Постанова Житомирський апеляційний суд № 285/206/26

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №285/206/26 Головуючий у 1-й інст. Михайловська А. В. Номер провадження №33/4805/757/26 Категорія ч.5 ст.126 КУпАП Доповідач Кузнецов Д. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 квітня 2026 року м.Житомир Суддя Житомирського апеляційного суду Кузнецов Д.В., за участі ОСОБА_1 , захисника Баньківського В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Баньківського Володимира В`ячеславовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 17 лютого 2026 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 17 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн. Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 07.01.2026 о 15 год 10 хв на автодорозі М-06, 236 км, керував транспортним засобом КІА, н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, вчинивши таке повторно протягом року, чим порушив п. 2.1.а. ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Баньківський В.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях його підзахисного події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови. В апеляційній скарзі, зокрема, вказує, що суд першої інстанції безпідставно розглянув справу у відсутність ОСОБА_1 , не врахувавши його клопотання про відкладення розгляду справи і те, що він проходить військову службу в лавах ЗСУ, чим порушив право на захист, передбачене ст.268 КУпАП. Вважає, що поліцейськими та судом першої інстанції вказані невірні анкетні дані ОСОБА_1 , зокрема, місце проходження військової служби, адреса проживання, що є підставою для повернення протоколу на доопрацювання, чого не було зроблено місцевим судом. Також посилається, що відсутність пояснень ОСОБА_1 та свідків, на думку апелянта, є порушенням вимог чинного законодавства. Також заперечує факт керування транспортним засобом та наголошує про відсутність у матеріалах справи відеодоказів, які мали бути долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, про що мається запис в протоколі. Стверджує. Що в дійсності він не був за кермом, а автомобілем керувала його дружина. В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що транспортним засобом не керував, працівники поліції його не зупиняли, про що також свідчить відсутність відеозапису події в матеріалах справи. Апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, оскільки повний текст отримав лише 27.02.2026. Розглянувши клопотання про поновлення строку та враховуючи конкретні обставини справи, зокрема, дату отримання повного тексту постанови суду першої інстанції 27.02.2026 і подачу апеляційної скарги 09.03.2026, тобто вкрай незначний пропуск строку апеляційного оскарження, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе поновити заявнику строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника Баньківського В.В., перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку. Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується достатніми та належними доказами. Як на докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 561170, складений 07.01.2026; довідки ВАП УПП в Житомирській області ДПП НП України від 08.01.2026, згідно яких інформація у базі даних НАІС/ІПНП щодо отримання посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії на особу ОСОБА_1 відсутня, посвідчення водія останній не отримував; постанову поліцейського УПП в Одеській області,серії ЕНА № 5525330 від 20.08.2025, згідно якої до ОСОБА_1 застосоване адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП. Оцінивши зазначені докази, суд першої інстанції зробив висновок, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є доведеною. Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними та достатніми, виходячи із такого. За змістом п.2.1а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №561170 від 07.01.2025 відносно ОСОБА_1 в п.10 зазначено про технічний засіб відеозапису, який до матеріалів справи не долучений. Таким чином, за допомогою матеріалів справи не можливо підтвердити або спростувати факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, про що він заперечує. Відповідно, пропозиція працівника поліції надати посвідчення водія на право керування транспортним засобом та встановлення факту його відсутності також не зафіксовані. Також за відсутності долученого до справи відеоматеріалу в протоколі не вказано жодного свідка, що могло б дати можливість суду для перевірки та встановлення об`єктивних даних допитати їх та встановити істину. Таким чином, з матеріалів справи неможливо встановити обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, які зазначені у відповідному протоколі. Апеляційний суд звертає увагу на те, що інформація про керування ОСОБА_1 автомобілем КІА н.з. НОМЕР_1 07 січня 2026 року о 15 годині 10 хвилин зазначена лише працівником поліції в протоколі про адміністративне правопорушення та в рапорті працівника поліції, будь-які інші докази про керування ОСОБА_1 автомобілем (відеофайли чи покази свідків) відсутні, а даний факт останнім заперечується. Проте апеляційний суд зауважує, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Таку позицію неодноразово висловлював Верховний Суд у своїх постановах: до прикладу, від 15 квітня 2020 року у справі № 489/4827/16-а, від 28 травня 2020 року у справі № 524/4668/17, від 15 лютого 2020 року у справі № 489/4827/16-а, від 12 липня 2023 року у справі № 607/5610/23. Отже, в даному випадку працівниками поліції належним чином не зафіксовано і не долучено до матеріалів справи належних, допустимих і достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували факт керування ОСОБА_1 автомобілем КІА н.з. НОМЕР_1 07 січня 2026 року о 15 годині 10 хвилин, що є обов`язковою ознакою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може гуртуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. З огляду на викладене, за відсутності інших об`єктивних джерел фактичних даних про обставини, що підлягають доказуванню в цій справі, дані, що відображені у протоколі про адміністративне правопорушення не можуть бути покладені в основу судового рішення про визнання винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення. Відповідно до практики ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю є кримінальною, мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії статті 6 Конвенції (справа «Лучанінова проти України»). Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції. Відповідно до пункту 3 частини 8 статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право, зокрема скасувати постанову та прийняти нову постанову. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Враховуючи вищевикладене, оскільки матеріали справи не містять беззаперечних доказів, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП, а суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Керуючись ст.294 КУпАП, суд П О С Т А Н О В И В: Клопотання адвоката Баньківського Володимира В`ячеславовича в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 17 лютого 2026 року. Апеляційну скаргу адвоката Баньківського Володимира В`ячеславовича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 17 лютого 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: