Постанова Закарпатський апеляційний суд № 309/243/26

Справа № 309/243/26 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02.04.2026 м. Ужгород Суддя Закарпатського апеляційного суду Феєр І. С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/103/26, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Хустського районного суду Закарпатської області від 09.02.2026. Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаюча за адресою АДРЕСА_1 , визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 06 (шість) місяців. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665 грн 60 коп. на користь держави. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 570981 від 20.01.2026 та постанови судді від 09.02.2026 вбачається, що 20.01.2026 близько 13 год 47 хв в с. Бороняво по вул. Центральній, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Skoda» д.н.з. НОМЕР_1 , не врахувала дорожню обстановку, не вибрала безпечну швидкість руху, не впоралася з керуванням та допустила зіткнення з автомобілем марки «Audi» д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі зазнали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді від 09.02.2026 скасувати. Стверджує, що у постанові суду зазначено про те, що вона у судове засідання не з`явилася, хоча про дату проведення судового засідання повідомлялася, про прични неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи у її відсутність не подавала. Разом з тим, нею 09.02.2026 через канцелярію Хустського районного суду подано заяву про розгляд справи без її участі, де окрім іншого нею було зазначено про те, що вона вину визнає, просить суворо її не карати. Вітм, судом її заяву до уваги взято не було. При вирішенні справи суд не врахував її заяву про щире каяття, відсутність тяжких наслідків та тілесних ушкодень в учасників дорожньо-транспортної пригоди, те, що вона раніше не притягалася до адміністративної відповідальності, а також те, що дорожньо-транспортна пригода сталася через складні погодні умови. Одночасно зазначає, що позбавлення її права керування транспортним засобом строком на шість місяців обтяжить її життя у повній мірі, оскільки вона має малолітню дитину, яку на автомобілі відвозить до дитячого садочка та гуртків. Вона проживає у населеному пункті, який є віддаленим від м. Хуст, а тому звернення до лікарів, аптек чи отримання інших послуг потребує використання автомобіля. Одночасно, через ситуацію яка склалась через вторгнення РФ, та відключення електропостачання, вона виїжджає за межі країни для забезпечення своїй дитині як найкращих умов проживання, де також потребує права керування транспортним засобом. -2- Будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 на розгляд справи щодо неї не з`явилася, судову кореспонденцію отримувала, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляла, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч. 4 ст. 294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , що не може розцінюватись як порушення її прав, передбачених ст. 268 КУпАП. Разом з тим, враховується заява ОСОБА_1 про розгляд справи без її участі. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд уважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволеннюз таких підстав. Згідно ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Оцінка доказів відповідно до ст. 252 КУпАП здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно до вимог ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Cуд першої інстанції всебічно й повно дослідивши матеріали справи, вірно прийшов до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого 124 КУпАП, оскільки остання 20.01.2026 близько 13 год 47 хв в с. Бороняво по вул. Центральній, керуючи автомобілем марки «Skoda» д.н.з. НОМЕР_1 , не врахувала дорожню обстановку, не вибрала безпечну швидкість руху, не впоралася з керуванням та допустила зіткнення з автомобілем марки «Audi» д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі зазнали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Порушення ОСОБА_1 п. 12.1 Правил дорожнього руху України підтверджується, як протоколом про адміністративні правопорушення серій ЕПР № 570981 від 20.01.2026, так і даними схеми місця дорожньо-транспортної пригоди від 20.01.2026, письмовими поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_1 -3- При розгляді справи про адміністративне правопорушення цим доказам суд дав належну оцінку та вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за 124 КУпАП, що нею не оспорюється. Між тим, при застосуванні до ОСОБА_1 адміністративного стягнення судом першої інстанції не враховано характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , її майновий стан, ступінь її вини, ставлення до вчиненого. Згідно ст. 23, 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність та враховується мета адміністративного стягнення, яка застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Зі змісту постанови суду першої інстанції вбачається, що в ній відсутні належні обґрунтування та мотиви обрання судом саме такої міри та виду адміністративного стягнення з огляду на справедливий баланс між адміністративним проступком та мірою відповідальності. Статтею 24 КУпАП передбачено, що обставинами які пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: 1) щире розкаяння винного; 2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; 3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; 4) вчинення правопорушення неповнолітнім; 5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року. Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом`якшуючими і обставини, не зазначені в законі. Обставини, які пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, є проявом принципу індивідуалізації покарання. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Накладаючи адміністративне стягнення відносно ОСОБА_1 , суд першої інстанції не врахував належним чином обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративні правопорушення, відсутність обстави, які їх обтяжують та дані про особу ОСОБА_1 і застосував до останньої стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, яке в даному випадку, є занадто суворим і тому його застосування не відповідає балансу відповідності між адміністративним проступком та застосованою за це мірою відповідальності. -4- При визначенні виду і міри адміністративного стягнення до ОСОБА_1 апеляційним судом враховується те, що остання вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала повністю, щиро розкаялась, має на утриманні малолітню дітину, а також відсутність претензій зі сторони потерпілої та даних про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної чи кримінальної відповідальності, а також відсутність обставин, що обтяжують відповідальність. Враховуючи встановлене, апеляційний суд вважає за необхідне змінити судове рішення в частині накладення адміністративного стягнення за ст. 124 КУпАП, застосувавши до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, у зв`язку з чим її апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову судді Хустського районного суду Закарпатської області від 09.02.2026 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП в частині накладання адміністративного стягнення змінити. Застосувати до ОСОБА_4 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. У решті постанову судді Хустського районного суду Закарпатської області від 09.02.2026 щодо ОСОБА_4 залишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя