Постанова 4811 № 450/1951/25

Справа №450/1951/25 Головуючий у 1 інстанції:Добош Н.Б. Провадження №22-ц/811/3068/25 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого-судді: Левика Я.А., суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М. секретар: Чиж Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Сенс Банк» на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області в складі судді Добош Н.Б. від 6 серпня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- в с т а н о в и л а : рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 серпня 2025 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» ЄДРПОУ 23494714, заборгованість за кредитним договором № 631037222 від 22.10.2018 у сумі 92622,02 грн. (дев`яносто дві тисячі шістсот двадцять дві гривні 02 коп.) Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір у розмірі 1748,27 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вказане рішення оскаржило Акціонерне товариство «Сенс Банк». В апеляційній скарзі просять скасувати рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 серпня 2025 року в частині відмови у стягненні заборгованості за відсотками в розмірі 35 143,75 грн. та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю. Зазначають, що відповідачкою були особисто підписані матеріали кредитної справи Оферта, Анкета-Заява, паспорт споживчого кредиту та інше, що підтверджує, що між сторонами був укладений кредитний договір, що сторонами були погоджені всі умови, що сторони, будучи вільними в укладенні договору та виборі контрагента, визначили, що всі відносини між сторонами, що не врегульовані Угодою (Офертою та Акцептом), регулюються Договором про банківське обслуговування, який визначає всі інші істотні умови надання та користування Кредитом, права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов Договору, додатково до тих, що вказані в Угоді, і є невід`ємною частиною Угоди та діюча редакція якого розміщена на сайті Банку є загальнодоступною, у відкритому доступі. Підписано відповідно і Паспорт споживчого кредиту, яким передбачено та погоджено умови кредитування в тому числі: тип кредиту кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії, мета отримання споживчі цілі, максимальна сума кредиту 200 000, 00, строк кредитування 12 місяців (з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання клієнтом умов договору). В розділі 5 Паспорту споживчого кредиту «Порядок повернення кредиту» в графі «Кількість та розмір платежів, періодичність внесення» зазначено щомісячно, не менше ніж сума обов`язкового мінімального платежу 5 % від суми заборгованості, мінімум 50 грн. Також, перед цими умовами зазначено, що платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, обов`язкові для укладення договору, відображені в Тарифах на видачу та обслуговування картки для фізичних осіб, застереження: витрати на такі послуги можуть змінюватись протягом строку дії договору про споживчий кредит. До того ж, передбачено, що позичальник мав право відмовитись від договору про споживчий кредит протягом 14 календарних днів у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про споживче кредитування». Таким чином, між Банком та відповідачкою з дотриманням приписів чинного законодавства України було укладено кредитний договір у формі відновлювальної кредитної лінії невід`ємною частиною, якого є Договір про банківське обслуговування фізичних осіб, з наступними основними умовами: тип кредиту кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; найменування продукту «Максимум-готівка», мета кредиту для особистих потреб; ліміт кредитної лінії у розмірі 200000,00 грн; процентна ставка 24 % річних; тип процентної ставки фіксована; тип картки MC Debit World; порядок повернення кредиту щомісячно, не менше ніж сума обов`язкового мінімального платежу 5 % від суми заборгованості, мінімум 50 грн. Вказує, що відновлювана кредитна лінія це вид кредиту, який передбачає можливість клієнта отримувати кошти періодично в рамках встановленого ліміту, погашати всю суму заборгованості або тільки її частину та здійснювати повторне використання коштів протягом терміну дії кредитної лінії. Тобто, це форма кредитування, при якій в межах встановленого ліміту клієнт отримує кредитні кошти частинами (траншами). За потреби клієнт може багаторазово використовувати та погашати кредит в межах встановленого ліміту. Згідно пункту 3.4.15 Додатку №4 після закінчення строку дії відновлювальної кредитної лінії, який визначається відповідно до умов п.3.4.2. Розділу І цього Додатку №4, Банк має право продовжити строк дії відновлювальної кредитної лінії у попередньому розмірі та на такий самий строк у разі відсутності письмової заяви Клієнта щодо анулювання відновлювальної кредитної лінії. При цьому, першим днем дії нового строку дії відновлювальної кредитної лінії є перший календарний день наступний за останнім днем попереднього строку дії відновлювальної кредитної лінії. Відтак, Банк має право протягом строку дії Відновлювальної кредитної лінії змінити строк дії відновлювальної кредитної лінії, продовжити строк дії відновлювальної кредитної лінії або припинити строк дії відновлювальної кредитної лінії згідно з умовами Договору. Зазначає також, що суд першої інстанції повинен був врахувати факт початку виконання договору відповідачкою тобто така прийняла умови кредитування, приступила до виконання зобов`язань. Систематичне використання кредитних коштів та внесення коштів на рахунок від дати укладення договору безперечно свідчить про те, що відповідачка була повністю обізнана з умовами кредитування, активувала кредитну картку та свідомо користувалася наданими банком кредитними коштами, що підтверджується випискою по рахунку з кредитною карткою за період з 23.10.2018 по 02.03.2025. Сама по собі поведінка відповідачки щодо систематичного погашення заборгованості свідчить про її повну обізнаність з умовами кредитування, включаючи зобов`язання зі сплати відсотків. З наданого банком розрахунку заборгованості та виписки по рахунку вбачається, що відповідачці було встановлено кредитний ліміт, вона неодноразово користувався кредитними коштами, здійснюючи часткове погашення заборгованості і станом на 02.03.2025 має заборгованість в сумі 127765,77 грн., з яких: 92 622,02 грн прострочене тіло кредиту, 35143,75грн відсотки за користування кредитом. При цьому, вказують, що відсотки за користування кредитними коштами почали нараховуватись відповідачці з 23.10.2018, тобто після підписання нею оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, анкети-заяви та паспорту споживчого кредиту. В судове засідання учасники справи (їх представники) не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності (відсутності їх представників), зважаючи на те, що учасники справи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України. Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав. Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 11, 526, 610, 612, 615, 625, 626-628, 1048, 1050, 1054, 1049 ЦК України, ст.ст.12, 76, 77, 81, 137, 141, 247, 263 ЦПК України, постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16 та задовольняючи позов частково, виходив з того, що 22.10.2018 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії, акцепту пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії, анкети-заява про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладання Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», паспорту споживчого кредиту, які в сукупності становлять кредитний договір, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії зі встановленим кредитним лімітом на кредитну карту з максимальною сумою кредиту у сумі 200 000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі 24,00% річних. Порядок повернення кредиту був погоджений шляхом внесення щомісячних платежів не менших ніж сума обов`язкового мінімального платежу у розмірі 5% від суми заборгованості (п. 5 паспорту споживчого кредиту). Відповідно до умов договору банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та умовах, визначених договором повернути кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, передбачених кредитним договором. 12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на AT «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022. Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачці кредит в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів у розмірі, встановленому договором, що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку. Відповідно до виписки по рахунку з кредитною карткою World Debit Mastercard за період з 23.10.2018 року по 02.03.2025 року відповідачка користувалася кредитним коштами шляхом зняття готівки у банкоматі, оплати товарів, здійснення переказів, однак умови кредитного договору належним чином не виконувала, допустивши порушення термінів повернення кредитних коштів. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою своїх зобов`язань за кредитним договором, відповідно до розрахунку, поданого позивачем, станом на 02.03.2025 за період 23.02.2018р. по 02.03.2025р. у відповідачки утворилася заборгованість у розмірі 127 765,77 грн. 72 коп., з яких: прострочене тіло кредиту 92 622, 02 грн., відсотки за користування кредитом 35 143,75 грн. Судом також встановлено, що позивач звертався до відповідачки із вимогою про усунення порушень договірних зобов`язань щодо повернення кредиту від 23.10.2018р., проте така залишилась без належного реагування. Між позивачем та відповідачкою фактично було укладено кредитний договір, згідно з яким банк надав клієнту грошові кошти у кредит. Відповідачка скористалася кредитними коштами, але свої зобов`язання за договором не виконала. Загальна сума боргу за тілом кредиту складає 92622,02 грн. Таким чином, виходячи із наведеного, суд вважав, що відповідачка порушила умови договору, тому з останньої на користь банку слід стягнути заборгованість у визначеному розмірі за тілом кредиту. Відповідно до умов договору № 631037222, передбачено надання кредиту строком на 12 місяців (п.3 паспорту споживчого кредиту). Доказів пролонгації кредиту стороною позивача не представлено. Таким чином, правові підстави для стягнення відсотків, нарахованих після закінчення погодженого сторонами строку кредитування відсутні, у зв`язку із чим позовні вимоги про стягнення процентів, нарахованих після закінчення строку кредитування, є необґрунтованими. Враховуючи викладене в іншій частині позовних вимог судом відмовлено. Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції вцілому відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, доводи ж скарги правильних висновків суду не спростовують. У травні 2025 року Акціонерне товариство «Сенс Банк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просило: - стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість в розмірі 127765,77 грн, з яких: 92622,02 грн. прострочене тіло кредиту; 35143,75 грн. відсотки за користування кредитом. В обґрунтування позовних вимог зазначали, що 22.10.2018 року ОСОБА_1 шляхом підписання оферти запропонувала АТ «Альфа-Банк» укласти угоду про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», укладеного між нею та Банком. Таким чином між Банком та відповідачкою укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631037222 відповідно до умов якої банк зобов`язався надати позичальнику кредит, а позичальник взяв на себе зобов`язання в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. АТ «Альфа-Банк» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, проте відповідачка своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 02.03.2025 заборгованість за кредитним договором становить 127 765,77 грн., з яких 92 622, 02 грн. прострочене тіло кредиту, 35 143,75 відсотки за користування кредитом. 12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». З метою добровільного врегулювання спору на адресу відповідачки направлено досудову вимогу про необхідність виконання договірних зобов`язань, однак кошти позичальником залишаються несплаченими. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Альфа-Банк» (АТ «Сенс Банк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Як вбачається із матеріалів справи, правильно встановлено судом першої інстанції та сторонами не оспорювалось та не спростовано, 22.10.2018 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії, акцепту пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії, анкети-заява про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладання Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», паспорту споживчого кредиту, які в сукупності становлять кредитний договір. Відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії зі встановленим кредитним лімітом на кредитну карту з максимальною сумою кредиту у сумі 200 000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі 24,00% річних. Згідно з пунктом 4 Паспорту споживчого кредиту порядок повернення кредиту був погоджений шляхом внесення щомісячних платежів не менших ніж сума обов`язкового мінімального платежу у розмірі 5% від суми заборгованості. (а.с.17 ) 12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на AT «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022. Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачці кредит в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів у розмірі, встановленому договором, що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку. (а.с.20-26 зворот ) Відповідно до виписки по рахунку з кредитною карткою World Debit Mastercard за період з 23.10.2018 року по 02.03.2025 року відповідачка користувалась кредитним коштами шляхом зняття готівки у банкоматі, оплати товарів, здійснення переказів, однак умови кредитного договору належним чином не виконувала, допустивши порушення термінів повернення кредитних коштів. Згідно з розрахунку заборгованості, наданим позивачем у відповідачки станом на 02.03.2025 за період 23.02.2018р. по 02.03.2025р. утворилася заборгованість у розмірі 127 765,77 грн. 72 коп., з яких: прострочене тіло (основна сума кредиту) кредиту 92 622, 02 грн., відсотки за користування кредитом 35 143,75 грн. (а.с.27). З матеріалів справи також вбачається, що позивач звертався до відповідачки із вимогою про усунення порушень договірних зобов`язань щодо повернення кредиту від 23.10.2018р., проте така залишилась без належного реагування (а.с.28). Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальницею кошти в добровільному порядку АТ «Сенс Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про часткове задоволення позову та стягнення заборгованості у розмірі 92 622,02 грн. за основною сумою (тілом) кредиту. Також, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позовних вимоги АТ «Сенс Банк» про стягнення заборгованості за відсотками. У наданому АТ «Сенс Банк» розрахунку заборгованості позичальниці ОСОБА_1 , проценти за користування кредитом обраховані за річною ставкою: 24%. У той же час, з наявної в матеріалах справи заяви про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «Альфа-Банк», яка підписана ОСОБА_1 вбачається, що така містить загальні умови та правила без узгодженої процентної ставки між сторонами. Вказана у розрахунку річна ставка, за якою нараховувалися відсотки відповідачці, в заяві відсутні. Паспорт споживчого кредиту, долучений до матеріалів справи не є умовами договору, а лише інформацією, яка надається до укладення договору та є умовними попередніми узгодженнями між сторонами майбутніх умов з певними прикладами. Також, в паспорті кредиту вказано, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації викладеної у паспорті та будуть залежати від певних умов (п. 7 Паспорту споживчого кредиту). Окремо, як вбачається із змісту пункту 7, інформація наявна в цьому паспорті споживчого кредиту зберігає чинність та є актуальною лише до 21 листопада 2018 року (а.с.17). Отже, доказів того, що сторони погодили остаточну процентну ставку за користування кредитом матеріали справи не містять та сама анкета-заява не містить. За таких обставин, нарахування процентів, які просить стягнути позивач, не погоджено сторонами, а тому вимоги в цій частині є безпідставними через відсутність передбаченого обов`язку відповідачки по їх сплаті, тому суд прийшов до правильного висновку, що такі вимоги не підлягають до задоволення. Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків місцевого суду та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає. При вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, тому колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, - п о с т а н о в и л а : апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» залишити без задоволення. Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 серпня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення постанови безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 31 березня 2026 року. Головуючий: Я.А. Левик Судді: Н.П. Крайник М.М. Шандра