 МК України взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами митного органу в рамках процедур митного контролю та митного оформлення, а також під час прийняття рішень щодо зобов`язуючої інформації з метою встановлення характеристик, визначальних для: 1) класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД; 2) перевірки задекларованої митної вартості товарів; 3) встановлення країни походження товарів; 4) встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин; 5) встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність. Взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами митного органу на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього митного органу або його заступника. Більш того, однією з форм контролю згенерованих системою АСАУР «Інспектор- 2006» було - 905-3 «Взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД». Як вже зазначалося вище, відповідно до п.2 ст. 357 МК України дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених митним органом. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами. Відповідач, зупиняючи митне оформлення та складаючи протоколи про порушення митних правил був зобов`язаний відповідно до положень МК України брати до уваги лише висновки саме експертизи, проведеної у відповідності до вимог МК України. Враховуючи наведені законодавчі приписи, відповідач у разі наявності будь-яких сумнівів, не був позбавлений можливості самостійно здійснити взяття проб (зразків) товарів, які переміщувались позивачем через митну територію України. Дослідивши надані позивачем до матеріалів справи докази на підтвердження розміру завданої шкоди (договори, акти наданих послуг, рахунки на оплату, платіжні доручення тощо), суд першої інстанції обгрунтовано визнав їх належними та допустимими доказами в розумінні статей 73, 74, 76, 77 ГПК України, які підтверджують розмір понесених позивачем додаткових витрат, у зв`язку з тривалим розмитненням відповідачем його товару. Водночас, відповідачем розмір заявленої позивачем до стягнення шкоди під час розгляду апеляційної скарги не оспорювався. Окрім того, Південно-західний апеляційний суд зазначає, що за приписами статті 265 КУпАП речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об`єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей реалізують. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 238 МК України обов`язковій передачі митному органу для зберігання підлягають товари, не пропущені під час ввезення на митну територію України внаслідок установлених законодавством заборон чи обмежень на їх ввезення в Україну або транзит через територію України і не вивезені з території України у день їх ввезення. Відповідно до пункту 4.1 Порядку роботи складу митного органу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №627 обов`язковому переданню на склад митниці (крім валютних цінностей та дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підлягають, зокрема, товари, не допущені під час ввезення на митну територію України внаслідок установлених законодавством заборон чи обмежень на їх ввезення в Україну або транзит через територію України і не вивезені з території України у день їх ввезення. Пунктом 4.2 Порядку встановлено, що на складах митниці можуть зберігатися товари, транспортні засоби комерційного призначення, тимчасово вилучені відповідно до статті 511 МК України (підпункт 4.2.7). Відповідно до ч. 2 ст. 511 МК України (в редакції станом на 07.05.2024) у разі виявлення порушень митних правил, передбачених частиною шостою статті 470, частиною третьою статті 471, статтями 472, 473, 476, частиною шостою статті 481, статтями 482-484 цього Кодексу, тимчасове вилучення товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення, які підлягають конфіскації відповідно до цих статей, а також відповідних документів є обов`язковим. Пунктом 4.3 Порядку передбачено, що товари, які через свої властивості не можуть зберігатися на складі митниці, можуть передаватися підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів, на підставі укладених з таким підприємством договорів зберігання. Для цілей цього Порядку таке зберігання вважається зберіганням на складі митниці. Службова записка, з висновком щодо неможливості зберігання товарів на складі митниці, надається керівником господарської служби за результатами їх огляду завідувачем складу та/або вивчення наявних товаросупровідних та інших документів у письмовій формі на ім`я уповноваженої особи. За результатами розгляду цієї службової записки та пропозицій щодо місця розміщення таких товарів уповноважена особа приймає рішення щодо місця зберігання товарів. Відповідно до частин 1, 5 статті 239 МК України під складами митних органів розуміються складські приміщення, резервуари, криті та відкриті майданчики, холодильні чи морозильні камери, які належать митним органам або використовуються ними і спеціально обладнані для зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Товари, які через свої властивості не можуть зберігатися на складі митного органу, за рішенням керівника митного органу або його заступника можуть передаватися митними органами на зберігання підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів. Для цілей цього Кодексу таке зберігання вважається зберіганням на складі митного органу. У той же час, в матеріалах справи відсутні будь-які рішення або висновки Одеської митниці щодо забезпечення/незабезпечення зберігання вилученого товару на складі митного органу. З огляду на наведене, товар «Хімічні с/г добрива - калій хлористий 60,0%» з 19.03.2024 по 19.09.2024 перебував під митним контролем, а товар «Добриво-сечовина (карбамід)» перебував під митним контролем з 18.03.2024 по 14.10.2024, у зв`язку із призупиненням митного оформлення через складання відповідачем протоколів про порушення митних правил №0529/50000/2 та №0530/50000/24 від 07.05.2024, внаслідок чого позивач спричинено шкоду і позивач поніс збитки у розмірі 13781876,16 грн., пов`язані із перевезенням вантажу та його зберіганням. Таким чином, за результатом дослідження матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується судова колегія, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено розмір завданих йому збитків, пов`язаних із перевезенням вантажу та його зберіганням. Відтак, за результатами розгляду даної справи судом встановлено наявність всіх умов, сукупність яких є підставою покладення цивільної відповідальності за завдані збитки саме на державу та притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди, а саме: неправомірні дії Одеської митниці, наявність шкоди у вигляді понесення позивачем додаткових витрат, та причинний зв`язок між неправомірними діями Одеської митниці та заподіяною шкодою. При цьому, позивачем належним чином доведено і розмір завданої йому шкоди. Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд першої інстанції обґрунтовано встановив наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з держави завданої позивачу Одеською митницею шкоди в загальному розмірі 13 781876,16 грн, відповідно до статті 1176 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц зазначила, що належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав. Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів Державної казначейської служби України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є Держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган. Крім того, у постанові від 19.06.2018 у справі №910/23967/16 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що кошти державного бюджету належать на праві власності державі з урахуванням чого боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина 2 статті 2 ЦК України). Згідно із підпунктом 2 пункту 35 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі - Порядок) казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень. Пунктом 36 Порядку передбачено, що у разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету, згідно з пунктом 35 цього Порядку, стягувачі подають документи, зазначені в пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду. Орган Казначейства повідомляє зазначеному органу протягом п`яти робочих днів після надходження документів про їх надходження. Отже, територіальний орган Державної казначейської служби України є уповноваженим державою органом, що здійснює списання коштів державного бюджету на виконання судових рішень про відшкодування шкоди, заподіяної юридичним особам, внаслідок незаконних дій (бездіяльності). Відповідно до частини 5 статті 238 ГПК України відсутні вимоги про зазначення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватися, номера (види) рахунків, з яких має бути здійснено стягнення (списання) коштів, зокрема, за вимогами до держави Україна (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №920/715/17). Кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України. Тому резолютивні частини рішень у зазначених спорах не повинні містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання (висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.03.2021 у справі №911/2371/19, від 26.05.2022 у справі №910/17717/20, від 06.02.2019 у справі №199/6713/14-ц, від 18.11.2020 у справі №554/5980/18, від 11.08.2021 у справі №352/2255/19, від 10.02.2021 у справі №757/50534/17-ц, від 18.08.2021 у справі №591/6891/18). З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість та доведеність заявлених ПП «Захід» позовних вимог. Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ПП «Захід» підлягають задоволенню в повному обсязі. Інші доводи апеляційної скарги взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду. Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення. При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Мотиви відхилення аргументів викладених відповідачем в апеляційній скарзі: Південно-західний апеляційний господарський суд відхиляє як необґрунтовані та такі, що суперечать обставинам справи, доводи Митниці про те, що наведені обставини Малиновським районним судом м.Одеси у справах №521/7965/24 та №521/7967/24 встановлені відносно не позивача, а гр. ОСОБА_1 , та не можуть прийматись до уваги при вирішенні даного спору. Статтею 92 ЦК України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, а також яка є членом колегіального виконавчого органу юридичної особи, з моменту її вступу на посаду, набуває обов`язків щодо такої юридичної особи, зокрема зобов`язана діяти виключно в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, у межах повноважень, наданих статутом юридичної особи і законодавством, і у спосіб, який, на її добросовісне переконання, сприятиме досягненню мети діяльності юридичної особи, у тому числі уникаючи конфлікту інтересів. Члени наглядової ради або ради директорів юридичної особи мають такі самі обов`язки щодо відповідної юридичної особи та повинні діяти в інтересах цієї юридичної особи та всіх її власників (акціонерів, учасників). У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, якщо юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі. З протоколів про порушення митних правил від 07.05.2024 №0529/50000/2 та №4241/50000/21 за ознаками порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, вбачається, що Одеська митниця зазначила, що гр. ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді керівника підприємства ПП «Захід», були вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів через митній кордон України з приховуванням від митною контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, які містять неправдиві дані стосовно країни походження товарів та містять розбіжності окремих показників. Наведеним достовірно підтверджується складення таких протоколів відносно керівника (посадової особи) позивача, при виконанні ним своїх посадових обов`язків саме як керівника цього підприємства. При цьому, обов`язок задекларувати точні та достовірні відомості про товар у гр. ОСОБА_1 також існує виключно у зв`язку із виконання ним функцій виконавчого органу цього підприємства. Окрім того, відповідно до п.43 ст.4 МК України, на яку також є посилання у протоколах про порушення митних правил посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку Означене належним чином підтверджує наявність підстав для застосування в даному випадку, положень частини 4 статті 75 ГПК України при правомірному врахуванні господарським судом першої інстанції встановлені у постановах Малиновського районного суду м.Одеси у справах №521/7965/24 та №521/7967/24 певних обставин, щодо неправомірних дій Митниці. Колегія суддів, не вважає обгрунтованими посилання відповідача на положення ч.1 ст. 495 МК України, а саме що доказами у справі про порушення митних правил є не лише висновок експертизи, та відповідне порушення може бути встановлено іншими доказами, визначеними ч.1 ст.495 МК України, з огляду на висновки судів в рамках розгляду справ №521/7965/24 та №521/7967/24 та з урахуванням того, що порядок підтвердження країни походження товару визначений главою 7 МК України, положення якої є спеціальними у цьому питанні, а тому у даному випадку застосуванню підлягає саме ст. 41 МК України, яка визначає документи, що підтверджують країну походження товару. Так, серед документів, що підтверджують країну походження товару, митним законодавством передбачено саме висновок експертизи, а не результати випробувань суб`єкта господарювання, який має сертифікат визнання вимірювальних можливостей, яким у даному випадку є ПрАТ «АЗОТ». Посилання відповідача на те, що направлення добрив на аналіз до ПрАТ «АЗОТ» здійснювалося не з ініціативи митного органу, а за офіційним направленням Служби безпеки України, господарський суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги з огляду на те, що відповідно до положень Митного кодексу України обов`язок щодо митного контролю покладений саме на відповідача. При цьому відповідач не був позбавлений можливості здійснювати відповідні повноваження щодо належної перевірки походження товару в порядку, визначеному законодавством. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги. Згідно з частиною 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Статтею 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Нормою статті 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції. Судові витрати. Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 23.12.2025 у справі №916/3741/25, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на апелянта (відповідача). Керуючись ст.ст. 269, 271, 275, 276, 283, 284 ГПК України, Південно -західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Одеської області від 23.12.2025 у справі №916/3741/25 залишити без змін. Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду. Порядок та строк оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України. Повний текст постанови складено та підписано 09 квітня 2026 року. Головуючий суддя Н.А. Павленко Судді: К.В. Богатир Л.В. Лічман