Постанова Одеський апеляційний суд № 522/25674/25

Номер провадження: 33/813/866/26 Номер справи місцевого суду: 522/25674/25 Головуючий у першій інстанції Русєва А. С. Доповідач Сєвєрова Є. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07.04.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді Сєвєрової Є.С., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 15 грудня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-21 КУпАП, встановив: Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 15.12.2025 за вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-21 КУпАП, застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 5100 грн в дохід держави. Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. 25.03.2026 ОСОБА_1 звернувся з апеляційною на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 15.12.2025. Разом з апеляційною скаргою подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови. В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначає, що ОСОБА_1 не підписував протокол, не був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи, не був присутнім в судовому засіданні 15.12.2025, рішення суду не отримував, про оскаржувану постанову дізнався лише 24.03.2026. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав. За змістом ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об`єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу. Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання про поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. У своїх рішеннях ЄСПЛ вказує, що національний суд має право поновити строк на оскарження рішення суду нижчої інстанції, якщо апелянт у відповідному клопотанні наведе причину пропуску цього строку, і суд визнає цю причину поважною. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (п. 27 від 26.04.2007 у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України» (ухвала) від 14.10.2003). При визначеності наявності поважності причин пропуску, національний суд насамперед має виходити із наявності об`єктивних причин, які унеможливлювали особу вчасно подати апеляційну скаргу, або вчасно вжити заходів до оскарження судового рішення. З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова прийнята судом першої інстанції 15.12.2025. Крім того, ОСОБА_1 був повідомлений належним чином, про дату судового засідання розгляду даної справи про адміністративне правопорушення про, що в матеріалах справи міститься довідка Приморського районного суду м. Одеси, згідно якої судова повістка на 15.12.2025 була доставлена на особистий номер телефону правопорушника. (а.с. 65) Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень повний текст постанови Приморського районного суду м. Одеси від 15.12.2025 до реєстру: Надіслано судом: 18.12.2025. Зареєстровано: 19.12.2025. Забезпечено надання загального доступу: 22.12.2025. Звертаючись до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 15.12.2025, скаржником будь-яких обставин неможливості звернення з апеляційною скаргою в передбачений законом строк, які були б об`єктивно непереборними в цей період, та не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами, труднощами не наведено та відповідних доказів не надано. Апеляційний суд критично оцінює посилання ОСОБА_1 , що останній не був обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення і особистий підпис в такому не ставив, оскільки відповідно до Виписки з НАЗК (а.с. 53), ОСОБА_1 неоднаразово викликався до Національного агенства з метою надання пояснень по суті виявлення правопорушення та складання протоколу, проте такі запити були проігноровані останнім. Разом з тим, неучасть ОСОБА_1 під час винесення оскаржуваної постанови, також не є беззаперечними (поважними) підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності повинна самостійно цікавитись рухом справи, реалізовувати свої права, гарантовані конституцією України та КУпАП. Тобто, дослідженні матеріали та обставини справи дають апеляційному суду підстави вважати, що скаржник був обізнаний про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, а тому повинен був проявити зацікавленість результатом розгляду даного протоколу в розумний строк. З цих підстав, слід зазначити, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція), кожен при вирішенні судом питання щодо його прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 рішення ЄСПЛ) від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»). При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, ЄСПЛ в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Разом з тим, ставлячи питання про поновлення строку, апелянт не вказує про існування в нього об`єктивно обумовлених труднощів чи перешкод, що унеможливили або значно ускладнили апелянту своєчасно цікавитись про стан розгляду справи, та відповідно своєчасно оскаржити судове рішення від 15.12.2025 року. Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що з дати ухвалення оскаржуваної постанови минуло три місяці, крім того апелянт неоднаразово повідомлявся посадовими особами НАЗК з приводу інкримінованого йому складу адміністративного правопорушення (а.с. 53), про розгляд справи відносно нього сповіщався належним чином (а.с.67), отже апеляційний суд вважає, що апелянтом не обґрунтовано належним чином поважних і виключних причин пропуску строку на оскарження постанови судді Приморського районного суду м. Одеси від 15.12.2025, а тому в поновленні строку на оскарження зазначеної постанови стороні слід відмовити, а апеляційну скаргу відповідно до вимог ст. 294 КУпАП слід повернути апелянту. Інших доказів, які свідчать про існування поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та які могли бути підставою для його поновлення, матеріали справи не містять. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає роз`яснити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторно звернутися з апеляційною скаргою на дану постанову суду з вмотивованим клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження та з наданням належних доказів поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження. Апеляційний суд наголошує, що положеннями ст. 294 КУпАП прямо визначено, що строк на апеляційне оскарження рахується з дня винесення постанови, а не з дня отримання копії судового рішення. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, постановив: Відмовити в задоволені клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 15 грудня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-21 КУпАП, що не позбавляє права повторно звернутися з апеляційною скаргою на дану постанову суду з вмотивованим клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження та з наданням належних доказів поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 15 грудня 2025 року повернути особі, яка її подала, разом з доданими до неї матеріалами. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Є.С. Сєвєрова