Постанова Тернопільський апеляційний суд № 601/2902/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 601/2902/25Головуючий у 1-й інстанції Клим Т.П. Провадження № 22-ц/817/364/26 Доповідач - Костів О.З. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 березня 2026 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Костів О.З. суддів - Хома М. В., Храпак Н. М., розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників цивільну справу №601/2902/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат БУЛАВА Олександр Петрович, на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 29 грудня 2025 року (ухвалене суддею Клим Т.П., повний текст якого складено 05 січня 2026 року) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, - В С Т А Н О В И В: У жовтні 2025 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на дитину, посилаючись на те, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Кременецького районного суду від 28 червня 2023 року. Від даного шлюбу у них народилась донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка періодично важко хворіє в зв`язку з встановленим діагнозом «спадковий сфероцитоз». В лютому 2025 року через важкий перебіг гемолітичної анемії, гемолітичний криз ОСОБА_5 терміново госпіталізували в онкогематологічне дитяче відділення Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні, де вона перебувала на стаціонарному лікуванні з 01 по 11 лютого 2025 року. За період з 01 по 28 лютого 2025 року позивачка витратила на лікування доньки 14280.72 грн, що підтверджується доданими до позовної заяви копіями чеків. Відповідач в добровільному порядку відмовляється надати кошти на лікування доньки, тому просила суд стягнути з ОСОБА_4 на її користь половину вартості понесених витрат на лікування дитини в розмірі 7140.37 грн. Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 29 грудня 2025 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та неправильну оцінку доказів по справі. Зазначає, що участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов`язком батька незалежно від сплати ним аліментів, і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах. Вказує, що після виписки з лікувального закладу ОСОБА_5 було рекомендовано амбулаторне лікування на один місяць, тому подані позивачкою чеки датовані з 13 по 28 лютого 2025 року. У чеках відображені препарати для захисту та підтримання діяльності печінки, які не зазначені у рекомендаціях лікарів для амбулаторного лікування, однак є життєво необхідними через вживання дитиною значної кількості медикаментів. Захворювання ОСОБА_5 є важким, спадковим, хронічним та невиліковним. Для підтримання її здоров`я потрібні постійні кошти, яких позивачці не вистачає, так як вона перебуває у скрутному матеріальному становищі, не працює та на утримання доньки отримує аліменти від відповідача у мінімальному розмірі, який не покриває мінімальних життєвих потреб дитини. Відзив на апеляційну скаргу у визначений судом строк не надходив. Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване рішення в повній мірі відповідає приведеним вимогам закону. Судом встановлено наступні обставини. 23 квітня 1999 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено шлюб, який зареєстровано Почаївською міською радою Кременецького району Тернопільської області, актовий запис №12. Від даного шлюбу у сторін народилася донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . Заочним рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 28 червня 2023 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвано. Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 03 травня 2023 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 23 січня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття. З 01 по 11 лютого 2025 року ОСОБА_5 перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» ТОР з діагнозом: «спадковий сфероцитоз: гемолітична анемія, важкий перебіг, гемолітичний криз», що підтверджується медичною картою стаціонарного хворого №1232 (а.с.69). Згідно п.8 виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №1232 КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» ТОР ОСОБА_5 проводилось лікування: дезінтоксикаційна терапія, натрій хлорид, глюкоза 5%, віт.С, тіотріазолін, дексаметазон, еритромаса№2, бетаргін, укрлів, форлакс, фолієва кислота. Пунктом 9 виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого визначено рекомендації: дієта №5, обмежити фізичні навантаження, звільнення від занять фізкультурою, продовжити бетаргін 1 стік на день місяць, укрлів 500 мг після вечері - 1 місяць, фолієву кислоту 0.005 табл. щодня 1 місяць, віт.Е. 100 мг 1 раз на день - 1 місяць. Консультація дитячого хірурга (м.Львів) для вирішення питання спленектомії, консультація дитячого імунолога, гематолога в динаміці. На підтвердження понесених витрат на придбання лікарських засобів для доньки ОСОБА_5 позивачкою додано чеки на загальну суму 14280.72 грн, а саме: - від 13 лютого 2025 року на суму 320. 00 грн; - від 13 лютого 2025 року на суму 1362.40 грн; - від 14 лютого 2025 року на суму 562.00 грн; - від 14 лютого 2025 року на суму 43.20 грн; - від 14 лютого 2025 року на суму 1036.54 грн; - від 16 лютого 2025 року на суму 727.50 грн; - від 18 лютого 2025 року на суму 1138.30 грн; - від 18 лютого 2025 року на суму 18.00 грн; - від 19 лютого 2025 року на суму 775.30 грн; - від 20 лютого 2025 року на суму 2793.10 грн; - від 21 лютого 2025 року на суму 1210. 40 грн; - від 21 лютого 2025 року на суму 541.20 грн; - від 23 лютого 2025року на суму 704.90 грн; - від 24 лютого 2025 року на суму 620.00 грн; - від 24 лютого 2025 року на суму 203.00 грн; - від 25 лютого 2025 року на суму 1840.00 грн; - від 28 лютого 2025 року на суму 402.90 грн, (а.с.105-107). Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Згідно із ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до ч.1 ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно (ч.2 ст.185 СК України). Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 29 квітня 2022 року у справі № 761/27222/20, аналіз відповідних норм Закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину. Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких визначений зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставин підлягає доведенню в судовому засіданні. Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, які спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки медико-соціальної експертної комісії, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо). Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково. Суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі. Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року в справі №520/12681/17. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив з їх недоведеності, оскільки позивачкою не підтверджено належними та допустимими доказами вимоги про стягнення з відповідача коштів на лікування дитини у розмірі 7140.36 грн. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки суд дав належну правову оцінку доказам у справі, врахувавши всі обставини справи правильно визначив характер спірних правовідносин і норми матеріального права, які підлягали застосуванню, та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову. З наявних у матеріалах справи чеків вбачається, що лікарські засоби, які придбані позивачкою у період з 13 по 28 лютого 2025 року, не зазначені у медичній виписці ОСОБА_5 , що унеможливлює встановлення їх зв`язку з призначеним лікуванням дитини. Крім того, суд апеляційної інстанції не бере до уваги твердження апелянта про те, що відображені в чеках препарати для захисту та підтримання печінки, які не зазначені у рекомендаціях лікарів, є життєво необхідними через вживання значної кількості медикаментів, оскільки вони не підтверджені належними доказами. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі. Керуючись ст.ст.367, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 29 грудня 2025 року - залишити без змін. Судові витрати, понесені сторонами у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції залишити в межах, ними понесених. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Дата складення повного судового рішення - 30 березня 2026 року. Головуючий Костів О.З. Судді: Хома М.В. Храпак Н.М.